Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фізіологія пологів.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
12.02.2015
Размер:
302.08 Кб
Скачать

Міністерство охорони здоров’я України

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Методичні рекомендації

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна

Акушерство та гінекологія

Модуль №

1

Змістовий модуль №

1

Тема заняття

Фізіологія пологів

Знеболювання пологів

курс

4

факультет

Медичний №1

1. Актуальність теми

Фізіологічна сутність пологів полягає у вигнанні плода, плаценти з оболонками та навколоплідними водами за межі материнського організму після закінчення циклу його внутрішньоутробного розвитку. Фізіологічні пологи (partus naturalis normalis) настають у середньому після 10 акушерських місяців (280 діб, або 40 тижнів) вагітності, коли плід стає зрілим і цілком здатним до позаутробного існування.

На сучасному етапі організації акушерської допомоги в Україні оптимальним є проведення нормальних пологів в умовах акушерського стаціонару, планування тактики ведення фізіологічних пологів, проведення профілактики можливих ускладнень у матері та плода. Необхідно оцінювати ступінь прогнозованого ризику розвитку материнської та перинатальної патології, визначати план ведення пологів, проводити контроль за станом матері та плода, знеболювання пологів за показами, проводити оцінку стану дитини при народженні, первинний туалет новонародженого.

2. Конкретні цілі

2.1. Студент повинен знати:

  1. Причини виникнення пологової діяльності.

  2. Перебіг та ведення фізіологічних пологів за періодами.

  3. Біомеханізм пологів при передньому та задньому виді потиличного передлежання.

  4. Механізм відшарування плаценти від стінки матки і його виділення.

  5. Фізіологічне обґрунтування необхідності знеболювання в пологах.

2.2. Студент повинен вміти:

  1. Після проведення зовнішнього вагінального дослідження поставити акушерський діагноз, визначити періоди родів.

  2. Визначити фактори ризику для матері і плода.

  3. Скласти прогноз і план ведення родів.

  4. Оцінити характер пологової діяльності, її динаміку.

  5. Оцінити внутрішньоутробний стан плода.

  6. Призначити адекватне знеболювання.

  7. Надати ручну допомогу в ІІ періоді пологів.

  8. Визначити ознаки відшарування плаценти в ІІІ періоді пологів.

  9. Провести огляд посліду та визначити його цілісність.

  10. Визначити загальну крововтрату в родах.

  11. Оцінити стан новонародженого.

  12. Провести первинну обробку новонародженого.

  13. Провести огляд пологових шляхів.

  14. Записати історію пологів.

3. Базовий рівень підготовки

Назва попередньої дисципліни

Отримані навики

Нормальна анатомія

Застосовувати знання анатомічної будови жіночих статевих органів, кісткового тазу, голівки плода.

Нормальна фізіологія

Фізіологічні умови нормального перебігу вагітності та родів.

Патологічна фізіологія

Патофізіологічні зміни, які можуть призвести до ускладнень вагітності та пологів.

Фармакологія

Фармокодинаміка лікарських препаратів, які застосовують при пологах

Патологічна анатомія

Застосування знань анатомічних змін, які є причиною порушення нормального перебігу пологів.

4. Завдання до самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовки до заняття.

Термін

Визначення

Пологи

Фізіологічний процес, коли з матки виганяється плід, плацента з оболонками та водами за межі материнського організму

Нормальні пологи

Пологи зі спонтанним початком та прогресуванням по­логової діяльності у вагітної групи низького ризику при ва­гітності терміном 37-42 тижні, у потиличному передлежанні, у задовільному стані матері та новонародженого

Перейми

Хвилеподібні скорочення гладеньких м’язів матки

Потуги

Скорочення поперечносмугастих м’язів черевного пресу і діафрагми

Контракція

Скорочення м’язових волокон

Ретракція

Зміщення і переплетіння м’язових волокон під час скорочення

Дистракція

Розтягування м’язових волокон

Контракційне кільце

Межа між м’язом матки (верхній відділ), який скорочується, і м’язом (нижній), який розтягується

