2.2.Розрахунки календарно–планових нормативів

Календарно-планові нормативи (КПН) – наукова база організації оперативного планування. На їх основі будуються календарно-планові графіки. КПН базуються на технічно обґрунтованих нормах часу. В масовому типі ОС КПН мають стійкий характер і змінюються при зміні номенклатури випуску. При потоковій формі організації виробництва розраховуються такі КПН: такт роботи лінії, кількість робочих місць на ній, будується стандарт-план роботи лінії та графік руху міжопераційних запасів.

При плануванні роботи багатопредметної змінно-потокової лінії необхідно визначити:

• середній та частковий такти роботи лінії, кількість робочих місць на лінії та їх завантаження;

• тривалість виконання планового завдання для кожної деталі

• величину партії запуску-випуску для кожної деталі та періодичність їх запуску-випуску;

• побудувати графік роботи лінії на плановий період.

Розрахунок середнього такту r_сер ведеться, виходячи з ефективного фонду часу роботи лінії за місяць F_еф та сумарної програми випуску деталей на місяць ∑Пр_і.

(2.1)

Тривалість виконання місячного завдання визначається на основі частки трудомісткості місячної програми по і-й деталі у сумарній місячній трудомісткості виготовлення усіх деталей, закріплених за лінією, та місячного фонду часу роботи лінії. Фонд часу роботи лінії розраховується у хвилинах та змінах. Треба враховувати, що сумарна тривалість виконання місячного завдання по усіх деталях, що виготовляються на лінії, дорівнює місячному фонду часу роботи лінії.

Часткові такти r_і та потрібна кількість робочих місць Ср_і розраховується за формулами:

(2.2)

(2.3)

Округлення розрахункового числа робочих місць до прийнятого Спр_і ведеться за звичайними правилами.

Коефіцієнт завантаження устаткування на лінії визначається по кожній деталі:

(2.4)

Доля трудомісткості деталі в загальній трудомісткості місячної програми:

(2.5)

Величина мінімальної партії i-ої деталі:

, (2.6)

Періодичність запуску-випуску партії P_і розраховується для кожної деталі на основі даних про величину партії і місячну програму виготовлення цієї деталі на лінії.

(2.7)

Періодичність приймається єдиною для всіх деталей.

Усі розрахунки представлені у табл. 2.1

Таблиця 2.1

Параметри роботи багатопредметної змінно-потокової лінії

Деталь	Ni, шт	Трі, хв	Ni×Трі	∆і	Fі		rі, хв./шт.	Срі	Спрі	Кзав.і	nі, шт	Ррі	Рпрi
					хв.	змін
Вал 01	2083	22,1	46034,3	0,165	3041,28	6,34	1,46	15,14	16	0,946	3156	4,8	5
Вісь 04	6000	17	102000	0,366	6746,17	11,05	1,12	15,17	16	0,948	4114	4,8	5
Піввісь 07	4000	14,7	58800	0,211	3889,15	8,1	0,97	15,16	16	0,948	4751	4,8	5
Балансир 10	3300	21,7	71610	0,257	4737,02	9,87	1,43	15,17	16	0,948	3222	4,8	5
Всього	15383	75,5	278444,3	1	18413,56	38,36

На підставі розрахунків будується графік роботи змінно-потокової лінії на місяць. На графіку відрізками відображується тривалість випуску партії деталей кожного найменування. Довжина відрізка (тривалість випуску) партії по кожній деталі розраховується в змінах як F_i/4, де 4 = 20/Р_прi = 20/5 – кількість запусків-випусків партій деталей в місяць. При цьому для кожної партії враховується час на переналадку лінії: F_эф/(480*4*5)*0,05 = 0,1 (зміна). Графік наведено у Додатку Г.