Производственная и пожарная автоматика / Нормативные документы Украины / DSTU EN 54-20-2009

Найбільше значення порогу спрацьовування з двох виміряних у цьому випробовуванні позначають Nmax, найменше — Nmin.

6.8.3 Вимоги

Під час випробовування пристрою контролювання повітряного потоку випробний зразок повинен видати вірний сигнал несправності відповідно до 5.9.

Співвідношення значень порогу спрацьовування Nmax : Nmin не повинно перевищувати

1,6.

6.9 Корозійне впливання діоксиду сірки (SO2) (тривале впливання)

6.9.1 Мета випробовування

Довести здатність сповіщувача протистояти корозійним властивостям діоксиду сірки, як забрудника атмосфери.

6.9.2 Методика випробовування

6.9.2.1Посилання

Випробовувальне устатковання і процедура випробовування повинні відповідати випробовуванню Кс згідно з EN 60068-2-42, за винятком випробовувань, що повинні відповідати 6.9.2.4.

6.9.2.2Вихідні вимірювання

До випробовування повинне бути виміряне значення порогу спрацьовування відповідно до 6.1.5.

6.9.2.3Стан зразка під час впливання

Зразок треба встановлювати відповідно до 6.1.3. Під час впливання електроживлення подавати не треба, однак заздалегідь треба виконати з’єднання з відповідними клемами за допомогою нелуджених мідних провідників відповідного діаметра для забезпечення проведення завершальних вимірювань без додаткових з’єднань на зразку.

6.9.2.4Умови впливання

Треба застосовувати такі умови впливання: температура — (25 ± 2) оС; відносна вологість

— (93 ± 3) % (без конденсації); концентрація SO2 — (25 ± 5) ppm (на об’єм);

тривалість — 21 доба.

6.9.2.5 Завершальне вимірювання

Після впливання зразок треба висушувати протягом 16 год за умов (40 ± 2) оС, відносної вологості не більше ніж 50 % із подальшим відновлюванням за нормальних умов протягом принаймні 1 год. Після цього треба виміряти значення порога спрацьовування відповідно до 6.1.5 та випробувати пристрій контролювання повітряного потоку відповідно до 6.1.6

Найбільше значення порогу спрацьовування з двох виміряних у цьому випробовуванні позначають Nmax, найменше — Nmin.

6.9.3 Вимоги

Під час випробовування пристрою контролювання повітряного потоку випробний зразок повинен видати вірний сигнал несправності відповідно до 5.9.

Співвідношення значень порогу спрацьовування Nmax : Nmin не повинно перевищувати

1,6.

6.10 Поштовх (за умов функціювання)

6.10.1 Мета випробовування

Довести здатність сповіщувача протистояти механічним поштовхам, яким він може зрідка піддаватися в очікуваних умовах експлуатування.

6.10.2 Методика випробовування

6.10.2.1Посилання

Випробовувальне устатковання і методика випробовування повинні відповідати випробовуванню Еа згідно з EN 60068-2-27, за винятком випробовування, зазначеного в 6.10.2.4.

6.10.2.2Початкові вимірювання

До випробовування повинне бути виміряне значення порогу спрацьовування відповідно до 6.1.5.

6.10.2.3Стан зразка під час впливання

Зразок треба встановлювати відповідно до 6.1.3, жорстко закріпити і під’єднати до устатковання електроживлення і контролювання відповідно до 6.1.2.

6.10.2.4Умови впливання

Для зразків із масою • 4,75 кг треба застосовувати такі умови впливання: тип поштовху— синусоїдна півхвиля; тривалість поштовху — 6 мс;

значення пікового пришвидшення — 10 • (100 - 20 М) мс-2 (М — маса зразка в кілограмах); кількість напрямків — 6; кількість поштовхів на напрямок — 3.

Зразки, маса яких > 4,75 кг, цьому випробовуванню не підлягають.

6.10.2.5Вимірювання під час випробовування

Під час впливання треба контролювати зразок із метою виявлення будь-яких сигналів тривоги або несправності.

