Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова
Кафедра нервових хвороб
з курсом нейрохірургії
НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ
для самостійної роботи студентів під час практичного заняття
по учбових темах:
Тема 8. Спинний мозок. Принципи топічної діагностики.
Анатомічна організація спинного мозку, сегментарна структура інервації і розташування основних провідникових систем. Рівні замикання основних рефлексів, рефлекторні дуги. Топічна діагностика пошкоджень спинного мозку: ураження сірої та білої речовини, ушкодження поперечника та поз довжника спинного мозку. Вегетативні порушення при ураженні окремих рівнів спинного мозку (синдром Горнера, синдроми порушень функції тазових органів). Синдром половинного ураження спинного мозку (Броун-Секара), екстрамедулярний та інтрамедулярний типи розвитку процесу.
Периферична нервова система. Принципи утворення та синдроми ураження периферичних нервів.
Принципи будови периферичної нервової системи (нервові корінці, нервові сплетення, периферичні нерви). Анатомія та функція основних нервових сплетень (шийного, плечового, поперекового та крижового). Міжреберні нерви. Клініка ураження основних периферичних нервів (ліктьового, серединного, променевого, стегнового, сідничного, малогомілкового, великогомілкового).
Теоретичні положення, що складають зміст теми. Спинний мозок
1. Спинний мозок лежить в середині хребцевого каналу, починаючись від великого потиличного отвору і закінчуючись на рівні верхнього краю другого поперекового хребця (L2). Складається з сірої та білої речовини.
2. Сіра речовина, яка представлена скупченням клітин нейронів, займає центральне положення і на поперечному розтині нагадує метелика (або літеру «Н») з широкими передніми (руховими) рогами і більш тендітними задніми (чутливими) рогами. Від нижнє шийного до верхнє поперекового рівня на передніх рогах додатково утворюються ще бокові (вегетативні) роги.
3. Побудована сіра речовина за сегментарним типом – на ділянки сірої речовини, від яких відходить пара передніх і входить пара задніх корінців (які, в свою чергу, мусять пройти через власний міжхребцевий отвір). А через те, що спинний мозок (як вже зазначалось) закінчується на рівні другого поперекового хребця, то нижче в хребцевому каналі утворюється жмутик з корінців нижче розташованих сегментів (L3 – S5) який носить назву кінського хвоста.
4. Кожний сегмент відповідає за іннервацію певної ділянки (метамеру) тіла, до якої відноситься певна ділянка шкіри, м’язи, кістки та внутрішні органи (орієнтовно рівні сегментарної інервації по шкірі: Th4 - рівень соска, Th7 - край реберної дуги, Th10 - пупок , Th12 - пахова складка).
5. Загалом спинний мозок нараховує 31-32 сегменти, які інервують послідовно: С1-С4 - шию, С5 – Th1 - руку, всі грудні сегменти іннервують тулуб (Th1 - Th6 - груди, Th7 - Th12 - живіт), L1 – S2 - ногу, а за рахунок S3- S5 інервуються промежина, тазові та статеві органи. В шийному та попереково-крижовому відділах утворюються потовщення, які відповідають проекції іннервації кінцівок.
6. Біла речовина є скупченням волокон (провідних шляхів), які проводять інформацію у висхідному (чутливі) або низхідному (рухові) напрямках і в залежності від розташування стосовно рогів сірої речовини поділяється на передні, бокові та задні канатики (стовпи, жмутики)
7. Задні канатики утворені висхідними шляхами глибокої чутливості. Медіально розташовується шлях Голля від нижньої половини тіла а латерально – Бурдаха від верхньої половини тіла.
8. В бокових канатиках розташовуються низхідні (латеральний кортико-спінальний, рубро-спінальний, ретікуло-спінальний) рухові шляхи, які закінчуються в клітинах передніх рогів. Висхідні шляхи розташовані наступним чином: по зовнішньому краю канатика ідуть передній та задній спино-мозочкові шляхи (Флексіга і Говерса), а в середині проходять волокна поверхневої чутливості (спино-таламічний шлях).
9. Передні канатики утворені переважно низхідними шляхами від кори підкіркових і стовбурних ядер до клітин передніх рогів (передній неперехрещений пірамідний; вестибуло, оливо, ретикуло та покришково-спінальні)
Рис. 1. Анатомічна організація спинного мозку.
Ураження спинного мозку може носити провідниковий (ураження провідних шляхів), сегментарний (ураження сірої речовини ) і змішаний характер. В той же час, неврологічні синдроми ураження спинного мозку прийнято ділити на синдроми за поперечником та за поз довжником.