Биология в таблицах и схемах / Помогайбо В.М., Помогайбо Т.В. Біологія. навчальний експрес-довідник

Таблиця 44. Анатомічна будова кореня (поперечний зріз).

Вторинна будова

Первинна будова

(корені однодольних і молоді корені дводольних та

(зрілі корені дводольних та голонасінних рослин)

голонасінних рослин)

Назва зони

Тканинна будова

Назва зони

Тканинна будова

Первинна кора

Первинна кора ізолюється корком від центрального

Ризодерма

Поверхневий

шар з кореневими

циліндра, відмирає і злущується.

волосками

Екзодерма

Тканина з многокутних клітин,

щільно з’єднаних між собою раді-

альними стінками, які згодом кор-

ковіють і виконують захисну фун-

кцію.

Мезодерма

Основна тканина, яка складається з

живих клітин, по яких ґрунтовий

розчин рухається до ендодерми.

Ендодерма

Внутрішнє

одношарове

кільце

щільно зімкнених клітин, стінки

яких поступово корковіють (у де-

яких рослин дерев’яніють). Окремі

клітини залишаються живими, тон-

костінними і пропускають воду з

розчиненими

мінеральними

соля-

ми з кори до ксилеми центрально-

го циліндра.

Центральний циліндр

Перицикл

Одинарний шар основної тканини

Вторинна кора

з багатим плазматичним вмістом, в

Корок

Мертва багатошарова тканина, утворе-

якому беруть початок бічні корені

на внаслідок діяльності фелогену (див.

і додаткові бруньки.

нижче). Покриває зрілий корінь зовні,

виконуючи захисну функцію.

Пробковий

Кільце вторинної утворювальної тка-

камбій (фе-

нини, яка сформувалася з клітин пери-

логен)

циклу. Назовні продукую клітини кор-

ка, а всередину – клітини основної тка-

нини, або фелодерму.

Фелодерма

Основна тканина вторинної кори

Радіальний

В масі клітин основної тканини до

Первинна

Зони флоеми, що збереглися від пер-

судинно-

перициклу на рівній відстані по

флоема

винної будови.

волокнистий

периферії, чергуючись, приляга-

Вторинна

Зони флоеми, утворені камбіальним кі-

пучок

ють зони ксилеми та флоеми

флоема

льцем, які чергуються по колу з зонами

основної тканини (радіальними проме-

нями).

Центральна частина

Камбій

Кільце вторинної утворювальної тка-

нини, що сформувалася з клітин пери-

циклу (поряд із зонами первинної кси-

леми) та основної тканини (між зонами

первинної флоеми та ксилеми). Назовні

утворює елементи вторинної флоеми, а

всередину – елементи вторинної кси-

леми.

Вторинна

Зони ксилеми, утворені камбієм, які по

ксилема

колу чергуються з зонами основної тка-

нини (радіальними променями). Займає

більшу частину кореня.

Первинна

Зони ксилеми, які збереглися від пер-

ксилема

винної будови і розташовані в центрі

кореня.

7

1

Ознака

Різновид ознаки

Приклади

Форма

поперечного

Округла

Герань, пшениця

зрізу

Кутня

Осока

Чотиригранна

М’ята, материнка

Ребриста

Валеріана, жовтушник

Розміщення листя та

Чергове

Береза, липа

бруньок

Супротивне

М’ята, шавлія

Кільчасте

Евкаліпт, буркун

Положення у просторі

Прямостояче

Череда, тополя

Висхідне

Мучниця, брусниця

Сланке

Полуниця, плавун

В’юнке

Хміль, берізка

Назва

Характеристика

Функції

Приклади

Кореневи-

Багаторічний підземний пагін з лу-

Вегетативне

розмноження

Пирій,

хвощ,

ще

скоподібними листочками та бру-

та відновлення;

накопичен-

конвалія

ньками

ня поживних речовин

Бульба

Дуже потовщена верхівкова части-

Вегетативне

розмноження

Картопля,

зем-

на підземного пагона (столона),

та накопичення

поживних

ляна груша

що має пазушні бруньки

речовин

Цибулина

Укорочений пагін, стеблом якого є

Вегетативне

розмноження

Цибуля, часник,

плескате потовщення (денце) з

та відновлення;

накопичен-

тюльпан

соковитим лускоподібним листям

ня поживних речовин (у со-

та бічними пазушними бруньками

ковитих листках)

Назва зони по-

перечного зрізу

Тканинна будова

Функції

Серцевина

Основна тканина, розміщена у центрі

Накопичення органічних речовин

стебла

Деревина

Комплекс провідної (судини; ксилема),

Опора стебла та проведення води і

механічної (деревне волокно) та осно-

мінеральних солей від кореня до ли-

вної тканин, який щорічно наростає,

стя. Накопичення органічних речо-

утворюючи річне кільце.

вин.

