Лекції з фізіології
.pdfМІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Вінницький національний медичний університет ім.М.І.Пирогова
Кафедра нормальної фізіології
Тези лекцій з
ФІЗІОЛОГІЇ
1
ЗМІСТ
СПИСОК ГОЛОВНИХ СКОРОЧЕНЬ |
11 |
Модуль 1: ЗАГАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ |
122 |
Лекція 1. ПРЕДМЕТ І ЗАДАЧІ ФІЗІОЛОГІЇ. ЗБУДЛИВІ |
|
ТКАНИНИ. БІОПОТЕНЦІАЛИ. ЕЛЕКТРОГЕНЕЗ. |
|
ЗАКОНИ ПОДРАЗНЕННЯ ЗБУДЛИВИХ ТКАНИН |
122 |
Вступ. Клітинні основи фізіології |
12 |
Збудливі тканини |
144 |
Мембранний потенціал спокою |
166 |
Потенціал дії |
166 |
Зміна збудливості при збудженні |
17 |
Нейронна теорія. Функції нервових клітин |
17 |
Загальні відомості про структуру і функцію нервових клітин |
17 |
Закони проведення збудження по нервових волокнах |
18 |
Структурно-функцiональна органiзацiя синапса |
200 |
Механізм передачі збудження в хімічних синапсах |
211 |
Синапси гальмiвної дiї |
233 |
Електричнi синапси |
255 |
Проведення збудження через синапси |
255 |
Лекція 2. ФІЗІОЛОГІЯ М’ЯЗІВ. РОБОТА І СИЛА М’ЯЗІВ. ВТОМА
28
Лекція 3. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ РЕГУЛЯЦІЇ І САМОРЕГУЛЯЦІЇ ФУНКЦІЙ. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ. РЕФЛЕКТОРНИЙ ПРИНЦИП ДІЯЛЬНОСТІ ЦНС. ФУНКЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ЯК УНІВЕРСАЛЬНИЙ ПРИНЦИП КЕРУВАННЯ. Ошибка! Закладка не определена.0
Функціональна система |
30 |
Регуляція |
31 |
Рефлекс |
322 |
Лекція 4. ЗБУДЖЕННЯ ТА ГАЛЬМУВАННЯ В ЦНС. |
|
КООРДИНАЦІЯ РЕФЛЕКТОРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |
34 |
Координація рефлекторної діяльності |
34 |
Iррадiацiя i генералiзацiя збудження |
355 |
2 |
|
Центральне гальмування та його види (пряме, випереджаюче, реципрокне, зворотне,
латеральне) |
355 |
Рефлекси антагонiстичнi, союзнi, синергiчнi, ланцюговi |
366 |
Полегшення, оклюзiя |
377 |
Принцип домiнанти |
38 |
Пластичнiсть нервової системи |
38 |
Сучаснi уявлення про iнтегративну дiяльнiсть мозку |
38 |
Лекція 5. СПИННИЙ МОЗОК. СТОВБУР МОЗКУ. МОЗОЧОК |
39 |
Структурно-функціональна організація спинного мозку |
39 |
Функцiональне значення переднiх i заднiх корiнцiв спинного мозку. Будова спинного |
|
мозку людини |
400 |
Функцiональне значення головних висхiдних i низхiдних шляхiв спинного мозку |
400 |
Рефлекторна дiяльнiсть спинного мозку. Спинальна тварина. Спинальний шок |
411 |
Значення спинного мозку в регуляцiї тонусу м'язiв. Гама-петля |
411 |
М'язовi веретена |
421 |
Сухожильнi органи Гольджi |
433 |
Функцiї м'язових веретен i сухожильних органiв |
433 |
Функцiї γ-петлi |
444 |
Сухожильнi органи як датчики системи регуляцiї напруги |
444 |
Клiнiчно важливi рефлекси спинного мозку дорослої людини |
455 |
Сухожильні рефлекси |
45 |
Шкiрнi рефлекси |
466 |
Периостальний рефлекс |
477 |
Стовбур мозку |
48 |
Функцiї заднього мозку |
48 |
Функцiї середнього мозку. Червоні ядра |
511 |
Покрiвля середнього мозку (чотиригорб'я) |
522 |
Чорна речовина |
522 |
