Справочники / Глосарій термінів з хімії. Укладачі Й.Опейда, О.Швайка

5681 Протоактиній

протоактиний protoactinium

Хімічний елемент, символ Pa, атомний номер 91, атомна маса 231.0359, електронна конфігурація [Rn]5f27s26d1; період 7, f-блок (актиноїд). Найстабільніший ізотоп 231Ра (32340 років). Ступені окисненн +5 (більш стабільний, галіди РаХ5, комплексні галіди, пр., КРаF7) і +4 (галіди РаХ4). Оксиди: Ра2О5, РаО2. Відомі сполуки Ра(С5Н5)4.

Проста речовина — протоактиній. Метал, т. пл. 1572 ºС, густина 15.4 г см–3. Металічний Ра з воднем дає гідрид РаН3.

5682 протогенний

протогенный, [протонный] protogenic, [protic]

Здатний вiддавати протони, дiяти як донор протонiв (бiльш чи менш кислий, за Бренстедом). За номенклатурою IUPAC цьому термiну вiддається перевага перед синонiмами протонний,

кислий.

5683 пpотогенний розчинник

пpотогенный pаствоpитель proton donor solvent

Розчинник, що здатний до автопротолiзу або той, що може генерувати протон у даних умовах, вiддавати його розчиненiй речовинi (має сильнi або слабкi кислотнi властивостi за Бренстедом, пр., льодяна оцтова, безводна сiрчана кислоти).

5684 протолiз

протолиз

protolysis [protonolysis]

Реакцiї замiщення пiд дiєю протона, що звичайно йдуть за механiзмами SE2, SE1, напр.,

СН3HgI + H+ → CH4 + HgI+.

Цей термiн використовувався як синонiм для реакцiй переносу протона, чого IUPAC не рекомендує.

5685 протолiтична дисоцiацiя

протолитическая диссоциация protolytic dissociation

Дисоціація під дією протона без участі розчинника в стехіометричному рівнянні реакції.

С6H5CH2OH + H2SO4 С6H5CH2OH2+ + HSO4– С6H5CH2OH2+ С6H5CH2+ + H2O

5686 протолiтична реакцiя

протолитическая реакция protolytic reaction

Peакцiя, схема якої включає стадiю протонування — перенесення протона вiд субстрату (кислоти, основи) до каталiзатора.

5687 протолiтичний кислотний каталiз

кислотный протолитический катализ protolytic acid catalysis

Каталіз, в якому лімітуючою стадією є перетворення протонованої форми субстрату (S) в продукт (Р). Відбувається за схемою

Швидкість реакції при початковій концентрації субстрату [S]o << [H3O+] описується рівнянням

W = k[SH+] = kK[H3O+][S]o/(1+K[H3O+]).

5688 протон

протон proton

Ядерна частинка з зарядовим числом +1, спіновим квантовим числом 1/2, та масою спокою 1.007276 амо або 1.66 10е–24 г. Позитивний заряд протона рівний за величиною негативному зарядові електрона.

5689 протонізація зв'язку

протонизация связи bond protonisation

Збільшення полярності зв'язку Х–Н внаслідок зміни електронної густини на атомі Х або заміни його на електронегативніший атом.

5690 протонна губка

протонная губка proton sponge

Cполука типу пері-біс(діалкіламіно)-нафталену, яка відзначається аномально високою основністю (pKа 12 — 16 у воді) порівняно з іншими аренамінами. Цей ефект пояснюють високим ступенем sp2-гібридизації аміногрупи в їх структурах завдяки алкільним замісникам, тобто вираженим р-характером вільної електронної пари нітрогену, й слабкою її кон‘югацією з ароматичним ядром, що зумовлює високу основність, а розташування двох діалкіламіногруп у пері-положенні забезпечує виникнення міцного Н-зв‘язку.

5691 протонна спорiдненiсть

сродство к протону proton affinity

Від’ємне значення зміни ентальпії в газофазній реакції (уявній чи реальній) між протоном (точніше гідроном) та хімічною частинкою (звичайно електрично нейтральною) з утворенням спряженої кислоти. Часто позначається РА.

5692 протонне число

протонное число proton number

Число протонів у ядрі. Синоніми — атомне число, атомний номер.

5693 протонний обмiн

протонный обмен proton exchange

Явище мiграцiї (переносу) протона вiд атома до атома, що каталiзується кислотами й основами. В спектроскопiї ЯМР швидкий протонний обмiн пригнiчує спiн-спiнове спарування.

5694 протонована молекула

протонированная молекула protonated molecule

У мас-спектрометрії — йон, утворений при взаємодії

молекули з протоном, вилученим з іншого йона, за реакцією М + ХН+ → МН+ + Х

5695 протонодонор

протонодонор proton donor

Сполука, що віддає протон. Оскільки вільний іон H+ є протоном, кислоти іноді розглядають як протонодонори, бо вони дають йони Н+ в розчині. Проте останні у водних розчинах ніколи не бувають чистими протонами, оскільки ковалентно зв’язуються з молекулами води з утворенням йонів H3O+. Отже кислоти дають протон основам із сильнішою спорідненістю до протона.

5696 протонування

протонирование protonation

Приєднання протона до молекулярної частинки. NH3 + H+ → NH4+

5697 пpототpопiя

пpототpопия prototropism

1.Оборотний перехід протона мiж двома чи бiльше положеннями в молекулi органiчної сполуки.

2.Див. також прототропне перегрупування (prototropy).

5698 прототропна реакцiя

прототропная реакция prototropic reaction

Хімічна реакція, при якій протон переноситься на основу В. SH+ + В → S + HВ+

5699 прототропне перегрупування,

прототропная перегруппировка prototropic rearrangement, [prototropy]

Iзомеризацiя, що полягає в рiвноважному перенесеннi протона вiд одного протоноакцепторного атома в молекулi до iншого з одночасним перемiщенням кратного зв'язку, зниженням валентностi зв'язаного з мiгруючим протоном атома, або утворенням циклу. Пр.,:

RCH2–C≡CH RCH=C=CH2 RC≡C–CH3 H–C≡N C=N–H

СН3С(=О)R СН2=С(ОH)R

Синонім — прототропія.

