
Підручники з Біології / Біологія 7 клас / Остапченко Біологія 7 клас. 2020
.pdf
Тема 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН
Для допитливих ³ км³тливих
Серед сумчастих ссавців є багато видів, які за будовою та способом життя нагадують певні види плацентарних ссавців, наприклад сумчасті куниці та зви- чайні куниці, сумчасті кроти та звичайні кроти. Чим можна пояснити таку зовнішню подібність тварин, які населяють різні континенти та належать до різних систематичних груп?
§24. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ССАВЦІВ: ГРИЗУНИ, ЗАЙЦЕПОДІБНІ, КОПИТНІ
Пригадайте, які типи зубів характерні для ссавців.
Гризуни та зайцеподібні живляться переважно рослинною їжею. Вони мають великі й гострі різці та кутні зуби з плоскою жувальною поверхнею, ікла відсутні.
Які ознаки притаманні представникам гризунів?
Гризуни – дрібні та середні за розмірами тварини. Поширені на різних континентах, ведуть наземний, підземний, деревний чи напівводний спосіб життя. Для цих тварин характерна наявність чотирьох різців (по два на кожній щелепі) (див. мал. 137. А). Різці вкриті емаллю лише спереду, тому вони сточуються з того боку, де емалі немає, і постійно залишаються гострими
Білка звичайна, àáî вивірка звичайна (мал. 143, 1), – відомий усім
мешканець лісів і лісопарків. Живе в дуплах дерев чи в гніздах, які влаштовує на деревах. Живиться переважно насінням та плодами рослин. Перед зимовим періодом запасає насіння і плоди рослин, сприяючи їхньому розповсюдженню.
Бобер європейський (мал. 143, 2) веде напівводний спосіб життя, заселяючи береги невеликих річок, озер тощо. Сплющений і розширений хвіст цих тварин допомагає плавати у воді. Живуть бобри колоніями, будують характерні «боброві хатинки». У водоймах з непостійним рівнем води бобри влаштовують греблі. Так вони підтримують постійний рівень води в загатах, запобігаючи осушенню своїх оселень.
Найчисленніша група – мишоподібні гризуни. До них належать миші (хатня, лісова тощо), пацюки (сірий і чорний), хом’яки, полівки. Миша хатня та два види пацюків пристосувалися до життя в оселях людини та поблизу них. Там вони знаходять оптимальніумови для життя (пригадайте, такі види називають синантропними). Оселяючись у житлі людини,
миша хатня та пацюки знищують і псують харчові продукти.
2
4
3
Ìàë. 143. Гризуни: 1 – білка звичайна; 2 – бобер європейський; 3 – хом’як звичайний; 4 – сліпак
91

Õîì’ÿêè (звичайний та сірий) (мал. 143, 3) мають об’ємні защічні мішки, за допомогою яких переносять їжу до свого житла. У системі ходів хом’яки влаштовують комори, у яких запасають до 30 кг їжі (зерна, картоплі, моркви).
Ñëіïàêè (мал. 143, 4) ведуть підземний спосіб життя, створюючи в
ґрунті складну систему ходів. Ґрунт риють за допомогою різців, а виштовхують його з нори назовні головою. Підземний спосіб життя позначився на зовнішньому вигляді цих тварин: сліпаки не мають вушних раковин, маленькі очі сховані під шкірою, волосяний покрив – короткий і густий. Живляться сліпаки підземними частинами рослин, запасаючи їжу у своїх ходах. Усі види сліпаків фауни України (піщаний, буковинський, подільський та білозубий) потребують охорони. Причиною зменшення чисельності цих тварин є господарська діяльність людини: обробіток ґрунту, внесення отрутохімікатів тощо.
