Производственная и пожарная автоматика / Нормативные документы Украины / DSTU EN 54-20-2009

ДОДАТОК I ( обов'язковий)

КІМНАТА ТЕСТОВИХ ПОЖЕЖ І СИСТЕМА ВЕНТИЛЮВАННЯ

I.1 Кімната тестових пожеж

Точка відбирання, іонізаційна вимірювальна камера (ІВК), давач температури і вимірювальну частину вимірювача питомої оптичної щільності треба розміщувати всередині об’єму, вказаного на рисунках I.1 і I.2.

Точка відбирання повинна знаходитися на дузі радіусом 3 м на позиції 1, як показано на рисунку 1.1. Оптимальне розташування показано на рисунку I.1 позицією 2.

Система вентилювання повинна розташовуватися у позиції 3 відповідно до рисунка I.I. Повітряний потік, створюваний цією системою, повинен бути спрямований на тестову пожежу (позиція 4 на рисунку I.1). Систему вентилювання описано в I.2.

Точка відбирання, ІВК і механічні частини вимірювача питомої оптичної щільності треба розміщувати на відстані не менше ніж 100 мм один від одного і від найближчого краю. Вісь променя вимірювача оптичної щільності повинна проходити під стелею на відстані принаймні 35 мм від неї.

1 — точка відбирання та вимірювальний пристрій (див. рисунок 1.2); 2 — оптимальне розташування точки відбирання;

3 — система вентилювання (див. рисунок I.3);

4 — розташування тестової пожежі.

Рисунок I.1 — Горизонтальна проекція (вид зверху) кімнати тестових пожеж

1 — стеля.

Рисунок I.2 — Розташування вимірювального пристрою та випробного зразка

I.2 Система вентилювання

Оскільки при послаблених тестових пожежах виникає лише невелика кількість диму, то при тестових пожежах TF2A, TF2B, TF3A, TF3B, TF5A і TF5B необхідно кімнату тестових пожеж обладнати системою вентилювання так, щоб створити однорідну атмосферу поблизу точок відбирання. Далі встановлюють важливі характеристики системи вентилювання.

Система вентилювання складається з каналу з квадратним перетином, який відкритий з обох боків (див. рисунок I.3).

Всередині каналу розташований вентилятор, як показано на рисунку I.3. Діаметр вентилятора повинен якомога точніше відповідати довжині сторін перетину каналу. У місці розташування лопастей вентилятора незаповнені їм області в каналі повинні бути закриті. Вісь вентилятора повинна розташовуватися на довгій осі каналу.

Система вентилювання повинна створювати на виході каналу повітряний потік зі швидкістю (1,0 ± 0,2) м/с (напрям потоку показано на рисунку I.3). Відповідність цим вимогам необхідно регулярно перевіряти під час тестових пожеж, проводячи вимірювання в центрі перетину на виході каналу (див. позицію 6 на рисунку I.3).

1 — вентилятор;

2 — канал із квадратним перетином ;

3 — підлога;

4 — штатив;

5 — повітряний потік;

6 — точка вимірювання швидкості повітряного потоку.

h — висота кімнати тестових пожеж (відповідно до 5.18.3.1 EN 54-7); L — довжина каналу.

Рисунок I.3 — Система вентилювання

ДОДАТОК J ( обов'язковий)

ІНФОРМАЦІЯ, В ЯКІЙ МІСТЯТЬСЯ ВИМОГИ ДО РЕАКЦІЇ СПОВІЩУВАЧА ПІД ЧАС ПОЖЕЖ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ ПОВІЛЬНО

Принцип дії найпростішого сповіщувача засновано на порівнянні сигналу, що надійшов від його чутливого елемента, з визначеним граничним значенням (порогом тривоги). Коли сигнал чутливого елемента досягає граничного значення, сповіщувач формує сигнал тривоги. Концентрація диму, за якої це відбувається, є значенням порога спрацьовування сповіщувача. У такому простому сповіщувачі поріг тривоги — величина постійна, що не залежить від швидкості зміни в часі сигналу чутливого елемента.

Відомо, що протягом строку експлуатування сповіщувача сигнал його чутливого елемента в чистому повітрі може змінюватися. Такі зміни можуть бути спричинені, наприклад, забрудненням вимірювальної камери пилом або іншими довгостроковими впливаннями такими, як старінням елементів. Цей дрейф може згодом призвести до підвищення чутливості і, можливо, до помилкових спрацьовувань.

Тому для збереження рівня порога спрацьовування, постійного у часі, може бути доцільним передбачати компенсування такого дрейфу. Вважається, що компенсування досягають підвищенням значення порога спрацьовування для часткового або повного компенсування зростання дрейфу вихідного сигналу його чутливого елемента.

