Підручники з Біології / Біологія 7 клас / Соболь В.І. Біологія 7 клас 2015

Занапастити природу не можна. Можна лише загинути разом із нею.

Ж.-І. Кусто

Узагальнення теми «Організми і середовище існування»

ОРГАНІЗМИ – це відкриті живі системи з клітин, які здатні пристосовуватися та самостійно існувати в певному середовищі існування.

ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

Збереження природи нашої планети неможливе без збереження біорізноманіття, тобто різноманітності організмів, популяцій та екосистем, які населяють нашу Землю. Наука про взаємозв’язки живих організмів та їхніх угруповань між собою та довкіллям називається екологією.

Узагальнення теми «Організми і середовище існування»

271

СаТемоконтроль4. Організмизнаньі середовище існування

Самоконтроль знань

Тест-оцінювання 5. «ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ»

І.Завдання на вибір правильного варіанта відповіді серед трьох запропонованих (по 0,5 бала за кожне з чотирьох):

1.Назвіть абіотичний чинник водного середовища існування:

2.Укажіть назву природного заповідника України:

3.Виберіть пристосування тварин до впливу низьких температур:

4.Назвіть форму співіснування організмів:

ІІ.Завдання на вибір двох правильних варіантів відповіді з чотирьох запропонованих (по 1 балу за кожне з трьох):

5.Назвіть особливості популяцій як біологічних систем:

6.Які основні особливості екосистем як біологічних систем: А колообіг речовин

Б наявність живого й неживого компонентів В відсутність зв’язків з іншими екосистемами Г постійність кліматичних чинників

7.Виберіть групу організмів, здатних продукувати вільний кисень:

ІІІ.Завдання на вибір трьох правильних варіантів відповіді з шести запропонованих (по 1,5 балів за кожне):

8.Назвіть форми співіснування організмів в угрупованнях:

9.Виберіть групи організмів за їх функціями в екосистемах:

5)яструб великий.

11.Розподіліть червонокнижні види організмів України по групах:

Для людини, яка не вивчала живих істот, перебування серед природи буде нагадувати відвідини художньої галереї, у якій більшість дивовижних витворів мистецтва обернені обличчям до стіни.

Томас Гекслі

Узагальнення курсу

Які загальні ознаки подібності живого?

ЖИВА ПРИРОДА (органічний світ) – це вся сукупність організмів, що населяють Землю.

Жива природа отримує енергію здебільшого від Сонця, перетворюючи її в органічні речовини. Важливу роль у цьому процесі відіграє вода. Живі істоти характеризуються низкою ознак, за якими їх відрізняють від неживих об’єктів.

Таблиця. ОЗНАКИ ПОДІБНОСТІ ЖИВОГО

1.Відкритість – організми є відкритими біологічними системами, які зберігають свою цілісність й упорядкованість та відносно самостійно існують у певному середовищі життя Подібність хімічного складу – організми відрізняються від тіл неживої природи наявніс-

2.тю й співвідношенням хімічних елементів та сполук (білки, жири, вуглеводи й нуклеїнові кислоти).

Клітинна будова – організми складаються з клітин, які мають генетичну інформацію щодо

3.всіх життєвих процесів. Основними частинами клітин є поверхневий апарат, цитоплазма і ядро.

Процеси життєдіяльності, які відбуваються в організмі та забезпечують його існування –

4.обмін речовин, живлення, дихання, розмноження, ріст, рух, подразливість. Основою фундаметнальних властивостей живого є саморегуляція, самовідновлення та самовідтворення.

Здатність до історичного розвитку – супроводжується утворенням нових видів – груп

5.організмів, які мають подібні ознаки, вільно схрещуються й дають плідне потомство, живуть на певній території й мають ознаки пристосованості до умов життя.

Відмінності організмів від неживих об’єктів

Життя не існує саме по собі, воно завжди пов’язане з організмами, які відрізняються від тіл неживої природи. Наприклад, живий молюск відрізняється від черепашки за певними ознаками.

Таблиця 24. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТІЛ ЖИВОЇ Й НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ

Узагальнення курсу

273

Узагальнення курсу

274

Які основні групи організмів виділяють у сучасній системі органічного світу?

ОРГАНІЗМИ (живі тіла) – будь-які тіла природи, які виявляють ознаки живого.

Сучасний органічний світ нашої планети об’єднує віруси, прокаріоти, одноклітинні еукаріоти, рослини, гриби й тварини. Як ви вже знаєте, віруси не є організмами, це неклітинні форми життя, що перебувають на молекулярному рівні організації живого. Утворені віруси молекулами білків та нуклеїнових кислот і ніяких клітин у їхній будові немає. А ось бактерії, рослини, гриби й тварини є клітинними організмами. Усі вони складаються з найменших живих «комірок» – клітин.

