Підручники з Біології / Біологія 7 клас / Соболь В.І. Біологія 7 клас 2015

Назва молюски походить від латинського слова molluscus – «мякий».

Енциклопедія для дітей.

§ 21. МОЛЮСКИ, ЇХНЯ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ

Основні поняття й ключові терміни: МОЛЮСКИ. Черевоногі. Двостулкові. Головоногі.

Пригадайте! Які визначальні ознаки молюсків?

Зіставте

Перед Вами назви трьох груп молюсків (І, ІІ, ІІІ) і представники цих систематичних груп. Зіставте їх між собою.

І Головоногі 1 Мідії, устриці, морські гребінці, скойка річкова, перлова скойка морська, перлівниці, тридакна, дрейсени (трикутниці), корабельний черв’як, беззубка звичайна

ІІ Черевоногі 2 Наутілуси, каракатиця широкорука, кальмари велетенський, звичайний, восьминоги звичайний, піщаний та ін.

ІІІ Двостулкові 3 Рапана венозна, ставковик великий, слизняк великий звичайний, котушка рогова, конуси, мурекс, морський заєць

ЗМІСТ

Як класифікують молюсків?

За наявністю черепашки серед молюсків виділяють такі групи: Безпанцирні, Панцирні та Черепашкові.

Безпанцирні – група виключно морських молюсків, які зовсім не мають черепашки. Це переважно дрібні червоподібні організми, найбільші з яких досягають у довжину 30 см. Панцирні – виключно морські молюски, у яких відсутня мантія та наявний панцир, що

складається з восьми вапнякових рухливо з’єднаних пластинок. Якщо їх відділити від субстрату, до якого вони міцно приєднані нижньою частиною тіла, то вони одразу ж згортаються в клубок, як броненосці. Ще однією цікавою особливістю цих молюсків є те, що зуби в них побудовані з магнетиту – найміцнішого природного матеріалу, що володіє до того ж магнітними властивостями. Черепашкові – це молюски, у яких є черепашка або її залишки. Ця група поєднує переважну більшість молюсків, серед яких найчастіше виділяють черевоногих, двостулкових та головоногих. Серед черепашкових молюсків до існування на суші змогли пристосуватися лише черевоногі, яких називають також слимаками. Наземних слимаків, які мають черепашку, називають равликами, а слимаків без неї – слизняками. Слизняки утворилися від равликів, черепашка яких поступово зменшувалася в розмірах, доки її рештки зовсім не зникли під шкірою тварин.

§ 21. Молюски, їхня різноманітність та значення

Тема 1. Різноманітність тварин

92

Які основні групи черепашкових молюсків?

У більшості черевоногих молюсків серце двокамерне (складається з передсердя та шлуночка). Це пов'язано з тим, що орган дихання (легеня або зябра) непарний. Найвідомішим представником цієї групи є равлик виноградний. У дорослих особин черепашка у висоту може досягати 5 см, а в ширину до 4 см, має близько 4,5 оберти, що закручені праворуч. Равлики мають дві пари щупалець: передні, менші, виконують функцію нюху, задні, більші, на кінчиках містять очі. Ще одним типовим представником черевоногих є ставковик великий, який живе в ставках, невеликих озерах і

Двостулкові – це група молюсків, які мають симетричне тіло з добре розвиненими тулубом і ногою, але без голови. Мушля цих молюсків двостулкова, ліва й права стулки рухомо з'єднані на спинному боці еластичною замковою зв’язкою. Закривається мушля завдяки скороченню м’язів-замикачів, які прикріплюються до внутрішніх боків стулок. Рот, оточений двома парами ротових лопатей, розташований на передньому кінці тулуба. Тертки й слинних залоз немає. Живлення відбувається шляхом фільтрації, органами дихання є зябра. Типовим представником двостулкових молюсків є беззубка звичайна. За допомогою ноги беззубка може повільно повзати по дну. Якщо беззубку потурбувати, вона швидко втягує ногу й за допомогою двох м’язівзамикачів закриває черепашку.

