семестр 1 / Бендик К.Ю. 4 група 2 курс ср 8
.docxБендик К.Ю. 4 група 2 курс
Факультет ветеринарної медицини 211
Травлення в багатокамерному шлунку жуйних. Травлення білків, жирів і вуглеводів у передшлунках.
Шлунок жуйних багатокамерний. Три перших його відділи рубець, сітка і книжка це передшлунки, позбавлені травних залоз. Четвертий відділ - сичуг є справжнім залозистим шлунком, подібний до однокамерного шлунка собаки. Шлунки великої рогатої худоби, овець і кіз мають чотири порожнини, а шлунки верблюдів мають три порожнини, у них відсутня книжка.
Рубець є найбільшою порожниною в шлунку жуйної тварини. Стравохідний жолоб являє собою напівзакриту трубку, яка простягається від стравоходу в нижній частині сітки до входу в книжку. Книжка має овальну форму. Вона є продовженням сітки і переходить в сичуг. Слизова оболонка книжки утворює складки різної довжини, які називаються листками або пластинками. По краях листочків розміщені грубі, короткі, ороговілі сосочки. Між листочками книжки є простори, які називаються нішами. Завдяки м’язовим волокнам листочки книжки приходять у рух і подрібнюють тверді частини корму.
Сичуг орган грушоподібної форми. Це справжній шлунок. Розширеною основою він з’єднується з книжкою, а звуженою частиною він переходить у дванадцятипалу кишку. Слизова оболонка сичуга вкрита залозистим епітелієм. Сичуг ділиться на кардіальну, фундальну та пілоричну зони.
Травлення в шлунку жуйних тварин значно відрізняється від травлення в однокамерному шлунку коня та свині. Більшість поживних речовин корму перетравлюється в передшлунках за рахунок ферментів мікрофлори.
Багатокамерний шлунок жуйних тварин пристосований до перетравлення грубих кормів, що містять клітковину, важкоперетравну речовину, якої багато в соломі, сіні та інших рослинних кормах. У передшлунках перетравлюється до 80–95% крохмалю і розчинних вуглеводів, 60–70% клітковини і до 40–80% білків корму. Крім того, у передшлунках відбуваються процеси інтенсивного розщеплення ліпідів, нітратів, сечовини та інших небілкових азотистих речовин. Синтезуються бактеріальний білок високої біологічної якості, амінокислоти, ліпіди та вітаміни.
У травних соках рубця немає ферментів, які розщеплювали б клітковину. У жуйних клітковина розщеплюється під дією бактерій, інфузорій та грибів, які містяться у рубці та сітці.
Целюлолітичні бактерії виділяють фермент целюлазу, яка розщеплює клітковину до целобіози, а інший фермент целобіаза - розщеплює целобіозу до глюкози, з якої під дією грибів у процесі бродіння утворюються леткі низькомолекулярні жирні кислоти - оцтова, масляна, пропіонова та ін. Леткі жирні кислоти всмоктуються епітелієм передшлунків і є джерелом енергії для організму жуйних і попередниками для синтезу складових частин молока.
У рубці корови за добу утворюється до 4 кг летких жирних кислот. Кількість і співвідношення їх залежить від наявності грубого корму в раціоні жуйних. При зменшенні в ньому грубих кормів менше 2–3 кг жирність молока помітно знижується. Рубцеві мікроорганізми із органічних кислот та аміаку синтезують білок, який потім засвоюється в сичугу та тонких кишках жуйних тварин як повноцінний білок мікробного походження. За добу в сичуг корови надходить близько 100 г білка інфузорій та бактерій, повноціннішого за білок рослинного походження. Кількість білка інфузорій і бактерій становить близько 1/4 мінімальної потреби жуйних тварин у перетравному білку.
Властивість мікроорганізмів рубця синтезувати білок з азотистих небілкових сполук використовується в годівлі жуйних тварин для підвищення молочної та м’ясної продуктивності у господарствах використовують для годівлі жуйних тварин сечовину, сірчанокислий амоній та інші небілкові азотисті сполуки.
У процесі бродіння в рубці жуйних утворюються гази - вуглекислий, метан, водень, сірководень, азот, кисень. З рубця вони відригуються і частково всмоктуються у кров, досягають легень і виділяються під час дихання. Бактерії використовують аміак для синтезу білка високої біологічної якості.
Під впливом бактеріальної уреази сечовина гідролізується до аміаку і вуглекислого газу. Аміак використовується бактеріями для утворення амінокислот. Крім азоту, при синтезі білка для бактерій необхідні вуглеводи, які повинні надходити з кормами в необхідній кількості. Якщо в рубці не вистачає вуглеводів, то мікроорганізми не можуть використати весь аміак, який всмоктується в кров крізь епітелій рубця, спричиняє тяжкі отруєння тварин.