Камбіальне

Кілька шарів клітин утворювальної тка-

Назовні - утворення клітин

лубу

кільце

нини, які постійно діляться

(флоеми), а всередину - клітин де-

ревини (ксилеми), завдяки чому сте-

бло росте в товщину

Кора (вторин-

на):

луб

Комплекс провідної (ситоподібні труб-

Проведення вуглеводів від листя до

ки; флоема)), механічної (луб’яне во-

коренів, квіток та плодів. Опора стеб-

локно) та основної тканин, розташова-

ла. Накопичення органічних речовин.

ний зовні камбіального кільця

зовнішня

Зона асиміляційних зелених клітин ос-

Фотосинтез

новної тканини

частина

кори

Зона покривної тканини: у однорічних

Захист внутрішніх тканин від випаро-

стеблин – епідерміс, а з кінця першого

вування та пошкоджень

літа - корок.

Таблиця 48. Морфологія листя.

Дводольні рослини

Однодольні рослини

Листя з перистим жилкуванням

Листя з пальчастим жилкуванням

Листя з паралельним

або дуговим

жилку-

ванням

Прості суцільні листки

Круглясті (осика), серцеподібні (ли-

Ниркоподібні (копитняк), щитопо-

Лінійні (кукурудза, жи-

па, бузок), овальні (ліщина), лан-

дібні (красоля)

то), еліптичні (конва-

цетні (верба)

лія), ланцетні (лілея),

стрілоподібні (стріли-

ця)

Прості з покраяною листовою пластинкою

Перистолопатеві (дуб), перисто-

Пальчастолопатеві (клен), пальча-

Немає

роздільні (кульбаба), перистороз-

стороздільні (агрус), пальчасто-

тяті (картопля)

розтяті (жовтець)

Складні листки

Парноперистоскладні (горох, вика),

Пальчастоскладні (люпин, ка-

Немає

непарноперистоскладні (троянда,

штан), трійчатоскладні (полуниця,

горобина)

конюшина)

Функції

Приклади

Накопичення поживних речовин

Листя головки капусти, соковиті лускоподібні

листки цибулини

Захист від поїдання тваринами

Колючки барбарису, кактуса

Закріплення лазячого стебла

Вусики гороху, вики

Захист зачаткового пагона

Покривні лусочки бруньок

Ловитва та перетравлювання комах

Ловильні апарати комахоїдних рослин

Назва зони по-

перечного

Тканинна будова

Функції

зрізу

Верхня шкірка

Покривна тканина зверненої до світла сторони

Захист

внутрішніх

тканин

листка, що буває вкрита волосинками, кути-

листка від бактерій, перегрі-

кулою, смолистою речовиною

ву та випаровування води

Нижня шкірка

Покривна тканина нижньої сторони листка, яка

Захист

внутрішніх

тканин

звичайно має продихи

листка,

механічна регуляція

газообміну та транспірації

Стовпчаста тка-

Основна тканина, клітини якої мають цилін-

Фотосинтез

нина

дричну форму, щільно прилягають одна до

одної та розміщені у верхній частині листка

Губчаста тканина

Основна тканина, клітини якої мають круглясту

Фотосинтез,

газообмін,

форму, розміщені розсипчасто (багато міжклі-

транспірація

тинних порожнин) у нижній частині листка

Деревина жилки

Частина провідного пучка листка, яка скла-

Проведення води та мінера-

дається із судин (ксилема). Розташована у ча-

льних солей із стебла до

стині листкової пластинки, зверненої до світ-

фотосинтезуючих

тканин

ла.

листка. Терморегуляція.

Луб жилки

Частина провідного пучка листка, яка склада-

Проведення із листка в сте-

ється із ситоподібних трубок (флоема).

бло синтезованих

вуглево-

дів

Таблиця 51. Фотосинтез та дихання у рослин.

Фотосинтез

Дихання

Утворення органічних речовин

Розпад органічних речовин

Поглинання СО2

Поглинання О2

Виділення О2

Виділення СО2

Накопичення енергії

Звільнення енергії

Відбувається на світлі

Відбувається на світлі та в темряві

Відбувається в клітинах, що мають хлорофіл

Відбувається в усіх живих клітинах

Назва частини

Характеристика

Функції

квітки

Квітконіжка

Видозмінене стебло, що продовжує зви-

Опора для квітки

чайне стебло рослини

Квітколоже

Розширена частина квітконіжки

Опора для усіх частин квітки

Чашечка

Складається із трав’янистих чашолисти-

Захист внутрішніх частин квітки

ків звичайно зеленого кольору

Віночок

Складається із пелюсток різноманітного

Захист внутрішніх частин квітки та

кольору

приваблення комах

Тичинки

Тичинка складається із тичинкової нитки

Утворення в пиляках дрібних спор

та пиляка

а потім пилку

Маточка

Центральна частина квітки, що склада-

Приймочка приймає пилок, через

ється із зав’язі, стовпчика та приймочки

стовпчик проростає пилкова труб-

ка, а зав’язь містить насінний за-

чаток та утворює плід

Тип квітки, рослини

Характеристика

Приклади

Квітка:

двостатева

Містить тичинки та маточки

Вишня, жито

одностатева

Містить або тичинки, або маточки

Гарбуз, горіх

Рослина:

однодомна

На одній рослині знаходяться тичинкові та ма-

Гарбуз, горіх

точкові квітки

дводомна

Тичинкові квітки містяться на одній рослині, а

Коноплі, тополя

маточкові - на іншій

Суцвіття

Види суцвіть

Приклади

Прості

невизначені.

