9

1.Структура здібностей

Вихідною передумовою для розвитку здібностей, як вже говорилося, є ті природні задатки, з якими дитина з’являється на світ. Разом з тим біологічно успадковані властивості людини не визначають її здібностей. Мозок концентрує в собі не ті чи інші специфічні людські здібності, а лише здатність до формування цих здібностей (С.Л. Рубінштейн).

Задатки – спадкові властивості периферичного і центрального нервового апарату – є суттєвими передумовами здібностей людини, але лише передумовами. Від задатків до здібностей – таким є шлях розвитку особистості. Труднощі багатьох неуспішних учнів є наслідком не їхньої розумової або фізичної меншовартості, а скоріше, їхніх уявлень про себе, як про нездібних до серйозного навчання. «Ніщо так не сприяє успіхові, як упевненість у ньому, і ніщо так не визначає невдачу, як свідоме її чекання» (В.Бернс).

У психології виділені дві сторони розвитку здібностей – загальна й особистісна. Аналіз, проведений Б.М. Тепловим, свідчить про те, що, незважаючи на наявність у здібностях загальнопсихологічного, «родового», вони завжди є суто індивідуальними.

Із здібностями тісно пов’язані нахили, тобто вибіркова спрямованість індивіда на певну діяльність, що спонукає нею займатися. В основі цієї спрямованості лежить стійка потреба. Отже, нахили – це також передумова розвитку здібностей.

Самооцінка – фундаментальне особистісне утворення. Вона тісно пов’язана, з одного боку, з розвитком і проявом здібностей, з іншого – зі сформованим рівнем домагань. Великий розрив між рівнем домагань і наявними можливостями негативно впливає на самооцінку і прояв здібностей.

Структура здібностей ( за Костюком):

1. Чутливість аналізаторів до зовнішніх вражень;

2. Високий рівень розвитку пам’яті ( швидкість, міра, повнота запам’ятовування та відтворення);

3. Спостережливість;

4. Уява та фантазія;

5. Мислення (широта глибина, якість, послідовність, самостійність, критичність, гнучкість);

6. Воля (ініціатива, рішучість, наполегливість, вміння володіти собою);

7. Вербальний компонент;

8. Працьовитість;

9. Високий рівень розвитку уваги;

10. Знання;

11. Вміння;

12. Навички.

Отже, показниками здібностей є також характер результатів, динаміка (швидкість), якість.

Так, у здатності до малювання важливу роль відіграє чутливість до кольорів, світлових відношень, відтінків, здатність охоплювати та передавати пропорції.

За Б.М.Тепловим – важливим складовим моментом музичних здібностей є:

- чутливість до ритму;

- мелодійний слух;

- чутливість до точності інформації;

- гармонійний слух.

2.Надати визначення:

Інтелект (від лат. intelectus - розуміння) - відносно стійка структура розумових здібностей людини. Він включає в себе досвід, набуті знання і здатність швидко й доцільно використовувати їх у нових ситуаціях, які досі не зустрічалися, а також у процесі розв'язання складних завдань. 

Коефіцієнт інтелекту (англ. IQ — intelligence quotient) — кількісна оцінка рівня інтелекту людини: рівень інтелекту відносно рівня інтелекту середньостатистичної людини такого ж віку. Визначається за допомогою спеціальних тестів. Тести IQ розраховані на оцінку розумових здібностей, а не рівня знань (ерудиції). Коефіцієнт інтелекту є спробою оцінити фактор загального інтелекту.

Мотив — (від фр. motif, від середньовічної латини motivus, від лат. motus — прикметник минулого часу дієслова movēre — рухати(ся)) — багатозначний термін, що використовується у двох головних значеннях:

1. Внутрішня рушійна сила, що спонукає людину до дії.

2. Фрагмент загальної картини або об'єкта, що багаторазово повторюється з деякими змінами.

Мотивація(у психології) — внутрішня рушійна сила, що спонукає людину до дії або певного типу поведінки, пов'язана з її органічними та культурними потребами.

Установка - неусвідомлений психологічний стан, внутрішня якість суб'єкта, що базується на його попередньому досвіді, схильності до певної активності в певній ситуації. Є глибинним змістом імпліцитної пам'яті. Установка передує і визначає розгортання будь-якої форми психічної діяльності. Вона виступає як стан мобілізованості, готовності до подальшої дії. Обумовлена ​​відповідною ситуацією наявності у суб'єкта потреби і необхідністю її задоволення. Наявність у людини установки дозволяє йому реагувати тим чи іншим конкретним способом на ту чи іншу політичну або соціальна подію або явище.

Спрямованість - це властивість особистості, що становить собою систему взаємопов´язаних внутрішніх спонукань, які спрямовують та орієнтують її життєвий шлях у соціальному просторі й часі.

Інтерес (від лат. interest – важливий, значущий) – емоційно забарвлене ставлення до навколишнього світу, спрямованість людини на певний об’єкт чи діяльність, викликану позитивним ставленням людини до чогось, когось. В інтересі є емоційний і вольовий моменти (інтелектуальна емоція і зусилля), пов’язані з подоланням інтелектуальних труднощів і задоволенням від результату пізнання.

Перекона́ння — вірування без жодного відтінку сумніву, але часто з емоційним забарвленням; встановлена думка, прийняте вірування. Людина вірить в них, вважаючи їх абсолютною істиною. Як об'єкт, переконання — доктрина чи твердження, в яке хтось твердо вірить.