Будь-який з способів компенсування дрейфу зменшує чутливість сповіщувача до повільних змін вихідного сигналу чутливого елемента, навіть якщо ці зміни викликані звичайним, але, проте, поступовим зростанням задимленості. Метою вимоги 5.6а) є забезпечення умови, щоб чутливість до пожежі, що розвивається повільно, не знижувалася через компенсацію до неприйнятного рівня.

З цією метою у стандарті приймають, що розвиток будь-якої пожежі, що представляє серйозну небезпеку для життя людей або майна, буде таким, що значення вихідного сигналу чутливого елемента змінюється зі швидкістю, принаймні, А/4 на годину, де А — номінальне значення порога спрацьовування сповіщувача. Характер реагування на швидкість зміни менше ніж А/4 на годину не зазначено в цьому стандарті, а це означає, що до сповіщувача не висувають вимогу щодо спрацьовування за таких низьких швидкостей зміни значення вихідного сигналу чутливого елемента.

Для того, щоб не обмежувати вибір способу досягнення компенсації, відповідно до 5.6 потрібно лише, щоб для всіх значень швидкості зміни більше ніж А/4 на годину, час до видавання сигналу тривоги не перевищував більше ніж у 1,6 рази значення часу до видавання сигналу тривоги за умов відсутності компенсації.

Якщо поріг тривоги лінійно підвищується у часі в результаті підвищення сигналу чутливого елемента, і рівень компенсації не обмежено, то максимально допустима швидкість компенсації, як видно з рисунка J.1, становить 0,6А/6,4 = 0,094А на годину, тобто значення вихідного сигналу чутливого елемента за такої компенсації досягне скомпенсованого значення порога тривоги рівно через 6,4 год.

Хоча вище було прийнято, що поріг тривоги компенсують лінійно і довгостроково, процес не повинен бути ні лінійним, ні тривалим. Наприклад, східчаста компенсація, зазначена на рисунку J.2, також відповідає вимогам, у цьому випадку сигнал тривоги досягається за час 6 год, що менше гранично припустимого значення 6,4 год.

Крім того, якщо рівень компенсації обмежено 0,6А, то немає потреби обмежувати швидкість компенсації значенням 0,094 А на годину. Відносно висока швидкість компенсації, зазначена на рисунку J.3, також відповідає вимозі досягнення стану тривоги за 6,4 год. У цьому випадку швидкість компенсації буде обмежена лише вимогами тестових пожеж.

Вимоги 5.6а) надають можливість обирати спосіб компенсування за повільних змін. З іншої сторони відомо, що в практиці будь-який сповіщувач має обмежений діапазон, у якому

1 — відносне значення порога тривоги (стосовно А);

2 — час ;

3 — графік компенсованого порога тривоги;

4 — вихідний сигнал чутливого елемента.

Рисунок J.3 — Високошвидкісне компенсування з обмеженням за рівнем

1 — вихідний сигнал;

2 — рівень спонукального сигналу.

Рисунок J.4 — Приклад нелінійной характеристики

ДОДАТОК К (довідковий)

УСТАТКОВАННЯ ДЛЯ ВИПРОБОВУВАННЯ ПРИСТРОЇВ КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО ПОТОКУ

К.1 Загальні положення

Цей додаток описує устатковання і методику випробовування пристрою контролю повітряних потоків.

1 — найнесприятливіший пристрій доставляння (визначає виробник);

2 — випробний сповіщувач;

3 — анемометр.

Рисунок К.1 — Вимірювання повітряного потоку за найнесприятливішого пристрою доставляння

К.2 Вимірювання повітряного потоку за найнесприятливіших умов для пристрою доставляння

Використовування устаткування показано на рисунку К.1, до того ж:

a)ВС монтують відповідно до вказівок виробника;

b)початкове значення величини повітряного потоку (Fn) вимірюють за допомогою відкаліброваного вимірювального приладу, наприклад анемометра, за найнесприятливішого пристрою доставляння (як визначено виробником для тестових пожеж);

c)між ВС і анемометром немає точок відбирання;

d)мінімальна відстань між анемометром і першою точкою відбирання — 30 см. Примітка. У цьому прикладі значення повітряного потоку відповідає швидкості

повітря (м/с), яка знаходиться в прямій залежності від об'єму повітряного потоку відповідно до 6.1.6.