Нижній сегмент матки

Простір між контракційним кільцем і внутрішнім зівом матки

Внутрішній пояс стикання

Місце притискання голівки до стінок шийки матки

Своєчасне відходження навколоплідних вод

При повному відкритті шийки матки (на 10 см)

Раннє відходження навколоплідних вод

Після початку пологової діяльності, але до повного відкриття шийки матки

Передчасне (дородове) відходження навколоплідних вод

До початку пологової діяльності

Пізній розрив плодового міхура

Після повного відкриття

Відокремлення плаценти за Шультцем

Відокремлення з центру

Відокремлення плаценти за Дунканом

Відокремлення з периферії

Ознака Роговіна

Після відходження навколоплідних вод дно матки піднімається до мечовидного відростка

Ознака Шатца-Унтенберга

Ступінь відкриття шийки матки відповідає відстані між контракційним кільцем і лоном

Метод Піскачека

Промацування голівки плода при натисканні пальцями на промежину вглиб паралельно до піхви

Синклітичне вставлення

Осьове, серединне. Сагітальний шов на однаковій відстані від лобка і мису криж

Ознака Шредера

Після народження дитини матка кругла, нижче пупка. Після відшарування плаценти матка витягується, дно вище пупка, відхиляється праворуч

Ознака Альфельда

Лігатура, накладена на пуповину біля статевої щілини, при відшаруванні плаценти опускається на 10-12 см

Ознака Чукалова-Кюстнера

При натисканні ребром долоні над лобком при відокремленій плаценті пуповина не втягується

Ознака Довженка

При глибокому вдиху і видиху у разі відшарування плаценти пуповина не втягується і не опускається

Ознака Клейна

При натужуванні пуповина не опускається, плацента відшарувалась

Ознака Мікуліча

Коли відокремлена плацента опускається в піхву, виникає позив до потуг

Ознака Штрассмана

При легкому ударі через черевну стінку по дну матки при відшаруванні плаценти гідростатичні удари в пуповині не відчуваються

Спосіб Абуладзе

Передню стінку беруть руками в вертикальну складку і пропонують жінці потужитись

Спосіб Гентера

Двома кулаками натискають на матку по її кутах

Спосіб Креде-Лазаревіча

Правою рукою захоплюється дно матки через черевну стінку, тиск в напрямку входу в таз

Кефалогематома

Кров’яна пухлина на голівці внаслідок крововиливу під окістя тім’яних кісток

Фізіологічна крововтрата

до 300 мл

4.2. Теоретичні питання до заняття

  1. Причини виникнення пологової діяльності.

  2. Готовність організму вагітної перед пологами.

  3. Зрілість шийки матки перед пологами.

  4. Передвісники пологів.

  5. Прелімінарний період.

  6. Регуляція пологової діяльності.

  7. Періоди пологів та тривалість їх у першо- та повторонароджуючих.

  8. Що таке перейми? Процеси, які відбуваються в матці в І періоді пологів.

  9. Як в родах проводиться функціональна оцінка таза.

  10. Клінічна оцінка характеру пологової діяльності, її ефективності в І та ІІ періодах пологів.

  11. Оцінка ступеню відкриття шийки матки.

  12. Оцінка динаміки просування голівки в родах.

  13. Частота вагінальних досліджень в родах.

  14. Контроль стану внутрішньоутробного плода.

  15. Що таке потуги?

  16. Характеристика ІІ періоду пологів, його перебіг.

  17. Ручна допомога в ІІ періоді пологів.

  18. Механізм відшарування плаценти від стінки матки.

  19. Механізм гемостазу в послідовному періоді.

  20. Ознаки відшарування плаценти в ІІІ періоді.

  21. Тривалість ІІІ періоду родів.

  22. Визначення цілісності плаценти та оболонок.