Ядра черепних нервiв |
522 |
Голуба пляма |
522 |
Загальна характеристика мезенцефальної тварини |
533 |
Мозочок |
533 |
Симптоми пошкоджень мозочка |
544 |
Лекція 6. БАЗАЛЬНІ ЯДРА. РЕТИКУЛЯРНА ФОРМАЦIЯ. |
|
ТАЛАМУС |
56 |
Базальні ядра (nuclei basales) |
566 |
Ретикулярна формацiя |
58 |
Функції низхiдного вiддiлу ретикулярної формацiї |
58 |
Функції висхiдного вiддiлу ретикулярної формацiї |
59 |
Таламус |
59 |
Функції релейних ядер |
59 |
Функції асоціативних ядер |
600 |
Функції неспецифiчних ядер таламусу |
611 |
3 |
|
Лекція 7. ГIПОТАЛАМУС. ЛIМБІЧНА СИСТЕМА. ЕМОЦIЇ. АВТОНОМНА (ВЕГЕТАТИВНА) НЕРВОВА СИСТЕМА
Гiпоталамус |
611 |
Регуляцiя вегетативних функцiй |
611 |
Терморегуляторна функцiя гiпоталамусу |
622 |
Гiпоталамо-гiпофiзарна система |
622 |
Причетність до регуляцiї поведiнкових реакцiй |
622 |
Лiмбічна система |
633 |
Аферентнi й еферентнi зв'язки лімбічної системи |
633 |
Функцiї лiмбiчної системи |
644 |
Автономна (вегетативна) нервова система |
66 |
Структурно-функцiональнi особливостi автономної нервової системи |
66 |
Симпатична частина автономної нервової системи |
67 |
Парасимпатична частина автономної нервової системи |
69 |
Метасимпатична нервова система |
700 |
Рефлекси із залученням ланок автономної рефлекторної дуги |
700 |
Медiатори автономної нервової системи |
711 |
Трансдуктори |
733 |
Iмовiрнi кандидати в медiатори |
744 |
Активнi фактори |
744 |
Вплив автономної нервової системи на дiяльнiсть ефекторних органiв |
744 |
Лекція 8. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ АВТОНОМНИХ |
|
ФУНКЦІЙ. ГОРМОНИ ПЕРЕДНЬОЇ І ЗАДНЬОЇ |
|
ЧАСТОК ГІПОФІЗА |
77 |
Гіпоталамус |
77 |
Гіпофіз |
78 |
Лекція 9. РОЛЬ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ У РЕГУЛЯЦІЇ |
|
ПРОЦЕСІВ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ |
|
Щитоподібна залоза |
78 |
Прищитоподібні залози |
79 |
Статеві залози, |
79 |
Лекція 10. РОЛЬ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ У РЕГУЛЯЦІЇ |
|
ГОМЕОСТАЗУ, НЕСПЕЦИФІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ |
|
ОРГАНІЗМУ |
|
Підшлункова залоза |
79 |
Наднирники |
79 |
Тканинні гормони |
80 |
Модуль 2: ФІЗІОЛОГІЯ ВІСЦЕРАЛЬНИХ СИСТЕМ: КРОВІ, КРОВООБІГУ, ДИХАННЯ, ТРАВЛЕННЯ,
4
ОБМІНУ РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ, ВИДІЛЕННЯ
Лекція 11. ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЄДНОСТІ ОРГАНІЗМУ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ КРОВІ. ФІЗІОЛОГІЯ ЕРИТРОЦИТІВ
Фізико-хімічні властивості крові |
80 |
Осмотичний тиск крові |
81 |
Активна реакція крові |
82 |
Формені елементи крові |
82 |
Еритроцити. |
82 |
Лейкоцити. |
83 |
Тромбоцити |
84 |
Лекція 12. ЗАХИСНІ ФУНКЦІЇ КРОВІ. ГРУПИ КРОВІ |
|
Гупи крові |
84 |
Гемостаз. 85 |
|
Фактори зсідання формених елементів і тканин. |
85 |
Судинно-тромбоцитарний гемостаз. |
85 |
Коагуляційний гемостаз |
86 |
Антикоагулянтна система |
86 |
Лекція 13. СИСТЕМА ДИХАННЯ. ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ЕТАПІВ ДИХАННЯ
