
- •Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Медичний факультет
- •План лекції:
- •Роль гормонів у регуляції гомеостазу
- •Гормони беруть участь у регуляції параметрів гомеостазу, здійснюючи вплив на основні види метаболізму;
- •Дія гормонів на клітини-мішені та регульовані параметри гомеостазу
- •Ендокринні функції підшлунковоі залози. регуляція вуглеводного, жирового, білкового метаболізму
- ••Кров від альфа-клітин притікає по системі судин до бета- і дельта-клітин, що забезпечує
- •Регуляція виділення:
- •Біологічні ефекти інсуліну:
- •Біологічні ефекти глюкагону:
- •Наднирники
- •Кіркова речовина наднирників
- •Альдостерон
- •Гіпосекреція
- •Кортизол
- •Гіпосекреція
- •Мозкова речовина наднирників
- •Механізм циторецепції
- •Біологічні ефекти:
- •Прищитоподібні залози
- •Кальцитріол Ендокринна
- •Механізм дії кальцитріолу (1,25-дигідроксихолекальциферолу) на епітелій кишки.
- •Кальцитонін
- •Роль гормонів у адаптації організму до дії стресових факторів
- •Поняття про стрес і стресові фактори
- •Класифікація факторів стресу
- •КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ СТРЕСУ:
- •Стадії стресу:
- •Стадії стресу по Г.Сельє (загальний адаптаційний синдром)
- •Види адаптації до дії стресових факторів
- •Неспецифічна адаптація
- •Роль симпатоадреналової системи у неспецифічній адаптації
- •Катехоламіни – це адреналін, норадреналін, дофамін
- •Зміни метаболізму та вісцеральних функцій організму в умовах неспецифічної адаптації – напруження функціональних
- •Роль гормонів кори наднирникових залоз у забезпеченні неспецифічної адаптації організму
- •Роль гормонів кори наднирникових залоз у забезпеченні неспецифічної адаптації організму
- •Основну роль в адаптації до стресової ситуації відіграє активація усієї гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової
- •Роль гормонів гіпофіза у забезпеченні неспецифічної адаптації організму
- •Роль тиреоїдних гормонів у забезпеченні неспецифічної адаптації організму
- •Роль ваго-інсулярної системи у забезпеченні неспецифічної адаптації організму

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Медичний факультет
Кафедра нормальної анатомії та фізіології людини
Роль гормонів у регуляції гомеостазу та адаптації організму до дії стресових факторів.
Курс лекцій: нормальної фізіології людини

План лекції:
1.Гормони підшлункової залози (інсулін, глюкагон, соматостатин) їх впливи на метаболізм та концентрацію глюкози в крові.
2.Контур гормональної регуляції підтримання сталості концентрації глюкози в крові. Баланс кальцію в організмі та гормони, які регулюють кальцієвий і фосфатний гомеостаз: паратгормон, кальцитонін, 1,25 (ОН)2 D3.
3.Вплив інших гормонів на метаболізм кальцію (глюкокортикоїди, соматотропін, ІФР-1, тиреоїдині гормони, естрогени, інсулін).
4.Роль вазопресину, окситоцину. Гормони мозкової речовини наднирникових залоз (катехоламіни), їх роль в організмі, регулювання секреції.
5.Гормони кори наднирникових залоз, контури регуляції їх секреції, циркадні ритми секреції глюкокортикоїдів, їх впливи та механізми дії на клітини-мішені.
6.Поняття про стрес і стресові фактори. Види адаптації до дії стресових факторів. Загальний адаптаційний синдром (Г. Сельє).
7.Роль симпато-адреналової системи в адаптації. Роль гормонів кори наднирникових залоз (глюкортикоїдів, мінералокортикоїдів), гіпофіза, тиреоїдних гормонів (тироксину, трийодтироніну), ваго-інсулярної системи у забезпеченні неспецифічної адаптації організму до стресових факторів.

Роль гормонів у регуляції гомеостазу
Гормони беруть участь у регуляції багатьох параметрів внутрішнього середовища, які залежать від балансу речовин в організмі. Баланс речовин є результатом трьох основних процесів:
■надходження речовин в організм відповідно до його потреб;
■виведення речовин із організму;
■метаболізму речовин в організмі.

Гормони беруть участь у регуляції параметрів гомеостазу, здійснюючи вплив на основні види метаболізму;
■вуглеводний, жировий, білковий метаболізм, направлений на підтримку сталості концентрації глюкози, ліпідів, амінокислот у плазмі крові;
■водно-сольовий обмін, що підтримує як сталість концентрації окремих іонів, так і водний баланс та осмотичну концентрацію у внутрішньому середовищі організму;
■кальцій-фосфатний метаболізм, що забезпечує нормальний стан кісток скелета у людини

Дія гормонів на клітини-мішені та регульовані параметри гомеостазу

Ендокринні функції підшлунковоі залози. регуляція вуглеводного, жирового, білкового метаболізму
Ендокринні клітини підшлункової залози розташовані в острівцях Лангерганса, які займають менше 2 % її об'єму; їх більше у хвості залози, ніж у тілі. Вони містять чотири типи клітин, які секретують пептидні гормони. Ендокринні клітини називають літерами грецького алфавіту (α, β, δ, φ) чи літерами А, В, D, F:
■альфа-клітини (а чи А) становлять близько 25 % ендокринних клітин і секретують гормон глюкагон;
■бета-клітини (р чи В) становлять близько 60 % ендокринних клітин і секретують гормон інсулін;
■дельта-клітини (δ чи D) - близько
10 % ендокринних клітин і секретують гормон соматостатин;
■ |
панкреатичні |
поліпептидні |
||
клітини (φ чи F) становлять |
||||
приблизно |
5 |
% |
і |
|
синтезують панкреатичний |
|
|||
поліпептид (PP) |
|
|
|

•Кров від альфа-клітин притікає по системі судин до бета- і дельта-клітин, що забезпечує швидкий зв'язок між ними; також існує і паракринний зв'язок.
•Альфа-, бета- і дельта-клітини утворюють функціонально єдину систему, що паракринно координує продукцію пептидних гормонів ендокринними клітинами підшлункової залози:
■дельта-клітини, які продукують соматостатин, пригнічують секрецію гормонів іншими клітинами острівців;
■інсулін, який утворюється бета-клітинами, пригнічує продукцію альфа-клітинами глюкагону;
■глюкагон, що синтезується альфа-клітинами, стимулює секрецію бета-клітинами інсуліну та дельта- клітинами соматостатину

Регуляція виділення:
Глюкоза крові
-клітини
підшлункової залози
підвищення секреції інсуліну
використання глюкози
інсулінозалежними тканинами
Глюкоза Глюкоза
глікоген тригліцериди
неендокринна
Глюкоза крові
Печінка |
-клітини |
Скелетні м’язи |
підшлункової залози |

Біологічні ефекти інсуліну:
Гіпоглікемічна дія:
1.Пригнічує глікогеноліз і глюконеогенез
2.Посилює використання глюкози інсулінозалежними тканинами(м’язовою,жировою)
Анаболічна дія:
1.Стимулює ліпогенез у жировій тканині
2.Стимулює глікогенез у печінці
3.Стимулює біосинтез білків у м’язах
Мітогенна дія:
1. Стимулює проліферацію клітин

Біологічні ефекти глюкагону:
Гіперглікемічна дія:
1.Активація глюконеогенезу в печінці
2.Активація глікогенолізу в печінці
Гіперглікемічну дію мають:
-Глюкагон
-Адреналін
-Глюкокортикоїди
-Соматотропін