- •Проблеми хронології і періодизації археологічних пам’яток території України.
- •Писемні джерела та їх значення для археології.
- •Різні види й типи археологічних пам’яток.
- •4. Проблема раннього палеоліту. Homo habilis.
- •5. Еволюція людини. Сучасні погляди на проблему виділення людини з тваринного світу.
- •6. Роль природних умов у виникненні й розвитку людства.
- •7. Археологія – самостійна галузь історичних наук.
- •8. Особливості археології як науки.
- •9. Зв’язок археології з іншими науками.
- •10. Зародження і розвиток археології.
- •11. Пам’ятки матеріальної культури. Археологічна культура.
- •12. Культурний шар
- •13. Методика археологічних досліджень.
- •14. Археологічне датування.
- •15. Археологічні пам’ятки Черкащини кам’яного віку: загальна характеристика.
- •16. Оріньякоїдна стоянка Гордашівка і на Черкащині.
- •17. Мустьєрські стоянки Нечаєве-3, Маслове-5, Ясівка.
- •18. Пізньопалеолітичне поселення біля с. Гордашівка (Тальнівського району).
- •19. Стоянка первісних мисливців на мамонтів в с. Межиріч.
- •20. Кістяк пізньопалеолітичної людини в басейні Гірського Тікичу.
- •21. Ранній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •23. Матеріальна культура раннього палеоліту.
- •24. Духовна культура раннього палеоліту.
- •25. Господарство періоду раннього палеоліту.
- •26. Ранньопалеолітичні стоянки на території України.
- •27. Середній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •28. Соціальний устрій населення середнього палеоліту.
- •29. Матеріальна культура середнього палеоліту.
- •30. Духовна культура середнього палеоліту.
- •31. Господарське життя середнього палеоліту.
- •32. Стоянки середнього палеоліту на території України.
- •33. Пізній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •34. Соціальний устрій населення пізнього палеоліту.
- •35. Матеріальна культура пізнього палеоліту.
- •36. Духовна культура пізнього палеоліту.
- •37. Господарське життя пізнього палеоліту.
- •38. Пізньопалеолітичні стоянки на території України.
- •39. Мезоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •40. Соціальний устрій в добу мезоліту.
- •41. Матеріальна культура мезоліту.
- •42. Духовна культура мезоліту.
- •43. Господарське життя доби мезоліту.
- •44. Мезолітичні пам’ятки України.
- •45. Культурно-матеріальне членування пам’яток України доби мезоліту в історіографії.
- •46. Південна степова зона пам’яток: характерні ознаки.
- •47. Мезолітичні стоянки Криму – Шан-Коба, Фатьма-Коба, Мурзак-Коба.
- •2) Фатьма-Коба
- •3) Мурзак-Коба
- •48. Мезолітичні стоянки Північного Причорномор’я – Білолісся, Гребеники, Гіржовє, Мирне.
- •49. Мезолітична Стоянка Приазов’я – Кам’яна Могила.
- •50. Пам’ятки північної полісько-лісостепової зони: характерні ознаки.
- •51. Мезолітичні стоянки на Сіверському Дінці – Дробишеве, Минівський Яр.
- •52. Мезолітичні стоянки на Десні – Пісочний Рів, Смяч.
- •53. Мезолітичні стоянки у басейні Прип’яті – Нобель, Корост, Рудий Острів.
- •54. Мезолітичні стоянки у Київському Подніпров’ї – Таценки, Бородянка.
- •55. Неолітичні культури України: історіографія проблеми.
- •56. Неолітичні культури України: загальна характеристика та особливості.
- •57. Південно-західна група культур (культури Криш, лінійно-стрічкової кераміки, Кукутені-Трипілля, буго-дністровська та сурська).
- •58. Північно-східна група культур неоліту України (німанська, дніпро-донецька, донецька, культура ямково-гребінцевої кераміки).
- •59. Неолітична революція у працях науковців.
- •60. Загальна характеристика та особливості неолітичної революції.
- •61. Міфологія та релігійні уявлення періоду неолітичної революції.
- •62. Характерні особливості мистецтва неолітичної революції.
- •63. Господарство та ремесла періоду неолітичної революції.
- •3. Зародження торгівлі
3. Зародження торгівлі
Із виникненням землеробства, скотарства й ремесла між общинами давніх людей складався обмін продуктами виробництва, який відбувався в найзручніших для цього (за розташуванням) поселеннях.
ГРОШІ — предмети, що позначають вартість товару, підлягають обміну.
ТОРГІВЛЯ — обмін товарами через посередництво грошей. Сприяє розвитку господарства, але неодмінно призводить до майнової нерівності.
Предметів для обміну ставало чимдалі більше, і поступово для прискорення та полегшення обміну почали використовувати найпростіші гроші.
Перші гроші побутували у вигляді предметів — камінців, рідкісних мушель, шкір тварин, худоби, зерна тощо (т. зв. предметні гроші). Металеві гроші виникли на межі ІІ-І тис. до н. е., а карбовані монети — у VII ст. до н. е. в Малій Азії.
Відтоді обмін перетворився на торгівлю. Спершу як гроші використовували той чи інший товар. Таку форму торгівлі називають обмінною торгівлею. Згодом поселення, що були центрами виготовлення речей для обміну й торгівлі, розрослись і стали містами.
