27. Середній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.

Середній палеоліт добре досліджений. Характеризується широким розселенням людини у результаті якої палеоантроп (людина середнього палеоліту) розселився майже на всю вільну від льодовика територію Європи. Значно зросла кількість археологічних пам'яток. Територія в Європі заселяється до Волги. Мустьєрські стоянки з'являються в басейні Десни, верхів'ях Оки, Середньому Поволжі. У Центральній і Східній Європі пам'ятників середнього палеоліту в 70 разів більше, ніж раннього палеоліту. Одночасно з'являються місцеві групи й культури, що стає основою для народження нових рас і народів.

Вважають, що європейське мустьє розвилося у двох основних зонах — у Західній Європі й на Кавказі — і звідти поширилося на іншу Європу. Прямий зв'язок між середнім і раннім палеолітом установлюється в рідких випадках.

 

28. Соціальний устрій населення середнього палеоліту.

 Щодо середнього палеоліту, в неандертальців були слабко розвинені лобові частки мозку, відповідальні за логічне мислення й гальмування. Звідси можна припустити, що ці створіння були збудливі та не дуже уважні. Слабко виражений підборідний виступ свідчить, що розвинене мовлення тільки зароджувалося. Зміцнення соціальних зв’язків (Рис. 1.2.11 ) науковці реконструювали за складом кухонних покидьків. Тисячі кісток, які накопичувалися в житлах і навколо них, означають, що групи мисливців (найімовірніше, чоловіків) приносили здобич до поселення, де її колективно обробляли жінки й діти. Вчені припускають, що в середньому палеоліті зародилася родова громада, де спорідненість визначали за лінією матері. Антрополог Т. Сміт встановила, що діти в неандертальців росли швидше, ніж у сучасних людей. Можливо, коротшою була вагітність. 2013 р. було впроваджено метод, який дає змогу визначити за зубами тривалість грудного вигодовування. За дослідженим зубом неандертальця виявилося, що його відлучили в сім місяців. Якщо дані підтвердяться на більшій кількості зразків, то саме в такому віці дітей і переводили на тверде харчування. Мертвонароджених недоношених малюків ховали, як і старших у спільноті. Дорослі при середній тривалості життя 26 років могли дожити й до 30–40. Іноді це вдавалося особам з тяжкою інвалідністю, котрі потребували сторонньої підтримки. Дослідження пам’яток на території сучасних Іспанії, Франції та Бельгії показали, що неандертальці не лише їли подібних до себе, а й робили з їхніх кісток знаряддя праці.

29. Матеріальна культура середнього палеоліту.

Вдосконалилося виробництво кам’яних знарядь (нуклеуси, і великі (так звані леваллуазькі) пластини). Знаряддя Муст’є виготовлялися в основному з відщепів. Вони відрізняються стійкістю форм. Двостороннє оброблені знаряддя зберігаються й у середньому палеоліті, але істотно змінюються. Ручні рубала зменшуються в розмірах, часто виготовляються з відщепів. З’являються листоподібні наконечники й вістря різних типів, які використовувалися в складених знаряддях і зброї, наприклад у метальних списах. Типове знаряддя Муст’є — шкребок — має багатолезові форми. Мустьєрські знаряддя багатофункціональні: вони служили для обробки дерева й шкір, для стругання, різання й навіть свердління.

Основним заняттям населення залишалося полювання. В Ерде (Угорщина) на весні полювали на печерного ведмедя, а влітку — на коня й гіпопотама. На печерну гієну, вовка й бурого ведмедя полювали через їхні шкіри.