5. Пластиди, їх типи, біологічний взаємозв'язок, структура, хімічний склад. Пігменти пластид, їх значення використання.

Пластиди – двомембранні органелли, властиві лише рослинним клітинам, генетично автономні, завдяки наявності ДНК, РНК і рибосом. Містять пігменти хлорофіли, каротиноїди та їхні похідні. В залежності від структури, забарвлення і функцій пластиди вищих рослин поділяють на хлоропласти, хромопласти, лейкопласти..пластиди водоростей – хроматофори. Пластиди мають : зовнішню і внутрішню мембрану, грани, тилакоїди(ламели) та сторму. ___Хлоропласти –зелені пластиди, забеспечують фотосинтез. Хлорофіл в організмі сприяє утворенню гемоглобіну, поліпшує стан судин, бактерицидні і антиоксидантна дія.___ хромопласти - забарвлені в жовтий, оранжевий чи червоний колір завдяки наявності каротиноїдів – альфа-, бета-, гама-каротинів та ксантофілів. Утворюються з хромо- чи лейкопластів. Сприяють запиленню, розиноженню, поширенню плодів і насіння, забеспечують вторинний синтез р-н. ___ Лейкопласти - безбарвні. Виділяють такі різновиди речовин : амілоппласти – виділ.вторинний крохмаль, протеопласти – утв.запасний білок, олеопласти – накопичують жирні олії. В клітинах епідерми лейкопласти відіграють рооль світлофільтрів, дозують променеву енергію. Біолог.звязок : лейкопласти переходять у хлоропласти, хромопласти у хлоропласти, хлоропласти у хромо- і лейкопласти.

6. Вакуолі: утворення, розвиток, вміст і значення.Склад клітинного соку, його значення і використання.

Вакуоля — вмістище клітинного соку, міститься в деяких еукаріотичних клітинах  і виконує різні функції (секреція, екскреція і зберігання запасних речовин).Функції вакуоль : накопичення води, запасних та ергастичних речовин, осмотичний тиск та тургор клітин.___ Вакуоля та її вміст розглядається, як відмежована від цитоплазми вакуолярною мембраною – тонопластом. В утворенні вакуолі беруть участь диктіосоми, пухирці Гольджі, цистерни й агранулярні пухирці ЕПР. Містить клітинний сік (речовини що синтезуються у цитоплазмі, вибірково надходять до вакуоль). Хімічний склад ( і концентрація соку змінюється в залежності від віку, типу, функції, стану клітин і тканин…) : 90% води, істинних і колоїдних розчинів, солей мінеральних кислот… також у деяких утворюються вакуолярні включення – кристалогідрати оксалату кальцію, алейронові зерна. Солі органічних кислот разом з мінеральними іонами відіграють важливу роль у осмотичних процесах клітин.

7. Клітинні включення, їх утворення, класифікація, локалізація, діагностичне значення

Клітинні включення - це гранули, краплі або кристали певних речовин, що накопичуються у цитоплазмі клітини. На відміну від органел вони є непостійними і необов'язковими структурами. Найчастіше у формі включень організми запасають поживні речовини, наприклад, краплі жиру в адипоцитах, гранули глікогену в клітинах печінки та крохмалю в багатьох рослинних клітинах. Також включеннями можуть бути пігменти або продукти обміну (наприклад кристали оксалату кальцію у листках буряка, шпинату, щавлю кислого) .

жовтецеві (аконіт отруйний, жовтець їдкий, горицвіт весняний, чемерник червонуватий, чемерник чорний) родина жовтецеві – ranunculaceae…. травянисті, дерев’янисті, містять алкалоїди чи серцеві глікозиди,отруйні.

Стрижнева, мичкувата, столони, коренебульби, бульби, кореневища,… листки почергові супротивні в прикореневій розетці. Є гідатоди. Продихи аномоцитного типу. Монохазій, китиця, волоть.

1. Аконіт джунгарський - aconitum soongoricum. (багаторічна травяниста, коренебульби, містить отруйний алкалоїд – аконіти, листки почергові, черешкові, пальчасто-розсічені. Суцвіття – верхівкова волоть. Плід-листянка).

2. Горицвіт весняний – Adonis vernalis (отруйна, багаторічна, кореневище багатоголове, почергові листки, поодинокі квітки, плід-багатогорішок,).

3. Жовтець їдкий - Ranunculus acris.(багаторічна,кореневище, багатогорішок, поодинокі квітки )

4. чемерник червонуватий - Helleborus purpurascens (багаторічна, вічнозелена,прикореневі листки, стебло розгалужене, квітки поодинокі)

5. чемерник чорний - Helleborus niger (Багаторічна трав`яниста вічнозелена рослина, до червоної книги України, Плід – листянка з стовпчиком,)