6.10.2.6Завершальне вимірювання

Після закінчення випробовування треба виміряти значення порогу спрацьовування відповідно до 6.1.6 та випробувати пристрій контролювання повітряного потоку відповідно до 6.1.5.

Більше зі значень порога спрацьовування, виміряних у цьому випробовуванні та у випробовуванні на відтворність цього самого зразка, треба позначати як Nmax, менше — як

Nmin.

6.10.3 Вимоги

Під час впливання зразок не повинен видавати ні сигналу тривоги, ні сигналу несправності.

Під час випробовування пристрою контролювання повітряного потоку випробний зразок повинен видати вірний сигнал несправності відповідно до 5.9

Співвідношення значень порогу спрацьовування Nmax : Nmin не повинно перевищувати

1,6.

6.11 Удар (за умов функціювання)

6.11.1 Мета випробовування

Довести здатність сповіщувача витримувати механічні удари по його поверхні, яким він може піддаватися за нормальних умов експлуатування і яким може протистояти.

6.11.2 Методика випробовування

6.11.2.1Посилання

Випробовувальне устаткування і методика випробовування повинні відповідати випробовуванню Ehb згідно з EN 60068-2-75.

6.11.2.2Початкові вимірювання

До випробовування повинне бути виміряне значення порогу спрацьовування відповідно до 6.1.5.

6.11.2.3Стан зразка під час впливання

Випробний зразок повинен бути встановлений відповідно до 6.1.3 на нерухому конструкцію (жорстко закріплений), як цього вимагає EN 60068-2-75, і під’єднаний до устаткування електроживлення і контролювання відповідно до 6.1.2.

6.11.2.4Умови випробовування

Удари необхідно наносити на всі доступні поверхні зразка. На кожну поверхню припадає по 3 удари в таке місце або місця, у разі пошкодження яких можливе порушення функціювання дослідного зразка.

Необхідно впевнитися, що результати серії з трьох ударів не вплинуть (не вплинули) на наступну серію випробовувань. У випадку сумнівів дослідний зразок треба відкласти, взяти новий зразок, і проводити серію з 3 ударів для того ж місця.

Умови випробовування:

енергія удару— (0,5 ± 0,04) Дж; кількість ударів в одне і те ж саме місце — 3.

6.11.2.5Вимірювання під час випробовування

Під час випробовування необхідно контролювати видачу дослідним зразком сигналів тривоги або несправності.

6.11.2.6Завершальне вимірювання

Після випробувань необхідно випробовувати пристрій контролювання повітряного потоку відповідно до 6.1.6 і виміряти значення порогу спрацьовування відповідно до 6.1.5.

Найбільше значення порогу спрацьовування з двох виміряних у даному випробовуванні позначають Nmax, найменше — Nmin.

6.11.3 Вимоги

Випробний зразок під час випробовування не повинен видавати ні сигналу тривоги, ні сигналу несправності.

Під час випробовувань пристрою контролювання повітряного потоку випробний зразок повинен видати вірний сигнал несправності відповідно до 5.9.

Співвідношення значень порогу спрацьовування Nmax : Nmin не повинно перевищувати

1,6.

6.12 Вібрація синусоїдна (за умов функціювання)

6.12.1 Мета випробовування

Довести здатність сповіщувача протистояти впливанню вібрації з рівнями, властивими нормальним умовам експлуатування.

6.12.2 Методика випробовування

6.12.2.1Посилання

Випробовувальне устатковання і методика випробовування повинні відповідати випробовуванню Fc згідно з EN 60068-2-6 і вказівкам, установленим у 6.12.2.2—6.12.2.6.

6.12.2.2Початкові вимірювання

До випробовування повинне бути виміряне значення порогу спрацьовування відповідно до 6.1.5.

6.12.2.3Стан зразка під час впливання

Зразок треба встановлювати на твердій підставі відповідно до 6.1.3 і під’єднати до устатковання електроживлення і контролювання відповідно до 6.1.2.

