ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт»

Курсовий проект

на тему:

Розробка технологічної карти перевалки вантажу

Дисципліна «Технологія вантажних операцій»

275 "Транспортні технології"

Студента (ки) 3 курсу 5 групи

напряму підготовки _________________

спеціальності 275 "Транспортні технології"

Зброжек С.В.

Керівник _________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь,

прізвище та ініціали)

Національна шкала __________________

Кількість балів: _____ Оцінка: ЕСТБ ____

Члени комісії:

Мурад’ян А.О.

(підпис) (прізвище та ініціали)

Ромах В.Л.

(підпис) (прізвище та ініціали)

Русанова С.С.

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. ОДЕСА - 2020 рік

Вихідні дані для курсового проєкту

Зброжек Софії Володимирівни

Шифр 0817

1. Найменування вантажу – Чавун у чушках (піввагон – МК «ФУКС -350» (грейфер) – склад; склад – АН (ковш) – Т с РТ (ковш з самовідчепом) – ПК («Марк 45», ковш з самовідчепом) – трюм; Ктр = 0)

2. Назва розрахункового типу судна – Dzhankoy

3. Вид сполучення – експорт

4. Кореспондуючий порт (країна) – Корея

5. Вантажообіг – 525 тис.т

6. Коефіцієнт транзитності – 0

7. Коефіцієнт місячної нерівномірності – 1,15

8. Порт/ Термінал проектування – Одеса, СК «Металзюкрайн»

Керівник проекту _______________ /Павлова Н.Л.

«___» _____________ 2020 р.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….5

1. Опис природного режиму і транспортно-економічної характеристики порту/стивідорної компанії…………………………………………………………7

2. Транспортна характеристика вантажу…………………………………………10

3. Аналіз технології перевантажувального процесу…………………………….11

4. Завантаження судна та визначення меж концентрації технологічних ліній при його обробці…………………………………………………………………....13

5. Вибір типу вагону та його завантаження………………………………………14 6. Розрахунок ємності складу……………………………………………………...15

7. Розрахунок продуктивності технологічної лінії……………………………….17

7.1 Розрахунок технічної продуктивності портального та мобільного кранів………………………………………………………………………………..17

7.2 Розрахунок технічної продуктивності машин малої механізації…………....22 7.3 Розрахунок технологічної продуктивності …………………………………..26

8. Визначення кількості машин малої механізації у складі технологічної лінії..26

9. Визначення верхньої границі концентрації технологічних ліній на судні…..28

10 Визначення мінімальної кількості технологічних ліній на морському вантажному фронті………………………………………………………………....29 11.Визначення оптимальної кількості технологічних ліній на морському вантажному фронті…………………………………………………………………30

12. Визначення кількості технологічних ліній на тиловому вантажному фронті………………………………………………………………………………..31

13. Визначення кількості залізничних шляхів тилового вантажного фронту....32

14. Уточнений розрахунок складів………………………………………………..33 ВИСНОВКИ…………………..…………………………………………………….35 ДОДАТКИ………………………………………………………….……………….36 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………...38

ВСТУП

У розвитку та стабілізації та розвитку українськй економіки важливу роль грає морегосподпрський комплекс та його ефективне використання. Зростаюча конкуренція на міжнародних ринках, сучасні інтеграційні процеси, а також економічні реалії визначають необхідність чіткого розуміння завдань щодо розвитку, реформування та підвищення ефективності роботи системи морського транспорту та морських портів.

Зараз, на жаль, українська транспортна галузь, зокрема і морська, переживає складні часи, що відображається у втраті транзитних вантажопотоків. За період 2008 - 2014 рр. спостерігається зниження обсягу транзитних вантажів через порти України. Частка транзитних вантажів в перевалці морських портів України скоротилася на 69,3 % в порівнянні з 2008 роком і склала 14,2 % від загального вантажообігу. Хоча Україна має масштабний морегосподарський комплекс в Чорноморсько-Азовському басейні.

У 2013 році була створена угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Було поставлено ряд завдань щодо економічних і інституційних реформ та приведення законодавства України до європейських актів. Сектор морського транспорту повинен зосередитися на заходах, спрямованих на поліпшення безпеки, охорони та ефективності транспортних операцій, а також на розвиток ефективної транспортної мережі.

Стратегічний план розвитку морського транспорту базується на задоволенні потреб національної економіки у транспортному забезпеченні, пріоритетах державної політики щодо морського транспорту, що визначені основними законодавчими та нормативно-правовими актами:

• Законом України "Про морські порти України";

• Стратегією сталого розвитку "Україна - 2020";

• Угодою про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна";

• Програмою діяльності Кабінету Міністрів України;

• Транспортною стратегією України на період до 2020 року.

• Стратегією розвитку морських портів України на період до 2038 року.

• Галузевою програмою забезпечення безпеки судноплавства на 2014 - 2018 роки.

Необхідно залучати технучну допомогу, що надається в рамках реалізації проектів ЄС та інструментів TAIEX за для розвитку потенціалу галузі. Для чіткого визначення морської складової європейського вибору України, прискорення інтеграції до світової та європейської транспортної системи доцільним є сприяння реалізації комплексного підходу до морських питань і забезпечення обміну передовим досвідом шляхом зміцнення двостороннього діалогу та виявлення областей, що представляють взаємний інтерес і вигоду для майбутньої співпраці Чорного моря в контексті інтегрованої морської політики ЄС, та формування державної морської політики, яка б сприяла подальшому зміцненню позицій України як морської держави.

Експортні послуги займають найбільшу частину загальної перероьки вантажів. За період 2008 - 2014 років це єдиний показник, який має постійну позитивну динаміку. У жовтні 2020 року українські металурги наростили експорт чавуну на 62,7% в порівнянні з жовтнем минулого року – до 287,7 тис. т. У грошовому виразі експорт чавуну зріс на 65,6% – до $87,4 млн. Про це свідчать дані митної статистики. У січні-жовтні українські металурги збільшили виручку від експорту чавуну на 15,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2019-го – до $742,9 млн. За десять місяців метпідприємства експортували 2,6 млн т чавуну. Це на 28,4% більше, ніж у січні-жовтні минулого року. Серед міжнародних перевезень металів морські - найдешевший і комфортний спосіб перевезти свій вантаж. Цей спосіб доставки є актуальним та сучасним, тож удосконалення та проектування прогресивної технологій безумовно матиме тільки позитивний вплив на зріст експорту у дану країну.

Метою даного курсового проекту є проектування прогресивної технології перевалювання заданого вантажу в заданому порту і правильна та грамотна організація перевантажувального процесу, виділення недоліків в роботі існуючих перевантажувальних комплексів та пошук рішень по їх усуненню. А конкретно скласти технологічну карту для перевалки чавуну в чушках через Одессу, СК «Металзюкрайн», у Корею , щоб визначини усі аспекти таких перевезень й визначити наскільки це перспективно.

Вирішення цього складного комплексного завдання значною мірою впливає на показники роботи порту і флоту.

У курсовому проекті обґрунтовуються схеми комплексної механізації відповідно до наміченого способу перевезення вантажу. На базі певної схеми механізації розробляється технологія перевантажувального процесу, яка визначає конкретний спосіб виконання перевантажувального процесу на даній механізованій лінії, вказуючи напрямок переміщення вантажу, склад і способи виконання операцій, пристосування і порядок їх використання, число зайнятих портових робітників і їх розстановку по ланках. Раціональна технологія повинна забезпечити максимальну продуктивність механізованої лінії.