Механізм вдиху та видиху |
87 |
|
Значення сурфактантів |
88 |
|
Легеневі об’єми |
88 |
|
Динамічні показники дихання |
89 |
|
Газообмін в легенях |
89 |
|
Лекція 14. |
ТРАНСПОРТ ГАЗІВ КРОВ’Ю |
90 |
Лекція 15. |
РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ |
92 |
Лекція 16. |
СИСТЕМА КРОВООБІГУ. ФІЗІОЛОГІЧНІ |
|
|
ВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЕВОГО М’ЯЗА |
94 |
Провідна система серця |
9595 |
|
Лекція 17. |
НАСОСНА ФУНКЦІЯ СЕРЦЯ.ЗОВНІШНІ ПРОЯВИ |
|
|
СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |
97 |
|
5 |
|
Зовнішні прояви роботи серця |
97 |
Серцевий поштовх |
97 |
Тони серця |
97 |
Електрокардіограма |
98 |
Серцевий цикл |
99 |
Лекція 18. КРОВ’ЯНИЙ ТИСК. ШВИДКІСТЬ КРОВОТОКУ. |
|
ПУЛЬС. МІКРОЦИРКУЛЯЦІЯ. ВЕНОЗНИЙ |
|
КРОВОТОК |
|
Типи кровоносних судин, особливості їх будови. |
99 |
Закономірності руху крові судинами. |
100 |
Тиск крові в різних відділах судинного русла |
100 |
Мікроциркуляція |
102 |
Особливості кровотоку у венах |
102 |
Час кругообігу крові. |
103 |
Лекція 19. РЕГУЛЯЦІЯ СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Й |
|
СИСТЕМНОГО КРОВООБІГУ |
104 |
Внутрішньосерцеві регуляторні механізми |
104 |
Зовнішньосерцева регуляція роботи серця |
104 |
Гуморальна регуляція роботи серця |
105 |
Судиноруховий (вазомоторний) центр |
105 |
Іннервація кровоносних судин |
106 |
Гуморальна регуляція тонусу судин |
106 |
Лекція 20. СИСТЕМА ТРАВЛЕННЯ. ТРАВЛЕННЯ В ПОРОЖНИНІ РОТА. РОЛЬ СМАКОВОЇ ТА НЮХОВОЇ СЕНСОРНИХ СИСТЕМ. РЕГУЛЯЦІЯ СЛИНОВИДІЛЕННЯ. ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ. РЕГУЛЯЦІЯ СЕКРЕТОРНОЇ І МОТОРНОЇ ФУНКЦІЙ
ШЛУНКА |
107 |
Функції травної системи |
107 |
Класифікація типів травлення |
107 |
Шлунковий сік |
108 |
Гідролітичні ферменти ШКТ |
108 |
Ентеринова система шлунково-кишкового тракту |
108 |
Механізми регуляції травної системи |
109 |
Травлення в порожнині рота |
110 |
Травлення у шлунку |
112 |
Функції шлунка |
112 |
Секреція шлунка |
112 |
Склад та властивості шлункового соку |
112 |
Регуляція шлункової секреції |
113 |
6 |
|
Активатори |
114 |
Інгібітори |
114 |
Лекція 20. ТРАВЛЕННЯ В 12-ПАЛІЙ КИШЦІ. РОЛЬ |
|
ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ТА ПЕЧІНКИ В |
|
ТРАВЛЕННІ, РЕГУЛЯЦІЯ ЇХ СЕКРЕТОРНОЇ |
|
ФУНКЦІЇ |
114 |
Склад та властивості соку підшлункової залози |
115 |
Склад та властивості жовчі |
116 |
Лекція 21. ТРАВЛЕННЯ В КИШЕЧНИКУ. ВСМОКТУВАННЯ. МОТОРИКА ШКТ. РЕГУЛЯЦІЯ СЕКРЕТОРНОЇ ТА
МОТОРНОЇ ФУНКЦІЇ КИШОК. |
114 |
|
Кишкова секреція |
|
116 |
Види кишкового травлення |
|
116 |
Травлення в товстій кишці |
|
117 |
Всмоктування речовин у кишечнику |
|
117 |
Всмоктування жирів |
|
118 |
Всмоктування вуглеводів |
|
118 |
Всмоктування білків |
|
118 |
Всмоктування води й мінеральних солей |
118 |
|
Моторика |
|
118 |
Лекція 22. ОБМІН РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ. ХАРЧУВАННЯ. |
|
|
ТЕПЛООБМІН |
Ошибка! Закладка не определена.20 |
|
Обмін білків |
