13.6. Критерії „значної” жовтяниці новонародженого

Таблиця 3

Вік дитини (години)	Локалізація жовтяниці	Висновок
До 24	Будь-яка	„Значна” жовтяниця
24-48	Кінцівки
> 48	Стопи, кисті

13.7. Недостатнє забезпечення калоріями і (або) дегідратація, пов’язані з недостатнім споживанням грудного молока, можуть спричинити розвиток важкої гіпербілірубінемії, тому збільшення частоти годувань грудьми запобігає цьому. Мати дитини повинна знати про необхідність годувати дитину грудним молоком в перші дні життя щонайменше 10-12 разів [C].

13.8. У разі наявності жовтяниці лікарський огляд повинен включати оцінку стану дитини після народження; адекватності об’єму молока, що споживається; кількості сечовипускань і випорожнень; наявності і важкості жовтяниці.

13.9. Приблизно 5-10 % немовлят на грудному вигодовуванні до 3 дня життя втрачають ³ 10 % маси тіла при народженні, що вказує на необхідність динамічного спостереження за їх станом . Крім відсутності втрати маси тіла понад 10 %, ознакою адекватного грудного вигодовування також вважаються 4-6 сечовипускань (повністю мокрі 4-6 підгузників за добу) і 3-4 дефекації за добу, починаючи з 4-го дня життя дитини.

13.10. Напування новонароджених водою або глюкозою не запобігає розвиткові гіпербілірубінемії і не знижує рівень білірубіну сироватки [B].

13.11. Під час виписки батьки дитини повинні бути проінформовані лікарем-педіатром-неонатологом про причини і необхідність спостереження за появою (динамікою) неонатальної жовтяниці [D] .

Література

Основна:

1. Барашнев Ю.И. Перинатальная неврология. - Москва. —' 2001. - 638с.

2. Наказ № 255 від 27.04.2006 ,Дро затвердження клінічного протоколу

3. Пальчик А.Б., Шабалов Н.П. Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных. - Санкт - Петербург. - 2000. - 218с.

4. Барашнев Ю.И. Перинатальная неврология.—М.: Триада-Х, 2001. —640 с.

5. Класифікація уражень нервової системи у дітей та підліт­ків/За ред. В.Ю. Мартинюка.—К.:Фенікс, 2001.—192 с

6. Педіатрія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації/ За ред.проф. О.В. Тяжкої/ Видання друге.- Вінниця: Нова книга. – 1096с.

7. Шабалов Н. П. Неонатология. Т. 1-2. - Санкт - Петербург. - 2006 - 493с, 504с.

Додаткова:

1. Антонов А.Г., Буркова А.С., Байбарина Е.Н. Профилактика и интенсивная терапия критических состояний, обусловленных церебральными нарушениями, у новорожденных/Педиатрия. — 1997. — №5. — С.38—41.

2. Катонина СП., Сулима Е.Г., Макарова Е.А., Виноградов В.П., Шунько ЕЕ. и соав. Лечебно-диагностические технологии и методы прогнозирования исходов перинатальных поражений ЦНС (метод. рекомендации).-Киев. -1995.-30с.

3. Наказ МОЗ України N 194 від 6.05.2003 "Про затвердження галузевої програми „Первинна реанімація новонароджених на 2003 -2006 роки"- 14с.

4. Неонатология. Под ред. Т. Л. Гомеллы, М.Д.Каннигам. - Москва. -1995. -633с.

5. Педиатрия: Национальное руководство: в 2т.- М.: ГЭОТАР – Медиа, 2009.- Т.2.-1024С.

6. Проект розпорядження кабінету міністрів України „Про затверджені Державних цільових заходів перинатальної допомоги в Україні 2007 - 2009 роки" - 23с.

7. Посібник з неонатології. Під ред. Джона Клоерті, Енн Старк. -Київ. -2002.-751с.

8. Софронов В.В., Мальцева Л.И., Сайфулина Ф.К. и др. Возмо­жности этапной реабилитации детей раннего возраста с пери­натальным поражением ЦНС//Педиатрия. — 1997. — №1. — С.77—78.

9. Суліма ОТ. Сучасні аспекти асфіксії у новонародже-них//3бірник наук, праць. Актуальні питання неонатології.— К., 2003.—С. 137—151.

10. Современная терапия в неонатологии. Под ред.Н.П.Шабалова. Москва.-2000.-261с.

11. Євтушенко С.К., Шестова О.П. Внутрішньошлуночкові кро­вовиливи у новонароджених та їх наслідки/ЛПедіатрія, акушер­ство та гінекологія.—1999.—№5.—С.47—50.

12. Ханс Ферсмольд. Основні положення неонатології. - Київ. - 1999. -182с.

13. Nelson Textbook of Pediatrics, 18/E, 2008, Vol.2, 3147p.

53