31.Марксистська філософія як етап у розвитку світової філософії

Спадкоємицею німецької класичної філософії і багатьох інших європейських філософських шкіл, починаючи з мудреців Стародавньої Греції і закінчуючи мислителями кінця XVIII — початку XIX ст., є марксистська філософія. Її основу утворили дослідження фундаментальних філософських проблем, які концентруються навколо ставлення людини до світу і відношення світу до людини, відносин людей між собою і сутності людини взагалі. Однак творці цієї філософії поставили за мету теоретично обґрунтувати неминучість визволення поневоленого людства і здійснили спробу реалізувати її на рівні історичного підходу до інтерпретації дійсності. Такий підхід, а також змістова єдність філософських ідей з політико — економічними і соціальними аспектами світогляду, органічний синтез матеріалізму і діалектики, поширення матеріалістичної діалектики на пізнання суспільства та філософських закономірностей, чітко виражена партійність зумовлюють принципові відмінності марксистської філософії від інших філософських вчень. Вона, разом з економічним та соціально-політичним вченням, становить ідеологічну систему, яка називається марксизмом. Створили її К. Маркс(1818—1883) та Ф. Енгельс(1820—1895).

Марксизм виник на певному суспільному ґрунті. Його викликали до життя відповідні історичні умови, теоретичні джерела і наукові відкриття. Конкретно-історичними умовами виникнення марксизму були: утвердження буржуазних суспільних відносин; формування пролетаріату як класу, вихід його на політичну арену; потреба робітничого класу у теоретичному усвідомленні своєї ролі.

Безпосереднім теоретичним джерелом марксистської філософії була німецька класична філософія. її критичне перероблення і подальший розвиток закінчилися створенням Марксом і Енгельсом діалектичного матеріалізму. Ця філософія розглядає єдність світу не в його бутті, а в його матеріальності; розглядає рух як форму існування матерії, свідомість — як властивість особливої матерії, якою є головний мозок людини. Діалектику вона визначає як науку про загальні закони руху зовнішнього світу і людського мислення. Розвиток розглядається як рух, але такий, що нібито повторює пройдені вже етапи, але повторює їх інакше, на вищій базі ("заперечення заперечення"), по спіралі, а не по прямій лінії, як рух стрибкоподібний, з перервами поступовості, перетвореннями кількості на якість, внутрішніми імпульсами, що задані суперечністю, зіткненнями різних сил і тенденцій, які діють на певне тіло, чи в межах певного явища, чи всередині певного суспільства; взаємозалежність і нерозривний зв'язок усіх складових кожного явища, зв'язок, що дає єдиний, закономірний світовий процес руху тощо. 

32.Головні досягнення марксистської філософії

Відомо, що К. Маркс і Ф. Енгельс створили філософію, основні висновками є

1. у марксистській філософії вперше представ­лено дійсний об'єкт філософії: природа і сутність людини, при­рода і сутність світу, взаємовідносини в системі "Людина — Світ".

2, в умовах переважання в науці XVIII—XIXст. механістичного природознавства, а в теоретичній суспільній свідомості — ідеалістичного світогляду, К. Маркс і Ф. Енгельс створили діалектико-матеріалістичну філософію. Водночас по­передні філософські теорії не були ними просто відкинуті. Вони їх ретельно досліджували.

3. марксистська філософія вперше стала не лише теоретичним світоглядом, а й методологічною основою науко­вого пізнання і практичної дії..

4. К. Маркс і Ф. Енгельс поширили діалектич­ний матеріалізм на пізнання людського суспільства, що дало їм можливість відкрити матеріалістичне розуміння історії, створити вчення про суспільно-економічні формації, вивчати розвиток суспільства як природно-історичний, закономірний процес, у якому можливі й наукове управління,

5. К. Маркс і Ф. Енгельс вперше здійснили діалектико-матеріалістичний аналіз досягнень сучасного їм природознавства, заклали основи нового філософського знан­ня — філософських питань природничих наук (фізики, мате­матики, біології, кібернетики, фізіології, медицини тощо), створили методологію науки, застосування якої сприяє і сучас­ним великим науковим відкриттям