Тезисы / ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ У БАГАТОПОЛЯРНОМУ СВІТІ

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

У БАГАТОПОЛЯРНОМУ СВІТІ

Гуменюк Володимир Андрійович

Студент

Одеський національний економічний університет

м. Одеса, Україна

dir.vladimir@gmail.com

Анотація: У статті наводиться різні підходи до розуміння сутності категорії «багатополярність», що впливає на торгівельну політику та імпортно- експортні переваги сучасних країн. Розглянуто можливі варіанти створення економічних блоків.

Ключові слова: багатополярність, міжнародна торгівля, геополітика.

У процесі свого історичного розвитку світ пройшов кілька етапів, які відрізняються розподілом сил у світі. Багато експертів з огляду на міжнародні економічні відносини періоду новітньої історії та низку інших факторів почали говорити про формування багатополярної світової системи.

Зараз світогляд змінюється тенденцією до багатополярного світу та глобалізації економіки та фінансів, стрімким розвитком науки і техніки, інноваціями, появою нових економічних знань. Справжнє питання полягає в тому, який вплив зазнає міжнародна торгівля з точки зору політичних та економічних змін у світі. Як може така, здавалося б, політична концепція як «багатополярність» впливати на торговельну політику та імпортно-експортні переваги сучасних країн?

Багатополярність — це модель світового порядку, яка передбачає наявність кількох центрів сили (політичних, військових, економічних і культурних), порівнянних за своїми можливостями і не прагнуть поширювати свій вплив один на одного шляхом насильства, на відміну від з моделлю однополярного світу (єдиний світовий гегемон) або біполярного світу (два світові центри, що перебувають у жорсткій конфронтації). Стівен Коен є одним із перших західних геополітиків, який визначив тенденції формування багатополярного світу. Разом із геостратегічним регіоном на чолі зі Сполученими Штатами та «Євразійським континентальним світом» (СРСР, Східна Європа, Східна Азія) він виділив кілька великих геополітичних територій зі схожими економічними, політичними та культурними атрибутами, які мають тенденцію до інтеграції та потенційно можуть стати альтернативними центрами сили. [1]

Основа багатополярного світу почала формуватися наприкінці 80-х — на початку 90-х років минулого століття, а економічна історія останніх років, особливо після світової фінансової кризи 2007-2009 рр., виявила, що провал однополярної моделі. Вона не може вирішувати суттєві економічні проблеми, швидко й адекватно реагувати на виклики сучасної економіки. Можна припустити, що епоха панування наддержав буде повністю завершена. У нинішніх умовах Америка втрачає вплив на такі організації, як МВФ, Світовий банк, СОТ і навіть ООН. [2]

Сучасна багатополярна структура світу формується під впливом безлічі геополітичних факторів, серед яких економіка відіграє найважливішу роль. Судячи з усього, полюсами нової конструкції стануть США, Євросоюз, Китай, Росія та Японія. Вони відіграватимуть істотну роль у вирішенні міжнародної торгово-економічної проблеми. Розпад світу на конкуруючі зони внутрішньоекономічної інтеграції змінює модель геополітичного протистояння Схід – Захід: Європейський Союз, Північноамериканська зона вільної торгівлі (NAFTA), зона «великої китайської економіки», BRICS, ASEAN. і Японії. [3]

У результаті руху до багатополярності в політичному відношенні, в економічній сфері - спостерігається тенденція до утворення окремих великих регіональних економічних блоків, що конкурують між собою. Інструментами їх захисту виступають нетарифні обмеження. Стандарти, регламенти, ліцензії є основою створення нових торгово-економічних об'єднань.

Цікаво відзначити, що в поточній ситуації лібералізації торгівлі та низьких тарифів економічні вигоди від збільшення торгівлі в рамках встановлених регіональних угруповань досить низькі.

Так, за деякими прогнозами, економічні вигоди ЄС і США від збільшення товарообігу в результаті підписання угоди про трансатлантичне торговельно-інвестиційне партнерство у частині зниження тарифів дуже низькі. Це 0,27% для ЄС і 0,21% для США (прогноз британського Центру досліджень економічної політики), або навіть 0% (прогноз французького Центру досліджень світової економіки). [4]

Зауважимо, що прогнози економічної вигоди від збільшення товарообігу також не обіцяли хороших результатів для країн-учасниць Євразійського економічного союзу. Центр ВШЕ прогнозує нульове зростання ВВП для Росії і 1-1,5% зростання для інших країн-учасниць в довгостроковій перспективі. [5]

Іншою особливістю сучасної міжнародної торгівлі є прив’язка зовнішньої політики країни до інтересів національної безпеки, а також більш інтенсивний розвиток торговельних відносин за принципом політичних і військових союзів. Міркування національної безпеки часто виходять на перший план у порівнянні з логікою економічної ефективності. Це видно на прикладі відносин Росії з Європою, Туреччиною, Україною. Ідеї економічного націоналізму, очевидно, взяли гору над ліберальними поглядами на загальну прибутковість торгівлі. [6]

Отже, на сучасному етапі розвитку багатополярного світу жодна країна не може розвиватися ізольовано. Міжнародна торгівля є одним з найважливіших аспектів відносин між країнами. Разом з тим, політичні процеси істотно впливають на хід міжнародної торгівлі. Переплетення комерції та політики відображається в досягненні політичних цілей за допомогою економічних інструментів, а також у пошуку більшої рентабельності шляхом використання політичної тактики.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Gurin Maxim Vladimirovich Increase multipolar tendencies in the modern globalized world. Scientific problems of humanities research. 2012. №4. p.239-245.

2. E. Bazhanov inevitability of a multipolar world // MEiMO. 2014. Number 2. p.8-12

3. Zakirov IV, AR Akhunov Modern features of international trade: the economic and geographical aspects. Herald Bashkir. Univ. 2013. №4. p.109-114.

4. Reducing trans-atlantic barriers to trade and investment: An economic assessment. Francois J., Manchin M., Norberg H., Pindyuk O., Tomberger P. CEPR. - L., 2013. - 116 p.

5. Klotsvog FN, Sukhotin AB, Chernova LS Prediction of Economic Development of Russia, Belarus, Kazakhstan and Ukraine in the framework of the single economic space. Economic portal. - M. 2015. - URL: http://institutiones.com/general/1425-prognozirovanie ekonomicheskogo-razvitiya.html (дата звернення: 15.12.2022)

6. Sabelnikov, LV Historical and methodological aspects of the functioning of the customs union. Russian foreign trade bulletin. 2010. № 7. pp 38 - 40.