Головоногі – група молюсків, які мають симетричне тіло з добре розвиненими головою, тулубом і щупальцями. Це найбільш високоорганізована група молюсків. Головоногі є виключно морськими хижими організмами. Можуть швидко змінювати забарвлення тіла. На щупальцях, зазвичай, знаходяться присоски для утримання здобичі. Черепашка в більшості сучасних видів головоногих відсутня або лежить під

шкірою, як у каракатиці. Рот має тверді рогові щелепи, тертку й слинні залози. У задню кишку багатьох головоногих впадає протока чорнильної залози, секрет якої має захисне значення. Органами дихання є зябра.

Отже, серед усіх груп молюсків найвідомішими є черевоногі, двостулкові й головоногі.

Яке значення молюсків у природі та для людини?

Молюски в природі є важливою складовою частиною водяних та наземних угруповань організмів. Вони входять у ланцюги живлення, поїдаючи органічні рештки, мікроорганізми, рослинну й тваринну їжу. Серед молюсків значна кількість є фільтраторами, які беруть участь у біологічному очищенні водойм (скойки, беззубки).

Різні види черевоногих (морське вушко, морський заєць), двостулкових (устриці, мідії, морські гребінці), головоногих (кальмари, восьминоги) людина використовує в їжу. Широко ведеться промисел черевоногих й двостулкових з метою використання черепашок, перлів, перламутру для виготовлення прикрас (перлова скойка, перлівниці).

Наземні молюски (слизняки, равлики виноградні) можуть завдавати шкоди культурним рослинам. Багато видів є проміжними хазяями для паразитичних червів (наприклад, ставковик малий для печінкового сисуна, бітінія для котячого сисуна). Серед двостулкових шкоди завдають прісноводний молюск дрейсена, корабельний черв’як. В умовах забруднення прісноводні види двостулкових можуть накопичувати в тканинах та черепашці отруйні речовини, тому в наш час їх у їжу вживати не рекомендується. З деяких видів молюсків Середземного моря отримують цінний барвник – пурпур. Каракатиць та восьминогів добувають також з метою отримання чорнильної рідини, з якої виготовляють натуральну туш та коричневу фарбу – сепію. У кишечнику кашалотів із неперетравлених решток головоногих утворюється амбра – речовина, яку застосовують у парфумерній промисловості як фіксатор запахів. Серед молюсків є й небезпечні для людини отруйні організми (конуси, певні види восьминогів). До Червоної книги України занесено 12 видів молюсків: ставковик булавоподібний, ставковик потовщений, гранарія зернова, хондрина вівсяна, перистома мердвенева, трихія опушена, устриця їстівна та ін.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Міні-проект «ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ПЕРЛИНИ?»

Перли бувають різного розміру і різні за забарвленням. Їх об’єднує те, що виникають вони у деяких двостулкових молюсків. Підготуйте міні-проект про те, якими молюсками і як утворюються перли.

Самостійна робота з визначальними картками

1.Розгляньте черепашки запропонованих молюсків і за допомогою картки визначте видові назви запропонованих молюсків.

2.Опишіть особливості визначених черепашок молюсків.

3.Зробіть висновок. Які особливості черепашок дозволяють визнача-

§ 21. Молюски, їхня різноманітність та значення

Тема 1. Різноманітність тварин

94

Картка для визначення видів молюсків

(правила роботи з карткою зазначені в додатку на с. 284)

2.Черепашка видовжена, конічна, висотою до 6 см, спірально закручена у вигляді башти, з гострою вершиною, 4–5 обертів .....

Ставковик великий

0.Черепашка дископодібна, блискуча, висотою до 1 см, діаметром

спіральних смуг, помітних на світлому фоні .........................................

