Підручники з Біології / Біологія 11 клас / Соболь В.І. Біологія 11 клас. 2019

ДІЯЛЬНІСТЬ Самостійна робота з таблицею. Причини залежності від психоактивних речовин

У медицині прийнято говорити про наявність вродженої схильності до залежності й фізіологічних механізмах взаємодії психоактивних речовин з нейромедіаторами. Психологія розглядає психічні причин виникнення залежності, що пов’язані з особливостями особистості. Соціологія робить акцент на соціальних умовах життя. Заповніть таблицю й сформулюйте висновок про причини виникнення залежності від психоактивних речовин.

Фізичні

Психологічні

Соціальні

Біологія + Історія. Опіум й війни

Людство узнало про психоактивні речовини дуже давно. Майже в усіх відомих цивілізаціях можна знайти згадки про вживання наркотичних речовин. Однак з проблемою наркотичної залежності люди зіткнулися лише у першій половині XVIII ст. Тоді ця проблема перетворилася на першу та другу опіумні війни. Що таке опіум? Чому ці війни назвали опіумними?

СТАВЛЕННЯ

Біологія + Хімія. Запобігання наркоманії

Ендорфіни людина отримує природним шляхом від споживання певних продуктів (перець чилі, гіркий шоколад), прослуховування музики, зокрема класичної, сміху, від зайняття такими видами спорту, що пов’язані з тривалим навантаженням (теніс, біг, плавання), під час зосередження на приємних думках, емоціях, улюблених видах

діяльності тощо. Що таке ендорфіни з погляду хімії? Застосуйте ці знання й створіть пам’ятку «Про формування життєвих навичок, що запобігають наркоманії».

РЕЗУЛЬТАТ

1. Що таке психоактивні речовини? 2. Що таке залежність від психоактивних 1 – 6 речовин? 3. Що таке наркотичні речовини? 4. Назвіть основні групи наркотичних речовин. 5. Що таке наркоманія? 6. Наведіть приклади захворювань, що

супроводжують наркоманію.

7. Який механізм впливу психоактивних речовин? 8. Як формується залежність 7 – 9 від наркотичних речовин? 9. У чому полягає негативний вплив наркотиків на

здоров’я людини?

10 – 12 10. Яке значення життєвих навичок у запобіганні наркоманії?

§ 24. Негативний вплив наркотиків на здоров’я людини

91

Тема 6. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Стрес – це аромат і смак життя.

Ганс Сельє

§25. ВПЛИВ СТРЕСОВИХ ЧИННИКІВ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Основні поняття й ключові терміни: СТРЕСОВІ ЧИННИКИ. Стрес-систе- ма. Загальний адаптаційний синдром.

Пригадайте! Що таке гомеостаз, адаптація?

Поміркуйте!

Ми звикли вважати, що стрес – реакція організму на дію неприємного або шкідливого чинника. Але фізичні навантаження й заняття спортом – це чинники, що мають корисне значення для людини. Чому і за яких умов ці чинники можуть стати стресовими?

ЗМІСТ

За яких умов чинники називають стресовими?

Для людини стресорами можуть бути тривале голодування з метою схуднення, надмірна кількість їжі і пиття, постійна самотність або присутність інших людей, впливи конфлікту або довгоочікуване народження дитини. Будь-які зміни в житті людини, що змушують організм напружуватися, готуватися до дій у нових умовах, будуть стресорами. Проте головною ознакою, що визначає статус стресора, є порушення відносної сталості складу й властивостей внутрішнього середовища – гомеостазу.

За природою впливу чинники стресу людини поділяють на групи: фізичні (спека, холод, вітер), хімічні (впливи вуглекислого газу, токсинів, солей), біоло­ гічні (інфекційні захворювання, нестача або надлишок їжі, вплив паразитів) та соціальні (страх, небезпека, конфлікти). За вихідним джерелом впливу стресори можуть бути зовнішніми (екзогенними) (наприклад, травми) й внутрішніми (ендогенними) (наприклад, біль).

Вплив стресорів залежить від їхньої інтенсивності й тривалості дії, а також від фізичного й психологічного стану організму. Так, позитивні емоції можуть зменшити негативний тривалий вплив тривоги й переживань, а негативні емоції – посилити дію спеки на організм. Однак не кожен вплив викликає стрес. Слабкі впливи не приводять до стресу, він виникає лише тоді, коли вплив стресора (незвичного для людини об’єкта, явища або яких-небудь інших чинників зовнішнього середовища) перевершує звичайні пристосувальні можливості організму.

