ep003 підручник
.pdfнапрямкахвсіхнапозиціїлідерськіпідтримуватитазабезпечувати |
|||||||||||||||||
його господарчої діяльності. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
Інновації, |
згідно |
з |
Законом України „Про інноваційну |
|||||||||||||
діяльність”, |
це, |
|
вперше |
створені |
|
або |
|
удосконалені |
|||||||||
конкурентноздатні |
технології, |
продукція, |
послуги, |
а |
також |
||||||||||||
організаційно-технічні рішення виробничого адміністративного, |
|||||||||||||||||
комерційного характеру, |
структуруполіпшуютьміроюзначноюякі |
||||||||||||||||
і якість виробництва (соціальної сфери), |
а |
рівеньтакож |
і |
якість, |
|||||||||||||
продукції, що виробляється або послуг, що надаються. |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
підприємствомінноваційнимПід |
(інноваційним центром, |
|||||||||||||||
технопарком, |
технополісом та т.п) розуміється таке підприємство, |
||||||||||||||||
яке розробляє і реалізує інноваційну продукцію або послуги, об’єм |
|||||||||||||||||
яких |
у |
перевищуєвимірігрошовомуготовому |
70 |
|
відсотків |
||||||||||||
загального об’єму продукції. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
Інноваційна діяльність – |
це діяльність, яка спрямована на |
|||||||||||||||
ідослідженьнауковихрезультатівкомерціалізаціюівикористання |
|||||||||||||||||
розробок, |
які |
забезпечують |
появу |
|
на |
ринках |
|
нових |
|||||||||
конкурентноздатних товарів і послуг. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
Головною |
метою |
інноваційної |
діяльності |
є |
створення |
|||||||||||
соціально-економічних організаційних |
і |
юридичних |
дляумов |
||||||||||||||
ефективного |
розвитку |
і |
використання науково-технічного |
||||||||||||||
потенціалу, забезпечення, втілення сучасних екологічних, |
енерго- і |
||||||||||||||||
новихреалізаціїтавиробництватехнологійресурсозберігаючих |
|||||||||||||||||
видів конкурентоспроможної продукції. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
Керування |
в |
здійснюєтьсядіяльностіінноваційноїсфері |
||||||||||||||
через державне регулювання шляхом: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
− |
|
підтримки приоритетних напрямків інноваційної діяльності; |
||||||||||||||
|
− |
|
формування і реалізації інноваційних програм різних рівнів; |
||||||||||||||
|
− |
|
створення нормативно-правової бази |
і |
економічних |
||||||||||||
механізмів для підтримки і стимулювання інноваційної діяльності; |
|||||||||||||||||
|
− |
|
захисту прав і інтересів суб’єктів інноваційної діяльності; |
||||||||||||||
|
− |
|
фінансової підтримки інноваційних проектів; |
|
|
|
|||||||||||
|
− |
|
підтримки |
функціонування |
|
і |
розвитку |
|
сучасної |
||||||||
інноваційної інфраструктури. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
92
грошових засобів і т.д.). При цьому часто доводиться враховувати |
|||||||||||||
тимчасову цінність грошей. Тимчасова цінність грошей означає, |
|||||||||||||
що в різні періоди гроші мають різний еквівалент вартості; |
|
|
|||||||||||
− |
при прийнятті рішення за принципом «погодитися чи |
||||||||||||
відмовитися» велику роль відіграє податок на доходи. |
У будь- |
||||||||||||
якому рішенні, |
пов'язаному |
з |
плануванням |
|
капіталовкладень, |
||||||||
необхідно враховувати податковий фактор. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Існує декілька методів оцінки інвестиційних проектів: |
|
||||||||||||
− |
за періодом окупності; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
− |
за обліковою нормою прибутку; |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
− |
за чистою поточною цінністю; |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
− |
за внутрішньою нормою рентабельності; |
|
|
|
|
||||||||
− |
за індексом рентабельності (чи величиною відношення |
||||||||||||
«витрати-надходження»); |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
− |
метод дисконтування. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
цінністюпоточноючистоюзаоцінкиМетоди |
внутрішньоюі |
||||||||||||
дисконтованогометодівназвумаютьрентабельностінормою |
|||||||||||||
потоку грошових засобів. Далі ми розглянемо кожний зі згаданих |
|||||||||||||
методів окремо. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Період окупності являє собою відрізок часу, необхідний для |
|||||||||||||
відшкодування первісного обсягу інвестицій. |
|
визначаєтьсяВін |
|||||||||||
припливнакапіталовитратпервіснихвеличинирозподілушляхом |
|||||||||||||
грошових засобів у результаті приросту доходів чи зниження витрат. |
|
||||||||||||
Правило |
прийняття |
рішень: |
