Лекція № 3. Політичний рух в Україні. План

Розділ1.Загальноросійський політичний рух в Україні в ХІХ-ХХ ст.

Розділ 2. Національний політ. Рух в ХІХ ст.

Розділ 3. Нац. Політ. Рух в першій половині ХХ ст.

Розділ 4. Національний політ. Рух в другій половині ХХ ст.

Особливості політичного руху в Україні.

Україна як одна з найбільш економічно та суспільне розвинутих частин Російської імперії являла собою політизований регіон. Політичний рух в Україні підкорювався загальноросійським тенденціям, але мав і свої особливості. Політичний рух був представлений кількома напрямками.

Загальноросійський рух, в якому приймали участь організації, що діяли по всій Російській імперії. Це був найбільш розвинутий в організаційному, ідеологічно-теоретичному, інтелектуальному відношеннях рух. До нього вливались представники інших національностей. Другий напрямок, національний (неукраїнський) рух, в якому приймали участь організації, що захищали інтереси національностей, які мешкали на Україні. Найбільшими серед них були єврейські та польські партії. Незважаючи на те, що керівництво партій знаходилось в столицях Російської імперії, найбільша кількість місцевих осередків зосереджувалась в Україні. Нарешті третій напрямок представлений національним (українським) рухом. Така різноманітність, політичні розбіжності та радикалізм значно послаблювали загально-політичний рух в Україні.

Слід зазначити, що Україна до 1925р. єдина з республік СРСР, в якій зберігалась формальна багатопартійність. До цього часу поряд з ВКП(б)-КП(б)У діяли УКП, Поалей-Ціон, СЕРП, окремі осередкі меншовиків та есерів.

Ще однією особливістю загальнополітичного руху була та, що російські партії, які діяли в Україні, негативно ставилися до українського політичного руху, розглядаючи його як сепаратний.

Декабристский рух в Україні.

Найбільшим виявом загальноросійського політичного руху на початку XIX ст. була діяльність таємних дворянських товариств: "Союз благоденства"(1818-1821) в Тульчині та Полтаві, "Залізні перстні" (1814-1816) в Кам’янець-Подільському, "Товариство об’єднаних слов’ян"(1823-1825) в Новоград-Волинському, ЦІ організації об’єднували, в основному, офіцерів-дворян, які під впливом французької революції, переможної антинаполеонівської війни, знайомства з суспільно-економічним розвитком Західної Європи розуміли необхідність реформування суспільно-економічного розвитку Росії.

Самим відомим стало т.зв. "Південне товариство", що оформилось після самоліквідації "Союзу благоденства". Товариство об’єднувало діяльність місцевих організацій-управ, що діяли у Тульчині, Василькові, Кам’янці. Очолили організацію П. Пестель, С.Волконський, С. Муравйов-Апостол, М. Бестужев-Рюмін. Керівником товариства - П. Пестелем, був складений програмний документ -"Руська Правда". В ній проголошувався намір знищити самодержавство і кріпосництво, надати населенню громадянські свободи (слова, друку, зборів, віросповідань), розв’язати аграрне питання. Проголошувалось розв’язання національного питання, але лише щодо Польщі та Фінляндії. Україна, на думку П. Пестеля, мала увійти в єдину, унітарну демократичну республіку.

На відміну від П. Пестеля, М. Муравйов .член "Північного товариства", створюючи свою програму проголосив в ній федеративний принцип устрою майбутньої Росії. В цьому проекті імперія поділялась на окремі федеральні одиниці - держави, із своїми столицями. Всіх держав мало бути 15. На території України створювались дві держави: Чорноморська -столиця м. Київ, та Українська - столиця м. Харків.

Після поразки повстання в С.- Петербурзі, 14 грудня 1825р., керівники "Південного товариства" очолили вступ Чернігівського полку, що розміщувався у Василькові, 29 грудня 1825р. Але цей виступ був швидко придушений.

Царат жорстко розправився з учасниками таємних дворянських організацій: п’ятеро були повішані, Інших вислано до Сибіру, чи розжалувано в рядові, в діячу армію на Кавказ.

Поширювалось в Україні і масонство, яке за походженням було польське чи російське. В діяльності масонських лож приймали участь і українці. Так, відомий український діяч І. Котляревський входив до ложи "Любов до істини" створеної в 1818р. в Полтаві. Діяльність масонів була недовгою Царський режим заборонив її на початку 20-х років,

Після розгрому дворянського руху політична діяльність в Російській Імперії зійшла нанівець.