Підручники з Біології / Біологія 7 клас / Соболь В.І. Біологія 7 клас 2015

Плазуни, або рептилії – це перші хребетні тварини, які отримали НЕЗАЛЕЖНІСТЬ від водного середовища.

Від автора підручника

§ 28. РЕПТИЛІЇ, ЇХНІ ОСОБЛИВОСТІ

Основні поняття й ключові терміни: РЕПТИЛІЇ. Грудна клітка. Кора великих півкуль. Яйцеві оболонки.

Пригадайте! Що таке шкіра, яйце та легені?

Поміркуйте

Маріуц Ешер (1898–1972) – нідерландський художник-графік, відомий своїми роботами, у яких майстерно досліджував поняття мозаїки, нескінченності та симетрії. На одній із його відомих літографій зображені тваринки, що рухаються по колу й переходять з об’ємного зображення в площинне. Чому ця картина отримала назву «Рептилії», а не

«Амфібії» чи «Латимерії»?

Іл. 113. М. Ешер, «Рептилії»

ЗМІСТ

Які тварини належать до рептилій?

РЕПТИЛІЇ (лат «рептиліс» – повзаючий) або плазуни – це хордові хребетні холоднокровні тварини, пристосовані до наземного способу життя. Існує майже 8 000 (в Україні – 21) видів рептилій, серед яких вирізняються ящірки, змії, черепахи, крокодили. Походження плазунів пов’язане з низкою прогресивних ознак, якими є: 1) поява яйцевих оболонок; 2) поява грудної клітки; 3) розвиток п’ятипалих кінцівок, 4) розвиток на поверхні тіла рогових лусок; 5) поява кори півкуль великого мозку.

Розмноження рептилій за допомогою яєць із захисними оболонками звільнило їх від необхідності повертатися у воду – вони стали справжніми наземними тваринами. Зроговіння шкіри і втрата шкірою

§ 28. Рептилії, їхні особливості

121

Тема 1. Різноманітність тварин

областей, дали велику різноманітність життєвих форм. Серед рептилій є наземні, водні, підземні, деревні форми. Більшість видів рептилій веде наземний спосіб життя. Це сухопутні черепахи, змії, ящірки. Деякі з рептилій за час історичного розвитку перейшли до існування в прісних водоймах і навіть у морях. Це вторинноводні тварини, такі як: крокодили, морські черепахи та морські змії. Є рептилії, які ведуть підземний спосіб життя (австралійські змієящірки). Типовими деревними формами є хамелеони. Їхні кінцівки з двома пальцями й чіпкий хвіст допомагають пересуватися по гілках. Цікавими представниками цієї групи є зеленокровні сцинки – єдина група хребетних, у яких кров має зелений колір через високий вміст жовчного пігменту білівердину. Серед рептилій зустрічаються навіть літаючі форми. Так, у літаючих драконів, літаючої синьохвостої ящірки, райської деревної змії є пристосування для планерування з дерева на дерево.

Отже, рептилії – це перші справжні наземні хребетні тварини, які живуть у багатьох місцях існування та мають різні життєві форми.

Які особливості будови рептилій?

Тіло плазунів складається з голови, тулуба й хвоста. На відміну від амфібій, вони мають шию, яка збільшує рухли- 2 вість голови. На голові розташовані органи чуття. Найбільш розвиненими є очі, які прикриті трьома повіками, мають слізні залози й розрізняють кольори. Ніздрі ведуть у збільшений нюховий 3 відділ, тому нюх у рептилій розвинений краще, аніж у амфібій. Органом дотику

й сприйняття запахів є язик (3) – найважливіший орган чуття для змій. У багатьох рептилій у ротовій порожнині є отруйний апарат, що має отруйні зуби (2) та отруйну залозу (1). Кінцівки розташовані по боках тулуба, унаслідок чого тіло, переміщаючись, торкається землі. Ось чому назва цієї групи рептилії походить від латинського слова «reptilios» – «ті, що повзають». У багатьох видів (безногі ящірки, гадюки, вужі) кінцівок немає або вони малі й не помітні. Хвіст також є важливою частиною тіла рептилій. У крокодилів, морських змій він використовується для плавання, у хамелеонів, сцинків допомагає лазити по деревах, а для пустельних ящірок є місцем запасання жирів.

Шкіра рептилій суха, майже не має залоз. Вона вкрита роговими лусками, щитками або пластинками – похідними покривного епітелію. Такі покриви захищають тварин від ушкоджень та втрат вологи, що дуже важливо для існування в посушливих умовах. Щільний покрив заважає росту плазунів, тому супроводжується періодичним линянням, що може відбуватися декілька разів на рік. У шкірі рептилій часто знаходяться спеціальні клітини з пігментами – хроматофори, завдяки яким плазуни (наприклад, хамелеони) здатні змінювати забарвлення свого тіла.