|
|
|
|
За якими ознаками зайцеподібнівідрізняються |
|
|
|
|
|
від гризунів? Від гризунів зайцеподібні âіäðіç- |
|
|
|
|
|
няються наявністю двох пар різців на верхній |
|
|
|
|
|
щелепі (замість однієї пари у гризунів). До цих |
|
|
|
|
|
тварин належать, зокрема, зайці та кролі. Зайці |
|
|
|
|
|
мають видовжені задні кінцівки та вушні |
|
|
|
|
|
раковини. Не риють нір, а відпочивають прямо на |
|
|
|
|
|
ґрунті. Ведуть переважно нічний спосіб життя. |
|
|
|
|
|
Звичайним видом для нашої країни є çàєöü ñіðèé, |
|
|
|
|
|
àáî русак (мал. 144, 1). Утікаючи від хижаків, |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
заєць-русак здатний розвивати |
швидкість до |
|
|
|
|
50 км на годину. |
|
|
|
|
|
Кролі відрізняються від зайців коротшими та |
|
|
|
|
|
ширшими вухами, їхні задні лапи та хвіст також |
|
|
|
|
|
коротші. Кріль дикий, àáî європейський (ìàë. |
|
|
|
|
|
144, 2), живе в норах, оселяється переважно |
|
|
|
|
|
колоніями. Трапляється на півдні України. Люди- |
|
|
|
|
|
на приручила дикого кроля і вивела багато його |
|
|
2 |
|
порід. Особливо цінується сріблясто-сіре хутро |
||
|
|
||||
Ìàë. 144. Зайцеподібні: |
кролів породи «шиншила». Ангорського кроля, |
||||
довжина шерсті якого сягає 12 |
см, розводять |
||||
1 – çàєöü ñіðèé; |
|
|
2 – кріль дикий |
заради цінного пуху (підшерстя); породу «білий |
|
велетень» – заради м’яса. |
||
|
Які ознаки характеризують копитних ссавців? Ó ðàöіîíі копитних
ссавців переважає рослинна їжа. Тому в цих тварин добре розвинені різці та кутні зуби, які мають складчасту поверхню і слугують для перетирання їжі (див. мал. 137. Б, 1). Копитні здатні до швидкого бігу, спираючись на пальці, вкриті роговими копитами. Серед копитних розрізняють непарнокопитних і парнокопитних.
Непарнокопитні об’єднують великих тварин з непарним числом розвинених пальців (один або три) на кінцівках. Усі інші пальці або недорозвинені, або відсутні. Наприклад, один розвинений палець мають коні, зебри, віслюки. З диких коней до наших часів зберігся лише кінь Пржеальськог (мал. 145, 1). Цей підвид дикого коня раніше був поширений у степах Центральної Азії. Нині мешкає лише на заповідних територіях. Близький родич коней – кулан – поширений у деяких пустельних і напівпустельних регіонах Азії. В Україні куланів утримують на острові Бірючий в Азовському морі. Цей вид занесено до Міжнародної червоної книги.
92

Тема 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН
Носороги (мал. 145, 2) – нечисленна група |
|
|
тварин з трипалими кінцівками та голою товстою |
|
|
шкірою. На лобових кістках розташовані один |
|
|
чи два роги. Поширені в Африці та Південно- |
|
|
Східній Азії. Усі види носорогів занесено до |
|
|
Міжнародної червоної книги. |
|
|
Представники парнокопитних мають парне |
|
|
число розвинених пальців на кінцівках (два або |
|
|
|
|
|
чотири). Залежно від особливостей будови травної |
|
|
системи їх поділяють на жуйних і нежуйних. |
|
|
Äî нежуйних парнокопитних належать свині |
|
|
та бегемоти. На їхніх кінцівках розвинені по |
|
|
чотири пальці. Дика свиня, àáî кабан (ìàë. |
|
|
146), – всеїдна тварина. Для неї характерна ви- |
|
|
довжена морда з позбавленим волосся «п’ятаком» |
|
|
|
2 |
|
навколо ніздрів. За його допомогою тварини |
|
|
|
|
|
риють ґрунт у пошуках їжі. У самців добре роз- |
Ìàë. 145. Непарно- |
|
винені ікла, які слугують надійним захистом від |
копитні: 1 – кінь |
|
ворогів. Тіло тварини вкриває жорстка щетина, |
Пржевальського; |
|
що захищає шкіру від пошкоджень. В Україні |
2 – носоріг чорний |
|
|
|
|
кабан мешкає у вологих лісах (переважно дубо- |
|
|
вих і букових), чагарниках. Важливу роль кабани відіграють у житті лісів: живлячись ґрунтовими комахами, ці тварини знищують значну кількість шкідників (зокрема, личинок хрущів). Риючи, кабани закопують плоди та насіння дерев у глиб ґрунту, чим сприяють відновленню лісів. Дика свиня – предок свійської свині, яку розводять заради м’яса, сала та шкури.