  23. Методи виділення посліду зовнішніми прийомами.

  24. Фізіологічна крововтрата, профілактика кровотечі.

  25. Знеболювання пологів, психопрофілактична підготовка.

  26. Оцінка новонародженого та його первинний туалет.

  27. Біомеханізм родів при передньому виді потиличного передлежання.

  28. Біомеханізм родів при задньому виді потиличного передлежання.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті

  1. Провести зовнішнє акушерське дослідження.

  2. Провести вагінальні дослідження.

  3. Оцінити характер пологової діяльності.

  4. Оцінити стан внутрішньоутробного плоду.

  5. Визначити періоди родів.

  6. Скласти прогноз і план ведення родів.

  7. Призначити адекватне знеболювання.

  8. Надати ручну допомогу в ІІ періоді пологів.

  9. Визначити ознаки відшарування плаценти в ІІІ періоді пологів.

  10. Провести огляд посліду та визначити його цілісність.

  11. Визначити загальну крововтрату в родах.

  12. Оцінити стан новонародженого.

  13. Провести первинну обробку новонародженого.

  14. Провести огляд пологових шляхів.

  15. Записати історію пологів (картограму) та резюме пологів.

  16. На фантомі відтворити біомеханізм пологів при передньому та задньому видах потиличного передлежання.

5. Зміст теми

Нормальні пологи – це пологи зі спонтанним початком та прогресуванням пологової діяльності у вагітних групи низького ризику у терміні вагітності 37-42 тижні, у потиличному передлежанні плода, у задовільному стані матері.

Фізіологічність пологів полягає у вигнанні плода, плаценти з оболонками та навколоплідними водами за межі материнського організму, після закінчення циклу його внутрішньоутробного розвитку.

Фізіологічні пологи (partus naturalis normalis) настають у середньому після 10 акушерських місяців (280 діб, або 40 тижнів) вагітності, коли плід стає зрілим і цілком здатним до позаутробного існування.

Причини настання пологів

Механізм виникнення пологів складний, у ньому беруть участь організм матері і плода. Маємо своєрідне дублювання механізмів індукції пологів.

Механізм індукції пологової діяльності з боку плода

Від зрілого плода надходить інформація до ц.н.с. материнського організму про початок пологів, але материнський організм теж повинен бути готовим до їхнього виникнення. На той час має сформуватись домінанта пологів, тобто всі органи і системи повинні налаштуватись на них.

За два тижні до пологів голівка плода опускається донизу, стискається з нервовими рецепторами шийки матки і стінки таза. Подразнення нервових рецепторів супроводжується виникненням рефлексів, які замикаються через спинний мозок і гіпоталамо-гіпофізарну систему материнського організму.

Активізується гіпоталамо-гіпофізарна система плода. Посилюються виділення АКТГ і окситоцину. АКТГ стимулює секрецію кортикостероїдів, які сприяють виділенню простогландинів і естрогенів в плаценті. Останні зумовлюють місцеву стимуляцію матки, впливають на гіпоталамічну систему матері, що призводить до посиленої продукції окситоцину та скороченню матки.

Активізація функцій гіпоталамуса і гіпофіза матки відбувається також подразненням чинниками зовнішнього середовища через органи відчуття, формуються певні біоритми, ритм репродуктивної функції людини.

Виділено п’ять рівнів регуляції пологової діяльності:

  • І – вищі відділи ц.н.с. (кора головного мозку);

  • ІІ – підкоркові структури (гіпоталамус, лімбічна система);

  • ІІІ – гіпофіз;

  • ІV – яєчник та інші залози внутрішньої секреції, які впливають на моторну функцію матки;

  • V – ефектор (матка).

Матка відіграє значну роль у скоротливій діяльності і впливає на інші системи. Процеси, що відбуваються на різних рівнях нервової системи, залежать від гуморальних впливів фетоплацентарного комплексу і потоку інформації, яка надходить від матки через соматичну та вегетативну нервову систему. Має значення і автоматизм скорочення матки у відповідь на подразнення хемо-, механо-, терморецепторів.

