- •Проблеми хронології і періодизації археологічних пам’яток території України.
- •Писемні джерела та їх значення для археології.
- •Різні види й типи археологічних пам’яток.
- •4. Проблема раннього палеоліту. Homo habilis.
- •5. Еволюція людини. Сучасні погляди на проблему виділення людини з тваринного світу.
- •6. Роль природних умов у виникненні й розвитку людства.
- •7. Археологія – самостійна галузь історичних наук.
- •8. Особливості археології як науки.
- •9. Зв’язок археології з іншими науками.
- •10. Зародження і розвиток археології.
- •11. Пам’ятки матеріальної культури. Археологічна культура.
- •12. Культурний шар
- •13. Методика археологічних досліджень.
- •14. Археологічне датування.
- •15. Археологічні пам’ятки Черкащини кам’яного віку: загальна характеристика.
- •16. Оріньякоїдна стоянка Гордашівка і на Черкащині.
- •17. Мустьєрські стоянки Нечаєве-3, Маслове-5, Ясівка.
- •18. Пізньопалеолітичне поселення біля с. Гордашівка (Тальнівського району).
- •19. Стоянка первісних мисливців на мамонтів в с. Межиріч.
- •20. Кістяк пізньопалеолітичної людини в басейні Гірського Тікичу.
- •21. Ранній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •23. Матеріальна культура раннього палеоліту.
- •24. Духовна культура раннього палеоліту.
- •25. Господарство періоду раннього палеоліту.
- •26. Ранньопалеолітичні стоянки на території України.
- •27. Середній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •28. Соціальний устрій населення середнього палеоліту.
- •29. Матеріальна культура середнього палеоліту.
- •30. Духовна культура середнього палеоліту.
- •31. Господарське життя середнього палеоліту.
- •32. Стоянки середнього палеоліту на території України.
- •33. Пізній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •34. Соціальний устрій населення пізнього палеоліту.
- •35. Матеріальна культура пізнього палеоліту.
- •36. Духовна культура пізнього палеоліту.
- •37. Господарське життя пізнього палеоліту.
- •38. Пізньопалеолітичні стоянки на території України.
- •39. Мезоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •40. Соціальний устрій в добу мезоліту.
- •41. Матеріальна культура мезоліту.
- •42. Духовна культура мезоліту.
- •43. Господарське життя доби мезоліту.
- •44. Мезолітичні пам’ятки України.
- •45. Культурно-матеріальне членування пам’яток України доби мезоліту в історіографії.
- •46. Південна степова зона пам’яток: характерні ознаки.
- •47. Мезолітичні стоянки Криму – Шан-Коба, Фатьма-Коба, Мурзак-Коба.
- •2) Фатьма-Коба
- •3) Мурзак-Коба
- •48. Мезолітичні стоянки Північного Причорномор’я – Білолісся, Гребеники, Гіржовє, Мирне.
- •49. Мезолітична Стоянка Приазов’я – Кам’яна Могила.
- •50. Пам’ятки північної полісько-лісостепової зони: характерні ознаки.
- •51. Мезолітичні стоянки на Сіверському Дінці – Дробишеве, Минівський Яр.
- •52. Мезолітичні стоянки на Десні – Пісочний Рів, Смяч.
- •53. Мезолітичні стоянки у басейні Прип’яті – Нобель, Корост, Рудий Острів.
- •54. Мезолітичні стоянки у Київському Подніпров’ї – Таценки, Бородянка.
- •55. Неолітичні культури України: історіографія проблеми.
- •56. Неолітичні культури України: загальна характеристика та особливості.
- •57. Південно-західна група культур (культури Криш, лінійно-стрічкової кераміки, Кукутені-Трипілля, буго-дністровська та сурська).
- •58. Північно-східна група культур неоліту України (німанська, дніпро-донецька, донецька, культура ямково-гребінцевої кераміки).
- •59. Неолітична революція у працях науковців.
- •60. Загальна характеристика та особливості неолітичної революції.
- •61. Міфологія та релігійні уявлення періоду неолітичної революції.
- •62. Характерні особливості мистецтва неолітичної революції.
- •63. Господарство та ремесла періоду неолітичної революції.
- •3. Зародження торгівлі
23. Матеріальна культура раннього палеоліту.
Серед важливих археологічних знахідок цієї доби слід відмітити на Донбасі, поблизу Амвросіївки, знайдено велике крем'яне рубило, що безсумнівно було виготовлене людиною ашельської доби. Найвиразнішим ашельським місцезнаходженням є стоянка на Житомирщині, в басейні річки Свинолужки. Тут знайдено велику кількість розщеплених кременів, що використовувалися як знаряддя для різання і скобління, а також типові ручні рубила.
24. Духовна культура раннього палеоліту.
Світогляд первісних людей
Картина світу в уяві первісних людей нами не може бути реконструйована достатньо повно. Характер життя і звичаї були подібними у різних регіонах земної кулі, тому можна говорити про спільні тенденції та явища духовного життя первісних людей. Все ж на підставі порівняння зразків первісного мистецтва Європи і примітивів збережених дотепер первісних племен можна припустити, що давні європейці були набагато вітальніші.
Головною структурною віссю спільноти були родинні (по крові) відносини у племенах і родах і світ, який оточує людину - небо, земля, сонце, дерева, води, тварини - в уяві людини теж одна велика община, зв'язана родинними відносинами. Дійсність - живий організм, а людина - частка його, звідси перенесення внутрішніх рис індивіда на зовнішній світ. Все - одухотворене, живе за законами людського роду. Первісні уявляли олюднення світу і ототожнення сил природи з людськими діями і об'єктами. Одушевлення грізних природних сил споріднювало їх з людиною, давало відчуття захищеності, оскільки уможливлювало домовляння з ними, їхнє улеслювання і залякування. У первісних доби палеоліту не було загальних понять. Подібність речей, на їхнє уявлення, походила від їх спорідненості. Зображення предмета означало володіння ним.
25. Господарство періоду раннього палеоліту.
В пізньому палеоліті склався первіснообщинний лад. Люди жили материнськими общинами. Тип господарства цього періоду – просте привласнюючи господарство. Праця була простою кооперацією, тобто співробітництво без розвинених форм суспільного поділу праці. Територія, на якій жила община, житло, вогонь, знаряддя праці, добича знаходилась в колективній власності
Господа́рство привла́снююче — перша в історії форма господарювання, коли люди споживали готові продукти природи: впольовували диких тварин, збирали їстівні рослини та плоди, рибалили. Господарство привласнювальне — форма господарства, що ґрунтується на вилученні з навколишнього середовища продуктів харчування, створених природними процесами (мисливство, рибальство, збиральництво).
26. Ранньопалеолітичні стоянки на території України.
Найдавнішими стоянками палеоліту на території України вважають: Королеве , Мізинська стоянка на Десні,Кодак,Кирилівська на території сучасного Києва, Лука Врублевецька на Дністрі, Амвросіївську на Донбасі,печера Киїк-Коба,печера Старосілля. Серед важливих археологічних знахідок цієї доби слід відмітити на Донбасі, поблизу Амвросіївки, знайдено велике крем'яне рубило, що безсумнівно було виготовлене людиною ашельської доби. Найбільш виразним ашельським місцезнаходженням є стоянка на Житомирщині, в басейні ріки Свинолужки. Тут знайдено велику кількість розщеплених кременів, що використовувалися як знаряддя для різання і скобління, а також типові ручні рубила.
