Підручники з Біології / Біологія 9 клас / Соболь В.І. Біологія 9 клас 2021

швидко (кожні 20 – 30 хв). У багатьох прокаріотів відбувається утворення спор для життя за несприятливих умов, деякі здатні до інцистування для захисту й поширення.

На сучасному етапі відбувається переважно біохімічна еволюція бактерій: вони здатні опановувати нові адаптаційні зони, виробляючи нові ферменти для засвоєння нових поживних речовин.

Іл. 144. Різноманітність бактерій: 1 – бліда спірохета; 2 – колонія актиноміцетів; 3 – мікоплазма пневмонії; 4 – хелікобактер; 5 – спіруліна

Найбільш поширеною філогенетичною класифікацією є система, що ґрунтується на зіставленні послідовностей нуклеотидів у рРНК. У цій системі усі без’ядерні організми розділено на 26 філогенетичних гілок: 23 гілки представлено бактеріями, три – археями. Найвідомішими групами бактерій є: спірохети (наприклад, бліда спірохета – збудник сифілісу); актинобактерії (наприклад, стрептоміцети); мікоплазми (наприклад, мікоплазма пневмонії людини); протеобактерії (наприклад, кишкова паличка, сальмонела, холерний вібріон, чумна паличка, хелікобактер); ціанобактерії – група одноклітинних, колоніальних прокаріотів, які здатні до фотосинтезу з виділенням кисню та азотофіксації (наприклад, спіруліна, носток, анабена, мікроцистіс) (іл. 144).

РОЛЬ БАКТЕРІЙ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Уприроді

•Мінералізація органічних решток (наприклад, сапротрофні бактерії – редуценти)

•Санітарна роль на Землі (наприклад, бактерії гниття)

•Роль у колообізі речовин (наприклад, залізобактерії, азотофіксуючі бактерії, нітрифікуючі бактерії, сіркобактерії та ін.)

•Ґрунтоутворення (наприклад, бактерії гниття)

•«Цвітіння» води (наприклад, ціанобактерії)

•Азотофіксація (наприклад, ціанобактерії та деякі азотофіксуючі бактерії)

•Утворення нафти та газу (наприклад, метанобактерії)

Ужитті людини

•Спричиняють хвороби (наприклад, туберкульоз, тиф, правець, холеру)

•Виробляють антибіотики (наприклад, бактерії роду стрептоміцети)

•Біометод боротьби з комахами-шкідниками

•Підвищення врожайності рослин (наприклад, використання бактеріальних добрив – азотобактерину, фосфобактерину тощо)

•У процесах бродіння (наприклад, для отримання молочних продуктів)

•Як лабораторні об’єкти (наприклад, кишкова паличка)

•Знешкодження забруднювачів (наприклад, актиноміцети)

Отже, життя на Землі неможливе без бактерій, оскільки з ними пов’язані хімічні перетворення,

що не можуть здійснити ні археї, ні еукаріоти.

221

СТАВЛЕННЯ

Біологія + Здоров’я. Бактеріальні інфекції

Знати відмінності вірусних і бактеріальних інфекцій необхідно у зв’язку з тим, що ці інфекції лікуються по-різному. Так, лікування бактеріальних інфекцій проводять за допомогою антибіотиків. Вірусні ж інфекції не підлягають лікуванню антибіотиками, оскільки вони не діють на них. Чим різнять-

ся симптоми бактеріальних та вірусних інфекцій? Обґрунтуйте значення таких заходів боротьби з бактеріальним інфекціями, як дезінфекція, пастеризація та стерилізація.

РЕЗУЛЬТАТ

1 – 6 балів  1. Хто такі бактерії? 2. Наведіть приклади бактерій. 3. Назвіть найзагальніші ознаки бактерій. 4. Хто такі археї? 5. Наведіть приклади архей. 6. Назвіть декілька найзагальніших ознак архей.

7 – 9 балів  7. Які особливості та різноманітність бактерій? 8. Яке значення бактерій? 9. Яке наукове й практичне значення архей? 10 – 12 балів  10. До-

ведіть значення бактерій та архей для еволюції життя на Землі.

223

примітивними ознаками: шар муреїну між мембранами, яскраве синьо-зе- лене забарвлення, здатність до азотофіксації та ін. Від глаукофітових водоростей утворилися одноклітинні зелені й золотисті водорості. Вони вже мали ядро, пластиди і статеве розмноження. Згодом виникли багатоклітинні водорості, від яких відокремилися мохи. Першими наземними рослинами вважаються риніофіти, які походять від зелених або бурих водоро­стей. Від риніофітів окремими еволюційними гілками відійшли плауни, хвощі, папороті й голонасінні. Згодом від насінних папоротей утворилися голонасінні, від голонасінних еволюціонували покритонасінні.