5700 прототропний кислотний каталiз

кислотный прототропный катализ prototropic acid catalysis

Каталіз, в якому лімітуючою стадією на шляху перетворення субстрату (S) в продукт (Р) є перенос протона на основу (В). Відбувається за схемою

Швидкість реакції (W) при початковій концентрації субстрату [S]o << [H3O+] описується рівнянням:

W = k[SH+][B] ≈ kK[H3O+][BH+]o[S]o / (1+[H3O+]/Ka)2.

5701 пpотофiльний розчинник

пpотофильный pаствоpитель protophilic (proton acceptor) solvent

Розчинник, що проявляє спорiдненiсть до протона, напр., рiдкий амоніак, вода, етери, дiоксан та ін. Цi розчинники, що є сильними або слабкими основами за Бренстедом, здатнi приєднувати протони в даному середовищi.

Вони ще мають назву АВЗ (акцептор водневого зв’язку) розчинники.

5702 протравник

морилка, протрава* (Мюллер) mordant

Речовина, що фіксує барвник на/чи в матеріалі завдяки утворенню з барвником нерозчинних сполук. Використовується для фіксування або посилення кольору барвника в клітинах чи тканинах.

5703 профаг

профаг prophage

Латентний стан фага генома в лізогенній бактерії.

5704 профермент

профермент proenzyme

Див. проензим.

5705 профіль вільної енергії Гіббса

профиль свободной энергии Гиббса

Gibbs free energy profile

З’єднані кривою на діаграмі Гіббса відносні стандартні енергії Гіббса реактантів, перехідних станів, інтермедіатів і продуктів реакції. Експериментальне спостереження може дати інформацію про відносні стандартні енергії Гіббса в максимумі і мінімумі, але не в проміжних конфігураціях.

профіль, енергетичний 2156

5706 профiль потенцiальної енергiї

профиль потенциальной энергии potential-energy profile

Крива, що описує змiну потенцiальної енергiї системи атомiв у залежності від їх взаємного розташування як функцію одної геометричної координати, яка відповідає найлегшому шляху від реактантів до продуктів і проходить дном долини через перехідний стан.

5707 профіль реакції

профиль реакции reaction profile

Крива, що описує зміну енергії реагуючої системи зі зміною положення атомів реакційного центра на шляху від реактантів до продуктів. Максимуми на такій кривій відповідають перехідним станам, мінімуми реактантам, продуктам, чи проміжним речовинам.

5708 прохiральна група

прохиральная группа prochiral group

Група, в якiй лиш одна замiна атома робить молекулу хiральною (про-R — атом або група, замiна яких дає сполуку R-кон- фiгурацiї; про-S — сполуку S-конфiгурацiї), напр., група CH2OH в етанолi; iншими словами — сполуки або групи, якi мiстять два енантiотопних атоми або групи, пр., СX2WY .

5709 прохіральна молекула

прохиральная молекула prochiral molecule

1.Молекула з двома енантіотопними атомами, пр., метиленові Н етанолу;

2.Молекула з двома енантіотопними сторонами (faces), такими як у PhCOMe.

Термін не застосовний до молекул з діастереотопними атомами та сторонами, оскільки вони мають принаймні один стереогенний центр і є простереогенними [prostereogenic].

5710 пpохipальнiсть

пpохиpальность prochirality

Геометрична властивість ахірального об’єкта ставати хіральним за один десиметризаційний етап. Отже ахіральна молекулярна частинка прохіральна, якщо може стати хіральною внаслідок заміщення в ній ахіральної групи (або атома) бiля певного атома (центра прохiральностi) іншою групою. Вона властива ахіральним молекулам, які мають тригональну систему і можуть бути переведені в хіральні введенням у цю систему нового замісника. Пр., приєднання гідрогену до однієї з енантіотопних сторін прохірального кетона СН3СН2СОСН3 дає один з енантіомерів хірального спирту СН3СН2СНОНСН3. Приєднання CN– до однієї з діастереотопних сторін хірального альдегіду перетворює його в один з діастереоізомерів ціангідрину. Дві сторони тригональної системи описуються як Re i Si.

процент, ваговий 723

5711 процент доступності

степень доступности* percentage exposed

У каталізі металами — доступність атомів металу в металічному каталізаторі, нанесеному чи ненанесеному,

виражена в процентах атомів, що є на поверхні, до всіх атомів металу. Рекомендується замість широковживаного терміна

дисперсність.

процент, масовий 3751 процент, мольний 4106 процент, об’ємний 4564

5712 процентна вологість

процентная влажность percentage humidity

Відношення кількості водяної пари в одиниці маси сухого повітря до такої її кількості, яка була б у випадку насиченої пари при тій же температурі, виражене в процентах.

5713 процентна похибка

процентная ошибка percent error

Відносна похибка, виражена в процентах, тобто помножена на

100 %.

5714 процентне стандартне відхилення

процентное стандартное отклонение percentage standard deviation

Відносне стандартне відхилення, виражене в процентах. Вираховується множенням відносного стандартного відхилення на

100 %.

5715 процентний вихід

процентный выход percent yield

Вихід, який дорівнює відношенню експериментального виходу до теоретичного, яке множиться на 100 %.

5716 процентний склад

процентный состав percentage composition

Повний перелік вагових процентів вмісту окремих елементів у сполуці.

5717 процес

процесс process

Явище, при якому система зазнає змін. У хімічних системах можуть відбуватись фізичні та хімічні процеси.

процес, адіабатний 93 процес, активований адсорбційний 163 процес, алюмотермічний 263 процес, анаеробний 316 процес, біфотонний 678 процес, вироджений 830

5718 процес відриву

процесс отрыва abstraction process

У каталізі — процес, в якому молекулярні частинки абсорбтиву чи абсорбата забирають адсорбований на певному центрі поверхні атом:

*H + H(g) → * + H2(g),

де * — позначено центр на поверхні.