К.3 Випробовування пристрою контролю повітряних потоків із випробовувальним трубопроводом

Використовування устатковання показане на рисунку К.2, до того ж:

a)ВС монтують на випробному трубопроводі (з’єднується з випробовувальним трубопроводом);

b)другий кульовий вентиль 2 встановлений в середнє положення. Таким чином, здійснюється зміна значення повітряного потоку в обох напрямах (± 20 %), згідно вимогам;

1 — відкрита труба;

2 — другий регулювальний вентиль; 3 — випробовувальний трубопровід (від 1 м до 2 м без точок відбирання); 4 — перший регулювальний вентиль; 5 — мінімальна відстань 30 см; 6 — анемометр; 7 — випробний сповіщувач.

Рисунок К.2 — Вимірювання повітряних потоків із трубопроводом доставляння с) використовуючи перший вентиль регулювання повітряного потоку 4, величина

повітряного потоку регулюється доти, поки вона не складатиме ± 10 % від значення початкового повітряного потоку (Fn, виміряне в К.2), для забезпечення тестового значення повітряного потоку Ft.

Для всіх випробовувань в умовах навколишнього середовища, які включають випробовування пристрою контролю повітряних потоків, використовують один і той самий випробовувальний трубопровід.

ДОДАТОК ZА (довідковий)

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СТАНДАРТУ EN 54-20:2006 З ДИРЕКТИВОЮ ЄС ЩОДО БУДІВЕЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ (89/106/ЕЕС)

Національна примітка.

В Україні з урахуванням вимог Директиви Ради Європи (89/106/ЕЕС) від 21 грудня 1988 р. відповідно до статті 14 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» затверджено «Технічний регламент будівельних виробів, будівель та споруд» від 20 грудня 2006 р.

ZA.1 Сфера застосування та відповідні розділи

Стандарт EN 54-20:2006 розроблено згідно з Дорученням М/109, яке було видано для ŒN Європейською комісією (ЄК) і Європейською Асоціацією Вільної Торгівлі.

Національна примітка.

CEN — Європейський комітет стандартизації.

Розділи цього стандарту, наведені у додатку, відповідають вимогам Доручення, виданого на підставі Європейської Директиви щодо будівельної продукції (89/106/ЕЕС).

Відповідність будівельної продукції, на яку поширюється цей стандарт, цим розділам, дає підставу вважати (як це визначено Директивою щодо будівельної продукції), що будівельна продукція придатна для передбаченого застосування відповідно до розділу 1 (Сфера застосування) цього стандарту. Довідкову інформацію треба надавати за умов маркування знаком СЕ (див. ZA.3).

ЗАСТОРОГА! Для продукції, що входить до сфери застосування цього стандарту, можна також застосовувати інші вимоги та Директиви ЄС.

Примітка. Додатково до деяких конкретних розділів цього стандарту (це стосується небезпечних речовин) можуть мати місце інші вимоги до продукції відповідно до сфери її застосування (наприклад, Європейське законодавство і національні закони, правила та адміністративні положення). Ці вимоги повинні також визначати, коли і де їх застосовують. Інформаційну базу Європейських і національних положень про небезпечні речовини розміщено на веб-сайті EUROPA (доступ через http://europa.eu.int/comm/enterprise/construction/internal/danqsub/danqmain.htm)

Відносно продукції, що розглядається, додаток гА має таку саму сферу застосування, що і розділ 1 цього стандарту. Цей додаток установлює умови нанесення знака марковання СЕ на сповіщувачі пожежні димові аспіраційні для нижченаведеного призначеного застосовування і визначає відповідні розділи.

Будівельна продукція: сповіщувачі пожежні димові аспіраційні Призначене застосовування: пожежна безпека

Таблиця ZA.1 — Відповідні розділи

а) Затримки спрацьовування можуть не бути функцією пристрою вводу-виводу, у цьому випадку оцінювання не роблять як частину цього стандарту.

ZA.2 Процедура підтвердження відповідності аспіраційних пожежних димових сповіщувачів, на які поширюються вимоги цього стандарту

ZА.2.1 Система підтвердження відповідності

Доручення вимагає, щоб система підтвердження відповідності застосовувалась як зазначено в таблиці ZА.2.

Таблиця ZA.2 — Система підтвердження відповідності

Національна примітка.

СРР III. 2. (i) — Додаток III до Директиви про будівельну продукцію 89/106/ЕЕС.

ZА.2.2 Оцінювання відповідності ZА.2.2.1 Загальні положення

Оцінювання відповідності продукції вимогам цього стандарту має бути підтверджено:

a)виконанням задач для виробника:

—контролювання виробництва продукції (КВП);

—випробовування зразків виробником відповідно до встановленого плану випробовування;

b)виконанням задач за повної відповідальності нотифікованого органу сертифікації продукції:

—перевіряння типу продукції;