тед1-об'єднано

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути:

üавіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

üміжнародна автомобільна накладна (CMR);

üнакладна СМГС (накладна УМВС);

üконосамент (Bill of Lading);

üнакладна ЦІМ (CIM);

üвантажна відомість (Cargo Manifest);

üінші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

2.4. Права, обов’язки та відповідальність експедитора і клієнта

Відповідно до статті 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»

[Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність». – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1955-15#Text] експедитор

має право:

üобирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортноекспедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування;

üвідступати від вказівок клієнта в порядку, передбаченому договором транспортного експедирування;

üна відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли

внього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта;

üпритримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов'язань у частині сплати плати експедитору

© Кириллова Валерія Юріївна, доцент кафедри «Експлуатація флоту і технологія морських перевезень» Одеського національного морського університету, кандидат технічних наук

та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування;

ü не приступати до виконання обов'язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедирування.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»

[Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність». – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1955-15#Text] клієнт має

право:

üвизначати маршрут прямування вантажу та вид транспорту;

üвимагати від експедитора надання інформації про хід перевезення вантажу;

üдавати вказівки експедитору, які не суперечать договору транспортного експедирування та документам, наданим експедитору;

üзмінювати маршрут доставки вантажу і кінцевого вантажоодержувача, завчасно повідомивши про це експедитора, з відшкодуванням витрат на зміну маршруту відповідно до договору транспортного експедирування.

Перелічені вище права розглянутих суб’єктів ринку наводяться у договорі транспортного експедирування. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші права експедитора та клієнта.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»

[Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність». – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1955-15#Text] експедитор

зобов'язаний:

üнадавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку;

üза необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю. При цьому експедитор зобов'язаний попередньо отримати згоду клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим.

© Кириллова Валерія Юріївна, доцент кафедри «Експлуатація флоту і технологія морських перевезень» Одеського національного морського університету, кандидат технічних наук

Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки експедитора.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»

[Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність». – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1955-15#Text] клієнт

зобов'язаний:

ü своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу;

ü у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки клієнта.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»

[Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність». – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1955-15#Text] при

організації перевезень експедитор здійснює страхування вантажу та своєї відповідальності

згідно із законом та договором транспортного експедирування .

Крім того, згідно зі статтею 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську

діяльність» [Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність». – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1955-15#Text]

експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

Крім того, за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і Законом України «Про транспортно-

© Кириллова Валерія Юріївна, доцент кафедри «Експлуатація флоту і технологія морських перевезень» Одеського національного морського університету, кандидат технічних наук

Юридичною особою визнається організація, яка має у власності, господарському віданні або оперативному управлінні відокремлене майно та відповідає за своїми зобов'язаннями цим майном, може від свого імені набувати та здійснювати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

Для створення юридичної особи її учасники розробляють статутні документи, які викладаються у письмовій формі та підписуються всіма учасниками.

Юридична особа вважається створеною з моменту її державної реєстрації.

Юридична особа діє виходячи з або статуту, або установчого договору і статуту, або лише установчого договору.

Установчий договір юридичної особи укладається, а статут затверджується його засновниками (учасниками). Юридична особа, створена відповідно до ЦК одним засновником, діє на підставі статуту, затвердженого цим засновником.

Вустановчих документах юридичної особи мають бути визначені найменування юридичної особи, місце її знаходження, порядок управління діяльністю юридичної особи, а також містяться інші відомості, передбачені законом для юридичних осіб відповідного виду.

Вустановчому договорі визначається порядок спільної діяльності учасників, умови передачі до спільного користування майна. Договором визначаються також умови та порядок розподілу між учасниками прибутку та збитків, виходу засновників (учасників) з його складу.

Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом після отримання нею спеціального дозволу (ліцензії). Для здійснення діяльності з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів ліцензія не потрібна.

