реферат 2

ЗМІСТ

• Вступ

• Функції маркет-мейкерів на ринку фінансових послуг

• ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

До допоміжних елементів інфраструктури ринку фінансових послуг можна віднести фінансових посередників, які прямо не беруть участі в процесі інвестування, але мають на нього вплив через організацію збирання, аналізу та розповсюдження інформації, істотної для інвестора, емітента або елемента інфраструктури, в тій чи іншій формі.

Саме допоміжні функції (наприклад, аналітика) найчастіше поєднуються суб'єктами інфраструктури з їхньою основною діяльністю. До цього типу посередників належать інвестиційні консультанти, інвестиційні банки, трансфер-агенти, аналітики фондового ринку, рейтингові агентства, аудиторські компанії; юридичні консультанти; управлінські консультанти.

Функції маркет-мейкерів на ринку фінансових послуг

У світовій практиці завдання забезпечення ліквідності цінних паперів і стабілізації фондового ринку загалом розв'язують за допомогою інституту маркет-мейкерів (англ. Market-maker - той, хто робить ринок).

В Англії маркет-мейкерами є члени Лондонської фондової біржі, їхній обов'язок - постійне котирування певних типів цінних паперів. Маркет-мейкери посідають центральне місце на біржі, складаючи верхівку фінансової піраміди "інвестор - брокер - маркет-мейкер". Переважна частина угод на Лондонській біржі здійснюється в межах Автоматизованої системи котирування фондової біржі - SEAQ (Stock Exchange Automated System). Для того щоб цінні папери були продані в SEAQ, вони мають котируватися принаймні двома маркет-мейкерами. Котирування цінних паперів у SEAQ є доступними для всіх користувачів системи, але тільки маркет-мейкери мають право вводити котирування. Кожен абонент системи після ознайомлення з наявними котируваннями цінних паперів, має можливість зв'язатися з маркет-мейкером та укласти з ним угоду.

Протягом усього робочого дня маркет-мейкери зобов'язані дотримуватися у своїх операціях певних вимог біржі, зокрема здійснювати купівлю-продаж цінних паперів в обсягах, які відповідають отриманим розпорядженням біржі. Ці обсяги встановлюються залежно від обороту конкретного цінного паперу за останні 12 місяців. Ліквідність ринку за допомогою маркет-мейкерів на практиці забезпечується обов'язковим двостороннім котируванням конкретних цінних паперів. Стабілізація ринку досягається за рахунок введення обмежень на спреди або максимальні відхилення від "оптимального" коригування.

Про необхідність появи інституту маркет-мейкерів на фондовому ринку України почали говорити ще в 1998 р., що було пов'язано з об'єктивною необхідністю забезпечення сталого функціонування торгівлі цінними паперами, в якому зацікавлені всі учасники ринку.

У більшості країн з перехідною економікою (наприклад, у Росії) до стандартних послуг маркет-мейкерів відносять:

1. підтримку котирування на купівлю-продаж конкретних цінних паперів;

1. підтримку ліквідності цінних паперів;

2. фінансове консультування з питань:

а) емісії;

б) облігаційних позик;

в) розміщення депозитарних розписок;

г) вирішення фінансових проблем (отримання кредитів під заставу цінних паперів, погашення заборгованості перед бюджетом тощо);

д) купівля-продаж великих пакетів акцій в інтересах самого емітента;

ж) розміщення цінних паперів емітента;

4. регулювання емісій і надходження цінних паперів на ринок;

5. створення штучного дефіциту цінних паперів шляхом їх цілеспрямованої скупки;

6. монополізація скупки акцій у персоналу емітента;

7. пошук серйозних інвесторів.

Можна виділити три головні складові організації обігу цінних паперів:

- лістинг - підбір для операцій купівлі-продажу якісних цінних паперів, на які можна прогнозувати стійкий попит учасників протягом тривалого часу;

- створення групи маркет-мейкерів, здатних підтримувати мінімальні спреди на цінні папери та попереджати тимчасову втрату ліквідності, коли ринок перебуває у стані низької кон'юнктури;

- делістинг.