Вібрацію треба прикладати по черзі уздовж кожної з трьох взаємно перпендикулярних осей. При цьому зразок треба встановлювати так, щоб одна з трьох осей була перпендикулярна до площини його монтування.

6.12.2.4Умови впливання

Треба застосовувати такі умови впливання: діапазон частот — (10 — 150) Гц;

амплітуда пришвидшення — 5 м с—2 (· 0,5 gn); кількість осей— 3; швидкість зміни частоти — 1 окт/хв;

кількість циклів коливань — 1 на вісь.

Примітка. Випробовування щодо вібрації за умов функціювання можна комбінувати з випробовуванням щодо вібрації на тривале впливання так, щоб зразок піддавати випробовуванню на умови функціювання, а потім випробовуванню на тривале впливання уздовж тієї самої осі до зміни на подальшу вісь. У цьому випадку проводять лише одне завершальне вимірювання.

6.12.2.5Вимірювання під час випробовування

Під час випробовування необхідно контролювати видачу дослідним зразком сигналів тривоги або несправності.

6.12.2.6Завершальне вимірювання

Після випробування необхідно випробувати пристрій контролювання повітряного потоку відповідно до 6.1.6 та виміряти значення порогу спрацьовування відповідно до 6.1.5.

Найбільше значення порогу спрацьовування з двох виміряних у цьому випробовуванні позначають Nmax, найменше — Nmin.

6.12.3 Вимоги

Під час впливання зразок не повинен видавати ні сигналу тривоги, ні сигналу несправності.

Під час випробовування пристрою контролювання повітряного потоку випробний зразок повинен видати вірний сигнал несправності відповідно до 5.9.

Співвідношення значень порогу спрацьовування Nmax : Nmin не повинно перевищувати

1,6.

6.13 Вібрація синусоїдна (тривале впливання)

6.13.1 Мета випробовування

Довести здатність сповіщувача протистояти тривалому впливанню вібрації з рівнями, властивими умовам експлуатування.

6.13.2 Методика випробовування

6.13.2.1Посилання

Випробовувальне устатковання і методика випробовування повинні відповідати випробовуванню Fc згідно з EN 60068-2-6 і умовам, зазначеним у 6.13.2.2—6.12.2.5.

6.13.2.2Початкові вимірювання

До випробовування повинне бути виміряне значення порогу спрацьовування відповідно до 6.1.5.

6.13.2.3Стан зразка під час впливання

Зразок треба встановлювати на твердій підставці відповідно до 6.1.3, але під час впливання електроживлення подавати не треба. Вібрацію треба прикладати по черзі уздовж кожної з трьох взаємно перпендикулярних осей. При цьому зразок треба встановлювати так, щоб одна з трьох осей була перпендикулярна до площини його монтування.

6.13.2.4Умови впливання

Треба застосовувати такі умови впливання: діапазон частот— (10—150) Гц;

амплітуда пришвидшення — 10 мс-2 (· 1,0 gn); кількість осей — 3; швидкість зміни частоти — 1 окт/хв;

кількість циклів коливання — 20 на вісь.

Примітка. Випробовування щодо вібрації за умов функціювання можна комбінувати з випробовуванням щодо вібрації на тривале впливання так, щоб зразок піддавати випробовуванню на умови функціювання, а потім випробовуванню на тривале впливання уздовж тієї самої осі до зміни на подальшу вісь. У цьому випадку проводять лише одне завершальне вимірювання.

6.13.2.5Завершальне вимірювання

Після випробування необхідно випробовувати пристрій контролювання повітряного потоку відповідно до 6.1.6 та виміряти значення порогу спрацьовування відповідно до 6.1.5.

Більше зі значень порога спрацьовування, виміряних у цьому випробовуванні та у випробовуванні на відтворність цього самого зразка, треба позначити як Nmax, менше — як

Nmin.

6.13.3 Вимоги

Під час випробовування пристрою контролювання повітряного потоку зразок повинен видати вірний сигнал тривоги відповідно до 5.9.

Співвідношення значень порогу спрацьовування Nmax : Nmin не повинно перевищувати

1,6.