Бегемот, або гіпопотам, веде напівводний спосіб життя. Має товсту шкіру, яка потребує постійного зволоження. Бегемоти поширені в Центральній та Східній Африці, пере-
важно в національних парках і заповідниках.
Жуйні парнокопитні характеризуються стрункими кінцівками та особливою будовою шлунка. Вони живляться рослинною їжею, яку зрізують за допомогою різців. У ротовій порожнині їжа зволожується слиною, яка містить травні соки, і пережовується за допомогою кутніх зубів. До жуйних належать олені, козли, барани, бики, жирафи та інші. Найбільший представник оленів – ëîñü – має довгі кінцівки, велику голову та широкі
|
|
2 |
|
3 |
|
|
|
Ìàë. 147. Жуйні парнокопитні: 1 – лось; 2 – плямистий олень; 3 – зубр
93

роги (мал. 147, 1). В Україні також трапляється козуля європейська та акліматизований зі Східної Азії плямистий олень (мал. 147, 2). Таку назву вид дістав через плямисте забарвлення шерсті.
На відміну від оленів, чиї кісткові роги щорічно замінюються, інші представники жуйних мають порожнисті нерозгалужені роги. Вони утворені роговими чохлами, розташованими на виростах кісток черепа. Такі роги ростуть упродовж усього життя. Найбільші розміри серед порожнисторогих мають бики. У цих сильних тварин могутнє тіло, товсті й короткі роги, які є і в самців, і в самок. До Червоної книги України та Міжнародної червоної книги занесено зубра (мал. 147, 3). Цей лісовий велетень в Україні вільно мешкав до початку XVIII сторіччя. На початку XX сторіччя він зберігся тільки в зоопарках і приватних угіддях.
Б³олог³чний словничок: гризуни, зайцеподібні, парнокопитні, непарнокопитні.
ПЕРЕВ²РТЕ ЗДОБУТ² ЗНАННЯ
1. Які риси подібності та відмінності в будові гризунів і зайцеподібних ви знаєте? 2. Яка роль гризунів у природі та господарстві людини? 3. Які риси притаманні копитним тваринам? 4. Чим відрізняються представники парнокопитних від непарнокопитних?
Обговор³ть у групах
1. Як спосіб живлення гризунів та зайцеподібних позначився на особливостях будови їхнього зубного апарату? 2. Які органи чуття: зору, слуху чи нюху – мають бути найкраще розвинені в копитних, щоб рятуватися від ворогів?
Для допитливих ³ км³тливих
У кролів, на відміну від зайців, малята народжуються безпорадними. Як це пов’язано зі способом їхнього життя?
§25. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ССАВЦІВ: ХИЖІ, КИТОПОДІБНІ
Пригадайте, які типи зубів є у ссавців.