2.6. Реєстраційні документи компанії

При підписанні договорів компанії обмінюються первинними документами, що регламентують їх діяльність та підтверджують їх надійність, як бізнес-партнерів. До реєстраційних документів компанії відносяться:

© Кириллова Валерія Юріївна, доцент кафедри «Експлуатація флоту і технологія морських перевезень» Одеського національного морського університету, кандидат технічних наук

üЧинний статут (в останній редакції) або іншого статутного документа (для юридичних осіб);

üСвідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість та/або про сплату єдиного податку;

üСвідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи;

üДокумент про призначення керівника та право підпису відповідно до вимог статутних документів;

üДовідка або довідка з банку про відкриття поточного рахунку;

üВитяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про присвоєння ідентифікаційного коду юридичної особи;

üВитяг (витяг) та витяг (виписка) з Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який включає останню інформацію про реєстрацію/діяльність контрагента;

üСтатистика;

üДовідка про взяття на облік платника податків (якщо запитується);

üНаказ призначення головного бухгалтера (якщо запитується);

üБаланс підприємства, Форма №1, Форма №2 (якщо запитується);

üДоговір оренди (якщо запитується).

© Кириллова Валерія Юріївна, доцент кафедри «Експлуатація флоту і технологія морських перевезень» Одеського національного морського університету, кандидат технічних наук

УКонвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства, прийнятої в 1965 р. і ратифікованої Україною в 1990 р., поняття «вантаж» визначається наступним чином: «будь-які товари та будь-якого роду предмети, що перевозяться на судні, за винятком пошти, суднових запасів, суднових запасних частин і спорядження, особистих речей команди та багажу, що слідує з пасажирами» [501].

УКонвенції ООН про договори повністю або частково морського міжнародного перевезення вантажів, прийнятої в 2008 р., «вантаж означає майно, товари та предмети будьякого роду, які перевізник зобов'язується перевезти відповідно до договору перевезення, та включає упакування та будь-яке обладнання та контейнер, що не надаються перевізником або від його імені» [502].

© Кириллова Валерія Юріївна, доцент кафедри «Експлуатація флоту і технологія морських перевезень» Одеського національного морського університету, кандидат технічних наук

УПовітряному кодексі України під вантажем розуміється «будь-яке майно, що перевозиться на борту повітряного судна, крім пошти, бортових припасів і багажу, що перевозяться відповідно до багажної квитанції» [505].

УЗаконі України «Про автомобільний транспорт» визначення терміна «вантаж» відсутнє. Однак, розкривається зміст поняття «небезпечний вантаж»: «небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності та тара з-під них, які в силу притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю ... » [506].

Відповідно до Конвенції ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів, прийнятої в Женеві 24 травня 1980 р. «вантаж» включає будь-який контейнер, піддон або подібне пристосування для транспортування або упакування, якщо вони надані вантажовідправником [507].

Загальним для всіх вищенаведених (табл. 3.1) визначень є наступне:

-вантаж - це деякі матеріальні цінності (майно, товари), які на основі договору передані відправником для перевезення, крім пошти, багажу, бортових запасів і різного спорядження, які необхідні для роботи транспортних засобів;

-вантаж включає «... будь-який контейнер, піддон або подібне пристосування для транспортування або упакування, якщо вони надані вантажовідправником» [507, 508].

Таким чином, очевидно, вантаж може розміщуватися в контейнерах та інших засобах транспортного обладнання, призначених для його зберігання та перевезення, які передаються перевізнику відправником у вигляді вантажного місця (ВМ) або єдиної вантажної одиниці (ВО). У зв'язку з цим доцільно розглянути та розмежувати поняття «ВМ» і «ВО», які також підпадають під поняття «вантаж». Отже:

-ВМ (unit load) відповідно до [221] - це «вантаж на піддоні або попередньо упакована ВО, розміри якої по периметру відповідають габаритам піддону та яка може бути поміщена в інтермодальну транспортну одиницю (ІТО)». До ВМ відносять: піддон (pallet) - як правило, дерев'яна платформа, що піднімається і полегшує перевантаження вантажів. Піддони мають стандартні розміри. Найчастіше в Європі використовуються піддони з наступними габаритами: 1000 х 1200 мм (ІСО) і 800 х 1200 мм (ЄКР); «Біг-бег» («big bag») - змінний мішок, який вкладається в ІТО, та є досить міцним для підйому та перевезення вантажів різного типу навалом;

© Кириллова Валерія Юріївна, доцент кафедри «Експлуатація флоту і технологія морських перевезень» Одеського національного морського університету, кандидат технічних наук

-«ВМ - умовна одиниця вантажу для прийняття його до перевезення або здачі вантажоодержувачу при здійсненні навантаження або розвантаження рухомого складу» [503];

-«ВМ - кінцевий продукт операцій з пакування вантажу, що складається з пакувального комплекту та його змісту і підготовлений до перевезення» [509, 510].