|
варіантобирається |
з |
||||||||
найменшим терміном окупності. |
Сенс цього у тому, |
меншечимщо |
|||||||||||
період окупності, тим менше ризик і більш ліквідність. |
|
|
|
||||||||||
оцінціприокупностіперіодувизначенняметодуПереваги |
|||||||||||||
інвестиційного проекту полягають у тому, що він: |
|
|
|
|
|
||||||||
− |
простий у використанні та легкий для розуміння; |
|
|
||||||||||
− |
ефективно характеризує інвестиційний ризик. |
|
|
||||||||||
Недоліки |
методуцього |
в |
тому, |
що |
він |
|
не |
враховує |
|||||
тимчасову цінність грошей. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Облікова норма прибутку. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
За |
шляхомприбуткунормиобліковоїдопомогою |
||||||||||||
співвіднесення |
інвестиційнеобхідних |
(чи, |
іноді, |
усереднених |
|||||||||
інвестицій) з майбутньою величиною річного чистого прибутку |
|||||||||||||
визначається звичайний, з точки зору бухгалтерського обліку, |
|||||||||||||
показник прибутковості. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
94 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Правило |
прийняття |
рішень: |
приймаючи |
рішення |
за |
|||||||
допомогою |
оцінкиметоду |
за |
обліковою нормою прибутку, |
|||||||||
обирайте варіант із найбільшою нормою прибутку за проектом. |
|
|||||||||||
Перевагами цього методу є: |
|
|
|
|
|
|
||||||
− |
легкість його розуміння; |
|
|
|
|
|
|
|
||||
− |
простота розрахунків і обліку фактора прибутковості; |
|
||||||||||
Недоліки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
− |
неможливість обліку показника тимчасової цінності грошей; |
|
||||||||||
− |
використання |
обліково-розрахункових |
показників |
|||||||||
замість даних про потоки грошових засобів. |
|
|
|
|
||||||||
Чиста |
поточна |
цінність |
|
собоюявляє |
перевищення |
|||||||
проектомпородженихеквівалентівартісномууцінностіпоточної |
||||||||||||
майбутніх грошових коштів над сумою первісних інвестицій. |
||||||||||||
шляхомустановлюєтьсянадходженьмайбутніхцінністьПоточна |
||||||||||||
капіталувартостізваноїтаквикористання |
(чи мінімально |
|||||||||||
необхідної норми прибутку) як ставки дисконту. |
|
|
|
|
||||||||
Правило |
прийняття |
рішень: |
якщо |
величина |
чистої |
|||||||
поточної цінності має позитивне значення, проект варто прийняти, |
||||||||||||
якщо ні – відхилити. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Перевагами методу оцінки за чистою поточною цінністю є: |
||||||||||||
− |
беззастережно враховується тимчасова цінність грошей; |
|||||||||||
− |
поточноїчистоївеличинисамоївизначенняпростота |
|||||||||||
цінності як у випадку утворення аннуітета грошових коштів, |
уітак |
|||||||||||
випадку їхньої зміни від періоду до періоду. |
|
|
|
|
||||||||
ставкаяквизначаєтьсярентабельностінормаВнутрішня |
||||||||||||
відсотка, |
дорівнюєінвестиційпервіснихвеличинаякоїзаякий |
|||||||||||
величині первісної ціни майбутніх грошових коштів. |
|
|
|
|||||||||
Правило |
прийняття |
рішень: |
у виборі рішення, |
якщо |
||||||||
внутрішня норма рентабельності перевищує вартість капіталу, |
||||||||||||
проект варто прийняти; |
випадкупротилежномуу |
– відхилити. |
|
|||||||||
Перевага |
оцінкиметоду |
за |
нормоювнутрішньою |
|||||||||
рентабельності у тому, що: |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
− |
в ньому враховується тимчасова цінність грошей; |
|
|
|||||||||
− |
точнимбільшєвін |
і реалістичним, ніж метод оцінки за |
||||||||||
обліковою нормою прибутку. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
До числа його недоліків належать: |
|
|
|
|
||||||||
− |
проведеннядлячасузначноговимагаєметодцей |
|||||||||||
розрахунків, |
грошовихнадходженьнерівномірностіприособливо |
|||||||||||
визначенняавтоматичногоможливостіврахуваннямзнавітьікоштів |
95
|
Засоби |
праці |
відображаються |
в |
засобахосновних |
||||||||||||||
підприємства, |
а |
праціпредмети |
– |
в |
оборотних. |
слідПроте |
|||||||||||||
зазначити, |
виробничимистаютьпраціпредметитапрацізасобищо |
||||||||||||||||||
засобами підприємства лише тоді, |
утвореннівучастьберутьколи |
||||||||||||||||||
вартості продукції. |
Отже, |
складаютьсявиробництвазасоби |
із |
||||||||||||||||
засобів та предметів праці, |
а |
виробничі |
засоби |
– з |
іосновних |
||||||||||||||
оборотних засобів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
Основні засоби (ОЗ) – це частина засобів виробництва, які |
||||||||||||||||||
беруть участь у процесі виробництва тривалий період, |
зберігаючи |
||||||||||||||||||
при цьому натуральну форму та властивості, |
переносятьтакожа |
||||||||||||||||||