Які особливості способу життя рептилій?

Важливою особливістю рептилій є перехід повністю на легеневе дихання. У зв’язку з цим у них є грудна клітка, яка здійснює швидкий газообмін. Органи й тканини рептилій добре постачаються киснем завдяки наявності малого і великого кіл кровообігу та трикамерного серця з неповною перегородкою між шлуночками. Але все ж таки кров у них змішується, і тому рептилії є холоднокровними. А це означає, що обмін речовин у них залежить від температури середовища. У тих районах Землі, де теплі сезони змінюються холодними, рептилії здатні впадати в заціпеніння. При цьому обмін речовин різко сповільнюється, а резерви організму використовуються повільно й економно.

Відомо, що на суші рухатися важче, ніж у воді через більший вплив сили тяжіння. Тому в рептилій міцний скелет і розвинені м’язи. Крім того, у них рухливіше з’єднання черепа з хребтом, у якому п’ять відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий та хвостовий. Це забезпечує повороти голови у всі сторони, створює можливість міцнішого приєднання кінцівок до осьового скелета, що полегшує полювання та захист від ворогів. Ускладнення організму та збільшення його рухливості спричинило формування в рептилій складнішої нервової системи, ніж у амфібій. У них з’являється кора великих півкуль головного мозку (відповідає за набуту поведінку) й добре розвинений мозочок (координує рухи тварини).

Життя на суходолі вплинуло й на розмноження та розвиток. Самі органи розмноження – яєчники й сім’яники – у плазунів істотно не відрізняються від таких же у земноводних. Зміни в яєчниках пов’я- зані тільки з великими розмірами яєць, які суттєво відрізняються від ікри амфібій. Будова яйця рептилій є важливою особливістю для їхнього існування на суходолі. У яйці є яйцеві оболонки –

жовткова, білкова та пергаментна (ящірки, змії) або вапнякова (черепахи, крокодили). Жовткова оболонка містить запас поживних речовин для розвитку зародка, білкова оболонка є джерелом води, а зовнішня оболонка захищає від висихання й несприятливих впливів. Таким чином, завдяки збільшенню запасів поживних речовин у яйці, появі зародкових і яйцевих оболонок став можливим розвиток рептилій поза водним середовищем і без личинкової стадії. Тому розвиток рептилій прямий, і навіть у тих видів, які мешкають у воді.

Отже, найважливішими біологічними особливостями рептилій, пов’язаних з їх пристосуванням до життя на суходолі,

є перехід на легеневе дихання, збільшення рухливості тіла та розмноження за допомогою яєць, що мають оболонки.

§ 28. Рептилії, їхні особливості

123

Тема 1. Різноманітність тварин

124

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Визначте особливості зовнішньої будови рептилій, що пов’я- зані з їх пристосуванням до наземного середовища.

1.Розгляньте зовнішній вигляд ящірки. Визначте форму та відділи тіла. Яке значення для ящірки має така зовнішня будова тіла?

2.Розгляньте кінцівки ящірки. Яку будову й розташування ма-

3.Дослідіть органи чуття ящірки.

5.Визначте назви позначених на малюнку основних елементів зовнішньої будови ящірки.

6.Сформулюйте висновок, у якому обґрунтуйте особливості зовнішньої будови рептилій, що позв’язані з їх пристосуванням до наземного середовища.

Біологія + Фізика

Цікавий орган чуття виявлений у ямкоголових, або гримучих змій, поширених переважно на території США й Мексики. У них перед очима є заглиблення з дуже чутливими терморецепторами, що сприймають зміни температури й визначають джерело тепла. Розмір цього органу – всього декілька міліметрів, проте він дуже важливий для життя змій. Крім ямкоголових змій, ці

органи чуття знайдено в пітонів і удавів на губах, в африканської та перської гадюк над ніздрями. Що ж таке термолокація і яке значення вона має для змій?

РЕЗУЛЬТАТ

Революційним моментом у житті плазунів, що дозволив їм вийти на суходіл, була поява першого яйця, вкритого міцною шкарлупою.

«У світі тварин»

§ 29. РЕПТИЛІЇ, ЇХНЯ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ

Основні поняття й ключові терміни: РЕПТИЛІЇ. Лускаті. Черепахи. Крокодили.

Пригадайте! Хто такі рептилії?

Знайомтесь

Рептилії були панівними в мезозойську еру, яка поділялася на три періоди: тріасовий, юрський і крейдяний. Давні рептилії заселили сушу, водойми, освоїли повітряне середовище. Найбіль-

Які основні групи рептилій?