Під впливом імпульсів матки формується домінанта пологів, яка захищає мозок від надлишку інформації.

Дуже важлива роль належить гормонам – прогестерон і естрогени – та енергетичному балансу.

Упродовж вагітності, особливо наприкінці її, естрогени зумовлюють синтез актомінозу, накопиченню в матці глікогену, фосфорних сполук, продовжують дію ацетилхоліну. При зниженні кількості прогестерону в кінці вагітності підвищується збудливість нервово-м’язового апарату матки.

Гуморальні чинники:

  • серотонін накопичується в плаценті і матці, нейтралізує вплив прогестерона, сприяє транспорту іонів кальцію до клітин м’язів;

  • простогландини зумовлюють скорочення матки за допомогою деполяризації мембран клітин і звільнення іонів кальцію. Збуджують альфа-рецептори, пригнічують бета-рецептори;

  • кініни беруть участь в активації скоротливої діяльності матки;

  • гісталин – нейрогуморальний чинник;

  • актоміозин – скоротливий білок. Взаємодіє з АТФ.

Таким чином, виникнення пологової діяльності є наслідком складних процесів, які відбуваються в фетоплацентарному комплексі та материнському організмі.

Передвісники пологів

До них належать:

  1. За 2-3 тижні до пологів дно матки опускається, припиняється тиск на діафрагму і жінка відчуває полегшення дихання.

  2. Передлегла частина опускається. У першовагітних щільно притискається до входу в таз.

  3. Перед пологами з піхви виділяється тягучий слизовий секрет залоз шийки матки.

  4. Наприкінці вагітності жінка відчуває скорочення матки, які перед пологами набувають характеру тупого болю в ділянці крижів та внизу живота. Передвісникові перейми слабкі, короткі, нерегулярні.

  5. Маса тіла вагітної зменшується. Це пояснюється посиленим виділенням води з організму.

Прелімінарний період

Фізіологічний прелімінарний період характеризується появою при доношеній вагітності переймоподібного характеру болю внизу живота і у попереку. Тривалість фізіологічного прелімінарного періоду – 6 годин. Ритм сну і бадьорості не порушений. Перейми не призводять до розкриття зіву матки і утворення плодового міхура; спостерігається поступове посилення і пришвидшення переймоподібного болю і перехід їх в регулярні пологові перейми.

Ступінь зрілості шийки матки

Розрізняють три ступеня готовності шийки матки до пологів:

  • зріла;

  • недостатньо зріла;

  • незріла.

Використовується схема, за якою оцінюються чотири ознаки, кожна з яких набуває від 0 до 2 балів. При:

  • 0-2 балах – шийка незріла;

  • 3-4 – недостатньо зріла;

  • 5-8 – зріла.

Шкала ступеня "зрілості" шийки матки

Ознаки

Бали

0

1

2

Консистенція шийки матки

щільна

м’яка, але в ділянці внутрішнього зіву щільна

м’яка

Довжина шийки матки

> 2см

1-2 см

< 1см, згладжена

Прохідність цервікального каналу, зіву

зовнішня, зів закритий або пропускає кінчик пальця

канал шийки матки пропускає 1 палець, визначається щільність в ділянці внутрішнього зіву

цервікальний канал пропускає більше 1 пальця при згладженій шийці більше 2 см

Положення шийки матки

назад

уперед

центрована

Для з’ясування ступеня готовності жіночого організму до пологів, визначення збудливості матки використовують в/в введення граничних доз окситоцину (окситоциновий тест), гістерографію, кольноцитологію.

