МВ до курс.проект. ТВО зфн Решетков Мурадян 2017
.pdf1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МОРСЬКОГО БІЗНЕСУ
Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт»
РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КАРТИ ПЕРЕВАЛКИ ВАНТАЖУ
Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни «Технологія вантажних операцій"
Спеціальність 275 Транспортні технології (на морському і річковому транспорті)
Одеса 2017 р.
[Введите текст]
2
Методичні вказівки розроблені к.т.н. Мурад’яном Арсеном Олеговичем – в.о. доц. кафедри «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» Одеського національного морського університету, к.т.н., доц. Решетковим Дмитром Миколайовичем - професором кафедри «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» Одеського національного морського університету та Русановою Світланою Сергіївною – асистентом кафедри «Експлуатація морських портів» Одеського національного морського університету.
Методичні вказівки схвалені кафедрою «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт» ОНМУ 23 вересня 2017 р. (Протокол № 9 ).
[Введите текст]
3
ЗМІСТ
ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ……………………………………………………… …….……
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ………………………………… …….……..
ВСТУП………………………………………………………………………… ..……….
1. Опис природного режиму і транспортно-економічної характеристики порту/стивідорної компанії………………………………………………………..…..……
2.Транспортна характеристика вантажу………………………………………….…...…
3.Аналіз технології перевантажувального процесу……………………………………..
4.Завантаження судна та визначення меж концентрації технологічних ліній
при його обробці………………………………………………………………………..
5.Вибір типу вагону та його завантаження……………………..………………………
6.Розрахунок ємності складу……………………………………………………………...
7.Розрахунок продуктивності технологічної лінії…………………………….…………
7.1 Розрахунок технічної продуктивності портального крану……………………..……
7.2 Розрахунок технічної продуктивності машин малої механізації…….............………
7.3 Розрахунок технологічної продуктивності ……………………………………..…….
8.Визначення кількості машин малої механізації у складі технологічної лінії…….
9.Визначення верхньої границі концентрації технологічних ліній на судні…….
10.Визначення мінімальної кількості технологічних ліній на морському вантажному фронті………………………….……………………………………….
11.Визначення оптимальної кількості технологічних ліній на морському
вантажному фронті……………………………………………………………………
12.Визначення кількості технологічних ліній на тиловому вантажному
фронті…………………………………………………………………………….………
13.Визначення кількості залізничних шляхів морського вантажного
фронту…………………………………………………………………………………..…..
14.Визначення кількості залізничних шляхів тилового вантажного фронту…………
15.Уточнений розрахунок складів…………………………………………………..……
16.Розрахунок проектної собівартості перевалки вантажу…………………………..…
ВИСНОВКИ…………………..………………………………………………..……
Додаток A Методика визначення вихідних даних до виконання курсового проекту по дисципліні «Технологія вантажних операцій»…………………………………….……. Додаток Б Вартість будівництва 1 пог. м. причальних набережних і пірсів (гідротехнічних споруд, залізничних колій, інженерних мереж)……………………..…
Додаток В Вартість спорудження складів……………………………………………..…
Додаток Г Вартість будівництва підкранових та залізничних колій, рамп………..…..
Додаток Д Визначення коефіцієнту трюмного укладання………………….………….. Додаток Ж. Нормативи часу на виконання елементів операцій. Активне спостереження за завантаженим або порожнім вантажозахватним пристосуванням (АСВ, АСП)……………………………………………………….…….
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………………...
[Введите текст]
4
ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ
Методичні вказівки по виконанню курсового проекту на тему "Розробка технологічної карти перевалки вантажу" складені у відповідності з програмою дисципліни «Технологія вантажних операцій» і мають на меті:
-допомогти студенту закріпити і поглибити знання з вказаної дисципліни;
-набути досвіду використання вихідних довідкових, літературних і нормативних
даних;
-ознайомити з характеристиками портів, вантажів і районів їх відправлення, призначення суден і перевізних засобів суміжного виду транспорту відповідної спеціалізації;
-засвоїти методику розробки технології перевантаження вантажу в певних умовах, забезпечуючи ефективність перевантажувального процесу і конкурентоспроможність порту.
Методичні вказівки містять:
-загальну схему виконання курсового проекту;
-коротке пояснення по кожному етапу роботи;
-методику визначення вхідних даних щодо виконання курсового проекту;
-посилання на основні довідкові та нормативни матеріали.