Таблиця 25. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ

Віруси це найдрібніші й найрозповсюдженіші форми життя з проміжним положенням між живою й неживою природою.

Енциклопедія для дітей

Сторінка ілюстрацій

ВІРУСИ (лат.virus – отрута) – неклітинні форми життя, які паразитують усередині живих клітин.

Віруси відкрив Д. Івановський у 1892 році завдяки дослідженням мозаїчної хвороби тютюну. Зараз відомо майже 10 тисяч вірусів. Багато вірусів, оселившись у живих клітинах, викликають важкі хвороби. Назви цих захворювань використовуються в назвах самих вірусів. Наприклад, вірус грипу, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), вірус герпесу, вірус свинки, вірус поліомієліту, вірус кіру та ін.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІРУСІВ

1.Розміри субмікроскопічні. У більшості вірусів коливаються від 10 до 300 нм. У середньому віруси в 50 разів менші за бактерії. Їх неможливо побачити через оптичний мікроскоп, тому що їх розмір менший за довжину світлової хвилі.

2.Дуже проста будова. Складаються, зазвичай, з нуклеїнової кислоти ДНК або РНК і білкової оболонки.

3.Відсутність більшості ознак життєдіяльності. Вони не здатні самостійно здійснювати обмін речовин і енергії, живлення, дихання, ріст, подразливість.

4.Відсутність клітинної будови. Неклітинні форми життя, оскільки їм притаманні окремі ознаки живого: здатність проникати всередину клітини, розмножуватися й змінюватися.

5.Віруси називають за хворобами, які вони спричиняють, наприклад, вірус грипу, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), вірус герпесу, вірус свинки, вірус поліомієліту, вірус кіру та ін.

Узагальнення курсу

Сторінка ілюстрацій

ОДНОКЛІТИННІ ЕУКАРІОТИ – це клітинні ядерні організми, які складаються з однієї клітини, що має ядро та більшість органел.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОДНОКЛІТИННИХ ЕУКАРІОТІВ

Одноклітинні твариноподібні організми – це клітинні ядерні організми, у яких гетеротрофне живлення, відсутні клітинна стінка й пластиди.

Клітини здатні захоплювати тверді часточки їжі й перетравлювати їх у цитоплазмі, часто в особливих органелах – травних вакуолях. Багато одноклітинних тварин поглинають органічні речовини грибним способом – шляхом всмоктування поверхнею тіла.

Іл. 260. Одноклітинні твариноподібні: 1 – амеба-протей; 2 – трипаносома; 3 – форамініфера; 4 – інфузорія-туфелька

Одноклітинні водорості – це клітинні ядерні організми, у яких автотрофне живлення та наявні пластиди й клітинна стінка з целюлози.

Автотрофне живлення в цих організмів відбувається виключно завдяки фотосинтезу. Багато одноклітинних рослин здатні поглинати органічні речовини грибним способом – шляхом всмоктування поверхнею тіла.

Іл. 261. Одноклітинні водорості: 1 – зелена водоость ацетабулярія (розгалужене тіло досягає декількох сантиметрів у довжину); 2 – діатомова водорость навікула з кремнієвим панцирем; 3 – зелена водорость хламідомонада, яку влітку можна знайти в кожній калюжі; 4 – евглена, яка здатна переходити до гетеротрофного живлення

Узагальнення курсу

277

Узагальнення курсу

Іл. 262. Різноманітність рослин: 1 – зелена водорость ульва; 2 – зелений мох зозулин льон; 3 – хвощ польовий; 4 – папороть щитник чоловічий; 5 – сосна звичайна – представник голонасінних; 6 – магнолія – представник покритонасінних

Іл. 263. Різноманітність грибів: 1 – мікоризний білий гриб; 2 – паразитичні ріжки жита; 3 – сапротрофний трутовик сірчано-жовтий; 4 – дріжджові гриби сахароміцети;

5 – цвілевий гриб пеніцил; 6 – лишайник золотянка стінна

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

ВСТУП

ТВАРИНИ – це клітинні еукаріотичні організми, найзагальнішими особливостями яких є гетеротрофне живлення й рухливий спосіб життя (локомоція).

ГЕТЕРОТРОФНЕ ЖИВЛЕННЯ – це процес надходження в організм готових органічних речовин, які використовуються як джерело поживних речовин і енергії, необхідних для життєдіяльності.

ЛОКОМОЦІЯ ТВАРИН – сукупність активних рухів, за допомогою яких тварини переміщуються в просторі (у повітрі, воді, ґрунті).

КЛІТИНА ТВАРИН – основна одиниця будови й життєдіяльності організму тварини, яка має особливості, пов’язані з гетеротрофним живленням й активним способом життя. Основними особливостями тваринних клітин є: 1) відсутність жорсткої клітинної стінки; 2) відсутність пластид; 3) відсутність вакуоль з клітинним соком; 4) наявність включень з глікогену.