Як спосіб живлення хижих тварин позначається на їхній будові та поведінці? Äî хижих належать тварини, які живляться переважно тваринною їжею. Вони мають добре розвинені ікла, один кутній зуб з кожного боку щелепи перетворився на так званий хижий зуб (див. мал. 137. В, 4). Він великий за розмірами, з гострим ріжучим краєм: за його
допомогою тварини подрібнюють кістки, |
|
перерізають сухожилки тощо. Найвідоміші |
|
представники хижих – це вовчі, котячі, |
|
куницеві, ведмедеві. |
|
Äî вовчих належать вовк, собака, |
|
песець, шакал, лисиця та інші. Ці тварини |
|
мають довгі кінцівки з невтяжними кігтями; |
|
під час бігу вони спираються лише на |
|
пальці. Свою здобич здатні тривалий час |
|
переслідувати. Голова вовчих з видовженою |
|
мордою, оскільки в цих тварин добре роз- |
|
винений нюх. |
|
Âîâê (мал. 148) поширений майже всюди |
|
в Україні. Вовки утворюють зграї, у яких |
|
буває від декількох до 20–40 особин. Вони |
Ìàë. 148. Âîâê |
94

Тема 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН
сильні та спритні хижаки. За масового розмноження можуть становити небезпеку для тваринництва та мисливства.
Äî котячих належать кішка, рись, тигр, лев. Ця група об’єднуєтварин з довгими кінцівками та зазвичай втяжними кігтями (мал. 149, 1). На відміну від вовчих, котячі здебільшого чатують на здобич, а не наздоганяють її. У котячих, порівняно з вовчими, гірше розвинений нюх, але гострі зір і слух.
Кіт лісовий (якого вважають предком домашньої кішки) живе в дуплах, розщілинах скель, а також норах борсуків і лисиць. В Україні цей рідкісний вид трапляється в Карпатському регіоні, а також в окремих районах Вінницької, Кіровоградської та Одеської областей.
Ðèñü в Україні мешкає на Поліссі та в Карпатах. Цю рідкісну тварину можна розпізнати за китицями на верхівках вушних раковин і коротким хвостом (мал. 149, 2).
Куницеві дрібні та середніх розмірів тварини з укороченими кінцівками та видовженим гнучким тілом. Ведуть переважно наземний спосіб життя, багато з них добре лазять по деревах. Борсуки більшу частину життя проводять у глибоких норах. Річкова видра живе в чистих водоймах України й
живиться переважно рибою, взимку – жабами. Серед куницевих чимало
цінних хутрових звірів, які є об’єктом промислу або їх розводять на звірофермах.
Ведмедеві великі хижі тварини, які мають дуже короткий хвіст, рухаються, спираючись на всю стопу, а не на пальці, як вовчі чи котячі. В Українських Карпатах трапляється ведмідь бурий (мал. 150). Він віддає перевагу глухим лісам з поваленими стовбурами дерев, а живиться на відкритих ділянках переважно рослинною їжею. Узимку в барлогах впадає у зимовий сон.
Багато видів хижих потребують охорони. До Червоної книги України
|
занесені: горностай, тхори степовий і |
|
Ìàë. 150. Ведмідь бурий |
лісовий, норка європейська, перегузня, |
|
борсук, видра річкова, кіт лісовий, |
||
|
||
рись звичайна, або європейська, ведмідь бурий. |
Як китоподібні пристосувалися до життя у водному середовищі?
Китоподібні повністю перейшли до водного способу життя, їхні передні кінцівки перетворилися на ласти, що нагадують плавці риб, задні кінцівки зникли, а хвостовий плавець китоподібних – це згортка шкіри, що
95

Ìàë. 151. Ñèíіé êèò
рухається у вертикальній площині. Шкіра китоподібних майже позбавлена волосяного покриву, відсутність якого компенсується добре розвиненим підшкірним жировим прошарком (його товщина може перевищувати 50 см). Легені мають великий об’єм, що надає змоги тривалий час перебувати під водою. Ніздрі зсунуті на тім’я, відкриваються лише під час вдиху та видиху, решту часу – закриті клапанами. У прохолодну погоду водяна пара з повітря, яке видихається (іноді – з бризками води), конденсується, утворюючи фонтан – своєрідну «візитну картку» китів.
У китоподібних добре розвинені зір і особливо слух. Зубаті кити здатні до ехолокації. Кити народжують сформованих малят, що відразу можуть плисти за матір’ю.
Китоподібних поділяють на беззубих, або вусатих, і зубатих китів.