Равлик смугастий садовий (Цепея садова)

4.Мушля овальна, тонкостінна, без зубчиків біля замкової зв’язки, верхів-

0.Мушля видовжено-овальна, товстостінна, має зубчики біля замкової

5.Мушля трикутної форми, довжина до 4–5 см, із зиґзаґоподібними коричневими смужками, брудно-зелене або жовте забарвлення .............

.............................................. Тригранка річкова (Дрейсена річкова)

0.Мушля майже округлої форми, діаметром до 2,5 см, без темних смуг,

Сторінка ілюстрацій

Іл. 84. Різноманітність черевоногих: 1 – Елізія зеленовуха – це перша відома науковцям тварина, здатна до фотосинтезу; 2 – Слизняк великий звичайний – молюск наших парків, садів, городів; 3 – Котушка рогова – прісноводні молюски, які можуть бути акваріумними тваринами; 4 – Рапана жилкувата – хижий молюск, живе в морях і поїдає устриць та мідій; 5 – Харонія тритон, або ріг Тритона – має найбільшу черепашку серед черевоногих

5

Іл. 85. Різноманітність двостулкових: 1 – найбільшим із двостулкових молюсків є Тридакна велетенська, яка може досягати 2 м у довжину й масою до 300 кг; 2 – Гребінець чорноморський – їстівні молюски-фільтратори з широкою віялоподібною мушлею; 3 – розкриті стулки Мідії чорноморської – їстівний молюск-фільтратор, який очищує воду; 4 – Корабельний черв’як – молюск, який живиться деревиною; 5 – Тригранка річкова (дрейсена) – поширений вид прісноводних молюсків з дуже характерним тригранним обрисом черепашки, ведуть прикріплений спосіб життя

4

Іл. 86. Різноманітність головоногих молюсків: 1 – Наутилус, або кораблик – найбільш примітивний із сучасних головоногих молюсків; 2 – Восьминіг-аргонавт – молюск з тонкостінними черепашками (за що його називають «паперовим корабликом»), які функціонують не в ролі скелета, а як камера для виведення потомства; 3 – Кальмар командорський – молюск, який має 10 щупалець, черепашка у вигляді залишкової внутрішньої пластинки; 4 – Восьминіг блакитнокільчастий – дрібний восьминіг із сильною отрутою, за що його називають «блакитною смертю»; 5 – Каракатиця широкорука – це найбільша із каракатиць, має внутрішню вапнякову черепашку у вигляді пластинки, втягувальні щупальця, які в спокої і під час руху розташовані в кишенях на голові

§ 21. Молюски, їхня різноманітність та значення

95

Тема 1. Різноманітність тварин

96

Ніде в тваринному царстві не проявляються з такою силою пристосувальні реакції організмів, як у паразитів.

В.А. Догель

§ 22. ПАРАЗИТИЧНІ БЕЗХРЕБЕТНІ ТВАРИНИ

Основні поняття й ключові терміни: ПАРАЗИТИЗМ. Проміжні хазяї. Основні хазяї.

Пригадайте! Які є типи середовищ існування?

Поміркуйте

В українській мові є слова-паразити, які проілюструвала Е. Мошковська у своєму вірші: «Жив-був цей, як його, ну, значить, і того, жило це саме зі своєю мамою. Був ще один дивак – це загалом значить так…». У соціології є поняття про соціальний паразитизм, а в біології у взаємовідносинах між живими організмами часто фігурують рослини-паразити, гриби-паразити, у побуті неробів, дармоїдів називають паразитами. Що ж означає слово «паразит» у біології?

ЗМІСТ

Хто такі паразити?

Зараження такими паразитами відбувається контактним шляхом, і живляться вони тканинами покривів (коростяні свербуни, коропоїди) чи кров’ю (блохи, п’явки).

Упродовж свого життя паразитичні організми можуть мати одного або декількох хазяїв. Так, аскарида людська паразитує в кишечнику людини все своє життя, а сисуни упродовж свого життєвого циклу мають двох хазяїв – проміжного і остаточного.