Ризик невиконання або несвоєчасного виконання обов'язків під час здійснення угоди з цінними паперами доволі часто призводить до укладення угоди не з огляду на більш прийнятну ціну, а з огляду на надійність контрагента. Тому допомога професіоналів - маркет-мейкерів - є доволі суттєвою. Виходячи з позицій емітента, діяльність маркет-мейкерів відповідає його основному прагненню - боротьбі за постійний ринок власних цінних паперів та його розширення. Якщо йдеться про досить великого емітента, у більшості випадків треба говорити вже не про єдиного маркет-мейкера (наприклад, у випадку з невеликими емітентами), а про їхню групу.

Для вітчизняного емітента має стати корисним досвід інших країн, а саме пошук потенційного маркет-мейкера за ознаками надійності та досвідченості в роботі на ринку цінних паперів. Наявність професіоналів у складі персоналу компанії, яка бере на себе обов'язки маркет-мейкера, а також достатнього для підтримання ринку власного капіталу - основні критерії на користь вибору саме цього маркет-мейкера.

Розуміння маркет-мейкера у вузькому значенні як фінансової інституції, обов'язки якої обмежуються лише підтриманням котирування цінних паперів, є формальним. Нерідко емітент самостійно звертається до послуг маркет-мейкерів і вимагає виконання набагато ширших завдань - починаючи з оцінки підприємства і закінчуючи випуском депозитарних розписок. Це стосується маркет-мейкера "західного зразка". У вітчизняному варіанті маркет-мейкер має набагато більше відмінностей від формального визначення цього економічного поняття. Причина - у рівні розвитку українського фондового ринку. Ймовірно, маркет-мейкери в Україні, зокрема в корпоративному секторі ринку цінних паперів, просто змушені проводити комплексну роботу з просування цінних паперів вітчизняних емітентів на ринок. Отже, під маркет-мейкерством слід розуміти весь спектр послуг, необхідних для "розкрутки" ринку цінних паперів того чи іншого емітента, підвищення їхньої оцінки. Таким чином, коло завдань маркет-мейкера розширюється: український маркет-мейкер повинен не тільки сприяти підвищенню ліквідності цінних паперів, просувати їх на ринок, а й постійно підтримувати зацікавленість інвесторів, тобто здійснювати public relations.

Звісно, маркет-мейкери - не альтруїсти, вони переслідують певні цілі, які досить умовно можна розподілити на глобальні та особисті. До глобальних слід віднести підтримання ліквідності ринку як поручительства подальшої успішної діяльності маркет-мейкерів у зміцненій сфері. До особистих відносять такі, що відображають інтереси маркет-мейкера: зростання прибутків, підвищення соціального статусу, підтримку іміджу тощо. У разі довірчих стосунків з емітентом маркет-мейкер отримує доступ до конфіденційної інформації, що дає змогу оперувати курсовою вартістю цінних паперів та оптимізувати роботу з вкладеннями і виведеннями коштів, збільшуючи власний прибуток. Маркет-мейкер солідного емітента може розраховувати на поліпшення власного іміджу.

Розроблення оптимальної стратегії діяльності компанії, яка виконує обов'язки маркет-мейкера, має базуватися на закономірностях динаміки ринку, що склалися. Аксіомою є те, що ринок не є випадковим і його можна прогнозувати. Але необхідно враховувати і ту обставину, що минулий результат не гарантує майбутнього, тобто прогнози потребують коригування за допомогою індикаторів і різноманітних показників для адекватного відображення поведінки ринку на перспективу.

Діяльність маркет-мейкерів сьогодні найбільше потрібна саме недержавним вітчизняним емітентам. Намітилася тенденція: приватні українські компанії, які не мають абсолютно жодного стосунку до приватизації, поступово виходять на ринок акцій і закріплюються на ньому.