Отже, СТРЕСОВІ ЧИННИКИ, або стресори, – це будь-які достатньо сильні впливи подразників середовища, що можуть спричинити порушення гомеостазу.

Який механізм впливу стресових чинників?

включають компоненти нервової, ендокринної та імунної систем. Центральними відділами є кора півкуль, гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз, лімбічна система, ретикулярна формація, тимус, а периферична ланка представлена наднирниками та нервовими шляхами й рецепторами. Стрес-система забезпечує неспецифічну адаптивну відповідь. Основним результатом активації стрес-системи є збільшення секреції глюкокортикоїдів і катехоламінів (адреналін і норадреналін) – головних стрес-гормонів, що сприяють мобілізації адаптивних функцій органів і забезпечують збільшення їх енергозабезпечення. Одночасно спостерігається й збільшення секреції соматотропіну, що активує анаболічні процеси в тканинах.

Окрім того, стрес-система мобілізує функціональні системи, відповідальні за специфічну адаптацію в змінених умовах, і координує адаптаційні процеси всього організму (схема).

Схема. Вплив стресорів на організм людини

За помірної нетривалої дії стресора – ЕУСТРЕС, що забезпечує адаптацію й відновлення гомеостазу.

За сильної тривалої дії стресора – ДИСТРЕС, що супроводжується тріадою Сельє й розвитком захворювання

За сучасними уявленнями, одночасно запускається й функціональна систе­ ма, що поєднує органи різних фізіологічних систем та відповідає за специфічну адаптивну відповідь на дію конкретного стресора. Стресовий стан охоплює функціональні системи, що забезпечують своєю саморегулювальною діяльністю різні показники гомеостазу й поведінки.

Отже, стрес-система – це сукупність центральних і периферичних структур, що забезпечують адаптивну відповідь

організму на порушення гомеостазу.

Яке біологічне значення стрес-реакцій?

У відповідь на дію стресорів в організмі виникають стрес-реакції, що є складовою загального адаптаційного синдрому.

Загальний адаптаційний синдром – сукупність адаптивних реакцій, що виникають в організмі людини під дією стресорів і спрямовані на підтримання гомеостазу. Для розуміння ролі цього синдрому в адаптації організму треба звернути увагу на п’ять адаптивних ефектів: 1) збільшення концентрації в цитоплазмі універсального мобілізатора функцій – Кальцію Ca2+ та активації клю-

§ 25. Вплив стресових чинників на організм людини

93

Тема 6. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

чових регуляторних ферментів – протеїнкіназ; 2) активація мембранних білків завдяки збільшенню активності ліпаз і фосфоліпаз; 3) мобілізація енергетичних і структурних ресурсів організму, що виражається в збільшенні в крові концентрації глюкози, жирних кислот, амінокислот; 4) спрямована передача енергетичних і структурних ресурсів у функціональну систему, що здійснює дану адаптаційну реакцію; 5) активація синтезу нуклеїнових кислот і білків у різних органах.

ється відновленням порушеного гомеостазу і підвищенням стійкості не лише до дії вихідного стресора, а й до інших стресових чинників (перехресна стійкість). Синтезуються білки м’язів, утворюються еритроцити для забезпечення додаткових потреб у кисні, збільшується кількість ферментів для синтезу білків у робочих органах, зростає кількість антитіл, що підвищує імунітет тощо. Стадія виснажен­ ня призводить до вичерпання резервних можливостей організму. На цій стадії стрес із мобілізуючого корисного еустресу перетворюється на шкідливий виснажувальний дистрес. Дистреси супроводжуються типовими змінами в організмі, які називають тріадою Сельє: 1) розростання кори надниркових залоз; 2) зменшення тимусу; 3) поява крововиливів у слизовій оболонці травного каналу (іл. 47). Як стверджував Ганс Сельє, «…лише декілька ознак дійсно характеризують будь-яку конкретну хворобу, більшість же симптомів є загальними для багатьох різних хвороб».

Унаслідок взаємодії стрес-системи й функціональної системи відбувається відновлення гомеостазу. Це реалізується тільки у випадку, якщо сила й тривалість дії стресора є помірними. Надмірний і тривалий вплив стресорів викликає перетворення адаптивних ефектів на шкідливі, що призводить до порушення функцій і пошкоджень органів і тканин. Пошкоджувальними ефектами стрес-реакції можуть бути: перевантаження клітин Са2+ і жирними кислотами, що призводить до пошкодження клітинних мембран, виснаження енергетичних і структурних ресурсів організму, нерегульованого клітинного росту та ін.