Проміжні хазяї – організми, у тілі яких паразит розвивається та часто розмножується безстатево або статево, але без запліднення (партеногенез).

Основні (остаточні) хазяї – організми, у тілі яких паразит розмножується статевим способом.

Крім порушення функцій, пов’язаних з ураженням тканин, паразити викликають отруєння організму хазяїв. Паразитів і спричинені ними хвороби вивчає паразитологія.

Отже, ПАРАЗИТИЗМ – це явище взаємовідносин між різними видами, коли один із них використовує іншого як джерело живлення та середовище існування, завдаючи при цьому шкоди.

Які безхребетні тварини є паразитами?

Паразитизм трапляється серед таких груп безхребетних тварин, як кишковопорожнинні, плоскі черви, круглі черви, кільчасті черви, членистоногі, молюски та ін. Серед кишковопорожнинних є вид, який паразитує в ікрі осетрових риб. Це поліподій – єдиний внутрішньоклітинний паразит з групи багатоклітинних тварин. Багато паразитів є серед плоских і круглих червів. Вони спричиняють небезпечні для людей і тварин захворювання, що називають гельмінтозами. Паразитичні черви, або гельмінти, дуже поширені на Землі. Так, тільки в тілі людини можуть жити майже 300 видів гельмінтів. Найпоширенішими паразитичними червами є печінковий сисун, котячий сисун, ціп’як свинячий, ціп’як бичачий, широкий стьожак, ехінокок, аскариди, гострики, трихінела.

Іл. 87. Представники паразитів: 1 – поліподій; 2 – ціп’як бичачий; 3 – аскарида людська; 4 – п’явка риб’яча; 5 – коропоїд; 6 – кліщ собачий;

7 – воша головна; 8 – блоха людська

§ 22. Паразитичні безхребетні тварини

97

Тема 1. Різноманітність тварин

Серед кільчастих червів паразитами є п’явки. Більшість з них харчується кров’ю живителів, якими є риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці. Прикладом таких паразитів є риб’яча п’явка. Вона знаходить здобич за допомогою нюху й прикріпляється до неї присоскою, розташованою на задній частині тіла. Особлива речовина, що міститься в слині, перешкоджає зсіданню крові, тому рана продовжує кровоточити якийсь час, щоб п’явка могла вдосталь поживитися.

Серед членистоногих паразитами є коропоїди, кліщі, блохи, воші та ін. Коропоїди – це невеликі ракоподібні, що живуть на поверхні тіла риб та живляться їхніми соками. Кліщі належать до павукоподібних і є родичами павуків. Зазвичай ці паразити сидять на кінцях стебел трави і чекають на здобич, що проходитиме повз них. Якщо поряд з’являється теплокровна тварина, кліщ стрибає на неї й міцно прикріплюється передніми кінцівками, на яких є чіпкі кігтики. Воші – комахи з плоским тілом, у яких відсутні крила, погано розвинені очі й наявний колюче-сисний ротовий апарат. Ноги в цих істот чіпкі, пристосовані для утримання на волосяному покриві хазяїна. Зір у них слабкий, зате воші дуже добре орієнтуються по запаху. Всі представники групи – ектопаразити більшості ссавців і людини. Це

людська воша, тюленяча воша, оленяча воша, заяча воша, свиняча воша та ін. Блохи – паразитичні комахи, у яких відсутні крила, є ко- лючо-сисний ротовий апарат і сильні стрибальні ноги. Тіло цих дрібних комах здавлене з боків, голова маленька з однією парою простих очей і короткими вусиками. Паразитують на тілі звірів і людини й живляться, висмоктуючи кров. Представниками є блохи: людська, пацюкова, котяча, собача та ін.

Отже, паразитичні види зустрічаються в усіх великих систематичних групах безхребетних тварин.

Які пристосування тварин до паразитичного способу життя?

Упродовж еволюції паразитичні тварини пристосувалися до паразитичного способу життя, основними ознаками якого є певні особливості будови (морфологічні), функцій (фізіологічні) та розмноження (репродуктивні).