Китиця

Конвалія, наперстянка

(Квітування

йде знизу

Колос

Подорожник, вербена

догори і останньою кві-

Сережка

Береза, тополя

тує верхівкова квітка)

Кошик

Кульбаба, соняшник

Головка

Конюшина, черсак

Щиток

Груша, таволга японська

Зонтик

Вишня, цибуля

Початок

Кукурудза, лепеха

Складні невизначені

Складна китиця (волоть)

Бузок, овес

Складний колос

Ячмінь, жито

Складний щиток

Деревій, горобина

Складний зонтик

Морква, кріп

Складні

визначені.

Завиток

Живокіст, медунка

(Головна вісь закін-

Звивина

Гладіолус, гравілат

чується квіткою, а ріст

Розгілля

Мильниця, гвоздика

продовжує бічний квіт-

ковий пагін).

Прості плоди

Консистенція оплодня

Багатонасінні

Однонасінні

Сухий

Коробочкоподібні

Горіхоподібні

Біб - насіння лежить на двох стулках, що

Сім’янка - оплодень

розкриваються (горох, квасоля).

шкірястий,

насінина

лежить вільно (соняш-

Стручок - насіння лежить по боках пере-

ник).

городки між двома стулками, що розкри-

Зернівка - оплодень

ваються (капуста, свиріпа).

Коробочка - насіння висипається із щілин

шкірястий,

зростаєть-

ся з шкіркою насінини

або отворів (мак, тюльпан).

(пшениця, кукурудза).

Горіх - оплодень де-

рев’янистий, насінина

лежить вільно (ліщи-

на, липа).

Соковитий

Ягодоподібні

Кістянкоподібні

Ягода - насіння лежить всередині соко-

Кістянка

- зовні плід

витої м’якоті плоду (виноград, помідор).

має шкірку,

середня

частина плоду - соко-

Яблуко - насіння лежить в плівчастих су-

вита м’якоть, а внут-

хих камерах; м’якоть плоду формується

рішній

дерев’янистий

із зав’язі та нижніх частин чашечки, віно-

шар утворює кісточку,

чка та тичинок, що зростаються (яблуня,

в якій вільно

лежить

груша).

насінина (вишня, аб-

Гарбуз -

насіння лежить у соковитій

рикос, слива).

м’якоті плоду; зовнішній шар оплодня

дерев’янистий (кавун, гарбуз).

Помаранча - подібна до ягоди, з шкіряс-

тим залозистим пахучим оплоднем.

Збірні плоди

Частини насі-

Дводольні рослини (квасоля)

Однодольні рослини (пшениця)

нини

Насінна шкірка

Не зростається з сім’ядолями

Щільно зростається з оплоднем

Корінець, стебельце, брунечка та одна

Зародок

Корінець, стебельце та брунечка з

двома сім’ядолями, що являють

сім’ядоля - щиток, що розмежовує зародок

собою перші видозмінені листочки

від ендосперму та сприяє надходженню

зародка

поживних речовин із ендосперму до зарод-

ка в процесі проростання насінини

Ендосперм

Насіння багатьох видів має ендо-

Займає більшу частину насінини

сперм. (Насінина квасолі не має).

В ендоспермі

Розміщення по-

В сім’ядолях, а у видів, що мають

живних речовин

ендосперм, в ендоспермі

Т

-

тичинки

М

-

маточка

-

маточкова квітка

-

тичинкова квітка

( )

-

зростання частин квітки

Ознаки

Клас Дводольні

Клас Однодольні

Кількість сім’ядоль у зародку насі-

Дві

Одна

нини

Коренева система:

а)походження

Система головного кореня

Система придаткових коре-

нів

б)форма

Стрижнева, мичкувата

Мичкувата

Розташування пучків у стеблі

Безладне

Колове

Наявність утворювальної тканини в

Камбій

Немає

пучках

Листок

Простий, складний; пластин-

Простий; пластинка суцільна

ка суцільна, покраяна

Жилкування листка

Сітчасте (перисте, пальчас-

Паралельне, дугове

те)

Кількість частин квітки

Кратне 4-м, 5-ти

Кратне 3-м

Найголовніші родини

Розові, бобові, хрестоцвіті,

Лілійні, злакові

пасльонові, складноцвіті