Контрольна робота з дисципліни Політологія і соціологія

Студентки 3 курсу ТС з\ф

Соколової Аніти

Варіант 14

1. Культура в системі суспільства. Культурна статика и культурна динаміка.

2. Порівняльний аналіз різних типів суспільств: примітивне, традиційне, індустріальне, постіндустріальне.

3. Визначте особливості функціонування обмеженої та плюралістичної демократій.

4. Визначте різновиди авторитарного політичного режиму.

1. Культура в системі суспільства

Термін “культура” латинського походження (cultura – обробка, розвиток, виховання) і спочатку означав виділення ґрунту, його обробка. Спочатку під культурою розумілися всі зміни в природному об’єкті, що проходили під впливом людини. Вперше термін виник в Давній Греції і перекладався як освічений. Весь світ поділявся на освічений та неосвічений. Все, що знаходилося в Греції вважалося культурним, а за її межами – то варвари.

Культура розглядається в соціології як складне динамічне виникнення, що має соціальну природу і виражається у соціальних відносинах. Об’єктом соціального дослідження є конкретний розподіл існуючих в даному суспільстві форм і способів засвоєння, створення і передачі об’єктів культури, стійкі та змінні процеси в культурному житті. В цьому контексті соціологія вивчає динаміку розвитку культури, яка дозволяє визначити рівень розвитку культури співсуспільств і говорити про їх культурний прогрес чи регрес.

Важливою проблемою соціології є оцінка людьми іншої культури. Часто люди оцінюють інші культури через призму своєї власної. Така позиція називається етноцентризмом. Ярким проявом етноцентризму є всякого рода місіонерська діяльність, починаючи від намагань нав’язати свої вірування, свою релігію підкореним народам в період колонізації і закінчуючи сучасним намаганням нав’язати “американський образ життя” в Європі.

Культура грає важливу роль в житті суспільства, яка полягає в тому, що культура виступає засобом акумуляції, зберігання і передачі людського досвіду. Ця роль культури реалізується через ряд функцій:

• Освітньо-виховна функція. Культура особистості асоціюється з розвинутими творчими здібностями, розумінням виробів мистецтва, вільним володінням рідною та іноземними мовами і т.п. Все це досягається в процесі виховання и навчання.

• Інтегративна і дезінтегративна функція. Відповідно до Дюркгейма, засвоєння культури створює у людей, членів того чи іншого суспільства, відчуття суспільності, приналежність до однієї нації, народу, релігії, групі тощо. Таким чином культура об’єднує людей, інтегрує їх, забезпечує цілісність суспільства.

• Регулююча функція. Культура регулює поведінку людини в школі, сім’ї, на виробництві та побуті тощо тому, що вона містить систему заборон і розпоряджень. Їх порушення приводить в дію визначенні санкції, які встановленні співсуспільством і підтримуються силою суспільного погляду і різних форм інституціонального примусу.

Культурна статика и культурна динаміка.

Соціологія розглядає культуру як складне й динамічне утворення, причому у двох аспектах: культурна статика, що описує культуру в спокої, і культурна динаміка, що описує її в русі. До культур­ної статики належить внутрішня будова культури, тобто сукупність базисних елементів, рис і форм, характерні конфігурації їх поєднань. Динаміка культури — це ті засоби, механізми та процеси, які відбивають трансформацію культури, її зміни. Культура перебуває в постійному русі, вона зароджується, розвивається, поширюється, утверджується, руйнується і т. д.

Елементи культурної статики розмежовуються в часі і просторі. Географічний район, на теренах якого у різних культур виявляється спільність головних рис, називається культурним ареалом. Таким ареалом, наприклад, є поселення слов’янських наро­дів. Спільну слов’янську культуру утворюють українська, білоруська, російська, словацька, болгарська, чеська, польська та інші слов’янські національні культури.

Найважливішим елементом культури є знання — вірогідні відомості про будь-що. Вони є результатом осягнення дійсності, пізнавальної діяльності спеціально підготовлених людей і виражаються мовою. Зрештою, сутність усіх елементів культури може бути виражена мовою. Це відбувається за допомогою слів, системи понять. Засвоюючи в процесі соціалізації сенс певних понять, люди розуміють зміст написаного чи сказаного.

Н. Смелзер надзвичайного значення в системі культури надає мові. Насамперед він підкреслює те, що мова — соціальне явище. Нею не можна оволодіти поза соціальною взаємодією, без спілкування з іншими людьми. Мова бере участь у процесі надбання та організації людського досвіду, виробляє загальновизнані в системі культури визначення. Спільна мова згуртовує соціальні групи, спільноти, суспільство, сприяє формуванню єдності, почуття соціальної ідентифікації.