35. Геьбман Іван Мазепа і його спроба відновити державну незалежність України

Гетьман Іван Мазепа і його спроби відновити державну незалежність України.Іван Мазепа — укр держ і політ діяч, гетьман Лівобережної України (1687—1704), етьман Війська Запорозького обох берегів Дніпра (1704—1709).Народився в шляхетній родині з Київщини. В молодості служив при дворі короля Яна II Казимира. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя. Метою Мазепи як гетьмана Війська Запорозького було об'єднання козацьких земель Лівобер, Правобе, Запорожжя в складі єдиної Української держави, та встановлення міцної гетьманської влади у становій державі європ типу зі збереженням традиційної системи козацького устрою. Ревний покровитель православ'я, він будує в усій Гетьманщині цілу низку церков. Після великого Богдана Мазепа вперше поставив особу гетьмана на рівень державного володаря, монарха. Завдяки дипломатичному хисту Мазепа зумів налагодити стосунки як з царівною Софією та фактичним керівником московського уряду кн. В. Голіциним, так і з їх наступником — царем Петром І, що врятувало Укр від можливих руйнацій після державного перевороту у Московській державі 1689 р. Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних зносин, зафіксовану у «Коломацьких статтях» — угоді між Україною та Московською державою, підписаною під час обрання Мазепи гетьманом, він мав численні зв’язки з монархічними дворами Європи, зокрема, Веттінів у Польщі, Гіраїв в Криму та ін. З метою оборони південних кордонів побудував фортеці на півдні України, зокрема, Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на Самара.Вихований у принципах меркантилізму,Мазепа в різні способи сприяв розвиткові економіки держави, насамперед промисловому виробництву та торгівлі. Українське господарство в добу Мазепи переживає часи свого піднесення. Поширюються торговельні зносини також з Кримом і Чорноморсько-Дунайськими країнами. Росте і внутрішня торгівля, зокрема торговельний обмін між північчю й півднем Гетьманщ.між Гетьманщ і Запоріж таСлобожанщин, між Лівобер і Правобер. Політика українського уряду щодо козацтва за часів гетьманування Мазепи була цілком ясна і послідовна. Козацтво на Гетьманщині являло собою в той час дуже поважну силу і як заможна сільська верхівка, і як головний військовий резерв держави. В руках козацтва були і чимала площа землеволодіння, і важливі господарські вгідця, млини, ґуральні, інші промислові й торговельні заклади, а головне — права і вольності, здобуті «шаблею козацькою» за Б.Хмельниц. Розвиток торгівлі і промисловості за часів Мазепи сприяв зростанню міста. У зв'язку з тим відбувалися чималі зміни в соціально-економічному житті міст Гетьманщини. Селянство в часи Івана Мазепи становило більшу частину населення Укр. Попри розповсюджену думку ніякого не тільки масового, але й взагалі закріпачення селян в часи Мазепи не відбувалося. Селяни не втратили юридичні права на землю, економічного становища Укр за часів Мазепи, що фатально спотворює дійсний правовий статус селянства тих часів.