Таблиця 8. ДЕЯКІ ОЗНАКИ ПРИСТОСУВАННЯ ПАРАЗИТІВ

незнезаражених фекалій як добрив; систематичні медичні огляди для виявлення та лікування хворих тварин і людей; знищення проміжних хазяїв (наприклад, молюсків, бліх) тощо. Особливо важливими заходами профілактики є дотримання правил особистої гігієни: миття рук перед їдою, боротьба з мухами, переварювання, прожарювання, пересолення м’яса, риби, застосування в їжу митих овочів, фруктів.

Отже, паразити мають різноманітні форми пристосувань, що забезпечує їх процвітання.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

личинки з яйця в тонкій кишці; В – статевозрілі аскариди; Г – проникнення личинки у кровоносні судини і пізніше в легені; Д – запліднене яйце; Е – інвазійне яйце (після дозрівання в ґрунті); Є – зараження людини (через немиті овочі або забруднену воду, брудні руки).

Біологія + Фітотерапія

Насіння гарбуза використовують для очищення організму від різноманітних паразитів. Воно містить речовину (кукурбітин), що згубно діє на нервову систему червів та призводить до смерті. Гарбузове насіння – це універсальний засіб, оскільки він не має жодних протипоказань та не подразнює слизову травного каналу, на відміну від багатьох аптечних ліків. А які ще рослини рекомендуються для профілактики й боротьби з паразитичними тваринами?

РЕЗУЛЬТАТ

§ 22. Паразитичні безхребетні тварини

99

Тема 1. Різноманітність тварин

100

Хордові тварини є найдосконалішими у тваринному світі.

З підручника

§ 23. ХОРДОВІ, ЇХНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА РІЗНОМАНІТНІСТЬ

Основні поняття й ключові терміни: ХОРДОВІ. Хорда. Нервова трубка. Хребетні.

Пригадайте! Що таке двобічна симетрія, вторинна порожнина тіла, зародкові листки, замкнена кровоносна система?

Поміркуйте

1 – найбільша тварина на Землі, найгучніша тварина на Землі – синій кит (вага до 150 т); 2 – найшвидша літаюча тварина на Землі – сокіл-сапсан (розвиває швидкість до 320 км/год); 3 – найшвидша бігаюча тварина на Землі – гепард (розвиває швидкість до 110 км/год); 4 – найвища тварина на Землі – жирафа (до 5,5 м). Які ж особливості будови дозволяють цим хордовим тваринам ставити такі рекорди?

ЗМІСТ

Які особливості поширення хордових?

Тип Хордові об’єднує риб, земноводних, плазунів, птахів і ссавців. Існує понад 41 000 видів хордових тварин (в Україні – майже 750), що становить всього 3% від загальної кількості видів усіх тварин. Але, незважаючи на це, хордові поширені по всій земній кулі й часто живуть в умовах, недоступних для інших тварин. Наприклад, завдяки досконалим механізмам теплорегуляції пінгвіни можуть жити й розмножуватися в Антарктиді при температурі –50 °С.

Представники типу Хордові мають органи, що забезпечують життєдіяльність у найрізноманітніших середовищах існування. Наприклад, кінцівки хордових можуть набувати вигляду плавців, ластів, крил, ніг. Заселяють представники цієї групи водне (наприклад, хрящові й променепері риби, морські черепахи), ґрунтове (риючі ссавці), повітряне (птахи, літаючі ссавці), наземне (земноводні, плазуни) середовища. Є серед хордових і паразити (наприклад, міноги є зовнішніми паразитами риб).

Хордові тварини пересуваються найшвидше від усіх тварин, тому спроможні легко добувати їжу й уникати небезпеки. Про їхню досконалість свідчить і той факт, що вони в ланцюгах живлення є завершальною ланкою. Високий рівень організації дозволяє однаково успішно існувати й процвітати хордовим як дрібних, так і великих розмірів.