5719 процес Габера

процесс Габера

Haber process

Промисловий синтез аміаку з азоту й водню під тиском та при нагріванні в присутності каталізатора.

процес, гетерофазний 1233 процес, гомофазний 1416 процес, двофотонний 1524

процес, динамічний фотоадсорбційний 1660 процес, дисипативний 1679 процес, екзотермічний 1894 процес, екстракційний 1932 процес, електродний 1974 процес, елементарний 2093 процес, ендотермічний 2148 процес, ізобарний 2573 процес, ізотермічний 2653 процес, ізохорний 2687 процес, мультифотонний 4170

процес, неактивований адсорбційний 4290 процес, необоротний 4363 процес, оборотний 4592

5720 процес Оствальда

процесс Оствальда

Ostwald process

Промисловий синтез нітратної кислоти з аміаку.

процес, первинний фотохімічний 4964 процес, рівноважний 6163 процес, синхронний 6589 процес, спонтанний 6810 процес, термодинамічний 7327 процес, фотофізичний 7875 процес, фотохімічний 7881 процеси, дієузгоджені 1804

5721 пружне зіткнення

упругое столкновение elastic collision

Зіткнення між хімічними частинками, внаслідок якого відбувається обмін тільки їх кінетичною енергією. Частинка може зазнавати різних змін у результаті зіткнення з іншою частинкою. При непружному зіткненні відбувається не тільки обмін кінетичною, але й внутрішньою енергією частинок.

5722 пружне розсіювання

упругое рассеивание elastic scattering

У динаміці реакцій — розсіювання, коли при молекулярних зіткненнях не переноситься енергія між різними ступенями свободи.

5723 пружне світлорозсіяння

упругое светорассеяние elastic light scattering

Світлорозсіяння, яке не супроводиться зсувом довжини хвилі порівняно з первинним випромінюванням. У випадку, коли центри розсіювання є малими в порівнянні з довжиною хвилі опромінення, пружне розсіювання називають розсіюванням Релея чи розсіювання Мі.

5724 пряма задача

прямая задача primal problem

У хімічній кінетиці — розрахунок зміни концентрацій усіх чи лише деяких реагентів у часі за заданим механізмом та константами швидкості елементарних реакцій (визначених експериментально чи оцінених теоретично) шляхом розв'я- зування відповідної системи диференційних рівнянь. Iнодi такі рівняння можна розв'язати в квадратурах і одержати певні алгебричні рівняння, частіше необхідно інтегрувати таку систему одним з багатьох числових методів.

С — R,R або S,S — вiн не є асиметричним), тобто це атом, тетраедрично зв'язаний з парою (+) та (−) енантiомерних груп i з двома рiзними атомами чи ахiральними групами (формула CXYZRZS). Умовою псевдоасиметричностi атома є те, що змiна його конфiгурацiї дає не пару енантiомерiв, а пару дiастереомерiв. Пр., в ахiральних мезоформах триоксиглутарових кислот атом С3 задовольняє умову псевдо-асимет- ричностi. Конфігурація таких центрів позначається символами r і s та визначається спеціальним додатковим правилом послідовної пріоритетності, згідно з яким за інших однакових умов центри (R)-конфіґурації дістають перевагу перед (S)-центрами.

5732 псевдогалоген

псевдогалоген pseudohalogen

Сполука, яка за хімічною поведінкою нагадує галоген Х2. Пр., ціан (CN)2, тіоціан (SCN)2, йодціан ICN. Деякі йони, що достатньо подібні до галідйонів (halide ions), інколи називаються псевдогалідйонами, пр., N3–, SCN–, CN–.

5733 псевдогалогенід

псевдогалогенид pseudohalide

Сполука, що нагадує галогенід за розподілом зарядів та реактивністю. Складається з псевдогалогенідної групи (NNN-, CNO-, CN-, і т.п.) та менш електронегативних атомів або груп.

до 0°. Цей термін використовується також для зв’язків у випадку непланарних структур циклопентану й циклогептану.

5735 псевдозріджений шар

псевдоожиженная подложка fluidized bed

У каталізі — стан системи у каталітичному реакторі, коли потік газу є достатнім для того, щоб підтримати дрібні частинки в русі, подібному до руху рідини.

5736 псевдокаталiз

псевдокатализ pseudo-catalysis

Пришвидшення реакцiї кислотами або основами, коли вони самi можуть витрачатися в ходi реакцiї, хоча завдяки великому надлишковi або створенню буфера знаходяться в реагуючiй системi практично в сталiй концентрацiї. Механiзми таких процесiв часто нагадують механiзми каталiтичних реакцiй, хоча не є такими в строгому розумiннi. Напр., якщо кислоти Бренстеда пришвидшують гідроліз естера до карбонової кислоти та спирту, це чистий кислотний каталіз, тоді як пришвидшення цією ж кислотою гідролізу амідів вже буде псевдокаталізом, бо кислота витрачається на утворення амонієвого йона. Правила IUPAC допускають також використання тер-

мiнiв загальний кислотний (основний) псевдокаталiз, менш вдалим вважається для псевдоосновного каталiзу вживання

каталіз, промотований основами.

5737 псевдокислота

псевдокислота pseudo acid

Потенційно кислотна сполука, якій для реалізації кислотних властивостей потрібна певна структурна реорганізація, типу кето-енольної таутомеризації, з не надто малою енергією

активації для того, щоб проявити нормальні кислотні властивості. Пр., нітроалкани.

RCH2NO2 → RCH=NO2H → RCH=NO2– + H+

5738 псевдоконстанта швидкості

эффективная константа скорости pseudo rate constant

Термін інколи використовується для коефіцієнта реакції. Напр., якщо швидкість реакції описується рівнянням

v = k[A][B],

функція k[A] є константою швидкості псевдопершого порядку відносно В. Відповідно k[B] є константою швидкості псевдопершого порядку відносно А. Використовується у випадках, коли концентрація одного з реактантів є набагато більшою, ніж другого. Синонім — ефективна константа швидкості.