Курсовий проект складається з пояснювальної записки та графічної частини. Пояснювальна записка повинна включати:титульний лист; індивідуальне
завдання на курсовий проект; зміст; вступ; основну частину; висновок; список літератури; додатки.
Графічна частина виконується за допомогою креслярських інструментів (засобами комп'ютерної графіки) на аркуші формату А1 (ватман) і відображає основні етапи курсової роботи. На першому аркуші зображуються проектна схема механізації (бічний, розріз і вигляд зверху). На другому - проектна робоча технологічна карта.
[Введите текст]
5
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
Пояснювальна записка виконується відповідно до вимог ДСТУ 3008-95 і повинна бути надійно зшита.
Робота не відповідає вимогам оформлення на рецензування (перевірку) не приймається.
Пояснювальна записка обов'язково повинна мати титульний аркуш (див. Титульну сторінку в додатку даних методичних положень).
Записка починається листом з індивідуальним завданням. Дані для індивідуального завдання вибираються студентом самостійно відповідно до ПІБ з Додатка до методичних положень і оформляється на окремому аркуші.
Далі наводиться зміст із зазначенням всіх складових курсового проекту і номера сторінки, з якої починається відповідний розділ (див. «Зміст» даних методичних вказiвок). Після чого наводиться основна частина роботи.
Робота виконується на аркушах білого паперу формату А4 (210x297 мм) рукописним (від руки), або машинним (за допомогою комп'ютерної техніки) способом на одному боці аркуша.
При написанні тексту рукописним способом - розмір шрифту (по висоті) від 2,5 до 5 мм, відстань між рядками - не менше розміру шрифту. При використанні друкованих пристроїв ПЕОМ використовується шрифт «Times New Roman», розмір шрифту по всій записці повинен бути однаковим (14 пт.).
Записка виконується чорним кольором. Всі малюнки, лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж всієї записки. Окремі слова, формули, знаки, які вписані в надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту повинна максимально наближатися до щільності основного зображення. На рукописний текст виробляються чорним чорнилом або пастою чорного кольору креслярським шрифтом. Використання олівця допускається тільки для побудови малюнків. Колір олівця (грифеля) - чорний.
Помилки, описки і графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлення повинно бути чорного кольору.
Текст записки повинен починатися (закінчуватися) не менше ніж 30 мм зліва, 10 мм справа і по 20 мм зверху і знизу. Текст записки розташовуються по короткій стороні аркуша. При розміщенні таблиць (малюнків) по довгій стороні аркуша, вони розташовуються (підшиваються) так, щоб для читання їх, записка повинна бути повернута за годинниковою стрілкою. Тоді поле з боку головки таблиці (верху малюнка) відповідає лівому краю і становить 30 мм, праворуч і ліворуч по 20 мм, знизу
- 10 мм.
Назва розділів (підрозділів) повинні мати нумерацію. У заголовках (назви розділів (підрозділів)) переноси слів не допускаються, точки в кінці не ставляться. Якщо заголовок складається з декількох пропозицій, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і подальшим текстом має бути не менше одного рядка.
Проведення розрахунків або текстових пояснень одного розділу (підрозділу) в іншому - не допускається.
[Введите текст]
6
Формули розташовуються по центру рядка, дотримуючись симетричність. Проводити розрахунки за формулами в табличній формі, якщо це не передбачено методичними вказівками, не допускається. При проведенні розрахунків в записці спочатку наводиться розрахункова формула і необхідні пояснення до неї, а потім в формулу підставляються вихідні значення і отриманий результат.
Розрахунки проводяться з точністю, яка визначається розмірністю (величиною) розрахункового показника:
розмірів (довжини, ширини, висоти і т. п.), виражених в метрах - до 1 мм, в сантиметрах - до 0,1 мм, в міліметрах - до 0,01 мм;
маси (ваги), вираженою в кілограмах - до 1 г, в тонах - до 1 кг; об'ємних та інших розрахункових показників - визначається розмірністю вихідних
величин.
При наявності у числа цілої частини вказується не менше трьох значущих цифр (відмінних від нуля) після коми, а при відсутності цілої частини - не менше п'яти.