Отже, позитивна роль стрес-реакцій полягає в активізації пристосувальних захисних механізмів і підвищенні

опірності організму щодо впливу стресорів, а негативна

єосновою для розвитку захворювань за умови сильного

йтривалого впливу стресорів.

§ 25. Вплив стресових чинників на організм людини

95

Тема 6. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

96

Едафічні чинники зумовлені хімічними і фізичними властивостями ґрунту (надлишок або нестача біоелементів, рН, вологість, вміст природних радіонуклідів). Так, дефіцит Йоду в рослинних харчових продуктах спричиняє ендемічний зоб. Ґрунт може загрожувати здоров’ю людини через консервацію патогенних мікроорганізмів (наприклад, правцевого клостридію, легіонели) й акумуляцію токсичних речовин (наприклад, сполук важких металів).

Гідрологічні чинники пов’язані з хімічними і фізичними властивостями води (сольовий склад, вміст кисню). Так, надлишок Флуору у воді призводить до ураження зубів – флюорозу.

Отже, людина є частиною природи, і впливи абіотичних чинників навколишнього середовища є життєво важливою умовою її існування.

Які особливості впливу біотичного середовища?

Компонентами біотичного середовища є усі види біорізноманіття та природні об’єкти, складниками яких є живі організми. Вплив біотичного середовища визначається життєдіяльністю організмів і виявляється у формі взаємозв’язків між організмами одного та різних видів. Розрізняють внутрішньовидові (психічні й соціальні взаємовідносини між людьми) та міжвидові (симбіотичні, антагоністичні та нейтральні взаємозв’язки між організмом людини та організмами інших видів) чинники. За походженням біотичні чинники поділяють на вірусогенні, мікробіогенні, фітогенні, мікогенні та зоогенні. Вплив живих організмів на здоров’я людини може бути позитивним та негативним, прямим та опосередкованим.

До найважливіших біотичних чинників, що чинять прямий вплив на здоров’я людини, належать віруси, мікроорганізми й хвороби, що визначають епідеміологічну ситуацію. Це передусім соціально-значущі захворювання, які мають не лише медичне, а й соціальне значення (туберкульоз, грип, кір, гепатит В і С, СНІД). Прикладом непрямого впливу біотичного середовища є вплив харчових продуктів. Їжа є одним з найважливіших чинників довкілля, що впливає на стан здоров’я, працездатність, розумовий і фізичний розвиток, а також на тривалість життя людини. Серйозні наслідки для здоров’я людини може мати й таке явище, як вселення й поширення нових видів у нових для них умовах існування. Прикладом небезпечних для здоров’я людини інвазійних видів є амброзія полинолиста, борщівник Сосновського, африканські бджоли.

Отже, біотичне середовище – сукупність ресурсів й умов існування живої природи, що справляють на нього прямий

або опосередкований вплив.

Якими є склад і вплив антропічного середовища на здоров’я людини?

Антропічне середовище – сукупність природних, природно-антропоген- них й антропогенних чинників впливу діяльності людини на організм людини.

Природними об’єктами антропогенного середовища є природні екосистеми, природні ландшафти та їхні складники, що впливають на здоров’я людини. Ще в далекому минулому лікарі звернули увагу на те, що спілкування людини з природою позбавляє депресії, страхів і тривоги. Нині ці погляди відображено в

§ 26. Вплив навколишнього середовища на здоров’я людини

97

Тема 6. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

екотерапії, що віддає перевагу використанню природних чинників і соціального середовища для зміцнення здоров’я людини. Окремими видами екотерапії є дельфіно-, гіпо-, апі-, ландшафто-, гарден-, лісотерапія. Так, в Японії прогулянки лісом («сірін-йоку» – лісові ванни) стали частиною національної програми охорони здоров’я. Доведено, що такі впливи знижують частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск, зменшують рівень вироблення гормонів стресу, зміцнюють імунну систему.

Природно-антропогенні об’єкти – це природні об’єкти, що їх змінено внаслідок діяльності людини, а також ті об’єкти, що створено людиною та мають властивості природних об’єктів. Такими об’єктами є національні природні парки, в яких дозволено вільний доступ туристів (рекреаційний вплив).

Антропогенні об’єкти – це об’єкти, що їх створено людиною для забезпечення його соціальних потреб і які не мають властивостей природних об’єктів. Так, на сільськогосподарських угіддях вирощують культурні рослини (аграрний вплив), у містах й навколо міст закладають зелені зони, для занять спортом створюють штучні поля, з пізнавальною метою організовують шекспірівські сади, дендропарки.