Про початок пологів свідчать:

  1. поява регулярних скорочень м’язів матки (перейми); перейми чергуються через 10 хвилин, тривалість – 15-20 сек. у вагітної після 37 тижня вагітності;

  2. зміна форми та розташування матки – прогресивне укорочення шийки матки та її згладжування, розкриття шийки матки (8 см);

  3. поступове опускання голівки плода до малого тазу відносно площини входу у малий таз (за даними зовнішнього акушерського дослідження);

  4. поява слизово-кров’яних або водянистих (у разі відходження навколоплідних вод) виділень з піхви.

Пологові зганяльні сили

  1. Перейми. Хвилеподібні скорочення гладеньких м’язів матки. Завдяки переймам розкривається шийка плода (розкривні перейми). Перейми сприяють зганянню плода (зганяльні перейми). Виникають мимовільно, роділля не може керувати ними. Вони настають періодично, через певні проміжки часу, тобто паузи. Скорочення зазвичай бувають болючими, але ступінь болю коливається в широких межах.

Скорочення починається на дні матки і в рогові маткових труб, поширюється на всі м’язи тіла матки до нижнього сегменту. В матці є домінуючий осередок збудження скорочень. Нижній сегмент розтягується і тоншає. Скорочення матки поступово наростає (stadium incrementi), досягаючи найвищого ступеня. Потім м’язи розслаблюються (stadium decrementi).

На початку пологів перейми тривають 15-20 сек. наприкінці – 60-80 сек. Паузи на початку пологів – 10 хвилин, потім скорочуються і наприкінці періоду зганяння досягають 2-3 хвилин.

  1. Потуги. Скорочення поперечносмугастих м’язів черевного пресу і діафрагми. Потуги виникають рефлекторно внаслідок подразнення передлеглою частиною нервових елементів у шийці матки, навколоматковій тканині і м’язах тазового дна.

Потуги виникають мимовільно, але роділля певною мірою може регулювати їх (посилювати або гальмувати). Потуги бувають тільки в період зганяння плода (ІІІ період родів) і в послідовому періоді (ІІІ період родів). Підвищення внутрішньоматкового (перейми) і внутрішньочеревного (потуги) тиску сприяє тому, що вміст матки спрямовується в бік найменшого опору, тобто малого тазу.

Клінічний перебіг пологів

Пологовий процес ділиться на три періоди:

  • І – період розкриття шийки матки;

  • ІІ – зганяльний період;

  • ІІІ- послідовий.

І період пологів – період розкриття шийки матки. Цей період підготовчий для зганяння плода і народження дитини. У процесі розкриття шийки матки беруть участь два взаємно пов’язаних чинника: скоротлива діяльність матки і вклинення навколоплідного міхура в шийку матки гідравлічним клином.

Контракція – скорочення м’язових волокон тіла матки.

Ретракція – зміщення і переплетіння м’язових волокон. У паузах між переймами ретракція частково зберігається, що призводить до потовщення стінок матки. Ретракція сприяє розтягненню нижнього сегменту, згладженню і розкриттю шийки матки під час скорочення.

Дистракція – колові (циркулярні) м’язи шийки матки відтягуються при скороченні м’язів матки. Шийка матки вкорочується, розширюється її канал. Шийка матки сповзає з плідного міхура.

Шийка матки розкривається завдяки ретракції і дистракції.

Коли перейми стають сильними, починає позначатись межа між м’язом матки (верхній відділ), який скорочується, і м’язом (нижній її відділ), який розтягується. Цю межу називають контракційним кільцем. Це кільце виникає після відходження вод. Воно має вигляд поперечної борозни, яку можна помацати через черевну стінку. При фізіологічному перебігу пологів контракційне кільце не піднімається більше як на 8 см.

Простір між контракційним кільцем і внутрішнім зівом матки називають нижнім сегментом матки.

Коли голівка опускається в порожнину малого тазу, її з усіх боків охоплює нижній матковий сегмент. Місце притискання голівки до стінок шийки матки називається внутрішнім поясом стикання.

Місце притискання стінки таза до нижнього сегмента матки, який охоплює передлеглу частину плода, називають зовнішнім поясом стикання. Внутрішній пояс стикання перешкоджає вільному переміщенню навколоплідних вод із нижнього полюса плодового міхура вгору, ділить води на передні та задні.