ТКАНИНА ТВАРИН – це сукупність клітин з міжклітинною речовиною, які подібні за будовою та спеціалізуються на виконанні певних функцій. У тварин виділяють чотири типи тканин: епітеліальну, сполучну, м’язову та нервову.

ОРГАН – частина організму, що характеризується певною будовою, розміщенням та виконує певні функції.

СИСТЕМА ОРГАНІВ – це сукупність органів, які спільно забезпечують певний процес життєдіяльності.

Тема 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН

ЗООЛОГІЯ – це наука, яка досліджує будову, життєдіяльність, різноманітність та поширення тварин, а також їхнє значення у природі й житті людини.

БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ – це організми, у яких тіло складається з великої кількості клітин, що спеціалізуються на здійсненні певних функцій і відрізняються за будовою. У межах царства Тварини розрізняють дві великих групи: первинні багатоклітинні та справжні багатоклітинні.

РАДІАЛЬНОСИМЕТРИЧНІ, або КИШКОВОПОРОЖНИННІ – це справжні багатоклітинні двошарові тварини, найзагальнішими ознаками яких є радіальна симетрія, хижий спосіб життя й добре розвинена регенерація. До цієї групи належать тип Кнідарії та тип Реброплави.

ЖАЛКІ – це кишковопорожнинні, у яких є жалкі клітини, життєві форми поліпа й медузи, нестатеве й статеве розмноження. До жалких кишковопорожнинних належать гідроїдні (гідри, ме- дуза-вітрильник), сцифоїдні (коренерот, аурелія, морська оса) та коралові поліпи (актинії, корали).

РЕБРОПЛАВИ – це кишковопорожнинні, у яких відсутні жалкі клітини, нестатеве розмноження й наявна здатність до світіння. Представниками реброплавів є венерин пояс, берое, плевробрахія.

КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ – це справжні багатоклітинні тварини, у яких: 1) тіло поділяється на кільця; 2) є двобічна симетрія тіла; 3) наявний шкірно-м’язовий мішок; 4) є вторинна порожнина тіла.До цієї групи належать багатощетинкові (нереїс, морська миша, піскожил), малощетинкові (дощові червяки, трубковики) та п’явки (медична, риб’яча).

ЧЛЕНИСТОНОГІ – це двобічносиметричні тришарові змішанопорожнинні сегментовані тварини, у яких: 1) членисті кінцівки; 2) хітиновий екзоскелет; 3) поділ тіла на голову, тулуб і черевце. До типу Членистоногі належать ракпородібні, павукоподібні, комахи.

РАКОПОДІБНІ – це водні членистоногі тварини, найхарактернішими особливостями яких є: 1) твердий хітиновий водопроникний панцир; 2) дві пари вусиків; 3) двогіллясті кінцівки; 4) зяброве дихання; 5) виділення за участю зелених залоз. Нижчі ракоподібні – це ракоподібні з непостійною кількістю сегментів (зяброногі, веслоногі, вусоногі, коропоїди). Вищі ракоподібні – це ракоподібні з постійною кількістю сегментів тіла (рівноногі, різноногі, ротоногі, десятиногі).

ПАВУКОПОДІБНІ – це наземні членистоногі тварини, найхарактернішими особливостями яких є: 1) головогруди й черевце; 2) відсутні вусики; 3) чотири пари ходильних ніг; 4) водонепроникні покриви; 5) позаорганізмове травлення; 6) легеневе й трахейне дихання. Основними групами павукоподібних є павуки, кліщі, скорпіони, косарики, сольпуги та несправжні скорпіони.

КОМАХИ – це членистоногі, пристосовані до найрізноманітніших умов існування, найхарактернішими особливостями яких є: 1) голова, груди й черевце; 2) одна пара вусиків; 3) три пари ходильних ніг; 4) трахейне дихання; 5) наявність крил. За наявністю крил серед комах виділяють групу Первиннобезкрилі та Крилаті (комахи з неповним перетворенням: таргани, богомоли, терміти, паличники, прямокрилі, воші, рівнокрилі, напівтвердокрилі; комахи з повним перетворенням: твердокрилі, лускокрилі, перетинчастокрилі, блохи, двокрилі).

Словник основних понять

279

Словник основних понять

МОЛЮСКИ – це несегментовані вториннопорожнинні двобічносиметричні тварини, найхарактернішими особливостями яких є: 1) голова, тулуб та нога; 2) черепашка й мантія; 3) язик з терткою; 4) легеневе та зяброве дихання; 5) органи виділення – нирки. За наявністю черепашки серед молюсків виділяють такі групи, як безпанцирні, панцирні та черепашкові молюски. Переважна більшість молюсків є черепашковими, серед яких найчастіше виділяють черевоногих (равлик виноградний, слизняки, ставковики), двостулкових (беззубка, мідії, устриці) та головоногих (восьминоги, кальмари, каракатиці).