6.14 Електромагнітна сумісність (ЕМС), випробовування на захищеність (за умов функціювання)

Згідно з EN 50130-4 треба проводити випробовування на захищеність до:

1)зміни напруги мережі1)— якщо аспіраційний сповіщувач під’єднаний до мережі електроживлення;

2)зниження напруги живлення і короткочасного вимкнення напруги — якщо аспіраційний сповіщувач під’єднаний до мережі електроживлення;

3)електростатичних розрядів;

4)випромінюваних електромагнітних полів;

5)кондуктивних завад, спричинених електромагнітними полями;

6)пачок короткочасних перехідних імпульсів;

7)повільних стрибків напруги великої енергії.

Для цих випробовувань треба застосовувати зазначені нижче критерії:

a)для випробовування на функціювання, для початкових і остаточних вимірювань, проводять випробовування пристрою контролювання повітряного потоку відповідно до.

6.1.6і вимірювання значення порогу спрацьовування відповідно до 6.1.5;

b)необхідні умови робочого стану повинні відповідати 6.1.2;

c)вимоги до функціювання після проведення випробувань такі: під час випробовування пристрою контролювання повітряного потоку повинен видаватися вірний

сигнал несправності відповідно до 5.9. Співвідношення значень порогу спрацьовування Nmax : Nmin не повинно перевищувати 1,6, де Nmax — найбільше значення порогу спрацьовування серед вимірювань під час початкового і остаточного вимірювання, Nmin — якнайменше.

6.15 Чутливість до пожежі

6.15.1 Мета випробовування

Довести, що сповіщувач має достатню чутливість до виявляння широкого спектра типів диму, що необхідно під час використовування його в системах пожежної сигналізації для будівель і для інших застосувань відповідно до класу сповіщувача.

6.15.2Опис

Сповіщувач піддають серії тестових пожеж, при цьому застосовують пристрій доставляння, призначений для захисту приміщення і який має якнайгіршу конфігурацію в значенні розбавлення і часу транспортування диму відповідно до рекомендацій виробника. Проводять такі самі тестові пожежі, які використовують для оцінювання точкових димових сповіщувачів, кількість точок відбирання у трубопроводі для кімнати тестових пожеж повинна відповідати кількості точкових сповіщувачів, яку виробник рекомендує для покриття такої самої площі. Точки відбирання, що знаходяться за межами кімнати тестових пожеж, повинні під час випробовування відбирати чисте повітря.

6.15.3 Методика випробовування 6.15.3.1 Кімната тестових пожеж

Випробовування на чутливість до пожежі треба проводити в прямокутній кімнаті з пласкою горизонтальною стелею і розмірами:

довжина: від 9 м до 11 м; ширина: від 6 м до 8 м; висота: від 3,8 м до 4,2 м.

Кімната тестових пожеж повинна бути обладнана такими вимірювальними приладами, розташованими відповідно до додатка І:

—іонізаційна вимірювальна камера (ІВК);

—вимірювач питомої оптичної щільності.

6.15.3.2 Тестові пожежі

Випробний зразок піддають тестовим пожежам (див. додатки B—H) відповідно до таблиці 4.

Таблиця 4 — Необхідні тестові пожежі для класів сповіщувачів

Примітка. «Конф. А» — найнесприятливіша конфігурація для випробовування сповіщувачів класу А.

«Конф. В» — найнесприятливіша конфігурація для випробовування сповіщувачів класу В.

«Конф. С» — найнесприятливіша конфігурація для випробовування сповіщувачів класу С.

«=» свідчить, що конфігурації однакові (наприклад, «Конф. А = Конф. В» свідчить, що однакові конфігурації застосовують для випробовувань сповіщувачів класу А і класу В).

«•» свідчить, що конфігурації різні (наприклад, «Конф. В • Конф. С» свідчить, що для випробовувань сповіщувачів класів В і С застосовують різні конфігурації.)

Національна примітка.

