57. Південно-західна група культур (культури Криш, лінійно-стрічкової кераміки, Кукутені-Трипілля, буго-дністровська та сурська).

51 -61 ( Винокур Телеген )

http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000013444

Культура Кріш-Старчево. Поширення: Українське Закарпаття, що було окраїною широкого ареалу, до якого належала Угорщина, Болгарія, Греція, Сербія та Румунія. Саме там культура й склалася на основі традицій Подунав’я під впливом переселенців з Малої Азії. Датується 7 – 5 тис. до н.е. Характерна плоскодонна кераміка з орнаментом у вигляді прокреслених ліній, защипів та шишок. Знайдені глиняні антропоморфні фігурки, кам’яні шліфовані сокири. Основа господарства – землеробство (пшениця, просо, ячмінь), скотарство, полювання і рибальство. Житла – обмазані глиною плетені будинки, що стояли поблизу річок. Під впливом цієї культури формувалася найдавніша неолітична культура України — буго-дністровська. Найвідоміші стоянки: Заставне, Рівне.

Культура лінійно-стрічкової кераміки (КЛСК). Ареал поширення: вся Центральна Європа, а в Україні – на Волинській височині, на Верхньому Дністрі. Постала на основі середньодунайських неолітичних традицій, у т.ч. культури Кріш-Старчево, під впливом переселенців з півдня. Датується кінцем 6 – поч. 5 тис.до н. е. Характеризується кругло- або плоскодонним посудом, орнаментованим паралельними прокресленими лініями, на які з рівними інтервалами наносилися поодинокі ямки. Поділявся на товстостінний кухонний та тонкостінний столовий. Житла представлені прямокутними каркасно-стовповими конструкціями, а також землянками, оточеними господарськими ямами. У Центральній Європі виявлено багато поховань культури. Вони являли собою посипані червоною вохрою, скорчені на правому боці кістяки. Носії КЛСК Займалися підсічним землеробством та скотарством, які доповнювалися полюванням. Вирощували ячмінь, пшеницю-двозернянку, жито, просо, горох, розводили велику рогату худобу, свиней, полювали на турів, оленів, косуль, кабанів. Найвідоміші стоянки: Луцьк, Баїв, Ольшаниця, Незвиське, Торське.

Буго-дністровська археологічна культура (БДК). Ареал поширення: лісостепова смуга басейну Дністра та Південного Бугу. Датується кін. 7 – 5 тис. до н. е. Відомі дністровський та бузький локальні варіанти культури. Виникла на місцевій основі, у т.ч. кукрецької мезолітичної культури, під потужним впливом Балкано-Дунайського неоліту, у т.ч. культури Кріш-Старчево. Виділяється скибинецька, печерська, самчинська і савранська фази її розвитку, що дістали назву від стоянок, виявлених поблизу сіл із відповідними назвами. Спочатку на гостродонних або плоскодонних горщиках БДК домінував прокреслений лінійно-меандровий орнамент. Пізніше поширилася накольчаста та гребінцева орнаментація. Крем’яний інвентар ранніх пам’яток характеризується виразними кукрецькими рисами – олівцеподібні нуклеуси, кукрецькі вкладиші, округлі скребачки, дрібні мікропластинки. Основою господарства було полювання на копитних прирічкових лісів та рибальство, доповнювані землеробством та скотарством. Вирощували пшеницю, ячмінь, горох, розводили свиней, пізніше–великурогату худобу. Найвідоміші стоянки: Саврань, Самчинці, Сокільці.

Сурська (сурсько-дніпровська) культура. Ареал поширення: Надпоріжжя та Надазов’я. Датується 6 – 5 тис. до н. е. Була витіснена дніпро-донецькою культурою. Характерною особливістю є гостродонна кераміка з домішкою товченої мушлі у глині і лінійним прокресленим орнаментом, зигзагами. Відомий кам’яний посуд. Наявність у крем’яних комплексах олівцеподібних нуклеусів та кукрецьких вкладишів свідчить про формування культури з участю місцевого населення кукрецької культури та під буго-дністровським впливом. Знайдені кістяні наконечники дротиків, рибальські гачки, кістяні тесла, гарпуни.

Основа господарства – мисливство та рибальство, що доповнювалися землеробством і скотарством. Поселення – по берегах річок і на островах. Найвідоміші стоянки: о. Сурський, Шулаєвий, Виноградний; Кам’яна Могила тощо. Брала участь у формуванні неоліту Криму (Таш-Аїр, Заміль-Коба) та азово-дніпровської культури.