5739 псевдоконтактний зсув

псевдоконтактный сдвиг pseudo-contact shift

Сильна зміна величини хімічного зсуву ядер, що розташовані поблизу координуючого атома, внаслідок утворення шестикоординаційними хелатними комплексами деяких парамагнітних лантаноїдів (т.зв. шифтреагентами [shift reagents]) нестійких асоціатів з полярними електронодонорними групами типу СО, ОН, NH2 і т.п., що приводить до збільшення координаційного числа центрального атома металу до восьми. Величина цього ефекту обернено пропорційна віддалі приблизно в третьому степені даного ядра від центра комплексоутворення.

5740 псевдокоолігомер

псевдосоолигомер pseudo-co-oligomer

Нерегулярний олігомер, молекули якого отримано лише з одного мономера з різними функційними групами, але які мають різні структурні одиниці, хоч походять вони з однакових мономерних молекул.

5741 псевдокополімер

псевдосополимер pseudo-copolymer

Нерегулярний полімер, молекули якого отримано лише з одного мономера з різними функційними групами, але так, що утворились різні структурні ланки.

псевдокополімер, статистичний 6913

5742 псевдомолекулярне перегрупування

псевдомолекулярная перегруппировка pseudomolecular rearrangement+

IUPAC не рекомендує вживати. Синонім — внутрімолеку-

лярне перегрупування.

5743 псевдомономолекуляpна реакцiя

псевдомономолекуляpная pеакция pseudo-unimolecular reaction

Реакцiя першого порядку, яка не є мономолекулярною. Термін IUPAC не рекомендується, краще — реакція псевдо першого порядку.

5744 псевдообертання

псевдовращение pseudorotation

У стереохімiї — перехiд мiж двома конформацiями нежор-

ням вихідної молекули як цілого і може бути накладена на неї, якщо тільки різні положення не позначені ізотопними мітками

чи мають різні замісники. Пр., у циклобутанi, у циклопентанi або перетворення конформацій у циклогексані, що дуже мало відрізняються за енергією і взаємно перетворюються фактично без додаткових кутових напружень, завдяки узгодженій зміні в циклі діедральних кутів. Останні, проте, не зазнають повних оборотів, тобто реального обертання груп, як у етані, немає; це вироджені або майже вироджені за енергiєю взаємоперетворення конформацiйних форм. Бар'єр псевдообертання становить бiля 17 кДж моль-1.

5745 псевдообертання Бері

псевдовращение Берри

Berry pseudorotation

Механізм конфігураційного взаємоперетворення тригональних біпірамідальних структур (1а і 1б, п’ятикоординаційні сполуки, напр., фосфору) через проміжну тетрагональну пірамідальну структуру 2. Це можна унаочнити як два синхронізовані рухи, при яких пара апікальних лігандів (1 і 2) міняють свої положення з парою екваторіальних лігандів (3 і 4), тоді як один екваторіальний ліганд 5, лишається не змінним. Насправді ж обертання не відбувається, тому що ці ліганди

тільки пересуваються по взаємоперпендикулярних площинах.

5746 псевдооснова

псевдооснование pseudo base

Гідроксисполука, яка утворює з кислотами сіль та воду, при чому відбувається зміна її будови.

5747 псевдоперициклiчне перетворення

псевдоперициклическое превращение pseudopericyclic transformation

Перициклічна реакція, у якій відсутнє орбітальне перекривання. Це таке дієузгоджене перетворення, коли примітивні змiни в зв'язках вiдбуваються в межах циклiчної послiдовностi атомiв, на одному (або більше) з яких зв'язуючi та незв'язуючi

стан (оскільки σ- і π-атомні орбіталі, які міняються ролями, ортогональні). Отже такі перетворення не є справдi перициклiчними і не підлягають правилам орбітальної симетрії для перициклічних реакцій. Пр., енол → енольна прототропiя ацетилацетону (пентан-2,4-діону), або декарбонілювання фуран-2,3-діону з утворенням 4-оксопроп-2-еналу.

5748 псевдорацемат

псевдорацемат pseudoracemate

Безперервний ряд змiшаних кристалiв, що здатнi утворюватися при будь-якому спiввiдношеннi антиподiв. Становлять рацемiчний твердий розчин. Крива топлення у випадку утворення таких змiшаних кристалiв може бути випуклою або увiгнутою (в iдеальному випадковi — прямою).

5749 псевдохіральність

псевдохиральность pseudochirality

Властивість хімічної частинки, пов’язана з наявністю в ній псевдохірального центра, осі або площини псевдохіральності.

5750 птеридини

птеридины pteridines

Природні речовини, похiдні птеридину, в основi молекул

то з них є люмiнесцентними сполуками. Сюди вiдноситься ряд вiтамiнiв групи фолiєвої кислоти. Синонім — птерини.

5751 пуаз

пуаз poise

Одиниця динамічної в’язкості, 1 П = 0.1Па.

5752 пул

пул pool

У комбінаторній хімії — а) суб-бібліотека;

б) комбінування і змішування бібліотечних компонентів.

5753 пулспліт

смешение-разделение pool/split

У комбінаторній хімії — спосіб створення комбінаторних бібліотек, що передбачає поділ твердої підкладки на порції, кожна з яких призначена для реакції з одним будівельним блоком. Об'єднання цих порцій дає одну групу підкладок, що несуть суміш компонентів. Повторення процесів поділу, об’єднання, рекомбінування дає бібліотеку, де окрема частинка твердої підкладки несе один бібліотечний член, а число членів дорівнює добуткові чисел будівельних блоків, що беруть участь у кожній зі стадій. Синонім — змішування-розділення.