1 Під «найнесприятливішою конфігурацією» мають на увазі «конфігурацію пристрою доставляння з найбільшою довжиною труби, з найбільшою кількістю отворів найбільшого діаметра, з найбільшою кількістю відгалужень трубопроводу, тощо, яку рекомендує виробник, як граничну з точки зору чутливості та часу доставки».

2 Щоб уникнути плутанини, нумерацію тестових пожеж (TF) запозичено з EN 54-

9.

Тип, кількість і розташування горючої речовини і спосіб підпалу для кожної тестової пожежі описано в додатках В—Н, там же описано умови закінчення випробовування і необхідні граничні значення характеристик. Для зручності умови ЗВ, наведені в таблиці 5.

Тестові пожежі признають дійсними, якщо крива залежності m від у і m від часу (якщо зазначено) знаходяться у встановленому діапазоні до моменту, коли всі випробні зразки видали сигнал тривоги або до кінця випробовування, залежно від того, що відбулося раніше. Якщо ці умови не виконуються, тестову пожежу вважають недійсною, й її необхідно повторити. Дозволено і може бути необхідним, щоб кількість горючої речовини, її властивості (наприклад, вміст води) і розташування горючої речовини були вибирані так, щоб одержати дійсну тестову пожежу.

Таблиця 5 — Значення оптичної густини (m) для тестових пожеж у кінці випробовування (dBm-1).

6.15.3.3Втановлювання зразків

Конструкція пристрою доставляння повинна бути найнесприятливішою в значенні розбавлення (тобто найбільше розбавлення повітря у точках відбирання) і часу доставки (тобто максимальна довжина труби) аерозолю. Система труб доставляння повинна бути встановлена так, щоб найнесприятливіші точки відбирання були перевірені тестовою пожежею. Кількість точок відбирання у кімнаті тестових пожеж не повинна перевищувати мінімальної кількості, яку рекомендує виробник для покриття даної площі точковими сповіщувачами. Точки відбирання повинні бути розташовані в кімнаті тестових пожеж у вказаній області, як описано в додатках, і повинні відповідати найнесприятливішому випадку щодо роботи системи під час випробовування, тобто ці точки відбирання необхідно розташовувати в місці, для якого час доставки найбільший, або в точках із найменшою чутливістю.

Усі інші точки повинні бути розташовані за межами кімнати тестових пожеж і повинні продуватися свіжим повітрям.

6.15.3.4Початкові умови

Перед кожною тестовою пожежею необхідно провітрювати кімнату доти, поки вона не стане вільною від диму, для того, щоб досягнути зазначених нижче умов.

Необхідно вимкнути систему вентилювання, зачинити всі двері, вікна та інші отвори. Повітряні потоки в кімнаті повинні стабілізуватися і перед початком випробовування повинні виконуватися такі умови:

Примітка. Стабільність повітря і температури в приміщенні впливає на поширювання диму. Це особливо важливо для таких тестових пожеж, за яких виділяється незначна кількість тепла (наприклад, TF2 і TF3). Тому бажано, щоб різниця температури між

підлогою і стелею не перевищувала 2 °С і в приміщенні не було більше ніяких джерел тепла, які б могли стати причиною конвекційних повітряних потоків (наприклад, освітлювальні або нагрівальні прилади). У разі потреби присутності людей у кімнаті на початку тестової пожежі, вони повинні залишити її якнайшвидше, намагаючись пересуватися дуже обережно, щоб не спричинити переміщування повітряних мас.

6.15.3.5Реєстрування параметрів пожежі і значень порога спрацьовування

Під час кожної тестової пожежі треба постійно або, принаймні, один раз у секунду, реєструвати зазначені нижче параметри.

Необхідно реєструвати час спрацьовування аспіраційного сповіщувача для кожної тестової пожежі разом із параметрами ya і ma у момент спрацьовування.

Таблиця 6 — Параметри, що необхідно реєструвати під час тестових пожеж

6.15.4 Вимоги Аспіраційний пожежний димовий сповіщувач під час проведення кожної тестової

пожежі повинен видати сигнал тривоги не пізніше часу Tt, після досягнення умов закінчення випробовування, при цьому Tt — час доставки для точок відбирання у кімнаті тестових пожеж, який обмежений максимальним значенням до 60 с (після моменту часу Tt до досягнення умов закінчення випробовувань).

