12.3. Формулювання та взаємозв’язок стратегічних цілей підприємства
Досягнення загальних цілей можливе при досягненні цілей підрозділів, які повинні бути взаємоузгодженими між собою. Тому встановлення фінансових і стратегічних цілей для кожного підрозділу повинно не суперечити, а сприяти досягненню корпоративних цілей.
Процес формулювання цілей є трудомістким і відповідальним. Він складається з таких основних стадій:
• виявлення й аналіз трендів у середовищі;
• вибір цілей організації загалом;
• побудова ієрархії цілей;
• визначення індивідуальних цілей.
Для складної організації характерним є певний набір цілей, тому їх варто прорангувати, тобто для досягнення головної цілі формують цілі другого рівня, для їх досягнення — цілі третього рівня, а також проміжні цілі, підцілі.
Головні цілі визначають на тривалу перспективу, вони відповідають концепції розвитку організації та основним його напрямам.
На основі головних (корпоративних) цілей розробляють специфічні цілі у такому порядку:
- цілі конкретних СГП;
- цілі розвитку функціональних сфер (маркетинг, виробництво, фінанси, кадри, дослідження та розвиток тощо);
- цілі філіалів і дочірніх компаній.
Корпоративні цілі належать до корпорації загалом, і як наслідок забезпечують втілення її місії. Їм мають підпорядковуватися цілі окремих господарських підрозділів. Функціональні цілі значною мірою є похідними від цілей корпорації та її СГП. Функціональні підрозділи мають і власні цілі, які пов'язані з їхньою безпосередньою діяльністю. Встановлення ієрархії передбачає формування таких цілей, досягнення яких на певних рівнях забезпечує реалізацію корпоративних цілей. Подамо процес формулювання цілей організації у вигляді простої схеми, яка відома під назвою "дерево цілей" (рис. 12.2).
Формування «дерева» передбачає уточнення цілей, заданих вищим керівництвом, на рівні СГП відповідно до конкретного ринку та ролі, яку він прагне відігравати на ринку. Також слід врахувати, за рахунок чого ця позиція буде досягнута (економія на витратах, диференціація чи концентрація). На цій стадії мова йде тільки про загальну орієнтацію, яка буде переведена в конкретну стратегію для кожного СГП.
Під час декомпозиції цілей слід досягти узгодження між довго-, середньо- і короткостроковими цілями та різними видами діяльності (виробництвом і маркетингом, виробництвом і фінансами тощо).
Рисунок 12.2 – «Дерево цілей організації»
Отже, процес встановлення різних цілей вимагає від керівництва крім визнання наявності різних цілей, ще й простеження їхньої взаємодії. На основі загальних цілей організації встановлюються короткострокові цілі для організації в цілому та для окремих підрозділів, товарних груп, функціональних одиниць. Встановлення цілей повинно відбуватися зверху вниз, вказуючи орієнтири менеджерам підрозділів усіх рівнів. Це забезпечує узгодженість цілей, і стратегій підрозділів різного рівня, допомагає консолідувати внутрішні зусилля на виконання обраного стратегічного курсу.
Наприклад, директор на нараді з менеджерами вирішив, що отримання цільового прибутку 100 млн. грн. можливе при продажу 1 млн. одиниць продукції за середньою ціною 500 грн./шт. при середній собівартості 400 грн./шт. В результаті директор підприємства і менеджер з виробництва затверджують виробничий план підприємства – 1 млн. одиниць продукції при собівартості 400 грн./шт. Директор і менеджер з маркетингу затверджують ціль маркетингового відділу - досягнення обсягу продажу 1 млн. одиниць. У свою чергу менеджер з маркетингу розподіляє плановий обсяг продажу між регіонами, видами продукції, торговими представниками.
1 EVA - операційний прибуток після сплати податків, скорегований на ставку дисконту.
2 MVA – різниця між ринковою вартістю компанії та вартістю інвестованого капіталу.
Востаннє редаговано: Четвер, 27 лютого 2020, 18:59. Версія: 15. Опубліковано: Понеділок, 28 листопада 2011, 13:00.