У свою чергу:

-ВО (Loading Unit) - деяка кількість вантажів, яку занурюють, транспортують, вивантажують і зберігають як єдину масу [146];

-ВО - це «... контейнер або знімний кузов» [221];

-ІТО (Intermodal transport unit) - контейнери, знімні кузови та напівпричепи, придатні для інтермодального перевезення (ІП) (табл. 3.2) [221].

© Кириллова Валерія Юріївна, доцент кафедри «Експлуатація флоту і технологія морських перевезень» Одеського національного морського університету, кандидат технічних наук

Таким чином, з наведених визначень ясно, що поняття «ІТО» [221] (табл. 3.2) містить перераховані в тому ж документі «ВО». У зв'язку з цим правомірно буде використовувати словосполучення «вантажні та інші інтермодальні транспортні одиниці» (ВО та ін. ІТО). Всі вони дозволяють здійснювати безперевантажувальні сполучення, тобто перевезення, при яких вантаж в пунктах перевалки передається на суміжний вид транспорту разом з вантажною ємністю, в яку він був спочатку поміщений в пункті відправлення [160, 161]. Поява безперевантажувальних сполучень перетворила звичайне перевезення вантажів в систему перевезень, що використовують уніфіковані техніко-технологічні прийоми для швидкого та ефективного переміщення вантажів [160, 161]. Однією з основних ВО та ІТО, яка застосовується при забезпеченні безперевантажувальних сполучень, в першу чергу, є контейнер міжнародного стандарту ISO. Крім того, слід зазначити, що в ряді документів міжнародного рівня під поняття «контейнер» потрапляє не тільки сам контейнер в загальноприйнятому значенні цього терміна, а й інші, в тому числі, та згадані вище (табл. 3.1), ВО (платформи, знімні кузови, цистерни тощо), які використовуються для об'єднання вантажу:

- «контейнер» означає будь-який тип вантажних контейнерів, цистерну або платформу, що придатні для транспортування, знімний каркасний кузов або будь-яку подібну тару, що використовуються для об'єднання вантажу, а також будь-яке допоміжне пристосування для такої тари» [508];

© Кириллова Валерія Юріївна, доцент кафедри «Експлуатація флоту і технологія морських перевезень» Одеського національного морського університету, кандидат технічних наук

-«контейнер - знімні клітка, цистерна, кузов чи інше подібне обладнання, об'ємом не менше одного кубічного метра» [509].

Таким чином, очевидно, що формування «ВМ», наприклад, пакетування вантажу, - це початковий етап його укрупнення та отримання в результаті ВО (вантажного модуля), тобто ВМ служать для подальшого формування ВО (вантажних модулів).

Отримання уніфікованої УВО дозволяє повністю виключити ручну працю при перевантаженні та обробці генеральних вантажів. В якості вихідного елемента стандартизації прийняті універсальні піддони, що набули широкого розповсюдження на всіх видах транспорту.

На підставі вищесказаного очевидно, що:

-вантаж - це загальна назва всіх матеріальних цінностей, включаючи ВМ і сформовані на їх основі ВО, з моменту їх прийняття для перевезення на підставі відповідного договору до здачі одержувачу;

-організовує перевезення вантажів, як правило, агент вантажовласника, тобто транспортно-експедиторська компанія (експедитор), яка за договором транспортного експедирування зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням

вантажу. Як випливає з даної норми закону (стаття 9 [Закон України «Про транспортно-експедиторську

діяльність». – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1955-15#Text]), саме вантаж є тим об'єктом, відносно якого

експедитор виконує або організовує виконання визначених договором послуг, пов'язаних з його перевезенням. Таким чином, діяльність транспортно-експедиторської компанії (експедитора) спрямована на надання транспортно-експедиторських послуг з організації та

забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. А дії транспортно-експедиторської компанії (експедитора) щодо виконання або організації виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, складають предмет договору транспортного експедирування;

- для того, щоб вантаж прийшов до руху, а транспортне підприємство почало виконувати свою основну функцію, пов'язану з наданням послуг з переміщення цього вантажу в просторі та часі, необхідні певні правові підстави, а саме наявність відповідного договору перевезення. Згідно до ч. 1 - 4 ст. 909 ЦК України «1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату» [387]. У свою чергу, відповідно до Закону України «Про

© Кириллова Валерія Юріївна, доцент кафедри «Експлуатація флоту і технологія морських перевезень» Одеського національного морського університету, кандидат технічних наук