|
121 |
Азотний баланс |
|
122 |
Обмін жирів |
|
123 |
Обмін вуглеводів |
|
123 |
Водно-сольовий обмін |
|
123 |
Енергетичний обмін |
|
124 |
Основний обмін |
|
124 |
Загальний обмін |
|
125 |
Терморегуляція |
|
126 |
Хімічна терморегуляція |
|
126 |
Фізична терморегуляція |
|
126 |
Регуляція обміну речовин |
|
127 |
Лекція 23. ВИДІЛЕННЯ |
Ошибка! Закладка не определена.27 |
|
Будова нирок |
|
128 |
Кровопостачання нирок |
|
128 |
Функції нирок |
|
129 |
Процес сечоутворення |
|
129 |
Клубочкова (гломерулярна) фільтрація |
|
129 |
Канальцева реабсорбція |
|
130 |
Канальцева секреція |
7 |
131 |
|
|
Лекція 24. РЕГУЛЯЦІЯ ВИДІЛЕННЯ |
Ошибка! Закладка не |
определена.32 |
|
Нервова регуляція |
13232 |
Гуморальна регуляція |
13232 |
Модуль 3: ВИЩІ ІНТЕГРАТИВНІ ФУНКЦІЇ
Лекція 25. РОЛЬ КОРИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ В СИСТЕМНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМУ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ (АНАЛІЗАТОРИ). СОМАТО-СЕНСОРНА СИСТЕМА.
ФІЗІОЛОГІЯ БОЛЬОВОЇ ЧУТЛИВОСТІ |
134 |
Кора великих півкуль |
134 |
Загальна оцінка |
134 |
Методи вивчення та функції кори великих півкуль |
134 |
Анатомо-гістологічний метод |
135 |
Порівняльно-фізіологічний метод |
136 |
Метод часткового видалення та подразнення кори |
136 |
Електроенцефалографія |
140 |
Викликані відповіді |
141 |
Інші методи оцінки функцій кори великих півкуль |
142 |
Характеристика сенсорних системОшибка! Закладка не определена.42
Поняття про рецептор, рецепторну ділянку, класифікацію рецепторів |
14343 |
Механізм збудження первинних і вторинних рецепторів |
14444 |
Провідниковий відділ сенсорних систем |
14444 |
Кірковий відділ сенсорних систем |
1444 |
Властивості сенсорних систем |
1444 |
Адаптація сенсорних систем |
14545 |
Соматична сенсорна система |
14545 |
Периферичний відділ соматичної сенсорної системи |
14545 |
Провідниковий та кірковий відділи соматичної сенсорної системи |
14747 |
Больова (ноцицептивна) сенсорна система |
14747 |
Класифікація болю |
14747 |
Теорії болю |
14848 |
Периферичний відділ больової сенсорної системи |
14848 |
Провідниковий і кірковий відділи больової сенсорної системи |
14949 |
Компоненти болю |
1499 |
Антиноцицептивна анальгезуюча система |
1499 |
Особливі форми болю |
15050 |
Свербіння та лоскіт |
15151 |
Фізіологічні основи знеболювання |
15151 |
8 |
|
Лекція 26. ФУНКЦІЇ ЗОРОВОЇ СЕНСОРНОЇ СИСТЕМИ |
Ошибка! |
Закладка не определена.152 |
|
Вступ |
152 |
Рефракція ока |
153 |
Аномалії рефракції ока |
153 |
Акомодація ока |
154 |
Зіничний рефлекс |
155 |
Фізіологія сітківки ока |
156 |
Фотохімічні та електричні процеси в сітківці. |
157 |
Електричні процеси в сітківці |
158 |
Теорії сприйняття кольору, їх докази |
159 |
Трьохкомпонентна теорія сприйняття кольорів. |
159 |
Гострота зору. Методи оцінки у клініці. Вікові особливості |
160 |
Подвійність сітківки |
161 |
Поле зору. Метод визначення. Бінокулярний зір |
161 |
