12. Проектування інтерфейсу користувача

Розроблення обчислювальних систем охоплює широкий спектр проектних дій – від проектування апаратних засобів до інтерфейсу користувача.

Грамотне проектування інтерфейсу користувача надто важливе для успішної роботи системи. Складний у застосуванні інтерфейс призводить до помилок користувача. Іноді користувачі просто відмовляються працювати зі складною ПС, незважаючи на її функціональні можливості. Якщо інформація подається непослідовно, користувачі можуть зрозуміти її неправильно і в результаті їх подальші дії можуть пошкодити дані або навіть порушити роботу системи.

Найбільш ефективним підходом до проектування інтерфейсу користувача є розроблення із застосуванням моделювання дій користувача. На початку процесу прототипування створюються паперові макети інтерфейсу, потім розробляються екранні форми, що моделюють взаємодію з користувачем.

Розробники інтерфейсів повинні враховувати фізичні і розумові здібності людей, які працюють із програмним забезпеченням. Люди на нетривалий час можуть запам’ятати досить обмежений обсяг інформації, роблять помилки в разі ручного введення великих обсягів даних або, працюючи в напружених умовах, відрізняються фізичними здібностями.

Принципи проектування інтерфейсу користувача:

• Принцип орієнтованості знань користувача припускає таке: інтерфейс має бути настільки зручним для реалізації, щоб користувачі без особливих зусиль мали звикнути до нього.

• Принцип узгодженості інтерфейсу користувача припускає, що команди і меню системи повинні бути однакового формату, параметри передаватися в усі команди однаково, а пунктуація команд схожою. Такі інтерфейси скорочують час на навчання користувачів.

• Принцип відновлюваності системи. Правильно спроектований інтерфейс може зменшити кількість помилок користувача (наприклад, використання меню дозволяє уникнути помилок, які виникають з уведенням команд із клавіатури), однак всі помилки усунути неможливо.

• Принцип забезпеченності довідковою інформацією. Засоби підтримання користувачів повинні бути вбудовані в інтерфейс та систему і забезпечувати різні рівні допомоги та довідкової інформації.

• Принцип орієнтованості на можливості користувачів припускає, що із системою можуть працювати різні їх типи. Частина користувачів працює із системою нерегулярно, час від часу.

Інтерфейс користувача забезпечує уведення команд і даних в обчислювальну систему. На перших обчислювальних машинах був лише один спосіб уведення даних – через інтерфейс командного рядка, причому для взаємодії з машиною використовувалася спеціальна командна мова, пізніше були розроблені більш спрощені способи введення даних. Усі ці види взаємодії можуть належати до одного з п’яти основних стилів взаємодії: безпосереднє маніпулювання, вибір команди зі списку пунктів меню, заповнення форм, командна мова, природна мова.

Дані в системі можуть відображатися по-різному: наприклад, інформація, що вводиться, відображається безпосередньо на дисплеї або перетворюється у графічну форму. Під час проектування систем доречно виокремлювати подання даних із самих даних. Часто визначити такий спосіб подання даних конкретного типу досить важко, у такому випадку об’єктні структури не повинні бути «жорсткими».

Процес, у якому оцінюється зручність використання інтерфейсу і ступінь його відповідності вимогам користувача, називається оцінюванням інтерфейсу. Таким чином, оцінювання інтерфейсу є частиною загального процесу тестування та атестації систем ПЗ.