Негативне значення для здоров’я людини мають промисловий вплив великих підприємств, радіоактивний вплив атомних електростанцій, транспортний вплив автомобільних шляхів і залізниць, мілітарний вплив складів з боєприпасами, військових полігонів для випробовування видів зброї та ін. До складників антропогенного середовища належать й усі види забруднення (хімічне, фізичне, біологічне), перетворення й руйнування природних об’єктів, вичерпання природних ресурсів, глобальні кліматичні впливи та ін. За ступенем небезпеки для здоров’я людини переважає хімічний вплив (дія сполук важких металів, хлорованих вуглеводнів, діоксинів, пестицидів, радіонуклідів).

Як стверджують науковці, вплив складників сучасного антропогенного середовища є різноманітним й у своєму сумарному (синергетичному) ефекті характеризується переважаючою негативною дією. Доказом цього є зростання загального рівня захворюваності населення Землі. За даними ВООЗ, екологічні ризики зумовлюють виникнення понад 100 найнебезпечніших захворювань, і щороку саме вони вбивають 12,6 млн людей. Ось чому зменшення антропогенного навантаження на життєве середовище людини – пріоритетне екологічне, економічне й соціальне завдання усіх країн світу.

Отже, об’єкти антропогенного середовища чинять аграрний, промисловий, мілітарний, транспортний, радіоактивний та інший вплив й мають важливе наукове, пізнавальне, естетичне, рекреаційне та медичне значення для формування, зміцнення й збереження здоров’я людини.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Самостійна робота з таблицею

Наведіть приклади впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини. Заповніть таблицю і сформулюйте висновок про синергічний вплив довкілля на стан фізичного, психічного й соціального благополуччя людини.

Біологія + Мистецтво. Ландшафтна архітектура й здоров’я людини

У ландшафтному мистецтві формування середовища здійснюється за допомогою природних матеріалів і архітектурних споруд. Відомими пам’ятками ландшафтного мистецтва в Україні є дендропарк «Софіївка» в Умані, Лівадійський парк в Ялті. Що таке ландшафт? Обґрунтуйте роль ландшафтного мистецтва у формуванні середовища життя та здоров’я людини.

СТАВЛЕННЯ Біологія + Промисловість. Функціональне харчування і здоров’я

Сучасна харчова промисловість переорієнтовується на виробництво якісних харчових продуктів, що поліпшують здоров’я. Назва нового напряму – функціональне харчування. Яскравим прикладом функціональних харчових продуктів є молочні продукти, збагачені додатковими активними речовинами (вітамінами D, Кальцієм). Що таке функціональне харчування? Оцініть вплив функціональних харчових продуктів на здоров’я людини.

РЕЗУЛЬТАТ

1. Що таке навколишнє середовище? 2. Назвіть основні групи абіотичного 1 – 6 середовища. 3. Що таке біотичне середовище? 4. Наведіть приклади впливу біотичних чинників. 5. Що таке антропічне середовище? 6. Назвіть складники

антропічного середовища.

7. Які абіотичні чинники навколишнього середовища впливають на здоров’я 7 – 9 людини? 8. Які особливості впливу біотичного середовища? 9. Який склад та

вплив антропічного середовища на здоров’я людини?

10 – 12 10. Оцініть вплив харчування на здоров’я людини.

§ 26. Вплив навколишнього середовища на здоров’я людини

Тема 6. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

100

Імунітет є реакцією організму, що спрямована на диференціацію всього «свого» від всього «чужого».

Ф. Барнетт

§27. ІМУННА СИСТЕМА ЛЮДИНИ, ОСОБЛИВОСТІ

ЇЇФУНКЦІОНУВАННЯ

Основні поняття й ключові терміни: ІМУННА СИСТЕМА. Імунна відповідь. Антигени. Антитіла.

Пригадайте! Що таке імунітет?

Поміркуйте!

Імунна система – це живий щит організму, основною функцією якого є захист організму від речовин і клітин з ознаками генетично чужої інформації. Це може бути не тільки інформація екзогенного походження, а й генетично змінена власна. А який склад має система, що захищає організм від «чужого»?

ЗМІСТ

Які особливості структурної організації імунної системи людини?

ІМУННА СИСТЕМА – сукупність молекул, клітин, тканин й органів, які захищають організм від генетично чужорідних клітин або речовин, що надходять із середовища або утворюються в організмі. Імунна система функціонує в нерозривній єдності з іншими системами, що беруть участь у транспортуванні її клітин і речовин та регуляції. Деякі органи й клітини імунної системи є компонентами кровоносної, дихальної, травної, ендокринної, нервової систем, у складі яких