Беззубі, àáî вусаті, кити замість зубів мають рогові пластинки, розташовані на верхній щелепі та піднебінні в ротовій порожнині. Вони утворюють цідильний апарат – так званий китовий вус. Тварини проціджують через нього значну кількість води. Проціджена їжа (переважно планктонні рачки) за допомогою язика спрямовується до глотки. До вусатих китів належить найбільша тварина з усіх, що мешкають на Землі, – ñèíіé êèò (ìàë. 151).
Інтенсивний промисел вусатих китів, яких здобували заради м’яса, жиру та китового вуса, призвів до значного зменшення чисельності цих тварин. На деякі види (наприклад, синього кита) полювання заборонено взагалі, на інші – обмежено.
Зубаті кити мають багато зубів коніч-
ної форми, які слугують для захоплення та утримання здобичі. Це хижаки, що живляться рибою, головоногими молюсками, тюленями тощо. До зубатих китів належать дельфіни, кашалоти, косатки. В Україні мешкають такі види дельфінів: афаліна чорноморська (мал. 152), морська свиня (або азовка) та дельфін звичайний (білобоч- ка). Усіх їх занесено до Червоної книги України.
Дельфіни утворюють зграї. Мають добре розвинений головний мозок, який визначає складну поведінку цих тварин. Промисел зубатих китів заборонено, багато видів занесено до Міжнародної червоної книги.
Б³олог³чний словничок: китовий вус.
Ìàë. 152. Афаліна чорноморська
96

Тема 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН
ПЕРЕВ²РТЕ ЗДОБУТ² ЗНАННЯ
1. Які риси характерні для представників хижих? 2. Які риси притаманні представникам китоподібних?
Для допитливих ³ км³тливих
1. Чому в китоподібних волосяний покрив нерозвинений, а задні кінцівки зникли? 2. Тривалий час китоподібних вважали рибами (пригадайте відомі вам казки: «чудо-юдо риба-кит»), оскільки зовні тварини цих груп дещо подібні й мешкають у водному середовищі. Першим відніс китоподібних до ссавців шведський учений Карл Лінней. Як ви вважаєте, що наштовхнуло його на думку, що кити – не риби, а ссавці?
§26. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ССАВЦІВ: ПРИМАТИ
Пригадайте особливості будови хребетних тварин.
Які ссавці належать до приматів? Примати група ссавців, до якої |
|
належить і людина. Спільною ознакою приматів є рухливі п’ятипалі |
|
кінцівки хапального типу. Великий палець протистоїть іншим, що дає |
|
змогу урізноманітнити хапальні рухи. Під час пересування |
ïî çåìëі |
примати спираються на всю стопу. У них добре розвинений |
головний |
мозок. З органів чуття найкраще розвинені |
|
|
органи слуху та зору. |
|
|
Поширені примати в тропічних і субтро- |
|
|
пічних частинах Азії, Африки, Південної та |
|
|
Центральної Америки. Лише один вид мавп у |
|
|
природних умовах |
трапляється на півдні |
|
Європи (Іспанія). |
|
|
Напівмавпи |
тварини дрібних і серед- |
|
ніх розмірів. Очі широко розставлені, хвіст |
|
|
довгий, пухнастий. Пальцічасто закінчуються |
|
|
не нігтями, а гачкуватими кігтями. Більшість |
|
|
видів напівмавп веде нічний або сутінковий |
|
|
спосіб життя. Представниками напівмавп є |
|
|
лемури (мал. 153). Ці тварини мають великі |
|
|
очі, живуть на деревах, живляться плодами, |
Ìàë. 153. Лемур котячий |
|
комахами, яйцями |
птахів, дрібними амфі- |
|
біями та рептиліями. |
|
|
Мавпи відрізняються від напівмавп кращим розвитком головного |
||
мозку. Очні заглибини спрямовані вперед, |
забезпечуючи так званий |
îá’єìíèé çіð (коли поля зору правого та лівого очей перекриваються). Пальці закінчуються нігтями. Мавп поділяють на широконосих і вузьконосих
Широконосі мавпи (ігрунки, ревуни, павукоподібні мавпи) мають широку носову перетинку між носовими отворами (звідки й походить їхня назва). Живуть на деревах, мають довгий цупкий хвіст. Живляться плодами рослин, комахами, дрібними пташками та їхніми яйцями.