5754 пуриновi основи

пуриновые основания, [пурины] purine bases

Пурин (iмiдазо[5,4-d]пiримидин) та його похідні. До них відносяться сполуки природного походження, котрі входять у склад нуклеїнових кислот, нуклеотидiв і деяких коферментiв тваринних, рослинних тканин і мiкроорганiзмiв (аденiн (I), гуанiн (II), гiпоксантин (III), ксантин (IV)). Їм притаманна лактим-лактамна таутомерiя. Кiнцевими продуктами пуринового обмiну є сечова кислота (V) — теж пуринове похiдне.

Це кристалiчнi, з високими температурами плавлення речовини, малорозчиннi у водi, розчиннi в кислотах або лугах. Синонім —пурини.

5755 пухка йонна пара

рыхлая ионная пара loose ion pair

Йонна пара, складові йони якої розділені одною або кількома молекулами розчинника, або іншими нейтральними частинками, здатні легко обмінюватися на інші йони розчину: X+||Y–. Синонім — сольватно-розділена йонна пара.

5756 пухкість перехідного стану

рыхлость переходного состояния looseness of transition state

Термін стосується опису перехідного стану, де довжини зв'язків, що рвуться та утворюються, значно більші, ніж їх рівноважні довжини в продуктах та реактантах. Є протилежним до терміна щільність перехідного стану.

пучок, молекулярний 4095

5757 пуш-пульний механiзм

пуш-пульный механизм push-pull mechanism

Механiзм реакцiй нуклеофiльного замiщення, що передбачає сумiсну дiю двох реагентiв на субстрат, один з яких вiдтягає вiдхiдну групу, а другий виштовхує її за рахунок взаємодiї з реакцiйним центром.

MeHO...C(R3)...Cl...H–O–Ph → MeO–C(R3) + HCl + HOPh

5758 п’ятиелектронний донор

пятиэлектронный донор five electron donor

У хімії комплексів — ліганд, що дає центральному атому п’ять електронів. Напр., h5-пентадієніл (де h5 означає гаптичність ліганда, тобто число атомів C, що зв’язане з центральним атомом металу).

5759 рад

рад rad

Несистемна одиниця поглиненої дози радіації, 1 рад = 0.01 Гі.

5760 радикал

радикал radical

1.Хімічна частинка з неспареним електроном на зовнішній атомній або молекулярній орбіталі, напр., •CH3, •SnH3, •Cl. У формулах точка, яка символізує неспарений електрон, ставиться біля атома з найвищою спіновою густиною, а в структурних формулах ароматичних циклів — в центрі кільця. Має парамагнітні властивості, однак парамагнітні йони металів, як правило, не розглядаються як радикали. Залежно від природи атома, який несе неспарений електрон, може бути: С-, О-, N-, металоцентрованим радикалом. Підкласами є пр., ацильні, ацилоксильні, алкільні, алкілсульфанільні, амінільні, аміноксильні, іміноксильні, імінільні, силільні радикали.

2.Принаймні в контексті фізико-органічної хімії IUPAC вважає за доцільне не використовувати прикметник вільний у загальній назві цього типу хімічних частинок і термін вільний радикал обмежити радикалами, якіневходятьурадикальнупару.

3.Стара назва замісника в молекулярних частинках, що все рідше зустрічається в літературі і не рекомендується IUPAC.

5761 π -радикал

пи-радикал pi-radical

Радикал, в яому неспарений електрон є локалізованим в основному на 2р- чи π-орбіталі. Напр., етильний СH3C• H2, бензильний С6H5C• H2, алільний СH2=CHC• H2 радикали.

5762 σ-радикал

сигма-радикал sigma-radical

Радикал, в якому неспарений електрон є локалізованим в основному на σ-орбіталі. Напр., фенільний С6H5•, вінільний CH2=СН•, формільний HC• =O радикали.

радикал, алкіліденамінильний 201 радикал, алкіліденаміноксильний 202 радикал, алкільний 208 радикал, амінільний 281 радикал, аміноксильнй 287 радикал, аніон366 радикал, атомоцентрований 515 радикал, ацилоксильний 554 радикал, вердазильний 758 радикал, вільний 943 радикал, гарячий 1125 радикал, діазенільний 1757 радикал, імінильний 2706

радикал, іміноксильний 2711 радикал, йон2910 радикал, силільний 6513 радикал, стабільний 6828

радикал, сульфенільний 7081 радикал, тропільний 7591 радикал, фосфоранільний 7799

5763 радикал-аніон

анион-радикал radical anion

Частинка з непарним числом валентних електронів і негативним зарядом R•–.

радикал-іон, амініїльний 280 радикал-іон, амоніїльний 293

5764 радикал-йон

ион-радикал radical ion

Частинка з непарним числом валентних електронів і позитивним або негативним зарядом: R•+, R•–, тобто це радикал, що несе електричний заряд. Звичайно, але не обов‘язково, неспарений електрон і заряд зосереджені на одному й тому самому атомі. Стабільність залежить від ступеня делокалізації спіну. Пр., радикал-катіони R2O•+, R3N•+, [CH4] •+; радикал-аніони

RN•–O– ↔ RN––O•, RN(O•)(O–).

У мас-спектроскопії використовується символ, де заряд стоїть попереду точки, яка репрезентує неспарений електрон; в електрохімічній традиції точка й заряд розташовуються вертикально.

5765 радикал-катіон

катион-радикал radical cation

Частинка з непарним числом валентних електронів і позитивним зарядом R•+.

радикал-катіон, дистонічний 1716

5766 радикальна комбінація

радикальная комбинация radical combination

Див. колігація

5767 радикальна кополімеризація

радикальная сополимеризация radical copolymerization

Полімеризація суміші двох чи більше мономерів, яка відбувається за радикальним механізмом.

5768 радикальна пара

радикальная пара radical pair

Два радикали в безпосередній близькості в твердій чи газовій фазах, у розчині — внутрі клітки розчинника, протягом часу, що є більшим від тривалості зіткнення.

