Підручники з Біології / Біологія 9 клас / Задорожний Біологія 9 клас 2022 поглиблене

Мал. 71.2. Унікальний природний комплекс — крейдяні відслонення

Цікава інформація

Рослинні угруповання, які формуються на відслоненнях крейди, належать до так званих томілярів. Це рослинні угруповання низькорослих вічнозелених напівчагарників та чагарничків,якіпристосувалисядоіснуваннявумовахнедостатньогозволоженняівисоких температур у літній період. Дуже часто вони мають опушення на стеблі і листках. Поміж рослинами томілярів є ароматичні, що використовуються як лікарські.

§ 72. Лісостеп. Охорона біорізноманіття

Поміркуйте

Які ландшафти і природні комплекси лісостепової зони є найціннішими і найбільш потребують охорони?

Згадайте

Які спільні функції виконують національні природні парки, заповідники і заказники загальнодержавного значення?

Які природні комплекси існують на території лісостепової зони?

Природоохоронні території лісостепової зони

З метою охорони природних комплексів, ландшафтів і екосистем, що мають високі природоохоронну, рекреаційну, естетичну та інші цінності, у межах лісостепової зони України створено низку природних заповідників, національних природних парків, біосферних резерватів, ландшафтних парків, заказників, заповідних урочищ та пам’яток природи.

Канівський природний заповідник

Канівський природний заповідник — один із найдавніших в Україні, який було створено 1923 року. Він охоплює частину ярів, пагорби на правому березі Дніпра та дніпровські острови. Важливими об’єктами заповідника є геологічні утворення та грабовий ліс (мал. 72.1).

Національні природні парки

200

Слобожанський національний природний парк об’єднує у собі природні особливості двох зон,Поліссяі Лісостепу.Заплава р.Мерла розділяє майже суцільні лісові масиви на дві великі частини (на правому березі — діброва, на лівому — бор). У заплаві часто зустрічаються пониження, на яких утворилися болота. Характерними для парку є реліктові осоко-сфагнові та гіпно-сфагнові болота. Оточені березовими і вільховими заростями, ці острівки Полісся створюють умови, прийнятні для існування не типових для лісостепової зони рослин і тварин.

У межах парку було зафіксовано 567 видів судинних рослин, із яких 17 видів із Червоної книги України. Частина червонокнижних видів має значне поширення по території НПП, але для деяких видів виявлено всього 1–2 локалітети. У межах парку мешкають такі представники тваринного світу, як видра річкова, борсук, змієїд, сова сіра, лелека, сірий журавель, мідянка, ящірка живородна та інші. У складі фауни представлено понад 60 раритетних видів, серед яких 20 видів занесено до Червоної книги України.

Гетьманський національний природний парк створено на базі трьох гідрологічних заказників загальнодержавного значення (Бакирівський, Климентівський, Хухрянський), розташованих у заплаві ріки Ворскла, для збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних комплексів Лівобережного лісостепу. Природна рослинність представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Рослинний і тваринний світ досить різноманітний. У складі флори налічується понад 1013 видів рослин, а у складі фауни 2580 видів тварин. Багато представників біоти занесені до Червоної книги України: тварини — журавель сірий, видра річкова, горностай, мінога українська, джміль моховий, жук-олень, махаон; рослини — косарики тонкі, любка дволиста, пальчатокорінник травневий та інші. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них, тут мешкають деякі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів.

Заказники

На території лісостепу існує велика кількість заказників. Одним із них є ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вовчанський» розташований у заплаві річки Вовчої, лівобережної притоки Сіверського Дінця, на крейдяних схилах крутого правого берега. Найбільш цінними на території заказника є крейдяні і степові фітоценози, де в рослинному покриві переважають чебрецеві і чебрецево-ковилові угруповання, а також байрачні ліси. Тут зростають близько 500 видів трав’янистих рослин, 20 видів дерев і чагарників. 50 видів судинних рослин є рідкісними для Північного Сходу

201

України, 10 видів занесені до Червоної книги України. Серед них унікальна реліктова рослина вовчі ягоди Софії, яка зустрічається в Україні лише в заказнику «Вовчанський». Охороняється тут і рідкісний, ендемічний, реліктовий вид басейну річки Дон переломник Козо-Полянського. На території заказника виявлено 63 види лишайників, із яких до Червоної книги України занесені сквамарина щетиниста і лептогій Шредера. Заказник також є місцем поселення корисної ентомофауни.