Всі таблиці і рисунки наводяться в записці відразу після першої згадки або на наступному аркуші після цього згадки, якщо до кінця сторінки таблиця або малюнок повністю не поміщаються. Тоді на цій сторінці наводиться тільки посилання на цю таблицю (рисунок) з подальшим продовженням тексту, а наступна сторінка починається з цієї таблиці (рисунка).
У тексті записки повинні бути посилання на всі таблиці і рисунки (наприклад: рис 4; див. Табл. 3; розрахунки представлені в табл. 2; на рис. 1 наведені ...). Всі таблиці і рисункі повинні бути пронумеровані.
Таблиці повинні мати заголовок (назву таблиці) і (або тільки) слово «Таблиця» із зазначенням номера (наприклад: Таблиця 3). Значок «№» в найменуванні таблиць і малюнків не ставиться. Таблиці (малюнки) розбивати не можна, за винятком таблиць (малюнків), які цілком на сторінці не поміщаються. Таблиці розташовуються по короткій стороні аркуша. Якщо таблиця так не поміщаються, то допускається її розташування по довгій стороні аркуша, при цьому вона розташовується на окремій сторінці.
Після закінчення таблиці продовжується текст записки. Залишати порожнє місце до і після таблиць та рисунків не допускається. Текст на сторінці не триває, якщо після таблиць, рисунків (відповідного посилання) або тексту попереднього розділу до кінця листа поміщається тільки заголовок нового розділу і один рядок подальшого тексту.
Таблиці повинні мати головку і боковик. У голівці записують заголовки і підзаголовки граф, а в боковику - заголовки рядків. У боковику необхідно, при можливості, приводити скорочені або символьні позначення. Графи таблиць не повинні бути порожніми, при відсутності даних в графі ставиться прочерк. Всі стовпчики і рядки таблиці повинні бути відокремлені один від одного горизонтальними і вертікальнимі лініями. Допускається об'єднання кількох граф таблиці в одну, без поділу, якщо дані однакові для кількох сусідніх стовпців таблиці.
Таблиці, розміщені на окремій сторінці, повинні займати все поле тексту. Розміщення тексту на одній сторінці одночасно уздовж і поперек не допускається. При перенесенні таблиці на наступну сторінку, частина таблиці (головка таблиці або рядок з нумерацією колонок) повторюється, а над нею вказується «Продовження таблиці» із зазначенням номера.
[Введите текст]
7
Приведення в осередках таблиці цифр в два ряди (з перенесенням) не допускається. Якщо при заповненні таблиць, розміщених по довгій стороні аркуша, основним шрифтом (14 пт.) дані не поміщаються, то допускається, як виняток, при заповненні граф таблиць використання меншого шрифту, але не менше ніж 12 пунктів.
Рисунки повинні мати найменування (або тільки) слово «Рисунок» із зазначенням номера (наприклад: Рисунок 3; Рисунок 2. Схема завантаження вагона). При перенесенні на наступний лист частині рисунка, в його найменуванні зазначається «Продовження рис.» Із зазначенням номера. Схема розміщення рисунків на аркуші аналогічна таблицями. Всі рисунки повинні виконуватися в масштабі або пропорції, які можна вибирати довільно. Обраний масштаб повинен дозволяти без труднощів розглянути необхідні величини.
Всі рисунки виконуються тільки за допомогою креслярських інструментів (засобами комп'ютерної графіки). Побудова рисунків від руки (без використання лінійки, циркуля ) не допускається. Рисунки можуть включати в себе елементарні розрахунки або чисельні значення, необхідні для пояснення наведених побудов на рисунках.
Всі сторінки записки повинні бути пронумеровані (крім титульного аркуша і завдання), нумерація починається з цифри 3. Номер сторінки ставиться вгорі сторінки посередині або у верхньому правому куті. Якщо розташування таблиць або рисунків по довгій стороні аркуша, то нумерація на них ставиться після їх підшивки в записку.
При використанні друкованих пристроїв допускається нумерація сторінок від руки. В змісті обов'язково повинно бути вказано номери сторінок початку відповідних розділів. Таблиці і рисунки, побудовані на окремих аркушах, включаються в загальну нумерацію.
Скорочення в тексті не допускаються, за винятком загальноприйнятих і встановлених стандартами.
Якщо використовується література, то її порядковий номер за списком літератури і номера сторінок, вказуються в тексті відразу після згадування в квадратних дужках (наприклад: [10, С. 2-4]).