5769 радикальна полiмеpизацiя pадикальная полимеpизация free-radical polymerization

Полімеризація, що є ланцюговим процесом, при якій носіями кінетичних ланцюгів у елементарних стадiях зародження, росту й обриву ланцюгів є радикали. Така полімеризація відбувається шляхом нарощування полiмерного ланцюга внаслідок взаємодiї мономера з макрорадикалами. Початково радикали генеруються iнiцiаторами — сполуками, здатними до гомолiтичного термiчного чи фотолiтичного розкладу, або окисно-вiдновними iнiцiюючими системами. У випадку

полімеризації мономера М у присутності ініціатора I, що відбувається за механізмом:

5770 радикальна реакцiя pадикальная pеакция

radical reaction

Peaкцiя, що протiкає за участю або з утворенням зв'язаних (пр., йонрадикальних або радикальних пар) або вiльних радикалiв.

5771 радикальне замiщення pадикальное замещение

free radical substitution

1.Гомолiтичний процес, в якому певний атом чи група замiщуються радикалом.

2.Реакцiї замiщення H на iншi атоми чи групи, перебiг яких зумовлюється гомолiзом зв'язкiв реактантiв. Якщо лiмiтуючою стадiєю є гомолiз зв'язку С–H cубстрату, то склад продуктiв визначається селективнiстю реакцiї вiдриву H.

Br–Br —hν→ 2Br• (iнiцiювання)

Br• + R3CH → R3C• + HBr

R3C• + Br2 → R3CBr + Br•

Гомолiтичне ароматичне замiщення звичайно протiкає через утворення радикал-аддукта.

PhH + R• → [PhHR] •

5772 радикальний центр

радикальный центр radical centre

Атом (чи група атомiв) у багатоатомному радикалi, на якому переважно локалiзований неспарений електрон. Залежно від атома, на якому зосереджений неспарений електрон, радикали носять назву С-центрований, О-центрований і т. п.

5773 радiальна функцiя розподiлу pадиальная функция pаспpеделения radial distribution function

Функція розподілу, що описує густину iмовiрностi знаходження молекули в точцi з радіус-вектором r, якщо якась iнша молекула знаходиться в точцi з радіус-вектором r = 0.

5774 радіальне вимивання

радиальное элюирование radial elution [development]

Операція, при якій зразок наноситься як плямка посеред платівки, туди ж подається елюент, який переносить його у вигляді кільця від центра до зовнішнього кола.

5775 радіан

радиан radian

Одиниця плоского кута. Кут між двома радіусами кола, дуга між якими за довжиною є рівною радіусу кола.

5776 радіаційна деструкцiя

дестpукция радиационная radiation destruction

Розпад полімера під дією йонізаційного випромінення, яке викликає виникнення в полімері позитивно заряджених йонів, електронів, збуджених молекул, радикалів, реакції яких спричиняють деструкцію (інколи зшивку) макромолекул. Для цього виду деструкції залежність виходу продуктів деструкції

(G) від дози випромінення (D) описується рівнянням:

G = 1 / 5.2·105 D Mw,

де Mw — середньовагова молекулярна маса полімеру.

5777 радіаційна хімія

радиационная химия radiation chemistry

Розділ хімії, де вивчаються хімічні ефекти, викликані йонізуючою радіацією, на відміну від фотохімії, яка асоціюється з видимимтаультрафіолетовимелектромагнітнимвипромінюванням.

5778 радіаційне зняття збудження

радиационное снятие возбуждения radiative de-exitation

Зменшення внутрішньої енергії збудженої частинки завдяки радіаційному процесові, тобто перехід частинки на нижчий енергетичний рівень з випроміненням фотона.

5779 радіаційне поглинання

радиационное поглощение radiative absorption

У спектрохімії — процес, в якому частинка в основному або збудженому стані переходить на вищий енергетичний рівень за рахунок поглинання фотона.

5780 радiацiйний каталiз pадиационный катализ radiation catalysis

Каталiз, що пов'язаний з дiєю радiацiї на субстрат або каталiзатор.

5781 радіаційний перенос енергії

радиационный перенос энергии radiative energy transfer

Перенос енергії збудження від однієї молекулярної частинки до іншої шляхом передачі фотона.

5782 радіаційний потік

поток излучения radiant (energy) flux

Оскільки потік використовується в загальному розумінні як “швидкість переходу рідини, частинок чи енергії через дану поверхню”, потік радіаційної енергії було прийнято ІUPAC як еквівалент до радіаційної сили.

5783 радіаційний час життя

радиационное время жизни radiative life time

Час життя збудженої молекулярної частинки при відсутності безвипромінювальних переходів.

5784 радіаційні величини

радиационные величины* radiant quantities

Група величин, які характеризують електромагнітне випромінення у термінах енергії.

5785 радіаційні сталі

константы излучения radiation constants

Фундаментальні фізичні сталі, які характеризують випромінення абсолютно чорного тіла.

5786 радіаційно-хімічна реакція

радиационно-химическая реакция radiation-chemical reaction

Реакція, пов’язана з поглинанням речовиною випромінення високих енергій, що приводить до неспецифічного хімічного перетворення (набору продуктів реакції).

5787 радіація

радиация radiation

Випромінення, яке включає як електромагнітні хвилі, так і частинки з високою енергією, що здатні викликати процеси йонізації в опромінюваному матеріалі.

5788 Радій

радий radium

Хімічний елемент, символ Ra, атомний номер 88, атомна маса 226.0254. Електронна конфігурація [Rn]7s2; група 2, період 7, s-блок. Радіоактивний, 226Ra (1600 років) найменш активний із серії ізотопів. Ступінь окиснення +2. Відомі галіди, карбонат. Проста речовина — радій. Найважчий лужноземельний метал, т. пл. 700 ºС, т. кип. 1737 ºС. Окиснюється на повітрі, реагує з водою.

5789 радіоактивна мiтка

радиоактивная метка radioactive label

Мітка, що містить радіоактивні атоми. Найчастіше використовують як мітки 125I (емітер γ-випромінення), 3Н (емітер β-випромінення), а також 57Со та 14С. Вводиться така мітка шляхом ізотопного заміщення.