Мал. 72.1. Канівський природний заповідник

202

Мал. 72.2. Типовий представник фауни видра річкова

Ключова ідея

Важливу роль у охороні природних ресурсів відіграє створення природнозаповідних територій. На території Лісостепу розташовані Канівський природний заповідник, кілька національних природних парків (такі як Слобожанський та Гетьманський) та велика кількість заказників (наприклад, ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вовчанський»).

Перевірте свої знання

1.Які ендемічні і реліктові види охороняються в межах природоохоронних територій лісостепової зони?

2.Чому на території Слобожанського національного природного парку об’єктами значну цінність мають осоко-сфагнові та гіпно-сфагнові болота?

203

Компетентнісно орієнтовані завдання

1.Творча робота. Створіть ментальну карту (мапу думок) «Характерні рослини лісостепу». Які екологічні умови дозволили цим рослинам опанувати природну зону?

2.Складіть схему ланцюга живлення в зоні лісостепу. Порівняйте схеми однокласників.

3.Виготовіть лепбук «Природничі комплекси лісостепу».

4.Розгляньте світлини. З’ясуйте, які тварини не мешкають у лісостеповій зоні. Поясніть, чому.

5.Ознайомтеся з таблицею представників рослин лісостепу.

Порівняйте рослини за їх біологічною класифікацією. Визначіть спільні та відмінні риси. Які критерії виду притаманні даним рослинам?

6. За допомогою методу Fishbone поясніть найпоширеніші проблеми лісостепової природньої зони. Обговоріть результати роботи.

204

Тема 12. Біорізноманітність українських степів

§ 73. Український степ. Біота

Поміркуйте

ЧомунатериторіїУкраїнськогостепуутворилисяоднізнайбільшродючихтипівґрунтів — чорноземи?

Згадайте

Які пристосування виникли у тварин і рослин для існування в умовах степу (морфологічні, фізіологічні, поведінкові)?

Українські степи

Український степ є частиною степової зони й охоплює 40 % території України — від лісостепу на півночі до Азово-Чорноморського узбережжя і Кримських гір на півдні. Його протяжність із півночі на південь становить приблизно 500 км, а із заходу на схід — понад 1070 км.

Територія Українського степу займає південну частину Східноєвропейської рівнини, охоплює схили Придніпровської, Подільської, Донецької, Приазовської височин, Причорноморської низовини, Північнокримської рівнини.

Переважна частина території Українського степу рівнинна. Ґрунтотвірними породами є леси, лесовидні суглинки, алювіальні піски. На півночі регіону представлені звичайні і глибокі чорноземи, а на півдні менш родючі темнокаштанові ґрунти.

Кліматконтинентальнийіпомірно-континентальнийупівнічно-західній частині з підвищенням континентальності на південь. Притаманні доволі високі температури влітку (середні показники становлять 21–23 С на півночі і 25–30 С на півдні, а максимальна температура 38–41 С). В умовах такого температурного режиму дуже велике значення мають такі фактори, як кількість опадів. Якщо в північній частині їхня кількість більш або менш достатня (450 мм), то на півдні ця кількість для нормального існування багатьох видів деревних рослин недостатня. Адже кількість опадів місцями не перевищує 150 мм.

Узагалі регіон вирізняється великою невідповідністю між річною кількістю опадів та випаровуваністю (співвідношення складає 0,5–0,6). Кліматичні фактори, що негативно впливають на зростання деревної рослинності,крімзгаданихвищепосухиірізкихзмінзволоженостіповітря, — постійне чергування морозних днів із відлигами, ранні осінні і весняні заморозки, незначна глибина снігового покриву та його нестійкість протягом зими або відсутність під час сильних морозів.

205

Астрагал пухнастоквітковий

Серед рослин степу є такі, що уникають посухи: це ефемери й ефемероїди. Їхній цикл розвитку проходить у сприятливіший період і завершується знастанням посухи,під час якої однорічники-ефемери повністю засихають, а в багаторічників відмирають лише надземні органи, а підземні (кореневища, бульби, цибулини) залишаються живими. Для значної кількості рослин притаманні риси ксероморфної організації — опушені листки або листки мають невеличкі листкові пластинки чи листочки у складних листках (волошки, цмин пісковий, грудниця волохата, астрагал пухнастоквітковий).