До наших днів із численної колись групи рептилій дожили представники таких рядів, як Лускаті, Черепахи й Крокодили.

Лускаті – група плазунів, у яких на поверхні тіла наявні рогові луски й щитки. Це найчисленіша й процвітаюча група рептилій, які живуть майже скрізь на суходолі, окремі види – у прісних водоймах (анаконда, водяні вужі) та морях (морські змії). До ряду Лускаті належать хамелеони, ящірки та змії.

Хамелеони – це рептилії, у яких тулуб сильно стиснутий з боків, коротка шия, пальці мають вигляд клешень та чіпкий хвіст. Язик довгий, здатний далеко висуватися для захоплення здобичі. Очі великі, з товстими зрослими повіками й маленьким отвором для зіниці. Рухи очей незалежні один від одного. Забарвлення тіла може швидко мінятися. Живуть хамелеони, головним чином, в Африці і на Мадаґаскарі, де пристосувалися до життя на деревах. Найбільшими за розміром є хамелеон Парсона і хамелеон мадаґаскарський велетенський

(близько 70 см довжини), хамелеон звичайний має довжину тіла 25–30 см, а найменшим є хамелеон Брукезія мала (до 1,2 см).

§ 29. Рептилії, їхня різноманітність та значення

125

Слонова, або галапагоська черепаха – це найбільша сучасна сухопутна черепаха, яка проживає на островах Галапагоського архіпелагу. Дорослі особини можуть важити понад 300 кг і мати розмір 1,2 м завдовжки. Черепаха шкіряста – це найбільша сучасна черепаха. Довжина її панцира сягає 2 м, а маса – 600 кг.

Крокодили – ряд плазунів, у яких видовжене тіло, укрите роговими щитками. Це – найбільш високоорганізована група сучасних рептилій, у яких є достатньо засобів пристосування до напівводного способу життя: плавальні перетинки між пальцями задніх ніг, довгий хвіст, стиснутий з боків, виступаючі над поверхнею голови очі та ніздрі, клапани в ніздрях та слухових отворах тощо. На відміну від інших плазунів, крокодили мають чотирикамерне серце, зуби з коренями та ін. Поширені крокодили в тропічних і субтропічних регіонах. До цієї групи належать гавіал ганський з дуже довгими щелепами, алігатор міссісіпський, алігатор китайський, каймани та найбільші крокодили – крокодил нільський (до 8 м) і крокодил гребінчастий (до 6 м).

Отже, основними групами сучасних рептилій є лускаті, черепахи й крокодили, яких можна відрізняти за особливостями зовнішньої будови, покривів та кінцівок.

Яке значення рептилій у природі та житті людини?

Значення плазунів у природі полягає в тому, що вони є регуляторами чисельності безхребетних та дрібних хребетних тварин і слугують поживою для інших тварин.

Деякі види плазунів людина вживає в їжу (наприклад, м’ясо та яйця черепах, змій). Ящірки й змії активно знищують комах та дрібних гризунів – шкідників сільськогосподарських культур. У тропічних країнах отруйні змії спричиняють велику шкоду, від їх укусів гинуть люди та худоба. Найотруйнішими зміями у світі є кобра королівська, кобра єгипетська, аспіди, американські гримучі змії, австралійський тайпан, африканські мамби. У деяких країнах змій вирощують у спеціальних серпентаріях заради отрути, яку використовують у медицині (наприклад, для лікування астми, епілепсії та ін). Найвідомішим закладом подібного типу є інститут Бутантан, розташований у місті Сан-Паулу (Бразилія). Інститут підтримує найбільшу в світі колекцію змій та є головним виробником вакцин, ліків проти отруйних тварин. Шкіру крокодилів та деяких змій, а також роговий панцир черепах використовують у промисловості. Відлов багатьох видів плазунів призвів до значного скорочення їх чисельності, у результаті чого довелося запроваджувати природоохоронні заходи, спрямовані на відновлення їх чисельності. У деяких країнах (США, Куба) створено ферми для штучного розведення крокодилів. Створюються заповідники, заказники, де охороняються рідкісні та зникаючі види плазунів. До Червоної книги України внесено 8 видів плазунів: гекон кримський, жовтопуз, полоз жовточеревий, полоз леопардовий, полоз лісовий, полоз чотирисмуговий, мідянка, гадюка степова східна.