5790 радіоактивне датування

радиоактивное датирование radioactive dating

Визначення радіоактивного віку об’єкта за вмістом у ньому радіоактивних речовин та дочірніх продуктів.

5791 радіоактивне забруднення

радиоактивное загрязнение radioactive contamination

Радіоактивні речовини у матеріалах чи у місцях, де вони є небажаними.

5792 радіоактивне охолодження

радиоактивное охлаждение radioactive cooling

Зменшення активності дуже радіоактивного матеріалу завдяки радіоактивному розкладу.

5793 радіоактивний вік

радиоактивный возраст radioactive age

Знайдений шляхом виизначення ізотопного складу час, протягом якого вміст радіоактивних елементів у об’єкті залишався незмінним, крім тих, що зазнали ядерного розпаду.

5794 радіоактивний індикатор

радиоактивный индикатор radioactive indicator

Радіоактивна речовина, використана як адсорбційний, осаджувальний або екстракційний індикатор.

5795 радіоактивний ланцюг

радиоактивная цепочка radioactive chain

Див. ланцюг розкладу.

5796 радіоактивний нуклід

радиоактивный нуклид radioactive nuclide

Нуклід, який має властивість зазнавати спонтанних ядерних перетворень з емісією радіації, тобто бути радіоактивним.

5797 радіоактивний розклад

радиоактивный распад radioactive decay

Перетворення одного ядра на інше ядро (або на стабільнішу форму), що відбувається спонтанно або із захопленням електрона і супроводиться емісією альфаабо бета-частинок чи гамма-випромінення.

5798 радіоактивний ряд

радиоактивный ряд radioactive series

Ряд радіоактивних ізотопів, кожний наступний з яких виник у результаті розпаду попереднього.

5799 радіоактивний трасер

радиоактивный меченый атом radioactive tracer

Фізичний чи хімічний трасер, що несе радіоактивну мітку, радіоактивність якої є достатньою для реєстрації в даних умовах.

5800 радiоактивнiсть pадиоактивность radioactivity

1.Корпускулярне або електромагнiтне випромiнення, що є результатом перетворення одного нуклiда в iнший.

2.Властивість нуклідів самочинно радіоактивно розкладатися з виділенням випромінення та утворенням нових ядер.

радіоактивність, наведена 4197 радіоактивність, природна 5603 радіоактивність, штучна 8331

5801 радіоаналітична хімія

радиоаналитическая химия radioanalytical chemistry

Див. аналітична радіохімія

5802 радіогенераційний каталіз

радиогенерационный катализ* radiogenerated catalysis

Каталітична реакція, що включає утворення каталізатора при поглинанні квантів іонізуючої радіації. При цьому ініціювання хімічних перетворень відбувається шляхом радіохімічного утворення таких речовин, які залишаються каталітично активними навіть тоді, коли дія йонізуючої радіації припинена.

5803 радіогравіметричний аналіз

радиогравиметрический анализ radiogravimetric analysis

Вид кількісного аналізу, в якому радіоактивність осаду використовується для визначення його маси.

5804 радіоензимний аналіз

радиоферментативный анализ* radioenzymatic assay

Кількісний аналіз каталітичної активності ензима, заснований на використанні радіоактивних міток.

5805 радіоізотоп

радиоизотоп radioisotope

Радіоактивний ізотоп певного елемента.

5806 радіойодування

радиоиодирование* radioiodation

Процес введення радіонуклідів йоду (звичайно, 125I, 131I,123I) в речовину.

5807 радіокарбонове датування

радиоуглеродное датирование radiocarbon dating

Встановлення відносного віку різних матеріалів з використанням 14С. При цьому вимірюється співвідношення 14С та 12С, яке порівнюється зі співвідношенням, що встановлюється у вищих шарах атмосфери при дії космічних променів. Коли організм живе, співвідношення 14C /12C у біомасі є постійним (через обмін з тим, що утворюється в атмосфері), коли ж він вмирає, то співвідношення змінюється в передбачуваний законами радіоактивного розпаду спосіб, що і дозволяє визначити час, який пройшов від дати смерті.

5808 радіокаталіз

радиокатализ radiocatalysis

Каталіз, що відбувається під дією квантів іонізаційної радіації, поглинутих радіокаталітичною речовиною (радіокаталізатором).

радіокаталіз, гетерогенний 1204 радіокаталіз, гомогенний 1390

5809 радіоколоїд

радиоколлоид radiocolloid

Колоїд, у колоїдних частинках якого присутні радіоактивні атоми.

5810 радiолiз

радиолиз radiolysis

1.Розщеплення зв'язку або зв'язкiв у сполуках пiд дiєю випромiнення високої енергiї, що супроводиться розкладом речовини, перегрупуваннями та iн.

2.Сукупнiсть усiх хімiчних змiн в об'єктi як наслiдок поглинання йонiзацiйного випромiнення.

3.Менш строго — сукупність методів, заснованих на використанні високоенергетичного опромінення (напр., пульсрадіоліз) для радіохімічних реакцій, які не обов’язково йдуть з розщепленням зв’язків.

5811 радіологічне датування

радиологическое датирование radiological dating

Метод вимірювання віку певних геологічних утворень або встановлення часу подій старовини шляхом визначення відношення концентрацій двох ізотопів, один з яких радіоактивний, а другий стабільний продукт розпаду.

5812 радіолюмінесценція

радиолюминесценция radioluminescence

Люмінесценція, що викликається збудженням, спричиненим частинками з високою енергією чи радіацією.

5813 радіометрична кінцева точка

радиометрическая конечная точка radiometric end-point

Кінцева точка в титруванні, знайдена екстраполяцією до перетину прямолінійних ділянок кривої титрування, коли хід реакції контролюється радіохімічно додаванням радіоактивного індикатора, який може осаджуватись або розчинятися в точці еквівалентності, змінюючи таким чином радіоактивність розчину.