Тхір степовий

206

Гадюка степова

Тваринний світ степів пристосований до існування на відкритих просторах у дуже посушливих кліматичних умовах. Типовими представниками фауни є плазуни — степова гадюка, жовтобрюхий полоз; птахи — жайворонок, перепілка, вівсянка, сіра куріпка, зрідка зустрічаються степовий орел, канюк; гризуни — ховрах, бабак, тушканчик; хижаки — тхори степовий і перев’язка, кам’яна куниця, лисиця-корсак.

Ключова ідея

Вирішальне значення, що визначає специфіку природних комплексів Українського степу, мають високі температури влітку і недостатність опадів, а також переважання випаровування над кількістю опадів. Разом із тим, живі істоти адаптувалися до життя в таких умовах завдяки особливостям морфологічної будову і специфіки життєвого циклу.

Перевірте свої знання

1. Які кліматичні фактори негативно впливають на зростання деревної рослинності на території Українського степу? 2. Яким чином трав’яні рослини пристосувалися до життя в умовах посушливого клімату? Наведіть приклади.

§ 74. Український степ. Природні комплекси

Поміркуйте

Що може обумовлювати неоднорідність рослинного покриву степів?

Згадайте

За якими ознаками рослини можна виявити специфіку її середовища існування?

Рослинність Українського степу

Типчаково-ковилові степи розташовані на південь від різнотравно- типчаково-ковилових на південних чорноземах і, частково, на темно-

207

каштанових ґрунтах. На відміну від північного степу, тут відсутня різноманітність різнотрав’я, у складі якого переважають ксерофітні рослини: кермек сарептський, ферула східна, роговик український, полин австрійський, різак звичайний, шавлія степова.

Угруповання різнотравно-типчаково-ковилових степів, як правило, утворюються на середньоглибоких мало- і середньогумусованих чорноземах, що локалізовані в північній частині регіону. У рослинномупокриві домінують представники щільнодерновинних злаків — ковили (волосистої, Лессінга, української), костриця валіська, кипець гребінчастий. Зустрічаються також житняк гребінчастий, тонконіг вузьколистий, тимофіївка степова, пирій, декількавидівкостреців.Ускладірізнотрав’яширокопредставленіконюшини (гірська і альпійська), люцерна румунська, горицвіт весняний, підмаренники (справжній і руський), жабриця рівнинна, дивина фіолетова.

Невід’ємною складовою флори степів є ефемери та ефемероїди, які тут представлені великою кількістю видів: костянець зонтичний, піщанка чебрецелиста, веснянка весняна, крупка дібровна, тонконіг бульбистий, гіацинтик блідий і Паласів, зірочки цибулиноносні, рястка Гуссона, тюльпани та багато інших.

Поширення полиново-злакових степів пов’язано з наявністю світлокаштанових більш-менш солонцюватих і темно-каштанових сильносолонцюватих ґрунтів. Структурну організацію травостою визначають не лише представники злаків (костриця овеча, житняк гребінчастий, ковила волосиста тощо), але насамперед види полину (сантонінський, кримський та інші).

Кермек

208

На сильно засолених ділянках ускладі рослинного покривуформуються угруповання за участю галофітних рослин: солонцю європейського, содника простертого, сарсазана шишкуватого, кермеку Мейєра, покісниці Фоміна.

Лучна рослинність фрагментарно зустрічається на схилах яруг і байраків, але переважно вона зосереджена в заплавах річок. Тут представлені справжні лучнотонконогові, лучнокострицеві, лучнотимофіївкові, повзучепирійні, звичайнобекманієві луки. По більш зволоженим зниженнях формуються рослинні угруповання болотистих луків із домінуванням у складі травостою очеретянки звичайної, осоки гострої, лепешняку водного.

Лучна рослинність

У долинах великих і середніх річок трапляються ділянки заплавних осокорових, в’язо-дубових, вербових і вільхових лісів. Подекуди значні площі займають долинні сосново-дубові ліси.

Окремі фрагменти дібров можна зустріти на вододілах (особливо в північній частині регіону), але найбільш вони представлені в тальвегах і на схилах північної експозиції байраків.

Загалом природна лісова рослинність малопоширена порівняно з попередніми регіонами, що обумовлено сухістю клімату, дефіцитом вологи, а також є наслідком вирубування дерев. Наразі великого значення набули штучно створені лісові насадження як із видів природної флори, так і видівінтродуцентів.

Ключова ідея

В умовах Українського степу у формуванні рослинного покриву головна роль належить угрупованням трав’яних багаторічних рослин, що представляють зональний тип

209