7 КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПОЗНАЧЕННЯ

Внаслідок гнучкості конструкції пристрою доставляння аспіраційні пожежні димові сповіщувачі передбачені для застосовування в різноманітних і часто в особливих випадках. Тому неможливо провести типові випробовування, які могли б встановити критерії для всіх випадків застосування сповіщувачів. Враховуючи різноманіття випадків застосовування сповіщувачів, було встановлено три класи, які дадуть можливість проектувальникам і монтажникам підібрати відповідну чутливість.

Виробник повинен чітко вказати в документації наведеній в 5.11, якому класу або класам відповідає аспіраційний пожежний димовий сповіщувач. Щоб довести відповідність певному класу, АПДС повинен пройти випробовування на чутливість до пожежі, як наведено 6.15.

У таблиці 7 зведені різні класи сповіщувачів і відповідні тестові пожежі, які використовують для класифікації.

Таблиця 7 — Класифікаційна таблиця для сповіщувачів аспіраційних

a)номер цього стандарту (EN 54-20) і клас (класи), яким він відповідає;

b)назва або товарний знак виробника або постачальника;

c)позначення моделі (тип або номер);

d)позначення виводів (клем для під’єднування);

e)позначення або код (наприклад, серійний номер або номер партії), за якими виробник може визначити принаймні дату або партію виготовлення, місце виготовлення і номери версії програмного забезпечення, якщо таке є в сповіщувачі.

Нанесені на сповіщувач символи або скорочення, які не є загальноприйнятими, повинні бути розшифровані в супровідній документації.

Марковання повинно бути видиме під час установлювання (монтування) і доступне під час обслуговування.

Марковання не можна наносити на ґвинти або інші частини, які легко знімаються.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ПРИСТРІЙ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ЗНАЧЕННЯ ПОРОГУ СПРАЦЬОВУВАННЯ

Для вимірювання значення порогу спрацьовування аспіраційного сповіщувача необхідно, з одного боку генерувати (виробляти) аерозоль, концентрацію якого можна ретельно регулювати так, щоб сповіщувач піддавався дії проб повітря з повільною і рівномірно наростальною концентрацією частинок, а з другого боку підтримувати значення концентрації, яке в основному пропорційне концентрації частинок.

Для випробовування широкого спектра типів і класів аспіраційних сповіщувачів, повинна бути забезпечена або можливість настроювання пристрою для випробовування на широкий спектр швидкостей повітряного потоку і концентрацій аерозолю, або необхідно застосовувати різні комплекти випробовувальних пристроїв, які будуть задовольняти різні типи і класи АПДС.

Важливо, щоб пристрій, що застосовують для випробовувань, забезпечував повторювані результати подій.

Три наступні приклади є прикладами для випробовувальних центрів. Усі троє складаються з чотирьох основних функційних блоків, а саме: генератор аерозолю, розріджування аерозолю, вимірювач концентрації аерозолю і ВС (див. рисунок А.1).

Вимірювання концентрації аерозолю, що доставляється до ВЗ не є обов’язковим, але є рекомендованим.

1— генератор аерозолю;

2— пристрій розріджування;

3— ВС;

4— вимірювач концентрації аерозолю.

Рисунок А.1 — Функційна блок-схема для вимірювання ЗПС

Пристрій для вимірювання ЗПС. Приклад 1 Описаний нижче пристрій дозволяє регулювати і вимірювати концентрацію аерозолю,

який безпосередньо поступає у ВС в широкому діапазоні. Тому він особливо підходить для виробляння і вимірювання аерозолю невисокої концентрації, вживаної під час випробовування АПДС високій чутливості.

Для досягнення ступеня розбавлення, пристрій працює зі стиснутим повітрям, що добре регулюється і лічильником частинок аерозолю (ЛЧА) для прямого вимірювання дуже малої концентрації аерозолю, яка поступає у ВС (див. рисунок А.2).