Успіх маркет-мейкера залежить від нього самого. По-перше, він повинен мати достатню кількість грошей, щоб працювати з цінними паперами не лише відповідно до замовлень інвесторів, а й за власними вподобаннями та коштом власних коштів, і по-друге, слід дуже уважно обирати емітента, з цінними паперами якого здійснюватимуться основні операції (особливо це стосується добору емітента для довгострокового співробітництва). Щоб досягти оптимального результату, роботу треба розпочинати якщо не з найкращим, то з одним із найкращих підприємств області, яке має хороші перспективи збільшення ринкової капіталізації та достатній обсяг цінних паперів. Спроби розвивати ринок цінних паперів невеликого підприємства, ринкова капіталізація якого не може бути великою в принципі, за свідченням зарубіжних маркет-мейкерів, є безрезультатними.

Алгоритм поведінки маркет-мейкера узагальнено можна представити таким чином. Компанія, яка вирішила взяти на себе обов'язки маркет-мейкера, повинна, по-перше, досягти попередньої домовленості з емітентом, після чого набуває актуальності процес вивчення емітента. З метою найкращого ознайомлення в розвинених країнах використовується відвідування емітента групою аналітиків, які представляють інтереси маркет-мейкера. Найбільш детально досліджуються такі моменти: рівень менеджменту, фінансовий стан, перспективи розвитку, інвестиційні програми.

Після закінчення дослідження складається детальний, глибокий звіт за результатами, який надсилається потенційним інвесторам. Тільки за умови виявлення зацікавленості групи інвесторів і формування конкретних пропозицій щодо можливої суми інвестування маркет-мейкер укладає угоду з емітентом. Цей факт підкреслює значення важливості прийняття рішення про надання послуг. Маркет-мейкер має ухвалювати рішення дуже виважено, після визначення реального потенційного попиту на цінні папери свого майбутнього клієнта. Фактор ретельного вивчення емітента маркет-мейкером базується на вимогах ринку цінних паперів щодо стабільності та передбачуваності, чого можна досягти лише за умови максимального рівня відкритості та взаєморозуміння між учасниками. Протистояння між емітентом і маркет-мейкером неможливе, оскільки їхні інтереси настільки переплетені, що неможливо зрозуміти, хто в кому більше зацікавлений - емітент у маркет-мейкері як професійному помічнику або маркет-мейкер в емітенті - стабільному клієнті. Тому їхні дії мають бути максимально узгодженими для досягнення конструктивного партнерства.

Важливою складовою успішної діяльності маркет-мейкера, є дотримання таких вимог:

- проведення емітентом сприятливої політики по відношенню до своїх акціонерів. Випадки обмеження їхніх прав є негативною характеристикою емітента і можуть знижувати інвестиційну привабливість;

- інформаційна прозорість емітента і прагнення до розкриття інформації про себе. Недостатність інформації - одна з основних перешкод для нормального розвитку ринку;

- узгодженість у діях емітента і маркет-мейкера;

- готовність адміністрації компанії-емітента зустрітися з представниками інвесторів і засобів масової інформації;

- прибутковість діяльності емітента і сприятливі фінансові показники його діяльності.

Кожен ринок має свою, лише йому притаманну, специфіку, проте загальні закономірності незмінні. Згідно з класичною теорією, немає іншого шляху виграти, окрім як отримувати інформацію якнайшвидше. Тому для досягнення найкращих результатів маркет-мейкер повинен мати доступ не лише до внутрішньої інформації емітента, а й до загально ринкової для того, щоб прорахувати кон'юнктуру ринку та майбутнє.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ринок фінансових послуг: Навч. посібник / М. А. Коваленко, Л. М. Радванська, Н. В. Лобанов, Г. М. Шворб. – Херсон: Олді-плюс, 2004. – 572 с.

2. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч. посіб.-К.:Знаня-Прес, 2002.-535с.