Основними напрямами еволюції рослин були: багатоклітинність, формування нестатевого та статевого поколінь та становлення двох еволюційних напрямів розвитку наземних рослин (гаметофітного й спорофітного), запліднення без води, виникнення насінини, формування квітки, плоду і подвійного запліднення.

За даними 2016 р., на Землі є 390 900 видів рослин, що їх об’єднують в окреме царство в межах домену Еукаріоти. У царстві Рослини для вивчення в школі найчастіше виокремлюють такі групи: Нижчі рослини (Діатомові водорості, Бурі водорості, Червоні водорості, Зелені водорості) і Вищі рослини (Мохоподібні, Хвощеподібні, Плауноподібні, Папоротеподібні, Голонасінні, Покритонасінні). Для класифікації рослин застосовують такі основні систематичні категорії, як царство, відділ, клас, порядок, родина, рід та вид.

Отже, рослини є давньою та різноманітною групою еукаріотів.

Які особливості еволюції та систематики грибів?

ГРИБИ (Fungi) – багатоклітинні гетеротрофні еукаріотичні організ­ ми, найзагальнішими ознаками яких є осмотичне живлення та прикріпле­ ний спосіб життя. Клітини грибів мають клітинну стінка з хітину, запасають глікоген. У грибів дуже добре розвинуте везикулярне транс­портування, що забезпечує виділення ферментів для позаклітинного розщеплення органіки. Прості поживні речовини надходять у клітину в процесі осмотичного живлення без утворення травних вакуолей. У грибів двогеномні клітини, в яких представлено ядерний та мітохондріальний геноми, а розміри самого геному значно менші, ніж у рослин й тварин.

Вегетативне тіло переважної більшості грибів являє собою систему вкритих клітинними оболонками ниток (гіфів), яка називається грибницею (міцелієм). Диференційовані тканини та вегетативні органи чітко не виражено. Органи нестатевого розмноження грибів називають спорангіями. Вони розміщені поодиноко або зібрані у складні структури.

Гриби мають поліфілетичне походження від різних джгутикових. Перші достовірні рештки грибів відомі з девону, але виникли ще в архейській ері. Щодо систематики грибів, то досі точаться запеклі суперечки в колі фахівців, які пропонують різні підходи. Науковці досягли єдності лише в розподілі грибів на справжні гриби та грибоподібні організми.

Сьогодні описано приблизно 70 тис. видів грибів, проте їх очікуване різноманіття, за оцінками різних авторів, становить від 300 тис.до 1,5 млн видів. Основними екологічними групами, що мають для людини найбільше значення, є шапинкові гриби, гриби-паразити, цвілеві гриби, дріжджеві гриби та ін. (іл. 147). Лишайникам не надають у системі грибів статусу певного таксона, оскільки існують погляди про незалежність походження різних груп лишайників. За прийнятою в Україні системою, справжні гриби поділяють на 10 груп, серед яких виокремимо відділи Міксомікота, Оомікота, Хітридіомікота, Зигомікота, Аскомікота, Базидіомікота.

Отже, гриби – це давні еукаріотичні організми, поєднані в окреме царство.

Які особливості еволюції та основні групи тварин?

ТВАРИНИ (Animalia) – багатоклітинні

еукаріотичні організми, найзагальнішими особливостями яких є хемогетеротроф­ не живлення та активний рух (локомо­ ція). Для них характерні двогеномні клітини (ядерний і мітохондріальний геноми), змінна форма тіла, обмежений ріст, подразливість у вигляді рефлексів, відсутність клітинної стінки і наявність глікокаліксу, запасання глікогену, наявність двох чи трьох зародкових листків, стадій бластули і гаструли в зародковому розвитку.

Вважається, що тварини походять від одноклітинних джгутикових, а їх найближчі відомі живі родичі – це комірцеві­ жгутиконосці, морфологічно подібні до хоаноцитів де­яких губок. Молекулярні дослідження визначили місце тварин у надгрупі Задньоджгутикові. Ця назва позначає розташування

джгутика в рухомій клітині (як у сперматозоонів більшості тварин), тоді як інші еукаріоти здебільшого мають передній джгутик.

Основними напрямами еволюції тварин є виникнення багатоклітинності, поява різних органів й систем органів, розвиток рухливості та систем регуляції. В еволюції тварини ароморфозів з’являлося набагато більше, ніж у представників будь-якого іншого царства.

Найвідоміші типи тварин виникають під час кембрійського періоду, близько 542 млн років тому («кембрійський вибух»).

Отже, тварини є найрізноманітнішою і найчисленнішою групою еукаріотів.

226