ПАРАЗИТИЗМ – це явище взаємовідносин між різними видами, у якому один із видів використовує іншого як джерело живлення та середовище існування, завдаючи при цьому шкоди. Найчастіше паразитизм трапляється серед таких груп безхребетних тварин, як кишковопорожнинні (поліподій), плоскі черви (печінковий сисун, котячий сисун, ціп’як свинячий, ціп’як бичачий, широкий стьожак, ехінокок), круглі черви (аскариди, гострики, трихінела), кільчасті черви (п’явки) й членистоногі (коропоїди, кліщі, блохи і воші).

РИБИ – це хордові хребетні холоднокровні тварини, пристосовані до життя у водному середовищі, й виникнення яких в процесі еволюції було пов'язане з низкою особливостей: 1) поява черепа; 2) поява щелеп; 3) поява парних плавців; 4) розвиток головного й спинного мозку. Виділяють класи Хрящові риби та Променепері риби.

ХРЯЩОВІ РИБИ – це риби, які живуть переважно в солоній воді та найхарактернішими особливостями яких є: 1) хрящовий скелет; 2) відсутність зябрових кришок; 3) відсутність плавального міхура; 4) несиметричний хвостовий плавець; 5) розмноження яйцями й внутрішнє запліднення; 6) прямий розвиток. Вони більш давні, ніж кісткові риби, але не примітивні. До хрящових риб належать акули, скати та химери.

ПРОМЕНЕПЕРІ, або КІСТКОВІ РИБИ – це риби, які живуть у прісних й солоних водах та найхарактернішими особливостями яких є: 1) кістковий скелет; 2) наявність зябрових кришок; 3) наявність плавального міхура; 4) симетричний хвостовий плавець; 5) розмноження ікрою й зовнішнє запліднення; 6) непрямий розвиток (ікра – личинка – мальок – дорослі особини). Це найбільш численна група серед усіх хордових. Основними групами кісткових риб є осетроподібні, оселедцеподібні, лососеподібні, коропоподібні, окунеподібні, кистепері, дводишні та ін.

АМФІБІЇ, або ЗЕМНОВОДНІ – це хордові хребетні холоднокровні тварини, у яких з’являються п’ятипалі кінцівки та легеневе дихання для життя на суші, але їхнє розмноження й розвиток пов’язані з водним середовищем. Існує майже 4 000 видів амфібій, яких поділяють на три групи: безхвості (жаби, ропухи, квакші, кумки), безногі (рибозмії, червуги) й хвостаті (саламандри, тритони, протеї, сирени, амбістоми).

РЕПТИЛІЇ, або ПЛАЗУНИ – це хордові хребетні холоднокровні тварини, пристосовані до наземного способу життя й походження яких пов'язане з низкою прогресивних ознак, якими є: 1) поява яйцевих оболонок; 2) поява грудної клітки; 3) розвиток п'ятипалих кінцівок, 4) розвиток на поверхні тіла рогових лусок; 5) поява кори півкуль великого мозку. Існує майже 8 000 видів рептилій, яких поділяють на такі ряди, як Лускаті, Черепахи й Крокодили.

ПТАХИ – це хордові хребетні теплокровні тварини, пристосовані до польоту, визначальними ознакаим яких є: 1) пір’яний покрив; 2) дзьоб; 3) крила; 4) високий рівень обміну речовин; 5) повітряні мішки й подвійний тип дихання; 6) поділ шлунку на два відділи – залозистий і м’я- зовий. Існує близько 9 000 видів птахів. У межах класу Птахи виділяють три групи – Безкілеві (Бігаючі), Пінгвіни (Плаваючі), й Кілегруді (Літаючі). Кілегруді об’єднують близько 35 рядів птахів, серед яких найвідомішими є: Куроподібні, Гусеподібні, Дятлоподібні, Соколоподібні, Совоподібні, Голубоподібні, Лелекоподібні, Журавлеподібні, Горобцеподібні.

ССАВЦІ – це хордові хребетні теплокровні тварини, визначальними ознаками яких є: 1) розподіл зубів на групи за функціями; 2) наявність волосяного покриву й різноманітних залоз в шкірі; 3) розташування кінцівок під тулубом; 4) розвиток зародка в організмі матері; 5) вигодовування малят молоком. Клас Ссавці, або Звірі, налічує більше 5000 видів, яких поділяють на групи: Першозвір (Яйцекладні) та Справжні звірі (Живородні). За наявністю плаценти в групі Справжні звірі виділяють Нижчі звірі (Сумчасті) та Вищі звірі (Плацентарні). Плацентарними є лиликоподібні, гризуни, хижі, китоподібні, оленеподібні, конеподібні, хоботні, примати.