Вузьконосі мавпи (макаки, мартишки, павіани та інші) характеризуються вузькою носовою перетинкою, деякі види не мають хвоста. Макаки мають довгий хвіст, ведуть груповий наземний спосіб життя або мешкають на деревах. Поширені в лісах та горах Африки та Азії, живляться рослинною та тваринною їжею. Серед них найвідоміший акак-резус (ìàë. 154, 1).
97

|
|
2 |
|
3 |
Ìàë. 154. Вузьконосі мавпи: 1 – макак-резус; 2 – зелена мартишка; 3 – павіан
Мартишки переважно живуть у тропічних лісах Африки. Живляться рослинною їжею. Часто мають довгі вуса чи бороду, як-от елена артишка (ìàë. 154, 2). Ïàâіàíè (мал. 154, 3) поширені в Африці, тримаються зграями. Всеїдні, живуть стадами із чіткою ієðàðõієþ. Це означає, що кожна особина має в стаді певну чергу при споживанні їжі, певне місце під час пересування стада тощо. Стадом керує вожак – сильний самець, якому підпорядковуються всііншіособини. Павіанів ще називають
«собакоголовими мавпами», бо їхня голова схожа на собачу.
Які риси притаманні людиноподібним мавпам? Äëÿ людиноподібних мавп характерною ознакою є відсутність хвоста. Головний мозок добре розвинений. До них належать гібони, орангутан, шимпанзе, горила.
Ãіáîíè (мал. 155, 1) мають довгі передні кінцівки, за допомогою яких стрибають з гілки на гілку. Живуть у лісах Південної та Південно-Східної
Àçії.
Орангутан (мал. 155, 2) – велика мавпа з видовженими кінцівками, вкрита рудою шерстю. Живе на деревах і дуже рідко спускається на землю («оранг-утан» у перекладі з малайської мови означає «лісова людина»). Поширений у вологих тропічних лісах островів Суматра та Калімантан (Індонезія). Живиться плодами рослин, а також яйцями птахів і пташенятами. Живе до 30 років. Вид занесено до Міжнародної червоної книги
Шимпанзе звичайний (мал. 155, 3) має густий чорний волосяний покрив. Лицьовий відділ черепа ледь виступає вперед. На відміну від орангутана, у шимпанзе великі вушні раковини. Поширений у лісах та на відкритих просторах Екваторіальної Африки, живиться переважно рослинною їжею. Як і павіани, шимпанзе тримаються групами, які очолює самець-вожак. Тривалість життя шимпанзе – до 60 років. У шимпанзе
2 |
3 |
4 |
Ìàë. 155. Людиноподібні мавпи: 1 – гібон; 2 – орангутан; 3 – шимпанзе звичайний; 4 – горила
98

Тема 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН
добре виявлені емоції, хороша пам’ять. У 30-х роках XX сторіччя відкрито карликового шимпанзе, або бонобо. Обидва види шимпанзе занесено до Міжнародної червоної книги.
Горила (мал. 155, 4) – найбільша з людиноподібних мавп. Шкіра та шерсть, яка вкриваєтіло, чорні. Велика голова з низьким лобом, суцільним кістковим валком над очима та масивними щелепами. Живуть горили невеликими групами на території Екваторіальної Африки. Їхній спосіб життя мало пов’язаний з деревами, це переважно наземні тварини. Живляться рослинною їжею. Горилу також занесено до Міжнародної червоної книги.
Найближчі до людини за біологічними показниками та спадковою інформацією горила й шимпанзе. Дані молекулярних досліджень свідчать про те, що в шимпанзе й людини спадкова інформація збігається на 91 %.
Б³олог³чний словничок: примати, об’ємний зір, ієрархія.
