14. Археологічне датування.

АРХЕОЛОГІ́ЧНЕ ДАТУВА́ННЯ – встановлення хронології пам'яток, що визначаються за археологічними даними. Поширені дві системи А. д.: абсолютна та відносна. Абсолютну хронологію пам'яток визначають за точно датов. предметами (монети, печатки тощо), за аналогією з надійно датов. пам'ятками, прив'язкою до точно датов. події. Абсолютні дати встановлюють за допомогою методів природничих наук – дендрохронол. (датування за кільцями зрізів стовбурів дерев), радіовуглец. (датування за розкладом радіоактив. ізотопу С-14) та ін. Деякі пам'ятки антич. та феод. періодів датують за писем. джерелами. Серед методів віднос. датування найпоширенішими є стратиграфічний (послідовність залягання культур. шарів) та типологічний (поступове вдосконалення близьких за матеріалом, формою та призначенням типів артефактів).

15. Археологічні пам’ятки Черкащини кам’яного віку: загальна характеристика.

У часи камяного віку на території області зявляються ранні Homo sapiens – кроманьйонці. На їх численних стоянках були знайдені кам'яні і кістяні знаряддя праці (скребачки, різці, сокири), зокрема, при розкопках всесвітньовідомої Межіріцької палеолітичної стоянки, вік якої налічує близько 14,5 тис. років. Цінними та унікальними пам’ятками, знайденими на межиріцькій стоянці є череп мамонта та своєрідна карта поселення: серед різноманітних прямих і кривих ліній, смуг і драбинок тут подано чотири підковоподібні фігури з плямами «вогнищ» у центрі, зі схематичним позначенням нерівностей рельєфу і ландшафту навколо. На території Черкащини стоянки цього часу відомі поблизу сіл Лип’янка, Нечаєве, Маслове. До кінця мустьєрського періоду відносяться випадкові знахідки на околиці Сміли та 15 крем’яних виробів і один уламок масивного кварциту, які були знайдені при будівництві Канівської ГЕС. Розвідки останніх років в межах Шполянського району дозволили знайти 25 нових палеолітичних поселень.

16. Оріньякоїдна стоянка Гордашівка і на Черкащині.

???????????????????????????????????????????????

17. Мустьєрські стоянки Нечаєве-3, Маслове-5, Ясівка.

Археологічні знахідки свідчать, що перші люди на території сучасної Черкаської області з’явилися в добу середнього палеоліту (мустьєрський період), який датується від 150 до 40-35 тисяч років тому.

Цей період характеризується загальною зміною клімату у бік похолодання, з корот-кими періодами потепління, як результат найпотужнішого Дніпровського (рісського) зледеніння, коли льодовик практично здер Лівобережжя, а на Правобережжі сучасної Черкащини поруйнував осадові породи попередніх епох та оголив гранітну поверхню Українського кристалічного щита. Відсту-пивши, льодовик залишив піски Черкаського бору та притясминської дюни замість піща-ників давнього Сарматського моря, Холодно-ярські гори, Богданову Гору в Чигирині, Канівські гори, Мошногірський кряж та інші гляціодислокації.

Основний тип людини мустьєрського періоду – неандерталець. Його відрізняли груба мускулиста фігура при невеликому зрості (160-163 см у чоловіків), масивний скелет, велика грудна клітка. До здобутків цього періоду відносять подальший розвиток кам’яних знарядь праці: зменшуються розміри рубил, виникають гостроко-нечники, вдосконалюються скребла. Два останніх починають виготовляти зі спеціальних заготовок у вигляді відщепів або пластин за допомогою техніки ретушування, тобто обколю-вання у потрібних місцях.

Неандертальці вже вміли не тільки користуватися, а й добувати вогонь. Вони почали інтенсивно засе-ляти печери, а там, де їх не було – споруджували штучні житла типу яранг. Займалися збиральництвом та полюванням. Полювали на мамонтів, носорогів, бізонів, ведмедів, північних оленів, коней, віслюків, баранів, сайгаків та інших тварин.

На території України виявлено понад 50 стоянок мустьєрського періоду. На території Черкащини стоянки цього часу відо- мі поблизу сіл Лип’янка, Нечаєве, Маслове, які на сьогодні є найдавнішими стоянками стародавньої людини неандертальського типу на території Черкащини. До кінця мустьєр-ського періоду відносяться випадкові знахідки на околиці Сміли та 15 крем’яних виробів і один уламок масивного кварциту, які були знайдені при будівництві Канівської ГЕС. Це – нуклеуси, гостроконечники, скре-бачка, скребло, ніж, відщепи.

Розвідки останніх років в межах Шполянського району дозволили знайти 25 нових палеолітичних місць знаходження, на кількох з них присутні й матеріали середньо- палеолітичного часу. На стоянках Нечаєве-3 та Ясівка вони датуються 100-130 тис років тому, а стоянка Маслове-5 дала ще більш давню дату – 300 тисяч років тому. Отже, можливо, майбутні археологічні дослідження доведуть більш ранню дату заселення краю – ще в добу раннього палеоліту.

Останніми дослідженнями британських вчених доведено, що неандертальці не є генетичними предками людей сучасного типу, а лише бічною гілкою у розвитку нинішнього людства. Наші предки – неоантропи – в цей час мешкали в Африці, ведучи збираль-ницько-мисливський спосіб життя. Близько 40 тисяч років тому вони починають заселяти Україну, зустрічаючись тут з неандерталь-цями, які близько 33-35 тисяч років тому вимирають з невідомих на сьогодні причин. Адже в той час територія України мала досить комфортні умови життя. Український тундро-лісостеп був найродючішою екосисте-

темою останніх мільйонів років: тут на 1 га площі припадало до 40 т живої ваги тварин.