Підручники з Біології / Біологія 6 клас / Костіков Біологія 6 клас. 2020

§ 46. Поняття про гриби. Особливості живлення грибів 201

велику молекулу целюлози — на багато дрібних молекул глюкози, велику білкову молекулу — на багато дрібних молекул амінокислот.

Поживні речовини всмоктуються клітинами гриба у вигляді розчину. Тому гриби потребують багато води. Саме через це садовина та городина швидко вкриваються цвілевими грибами (цвіллю) у вологих приміщеннях або у вогких льохах, а в ліс по гриби ходять після дощів.

Часто вода знаходиться на значній відстані від джерела їжі. Тому гриби певною частиною тіла поглинають воду. Потім перекачують її туди, де знаходяться придатні для живлення складні органічні речовини, і виділяють назовні разом із розчиненими в ній ферментами. Ферменти здійснюють позаклітинне травлення: вони розкладають складні органічні сполуки на прості. Розчин простих органічних сполук всмоктується до клітини (мал. 201).

Такий спосіб живлення позначається на будові організму, який є системою мікроскопічних довгих розгалужених ниток. Цей організм має назву грибнèця. Вона охоплює великі площі. Плодîві тілà, що їх у повсякденному житті називають грибами, — це лише мала видима частка грибного організму, більша частина якого схована у ґрунті.

У середньому в 1 г ґрунту довжина грибниці коливається від

Цікаво

1 м до 100 м (рекордним вважається значення 35 км на 1 г

знати

ґрунту). Найбільшу грибницю має осінній опеньок, що зростає на території США: вона охоплює площу 890 га. Це найбільший на нашій планеті наразі відомий гриб.

Мал. 201. Живлення грибів

202 Тема 5. Гриби

За джерелом надходження поживних речовин гриби поділяють на сапротрîфів, паразитів та симбіотрîфів. Джерелом поживних речовин для грибів-сапротрîфів є мертва органічна речовина. Для грибів-паразитів — органічні речовини живих істот. Грибисимбіотрîфи живуть у симбіозі з іншими організмами і отримують поживні речовини від них (мал. 202).

Енергію гриби отримують шляхом дихання — за допомогою кисню вони окиснюють у мітохондріях частину поглинутих простих органічних речовин до вуглекислого газу та води, синтезуючи при цьому молекули АТФ.

Деякі групи грибів, наприклад др³жджі, крім дихання, можуть отримувати енергію без участі кисню — у процесі брод³ння.

Від рослин гриби відрізняються гетеротрофним типом живлення, а отже, відсутністю хлоропластів і нездатністю до фотосинтезу. Від тварин вони відрізняються способом поглинання поживних речовин, яке здійснюється лише шляхом всмоктування. До поглинання

ГРИБИ-САПРОТРОФИ

ГРИБИ-ПАРАЗИТИ

Мал. 202. Сапротрофні, паразитичні та симбіотрофні гриби

«Ні» в дужках означає: зазвичай — ні, але відомі виключення.

2.Відомо, що грибам для росту потрібна вода. Водночас звичні для нас шапинкові гриби під водою не ростуть. Чому? Спробуйте сформулювати і обґрунтувати власну гіпотезу.

§47. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ГРИБІВ: ГРИБНИЦЯ, ПЛОДОВЕ ТІЛО. РОЗМНОЖЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ ПЕЧЕРИЦІ)

Ви довідаєтеся про особливості будови грибів, а також про те, чим клітини грибів схожі на клітини рослин та клітини тварин.

З будовою грибів ми ознайомимося на прикладі печерèці. Цей гриб вирощують на підприємствах промислового грибництва, тож його можна побачити в будь-якому супермаркеті. У природних умовах печерицю можна знайти насамперед на полях, на луках, у лісосмугах, хоч деякі види печериці зростають і в лісах.

Організм печериці — грибниця, яку науковці називають міцåлієм. Це система дуже довгих розгалужених мікроскопічних ниток, що знаходиться у ґрунті (мал. 203). Такі нитки називаються г³фами. Кожна гіфа утворена ланцюжком видовжених безбарвних клітин. Отже, клітини утворюють гіфу, а гіфи — багатоклітинний міцелій.