§ 29. Рептилії, їхня різноманітність та значення

Тема 1. Різноманітність тварин

128

ДІЯЛЬНІСТЬ Навчаємося пізнавати

Динозаври – це група рептилій, які виникли, процвітали і вимерли в мезозойську еру. Разом з ними жили й інші рептилії – крокодилоподібні архозаври, літаючі птерозаври, рибоподібні іхтіозаври, змієподібні плезіозаври. Траплялися динозаври розміром з курку, а також розміром з китів, серед них були мирні рослиноїдні й кровожерливі хижаки, двоногі й чотириногі. Визначте назви 5 видів динозаврів, зображених на ілюстрації. Чим динозаври відрізняються від

звідки походять або на яких мешкають. Наприклад, кобра єгипетська, алігатор міссісіпський, гадюка габонська, гекон кримський, ящірка

10–12 10. Укажіть особливості, які відрізняють лускатих, черепах і крокодилів.

З пір’я пізнаємо птаха.

Латинське прислів’я

§ 30. ПТАХИ, ЇХНІ ОСОБЛИВОСТІ

Основні поняття й ключові терміни: ПТАХИ. Дзьоб. Крила птахів. Пір’я. Пригадайте! Що таке епідерміс шкіри, теплокровність?

Поміркуйте

Щоб урятуватися з острова Крит від роздратованого Міноса, геніальний майстер Дедал зробив для себе й сина крила, скріплені воском, і радив синові не підніматися при польоті занадто високо. Ікар не послухався й наблизився дуже близько до Сонця, промені якого розтопили віск, і Ікар упав у море й потонув. Що ж пов’язує цей міф про Ікара з птахами?

ПТАХИ – це хордові хребетні теплокровні тварини, пристосовані до польоту. Нараховують близько 11000 видів птахів (в Україні – понад 400). Вивчаючи птахів, слід мати на увазі пристосування їх до польоту та спорідненість з плазунами, від яких вони походять. Високий рівень обміну речовин, з яким пов’язана постійна температура тіла, разом з досконалим польотом зумовили надзвичайно великий ареал поширення птахів. Їх можна зустріти від Арктики до Антарктиди в будь-яких умовах: у спекотних пустелях, у тундрі й тайзі, у степах й лісостепах, у тропіках й субтропіках, екваторіальному поясі. Не бояться птахи й гірських висот та морських глибин. Так, орли й грифи в Гімалаях піднімаються до 7000 м, а імператорські пінгвіни пірнають на глибину до 540 м.

Сучасні птахи представлені трьома групами – плаваючі (пінгвіни), бігаючі (страуси) та літаючі (усі інші птахи). Розміри, забарвлення, форма тіла цих птахів також дуже різноманітні. Так, вага птахів коливається від 1,6 г (колібрі-бджілка) до 130 кг (страус африканський).

Спеціалізація до польоту обмежує життя птахів у інших середовищах існування. Серед птахів немає видів, які пристосувалися до життя в ґрунтовому й водному середовищах та паразитуванню в живих організмах.

Отже, птахи – високоспеціалізована група теплокровних хребетних тварин, пристосованих до життя в наземно-повітряному середовищі існування.

Які особливості будови птахів?

§ 30. Птахи, їхні особливості

129

Тема 1. Різноманітність тварин

130

манітні кольори. Птахи здатні вловлювати навіть слабкі звуки, а ось нюх у більшості недорозвинений. Птахи мають дзьоб, який складається з верхньої (наддзьобок) та нижньої (піддзьобок) частин, укритих роговими чохлами.

дзьоб довгий. Шия птахів видовжена, рухлива, завдяки чому вони можуть повертати голову на 180° і більше (наприклад, у сови – 270°).

Тулуб має обтічну форму та кінцівки у вигляді крил і задніх ніг. Крила пристосовані до польоту. Основу крил птахів складають плече, передпліччя й кисть, у якій збереглися лише три пальці. Форма крил птахів залежить від особливостей їх польоту.

Крила птахів – видозмінені передні парні кінцівки, будова яких дозволяє створювати підйомну силу й здатність до польоту.

У деяких птахів, таких як пінгвіни, крила слугують для плавання, а у нелітаючих представників (страуси, казуари, ківі) крила в залишковому стані або відсутні зовсім. Птахи – двоногі тварини. Ноги здебільшого мають чотири пальці. Три з них спрямовані вперед, а один – назад. Це дає змогу птахам охоплювати гілки та створює опору для пересування по землі. Хвостовий відділ короткий, зведений до невеликого утвору, до якого прикріплюються рульові пера.

Покриви птахів – це суха шкіра, досить тонка, укрита пір’ям і позбавлена залоз. Лише над основою хвоста в багатьох видів є куприкова залоза, секретом якої птахи змащують пір’я, що робить його еластичним та водонепроникним. Пір’яний покрив птахів – легкий, надійний та міцний – є незамінною опорою в повітрі, зберігає тепло, надає об-