5814 радіометричне титрування

радиометрическое титрование radiometric titration

Титрування, в якому радіоактивний індикатор використовується для встановлення кінцевої точки титрування.

5815 радіометричний аналіз

радиометрический анализ radiometric analysis

Вид кількісного аналізу, в основі якого лежить вимірювання радіоактивності аналізованого зразка.

5816 радіометрія

радиометрия radiometry

Вимірювання величин, що пов’язані з енергією випромінення. Величини можуть описувати зміну енергії відносно інших змінних, таких як довжина хвилі, час, напрям, площа випромінювання чи площа поглинання.

5817 радіонуклід

радионуклид radionuclide

Нуклід, який самочинно розпадається з виділенням елементарних частинок чи гамма-випромінення, тобто радіоактивний нуклід.

5818 радіонуклідна чистота

радионуклидная чистота radionuclidic purity

Для матеріалів — частка загальної радіоактивності, що знаходиться у формі певного нукліда, включаючи його дочірні продукти.

5819 радіорецепторний аналіз

радиорецепторный анализ* radioreceptor assay

Аналіз, де використовується радіоактивно мічений рецепторний протеїн як трасер.

5820 радіосенсибілізація

радиосенсибилизация radiosensitization

Процес, в якому хімічні або фізичні зміни відбуваються в одній молекулярній частинці як наслідок початкового поглинання високоенергетичної радіації іншою частинкою (радіосенсибілізатором) і передачі отриманої енергії першій.

5821 радiоспектpоскопiя pадиоспектpоскопия radiospectroscopy

Спектроскопiя, що вивчає енергетичні переходи між близько розташованими рівнями енергії. Охоплює явища ядерного магнiтного, електронного парамагнiтного, ядерного квадрупольного резонансiв, якi ґрунтуються на процесах, пов'язаних з абсорбцією або емiсiєю електромагнiтного випромiнення в областi радiочастот (частота від декількох Герц до 6 1012 Гц).

5822 радіотермічний каталіз

радиотермический катализ radiothermal catalysis

Радіокаталіз при дії потужної радіації, поглинання якої одночасно приводить до нагрівання системи і тим самим до прискорення реакції.

5823 радіохімічна очистка

радиохимическая очистка radiochemical purification

Хімічні способи розділення, що застосовуються в приготуванні радіоактивних речовин з метою підвищення їх радіохімічної чистоти.

5824 радіохімічна чистота

радиохимическая чистота radiochemical purity

Для радіоактивних речовин — частка певного ізотопу, що знаходиться в даній хімічній формі.

5825 радіохімічне розділення

радиохимическое разделение radiochemical separation

Виділення хімічними способами радіоактивних ізотопів певного елемента з суміші нуклідів.

5826 радіохімічний активаційний аналіз

радиохимический активационный анализ radiochemical activation analysis

Вид активаційного аналізу, в якому після опромінення застосовують фізичні чи хімічні методи розділення.

5827 радіохімічний вихід

радиохимический выход radiochemical yield

Вихід при радіохімічному розділенні, виражений як частка від вихідної активності.

5828 радіохімія

радиохимия radiochemistry

Розділ хімії, де вивчаються хімічні зміни під дією високоенергетичного випромінення та поведінка радіоактивних ізотопів та їх сполук. Охоплює хімію радіоактивних речовин — отри-

мання радіонуклідів та їх сполук опромінюванням, хімію природних радіоактивних матеріалів, застосування хімічних методів до ядерних досліджень, застосування радіоактивності до розв’язуваня хімічних проблем (добування руд з покладів сюди не входить).

радіохімія, аналітична 327 радіус атома, металічний 3814 радіус, атомний 511

5829 радiус Боpа pадиус Боpа

Bohr radius

Одна з фундаментальних величин квантової хімiї — радiус a0 енергетично найнижчої борiвської 1s-орбiталі атома Н як вiдстань вiд ядра, на якiй найправдоподiбнiше виявити електрон, що знаходиться на цiй орбiталi:

a0= ε0 h2/π e2me = 5.29177249·10–11 м,

де e — заряд електрона, h — стала Планка, me — маса спокою електрона, ε0 — енергія першої борівської орбіталі атома Н. Використовується як атомна одиця довжини.

радіус, вандерваальсівський 745 радіус гасіння, критичний 3508

5830 радіус гірації

радиус гирации radius of gyration

Параметр (s), що характеризує розміри частинки будь-якої форми. Для жорстких частинок, що складаються з окремих елементів з масами mi, кожен з яких розташований на віддалі ri від центра мас, s визначається за формулою:

s = {(∑mi ri2)/(∑ ri2)}1/2,

де ∑ — сума по всіх елементах.

радіус, йонний 2895

5831 радiус йонної атмосфеpи pадиус ионной атмосфеpы

radius of ionic atmosphere

Термiн теорiї сильних електролiтiв Дебая — Гюкеля; радiус

йонної атмосфери (1/κ ) визначається за рiвнянням: 1/κ = 1.988·10–10(εT/J)1/2,

де ε — дiелектрична стала; J — йонна сила, T — термодинамічна температура.

радіус, ковалентний 3186

5832 радiус Стокса

радиус Стокса

Stokes radius

Радiус сфери rs якій властива гiдродинамiчна поведiнка сольватованого йона; визначається за рiвнянням Стокса — Ейнштейна:

rs = 0.819/(Λ0η),

де η — в'язкiсть розчинника; Λ0 — йонна електропровiднiсть йонiв.

5833 Радон

радон radon

Хімічний елемент, символ Rn, атомний номер 86, атомна маса. 222, електронна конфігурація [Xe]4f146s25d106p6; група 18, період 6, p-блок. Продукт радіоактивного розпаду важких елементів.

Проста речовина — радон.

Одноатомний інертний газ, т. пл. –71 ºС, т. кип. –61.8 ºС. Утворює сполуки з флуором та їх тверді сполуки з флуоридними кислотами Льюїса.