Адаптація зорової сенсорної системи |
162 |
Провідниковий та кірковий відділи зорової сенсорної системи |
162 |
Лекція 27. СЛУХОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА. ВЕСТИБУЛЯРНА
СЕНСОРНА СИСТЕМА |
|
Слухова сенсорна система |
163 |
Значення слухової сенсорної системи. Характеристика параметрів звуку |
163 |
Периферичний відділ слухової сенсорної системи |
164 |
Функції зовнішнього вуха |
164 |
Середнє вухо |
164 |
Структурно – функціональна характеристика внутрішнього вуха |
165 |
Проведення звукових коливань до внутрішнього вуха |
165 |
Передача звукових коливань у завитці |
166 |
Функціональна роль органа Корті |
166 |
Теорії сприйняття звуків різної частоти |
167 |
Кодування інтенсивності звуку |
168 |
Провідникові й коркові відділи слухової сенсорної системи |
168 |
Бінауральний слух |
169 |
Вестибулярна сенсорна система |
169 |
Вступ. Характеристика подразників вестибулярного апарата. Пороги сприйняття 169 |
|
Периферійний відділ вестибулярної сенсорної системи |
170 |
Провідниковий і корковий відділи вестибулярної сенсорної системи |
173 |
Додаткові зв’зки вестибулярних ядер з іншими центрами |
174 |
Реакції організму при подразненні вестибулярних ядер |
174 |
Адаптація вестибулярної сенсорної системи |
175 |
Лекція 28. СМАКОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА. НЮХОВА |
|
СЕНСОРНА СИСТЕМА |
176 |
Смакова сенсорна система |
176 |
9 |
|
Вступ |
176 |
Значення смакової сенсорної системи |
176 |
Структурно-функціональна характеристика периферійної частини смакової |
|
сенсорної системи |
176 |
Механізм збудження смакових рецепторних клітин |
177 |
Провідниковий та корковий відділи смакової сенсорної системи |
177 |
Пороги смакового відчуття. Адаптація |
178 |
Адаптація смакової системи |
178 |
Нюхова сенсорна система (НСС) |
178 |
Структурно-функціональна характеристика периферійної частини |
|
нюхової сенсорної системи |
179 |
Механізм збудження нюхових рецепторних клітин |
180 |
Провідниковий та мозковий відділи нюхової сенсорної системи |
180 |
Пороги нюхового відчуття. Адаптація |
180 |
Лекція 29. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ. ПРОЦЕСИ |
|
УТВОРЕННЯ ТА ГАЛЬМУВАННЯ УМОВНИХ |
|
РЕФЛЕКСІВ. ПАМ'ЯТЬ |
181 |
Класифікація умовних і безумовних рефлексів |
181 |
Умови вироблення умовного рефлексу |
181 |
Механізм винекнення умовного рефлексу |
182 |
Гальмування умовних рефлексів |
182 |
Пам’ять |
183 |
Види пам’яті |
183 |
Фізіологічний механізм пам‘яті |
183 |
Фізіологія сну |
184 |
Динаміка розвитку сну |
184 |
Механізми виникнення сну |
185 |
Лекція 30. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ.РОЛЬ |
|
ПОТРЕБ,МОТИВАЦІЙ ТА ЕМОЦІЙ |
185 |
Основні типи вищої нервової діяльності |
185 |
Особливості вищої нервової діяльності людини |
185 |
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ |
186 |
Підручники та посібники |
186 |
Монографії, статті та огляди |
187 |
ТАБЛИЦЯ ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ |
189 |
10