При повному розкритті шийки матки (10 см) плодовий міхур розривається і відходять передні води. Це своєчасне відходження навколоплідних вод. Якщо води відходять при неповному відкритті (2-6 см) – раннє.

Якщо води відходять до початку пологової діяльності, йдеться про передчасне (допологове) відходження вод.

При надмірній щільності оболонок плодовий міхур розривається після повного розкриття шийки матки – це пізній розрив плодового міхура. В окремих випадках плід може народжуватися в оболонках ("в сорочці").

Згладжування і розкриття шийки матки у першороділь і тих, хто народжує повторно, відбувається неоднаково.

У першородячих спочатку відкривається внутрішній зів, розширюється канал шийки матки, згладжується шийка матки, потім відкривається зовнішній зів.

У тих, хто народжує повторно, зовнішній зів перед пологами відкритий, шийка матки вкорочується, потім відкривається внутрішній зів. Відкриття шийки матки вважається повним при відкритті на 5 п/п – 10 см. І період пологів триває у першороділь 14-16 годин, у тих, хто народжує повторно, 8-12 годин. Вагітну називають роділля.

ІІ період пологів – зганяння плода.

Другий період – зганяння плода з порожнини матки. Розгорнутий нижній сегмент і згладжена шийка матки з розкритим зівом утворюють разом із піхвою канал відповідно до розмірів голівки і тулуба плоду.

Під впливом потуг передлегла частина починає випинати промежину і розкривати статеву щілину. Показується невелика ділянка голівки, яка після потуги ховається – це врізування. При наступних потугах передлегла частина більше виходить із статевої щілини і не ховається після потуги – це прорізування.

При головному передлежанні народжується потилична частина, потім тім’яні бугри, лоб і личко дитини, голова немовля повертається до стегна матері, потім народжуються плечі і тулуб.

Період зганяння у першороділь триває 1-2 години, у тих, хто народжує повторно – від 5-10 хв. до 1 години (в середньому – 30 хв.).

Третій період пологів – послідовий

Після народження плода настає послідовий період, коли плацента, оболонки відокремлюються від стінок матки, відшарований послід зганяється з порожнини матки.

Після народження дитини матка скорочується, набуває округлої форми. Дно її на рівні пупка. За кілька хвилин починають ритмічні скорочення матки – послідові перейми. Скорочуються всі м’язи матки і ділянка плацентарної площадки. Плацентарна площадка зменшується, плацента утворює складки і відшаровується від стінки матки в губчастому шарі. Розриваються матково-плацентарні судини, кров скупчується між плацентою і стінкою матки, що сприяє подальшому відокремленню.

Плацента відокремлюється від стінки матки двома способами:

  • за Шультцем –з центру. Плацента виходить з пологових шляхів плодовою поверхнею;

  • за Дунканом – з периферії. Плацента виходить із статевих шляхів нижнім краєм уперед.

Виділенню посліду крім переймів сприяють потуги внаслідок подразнення рецепторів родових шляхів.

В І та ІІ періодах пологів плацента не відшаровується. Це пояснюється тим, що місце прикріплення плаценти скорочується меншою мірою, ніж інші відділи матки. Відокремленню перешкоджає внутрішньо-матковий тиск.

Тривалість послідового періоду – 10-40 хв. (в середньому – 15 хв.). Крововтрата не перевищує 300 мл. Кровотечі у фізіологічних пологах не буває завдяки контракції і ретракції м’язів матки та тромбування судин матки. Після народження посліду настає післяродовий період. Жінку називають породілля.

Біомеханізм пологів

Сукупність рухів, які здійснює плід під час проходження через малий таз і м’які частини, називають біомеханізмом пологів.

Поступальні рухи плода починаються після повного розкриття шийки матки і відходження навколоплідних вод під впливом скорочень матки і потуг.