свою вартість на вартість готового продукту частинами. |
|
|
|
||||||||||||||||
|
Основні засоби в Україні можна класифікувати (рис. 6.1):[4 ] |
|
|||||||||||||||||
|
− |
|
за функціональним призначенням; |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
− |
|
за галузевою ознакою; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
− |
|
за використанням та належністю; |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
− |
|
за натурально-матеріальним складом. |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
За функціональним призначенням розрізняють: |
основні |
|||||||||||||||||
виробничі |
засоби |
(ОВЗ), |
участьберутьбезпосередньоякі |
у |
|||||||||||||||
діютьтаздійсненнюйогосприяютьабопроцесівиробничому |
у |
||||||||||||||||||
сфері матеріального виробництва; та основні невиробничі засоби, |
|||||||||||||||||||
які |
не |
безпосередньоїберуть |
участі |
в |
процесі |
виробництва |
та |
||||||||||||
призначені |
в |
комунальнихзадоволеннядляосновному |
та |
||||||||||||||||
культурно-побутових потреб працівників. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
урольрізнувідіграютьзасобівосновнихелементиОскільки |
||||||||||||||||||
процесі виробництва, велике значення має їх поділ на активну та |
|||||||||||||||||||
пасивну частини. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
належитьзасобіввиробничихосновнихчастиниактивноїДо |
||||||||||||||||||
машинкомплекс |
і механізмів, |
уучастьбезпосереднюберутьщо |
|||||||||||||||||
виробничому |
процесі |
|
(транспортні засоби, |
устаткування, |
|||||||||||||||
виробничий інвентар та ін.). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
належитьзасобіввиробничихосновнихчастинипасивноїДо |
||||||||||||||||||
решта |
видів |
засобів, |
участібезпосередньоїберутьнещо |
у |
|||||||||||||||
виготовленні продукту, |
|
але |
необхідні |
виробничогодля |
процесу |
||||||||||||||
(будинки, |
|
споруди |
та |
ін.). |
Вони |
забезпечують |
нормальне |
||||||||||||
використання активної частини основних виробничих засобів. |
|
||||||||||||||||||
|
наподіляютьсязасобиосновніознакоюгалузевоюЗа |
||||||||||||||||||
промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні та інші. |
98
До промислово-виробничіх основних засобів належать: |
|||||
будівлі, |
|
споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, |
|||
робочі машини та обладнання, вимірювальні прилади та регулюючі |
|||||
прилади, |
лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, інші |
||||
машини та техніка, транспортні засоби, інструменти та інші |
|||||
обслуговуваннядляпризначенняневиробничогозасобиосновні |
|||||
комунальних та культурно-побутових потреб населення [19]. |
|||||
наподляютьсязасобиосновнівикористаннядоВідповідно |
|||||
діючі – |
всі основні засобі, які використовуються в господарстві, та |
||||
недіючі |
– основні засоби, які не використовуються в даний період |
||||
вчасу |
|
зв’язку |
абопідприємстваконсервацієютимчасовоюз |
||
окремих цехів; |
запасні – які знаходяться в резерві та призначені |
||||
для заміни об’єктів основних засобів при їх вибутті або ремонті. |
|||||
зазасобівосновнихкласифікаціямаєзначенняВажливе |
|||||
ознакою належності на власні та орендовані. |
основніВласні |
||||
засоби можуть складатися зі Статутного фонду, допоміжного |
|||||
фінансування із відповідних джерел на розширення робіт, власного |
|||||
прибутку, засобів амортизаційного фонду, спеціальних фондів. |
|||||
За натурально-матеріальним складом (до 1998 року) основні |
|||||
засоби поділялись на 12 груп. |
|
|
|||
Будівлі, |
до яких належать будинки, |
зайняті |
цехами, |
||
майстернями, складами, адміністративні корпуси та ін. |
|
||||
Споруди, |
до яких належать мости, естакади, шляхи, шляхові |
||||
споруди, |
погреби, споруди для зберігання сировини, |
заправні |
|||
колонки, |
водонапірні башти та ін. |
|
|
пристроїПередавальні |
(електромережі, |
лінії електропередач, |
||||
сигналізація, |
системи |
зв'язку, |
водопроводи, |
газопроводи |
||
виробничого призначення та ін.). |
|
|
|
|||
Силові |
машини |
та |
устаткування |
(підйомні крани, |
||
транспортери, |
механізми, |
вимірювальне |
і |
регулювальне |
||
устаткування та ін.). |
|
|
|
|
|
|
Транспортні засоби, до яких належать рухомий склад, тягачі, |
||||||
контейнери, платформи, |
вагони та ін. |
|
|
|
||
Інструменти, термін використання яких щонайменше один |
||||||
рік, а вартість регулюється законодавчо залежно від кількості |
||||||
неоподатковуваних мінімумів. |
|
|
|
|||
Виробничий інвентар (пристосування, |
підставки, шафи для |
|||||
зберігання продукції та ін.). |
|
|
|
|
100