У разі виникнення необхідності внесення виправлень, пов'язаних із зауваженнями викладача, вони виконуються на чистій зворотному боці попереднього листа. Виправлення цих зауважень іншими способами не допускається. Якщо на зворотному боці аркуша не вистачає місця для внесення виправлінь, то у відповідному місці підшивається додатковий (без номера сторінки) чистий аркуш, на якому наводяться виправлення.
[Введите текст]
8
ВСТУП
У вступі наводяться основні напрямки розвитку портів/стивідорних компаній, тенденції вдосконалення технології їх виробничого процесу. З цих позицій відзначається значимість і формулюється мета і задачи проектування прогресивної технології перевалки заданого вантажу в заданому порту/стивідорній компанії.
1. Опис природного режиму і транспортно-економічної характеристики порту/стивідорної компанії
Наводиться короткий опис гідрометеорологічних і навігаційних умов в заданому порту/стивідорної компанії з точки зору їх впливу на організацію і технологію перевантажувального процесу (глибини біля причалів, падіння рівня вода, вітрові навантаження, температурно-вологісний режим та інші).
Транспортно-економічна характеристика порту/стивідорної компанії повинна розкривати спеціалізацію, транспортні зв'язки, а також динаміку вантажообігу і перспективи розвитку порту/стивідорної компанії. Дуже важливо виділити недоліки в роботі існуючих перевантажувальних комплексів з тим, щоб при проектуванні запропонувати рішення по їх усуненню.
2. Транспортна характеристика вантажу
Наводиться коротка характеристика вантажу, а саме:
-геометрична форма місця, його лінійні розміри, маса;
-особливі властивості (характеристика тари, її міцність);
-здатність вантажу видавати, поглинати запахи, поглинати, виділяти вологу; властивості самозаймання, самонагрівання та інше;
-можливі способи застроплення, місця застроплення, можливість застосування тих чи інших вантажозахоплюючих пристроїв;
-допустима висота укладання.
Заналізу властивостей вантажу виконується розрахунок питомого навантажувального об'єму:
Uпит = Uм * Кту ;
|
|
|
V |
|
|
U |
|
= |
|
м |
, |
м |
q |
|
|||
|
|
|
|
||
|
|
|
м |
|
|
|
|
|
|
|
|
де Vм- об'єм місця, м3; qм - маса місця, т;
(1)
(2)
Кту |
- коефіцієнт трюмного укладання. |
Обґрунтовується вантажний модуль з позиції раціонального способу транспортування вантажу згідно з вхідними даними до курсового проекту.
Для обґрунтування вантажного модуля в пояснювальній записці перечісляются і описуються всі можливі способи перевезення (поштучно, пакетамі, в контейнерах) як існуючі, так і перспективні із літературним джерел [1,2], що охоплюють морські і суміжні види транспорту.
Перераховані способи аналізуються, наводяться по кожному з них переваги і недоліки у прив'язці до характеристики і умов перевезення заданого вантажу. В
[Введите текст]
9
результаті аналізу проводиться відбір проектного способу перевезення з логічних посилок та з урахуванням вхідних даних до курсового проекту.
3. Аналіз технології перевантажувального процесу
Розглядаеться передовий досвід перевантажувальних робіт по заданому вантажу у портах України та Європи.
Матеріали підбираються по спеціальній літературі [1, 4], типовими технологічними картами [1], нормам технологічного проектування [8] і можуть бути представлені в табличній формі і на рисунках.
Наведені дані аналізуються за показниками роботи окремих ланок і технологічної лінії в цілому за всіма варіантами перевантаження вантажу. В результаті рекомендуються до розгляду в проектній технології:
-операційна структура, конструктивний тип, засоби і способи виробництва перевантажувального процесу;
-пристосування щодо захоплення вантажу по кожній операції.
Для кожного варіанту вантажоперевалювального процесу формується технологічна схема, шляхом визначення необхідної кількості машин і докерів по кожній операції з подальшим підсумовуванням як показника технологічної схеми в цілому.