Вставлення голівки при фізіологічних родах синклітичне (90%) (осьове, серединне) – стрілоподібний шов розташований на однаковій відстані від лобка і крижового мису. Інколи може бути передній (сагітальний шов відхилено назад) або задній (сагітальний шов відхилено до мису) асинклітизм.

Біомеханізм родів при передньому виді потиличного передлежання

1 момент. Згинання голівки і вставлення її сагітальним швом в одному з косих розмірів (різнойменному позиції) площини входу в таз, по обводу малого косого розміру голівки – 9,5-32см. Провідна точка – мале тім’ячко, знаходиться під лоном.

Провідна точка – найнижча точка голівки, вона перша проходить в таз і першою народжується.

Згинання голівки плода відбувається за законом нерівномірного двоплечного важеля. На короткому кінці – потилиця, на довгому – лоб і лице (хребет з'єднується з голівкою ексцентрично, сила тиску передається через хребет на голову, коротке плече – потилиця – опускається, голівка згинається).

2 момент. Опускання і внутрішній поворот голівки в тих же розмірах таза.

Під впливом тиску голівка опускається в тих же розмірах до площини вузької частини тазу. Сагітальний шов переходить в прямий розмір площини вузької частини. Поворот відбувається внаслідок пристосування найменших розмірів голівки плода до найбільших розмірів таза.

3 момент. Розгинання голівки за рахунок фіксації підпотиличної ямки за нижній край лобка. Після утворення точки фіксації голова розгинається, чому сприяє м’язовий опір промежини. Голівка народжується личком вниз.

4 момент. Внутрішній поворот тулуба і зовнішній поворот голівки. Голівка повертається до стегна матері, однойменному позиції. Плечі, які вставились в косому розмірі, повертаються в прямий розмір виходу з малого тазу. Верхня третина переднього плеча фіксується за нижній край лобка, тулуб згинається в шийно-грудному відділі хребта, народжується заднє (нижнє) плече, потім – переднє (верхнє), і в силу важкості – весь плід.

Біомеханізм пологів при задньому виді потиличного передлежання

Голівка при цьому виді передлежання повертається потилицею до крижів (назад). Спостерігається в 1% пологів.

1 момент. Згинання голівки і її вставлення в площину входу в таз по обводу середнього косого розміру голівки плода – 10-33 см. Сагітальний шов установлюється в косому розмірі, різнойменному позиції. Провідна точка – середина між малим та великим тім’ячком. Під лоном знаходиться велике тім’ячко.

2 момент. Опускання і внутрішній поворот голівки.

Голівка опускається до площини вузької частини, повертається потилицею до крижів, лицем до лобка, сагітальний шов установлюється в прямому розмірі площини вузької частини.

3 момент. Розгинання голівки. Складається з двох моментів:

  1. Додаткове згинання голівки за рахунок фіксації переднього кута великого тім’ячка (межа волосяної частини лоба) за нижній край лобка до тих пір, поки підпотилична ямка не зафіксується за верхівку куприка.

  2. Розгинання голівки за рахунок фіксації підпотиличної ямки за верхівку куприка і її народження личком доверху.

Тобто, є дві точки фіксації.

4 момент. Аналогічно біомеханізму родів при передньому виді потиличного передлежання.

Вплив механізму родів на форму голівки плоду

При проходженні через пологові шляхи змінюється форма голови плода. Кістки черепу наповзають одна на одну в ділянці швів та тім’ячок, відбувається конфігурація голівки і її пристосування до пологових шляхів. Крім конфігурації утворюється пологова пухлина, тобто набряк і припухлість тканини у ділянці провідної точки внаслідок утруднення відтоку венозної крові, яка міститься нижче від пояса прилягання.

При патологічних пологах може виникнути кефалогематома –кров’яна пухлина внаслідок крововиливу під окістя тім’яних кісток, не виходить за межі швів і тім’ячок.

Ведення пологів

І період пологів