Клітини гіф укриті щільною клітинною оболонкою, основу якої складає нерозчинна у воді та хімічно стійка речовина — хітèн. Під клітинною оболонкою знаходиться клітинна мембрана. За допомогою оптичного мікроскопа у цитоплазмі можна побачити два

§ 47. Особливості будови грибів: грибниця, плодове тіло. Розмноження (на прикладі печериці) 205

ядра й велику вакуолю. У вакуолі міститься клітинний сік, краплини олії й запаси вуглеводу — глікогåну. Глікоген є запасним вуглеводом не лише у грибів, а й у тварин, включаючи людину. Під електронним мікроскопом у клітині також помітні мітохондрії та рибосоми (мал. 204).

Як бачимо, клітини грибів мають ядро. Це головна ознака їхньої подібності до рослинних та тваринних клітин. Додаткової схожості з клітинами рослин їм надає наявність клітинної оболонки та вакуолі, а з клітинами тварин — відсутність хлоропластів.

У верхівковій клітині, крім звичайних для інших клітин органел та структур, на самій верхівці — біля клітинної оболонки — є велика кількість дрібних ростовèх пухирц³в (мал. 204). Завдяки роботі цих пухирців верхівкова клітина росте і з часом ділиться. Унаслідок цього росте і вся гіфа. Отже, весь міцелій гриба росте лише верхівками гіф.

Клітинна мембрана Ядра Мітохондрії

Мал. 204. Будова клітини шапинкового гриба (на прикладі верхівкової клітини гіфи)

206Тема 5. Гриби

Удеяких частинах міцелію гіфи дуже щільно переплітаються

іутворюють плодîве тіло. Саме його у повсякденному житті називають грибом. Плодове тіло є тією частиною гриба, у якій після особливого статевого процесу розвиваються органи спороношення

іутворюються спîри.

Плодове тіло складається з ніжки та шапèнки. На нижньому боці шапинки печериці знаходяться пластинки темно-рожевого або темно-брунатного кольору. Пластинки — це складки плодового тіла, утворені гіфами. На верхівках цих гіф розвиваються темнобрунатні спори. Складки, на яких утворюються спори, називають гіменофîром. Гіменофор печериці пластèнчастий, а гіменофор

білого гриба та маслюка — трóбчастий. Якщо шапинку печериці відрізати від ніжки, покласти пластинками вниз на аркуш білого паперу і залишити на ніч, то наступного дня на папері під шапинкою з’явиться темно-брунатний рисунок — відбиток вигляду шапинки з нижнього боку. Цей рисунок утворено спорами, які відірвалися від гіф гіменофора. Під мікроскопом спори мають вигляд клітин, вкритих темно-жовтою клітинною оболонкою. Саме спори надають гіменофору печериці темно-брунатного забарвлення.

На ніжці плодового тіла печериці є тоненьке біле плівчасте кільце — це часткîве покривàло. До цілковитого дозрівання спор воно закриває гіменофор і захищає пластинки від зовнішніх пошкоджень. Коли спори дозрівають, ніжка видовжується, шапинка розгортається, покривало розривається, і спори починають висіватися. Потоки повітря підхоплюють спори і відносять їх від плодового тіла — гриб розмножується і розселяється. Згодом зі спор розвивається новий міцелій.

ВИСНОВКИ

1.Тіло гриба — це міцелій. Він утворений гіфами. Гіфи складаються з клітин.

2.Клітини грибів, подібно до клітин тварин та рослин, мають еукаріотичну будову. Від клітин тварин вони відрізняються наявністю клітинної оболонки та вакуолі з клітинним соком, від клітин рослин — відсутністю хлоропластів.

3.До поділу здатна лише верхівкова клітина гіфи. Тому міцелій росте верхівками гіф.

4.Шапинкові гриби розмножуються спорами.

ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Гіфи, міцелій, хітин, глікоген, плодове тіло, часткове покривало.

§ 48. Макроскопічні гриби: особливості живлення та роль у природі 207

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.Чим клітини грибів відрізняються від клітин бактерій?