де
4. Завантаження судна та визначення меж концентрації технологічних ліній при його обробці
Кількість вантажу на судні (Qс ) визначається наступним чином:
де
W |
|
|
C |
D |
Ч |
|
|
|
|
м |
, |
якщо ω³ і |
|
|
D |
||
Q |
|
п ч |
|
|
c |
= н |
|
|
|
|
пW |
|
/ u, якщо |
|
|
|
|
||
|
|
оп C |
|
|
ω - питома вантажомісткість судна, м3/т; |
||||
u - питомий навантажувальний об’єм , м3/т. |
||||
ω = WC / DЧ
- об’єм вантажних приміщень судна, м3; - чиста вантажопідйомність судна, т.
u; ω <u
(3)
(4)
Питомий навантажувальний об’єм розраховується по формулі:
u = u' ЧK |
ТУ |
, |
(5) |
|
|
|
де u' - питомий об'єм вантажу, розраховується виходячи з ваги і розмірів вантажного місця;
KТУ - коефіцієнт трюмного укладання (Додаток).
Для вантажів, що мають форму паралелепіпеда u |
' |
розраховується за формулою: |
|
|
|
||
u' = l *b *h / qМ , |
(6) |
||
де l * b * h - линейные размеры грузового места, |
м; |
|
|
qМ - вага вантажного місця, т. |
|
|
|
Якщо ω і u , то повністю використовується вантажопідйомність судна, але не використовується вантажомісткість. У цьому випадку говорять, що вантаж «важкий»
[Введите текст]
для даного судна. А висота займана вантажем в
і-му вантажному приміщенні (
10
hi |
) |
визначається за формулою:
|
|
h = Н * u / ω. |
(7) |
|
|
|
i |
i |
|
|
|
|
||
Якщо |
ω < u |
, то вантажопідйомність судна повністю не використовується, але |
||
|
||||
використовується повністю вантажомісткість. У цьому випадків говорять, що вантаж «легкий» для даного судна:
hi = Нi |
|
|
(8) |
|
Q = Q ЧW |
/ W . |
(9) |
||
i |
C |
i |
C |
|
Якщо вантажні місця не можуть укладатися одне на інше, то вантаж перевозиться в один ярус, тоді:
де
q |
М |
|
Q = q |
М |
* ( L |
/ (l * К |
) * В |
/ (b * К |
) ) |
(10) |
i |
[ i |
|
ТУ ] [ i |
|
ТУ ] |
|
- ваго одного вантажного місця, т;
Li , Вi - довжина та ширина і-го вантажного приміщення, м.
[В] - найбільше ціле число не більше В, наприклад, [3,6] =3, [5] = 5.
Межею концентрації технологічних ліній (ТЛ) називається найменше число ТЛ, яке можна одночасно зосередити на обробці одного вантажного люка або відсіку (сукупності суміжних відсіків).
Межа концентрації ТЛ на люку ri залежить від розмірів люка і розмірів підйому вантажу. Кількість підйомів вантажу, одночасно вивантажуються (занурюються) з люка (межа концентрації на люку), визначається таким чином, щоб відстань між підйомами було не менше 2 м, а між підйомом і комінгсом люка не менше 1 м. На рис. 1 показано розташування підйомів при визначення величини ri. Крім того необхідно врахувати, що за умовами техніки безпеки: для роботи на два ходи люк повинен мати довжину не менше 9 м, а ширину 8 м.
Межа концентрації ТЛ на відсіку або сукупності суміжних відсіків (R) залежить від розмірів підйому вантажу, типу крана і його характеристик, довжини причалу, варіанти вантажних робіт, способів роботи кранів. Величини R можна розраховувати графічним способом. Під час вивантаження (навантаження) судна за варіантом судно-склад розрахунки здійснюються в такій послідовності:
1.Викреслюється в масштабі на міліметрівці судно в плані (рис. 2).
2.З центру кожного люка проводиться по 2 променя, що з'єднують центр з кутами комінгса люка, до перетину з віссю підкранової колії. Точка перетину приблизно визначає крайнє положення осі крана, при якому вантажні пристрої судна (суднові крани, щогли) ще дозволяють працювати крану через даний люк. Якщо виявиться, що
довжина відрізку ОА більше Rmax, то в цьому випадку крайнє положення крана можна визначити, відклавши від центру люка дугу радіусом Rmax до перетину з віссю підкранових колій.
Таким чином, в процесі обробки даного люка кран може переміщатися в межах певної зони, визначеної двома крайніми положеннями осі крана. На рис. 2 показані зони
роботи кранів при обробці окремих відсіків: першого - l11; другого - 122; третього - 133; четвертого - l44, За допомогою лінійки вимірюється довжина цих зон.
[Введите текст]