ПЕРЕВ²РТЕ ЗДОБУТ² ЗНАННЯ
1. Яка загальна характеристика приматів? 2. Які особливості відрізняють людиноподібних мавп від інших?
Ц³каво знати
В Індії макак-резусів уважають священними тваринами. Для них на полях залишають незібраною частину врожаю. Давні єгиптяни вважали священними павіа- нів-гамадрилів.
Ви вже знаєте, яку важливу роль відіграють бджоли та джмелі як запилювачі рослин. Зокрема, тільки ці комахи запилюють конюшину, яка слугує кормовою рослиною для свійських копитних тварин. Ураховуючи те, що завдяки
бджолам людина отримує мед, віск, прополіс (цінну клейку речовину, яку виробляють бджоли для замазування щілин у вулику і яка має лікувальні властивості), роль цих комах у житті людини зростає ще більше. Але надмірне використання пестицидів часто спричиняє масову загибель комах-запилювачів. Тому перед тим, як застосовувати їх для боротьби зі шкідливими видами комах, рослин, паразитичних грибів тощо, потрібно переконатись у тому, що ці речовини безпечні для корисних представників місцевої фауни.
Нині, коли загострюється проблема забезпечення людства продовольством, а ресурси Світового океану постійно скорочуються, дедалі важливішу роль відіграє аквакультура – штучне розведення та вирощування водних організмів (риб, ракоподібних, молюсків тощо). Але веденню аквакультури заважає забруд-
нення водойм промисловими та побутовими стоками. Тому для отримання потрібної кількості аквакультури людина має дбати про чистоту водойм, зокрема про їхній захист від забруднення.
В Україні поширений шершень. Його отрута вкрай небезпечна для людини: 3–4 ужалення цієї великої оси можуть спричинити важкі наслідки, особливо якщо людина має підвищену чутливість до отрути перетинчастокрилих. Зага-
лом шершні не агресивні, але можуть нападати на людину, захищаючи своє гніздо. Тому не слід дратувати суспільних перетинчастокрилих, порушувати їхні гнізда. Ці комахи не вважають людину за ворога та жалять її, лише захищаючи своє життя чи сім’ю. Якщо ж шершень вас ужалив, потрібно промити уражену ділянку тіла водою з дезінфікуючим милом, обробити ранку тампоном зі спиртом та прикласти до неї
щось холодне.
99

Якщо ужалення або укуси отрутних тварин траплялися і раніше, варто застосувати протиалергічний засіб. У будь-якому разі, якщо вас ужалила або укусила отрутна тварина (наприклад, тарантул, каракурт, гадюка), слід негайно
звернутися до лікаря, який надасть кваліфіковану допомогу.
Багато людей бажають утримувати в себе вдома екзотичних тварин: комах, павуків, акваріумних риб, амфібій, ящірок тощо. За допомогою інтернету проведіть маркетинг: з’ясуйте, які із цих тварин користуються попитом у вашому регіоні, яка їхня вартість, чи легко їх розводити, яка специфіка їхнього розведення, чи безпечні вони для здоров’я людини. Зробіть висновок: яких тварин ви могли б роз-
водити з метою отримання прибутку.
ДОВЕДЕМО НА ПРАКТИЦ²
Практична робота 3
Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗОВНІШНЬОЇ БУДОВИ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН У ЗВ’ЯЗКУ З ПРИСТОСУВАННЯМ ДО РІЗНИХ УМОВ ІСНУВАННЯ
Ìåòà: з’ясувати особливості будови хребетних тварин у зв’язку з існуванням у різних умовах.
Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: вологі препарати,
опудала хребетних тварин, фото-, відеофрагменти, малюнки.
Хід роботи
1. Розгляньте запропоновані вчителем або вчителькою вологі препарати, опудала, фото хребетних тварин (рибу, амфібію, рептилію, птаха та ссавця).
2. Зверніть увагу на такі ознаки: покриви тіла, форма тіла, органи пересування, органи дихання
3. Зробіть висновки, зазначивши основні пристосування в зовнішній будові хребетних тварин до життя в різних умовах середовища.
100