2.Чим грибна клітина відрізняється від тваринної та рослинної?

3.Чим є та частина тіла гриба, яку в побуті власне і називають грибом?

4.Як розмножується печериця?

§48. МАКРОСКОПІЧНІ ГРИБИ:

ОСОБЛИВОСТІ ЖИВЛЕННЯ ТА РОЛЬ У ПРИРОДІ

Ви поглибите свої знання про макроскопічні гриби, довідаєтеся про джерела живлення цих грибів та їхню роль у природі.

Макроскопічні гриби можуть бути сапротрофами, симбіотрофами або паразитами. Вони можуть використовувати різні джерела органічних речовин, але найчастіше поживні речовини їм постачають рослини, особливо — деревні. Через те у лісах макроскопічних грибів зазвичай значно більше, ніж у степах, на луках або в пустелях. Різні групи грибів між собою пов’язані (мал. 205). Вони підвищують родючість бідних лісових ґрунтів і сприяють появі нових поколінь рослин.

Мал. 205. Макроскопічні гриби та їхня роль у природі

208 Тема 5. Гриби

Мікоризні гриби. Макроскопічні гриби-симбіотрофи ростуть переважно на ґрунті. Саме до них належить більшість їстівних і отруйних шапинкових грибів. Поживні речовини вони отримують не безпосередньо з ґрунту, а від кореневих систем рослин, з якими їхній міцелій вступає у взаємовигідний симбіоз. Цей симбіоз називається мікорèза (від грецького «мікос» — гриб та «ризос» — корінь). Утворюючи мікоризу, гіфи гриба щільно оплітають корені рослини (мал. 206). Гіфами міцелію з великої площі гриб поглинає воду та мінеральні речовини, які спрямовуються до коренів рослини і виділяються в зоні контакту гриба з кореневими волосками. У такий спосіб гриб підживлює рослину. Натомість рослина виділяє в зоні кореневих волосків розчинені у воді цукри та інші органічні речовини, які вона утворила в результаті фотосинтезу. Ці органічні речовини поглинаються гіфами гриба. Співжиття гриба та рослини є очевидно взаємно корисним.

Певні види грибів утворюють мікоризу з певними видами рослин. Ця особливість знайшла своє відображення у назвах деяких їстівних грибів (наприклад, підберезовик утворює мікоризу з березами, підосичник — з осикою, піддубник — із дубом). Ліси, у яких

Тканини кореня

Гіфи

а

Мал. 206. Зв’язок грибниці з кореневою системою дерева (а). Мікориза: корінь, оплетений гіфами гриба (вигляд збоку — б, вигляд на зрізі — в)

210 Тема 5. Гриби

Урешті-решт стовбури та гілки повністю порохнявіють, розсипаються, потрапляють на ґрунт, і їх поступово засипає опале листя та інші рештки. Сильно розкладені органічні рештки стають джерелом їжі для грибів — ґрунтових сапротрофів. Серед макроскопічних ґрунтових сапротрофів переважають шапинкові гриби, дощовикові та веселкові гриби (мал. 210). Ґрунтові сапротрофи, розкладаючи залишки органічної речовини, беруть участь у процесах утворення ґрунтів та підвищення їх родючості. Тим самим ці гриби сприяють появі нових поколінь рослин, а разом з ними — і нових поколінь мікориз.

г

а

Мал. 210. Гриби ґрунтові сапротрофи: а — печериця польова; б — говорушка запашна; в, г — веселка звичайна (в — молода, г — доросла); д — дощовик (жовтим кружечком позначено неїстівні гриби, зеленим — їстівні)

ВИСНОВКИ

1.Макроскопічні гриби отримують поживні речовини з різних джерел: мікоризні гриби — від кореневих систем рослин, трутовики — із живих клітин рослин, дереворуйнівні гриби та ґрунтові сапротрофи — з решток організмів.

2.Усі групи грибів у природі взаємопов’язані.

3.Гриби допомагають рослинам у живленні, знищують старі дерева і розкладають відмерлі рештки, беручи участь у процесі утворення та збагачення ґрунтів.

ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Мікориза, трутовики, дереворуйнівні гриби, ґрунтові сапротрофи.