51. Мезолітичні стоянки на Сіверському Дінці – Дробишеве, Минівський Яр.

ДРОБИШЕВЕ Знаходиться за 1,25 км на захід від будівлі контори Дробишевського лісництва Лиманського р-ну. Займає оточену лісом галявину на східному березі оз. Красноярське (стариця р. Сіверський Донець). Виявлене В. В. Цимідановим у 1997 р. У 1998 обстежено В. І. Кузіним та С. Р. Хозіним. Розкопки не проводилися. Розмір пам’ятки близько 200 х 200 м. Площа – 4 га. Зачистка стінок силосної ями, розташованої у північно-західній частині пам’ятки, показала, що культурний шар має потужність до 0,6 м. У стінці ями зафіксовано рештки спаленого стовпа та скупчення фрагментів кераміки. Імовірно, ямою було зруйноване житло. Культурний шар на цій ділянці складається із прошарку чорного гумусу (до 34 см потужністю; у нижній частині – плями золи), нижче якого – сірий супісок (до 45 см), а під ним – материковий пісок. Шурфами на решті території поселення зафіксовано малонасичений знахідками культурний шар (сірий супісок). Знахідки репрезентовано фрагментами кераміки пеньківської культури. Поодинокі фрагменти посудин датуються добою салтово-маяцької культури (VIII-X ст.). Частина пам’ятки зруйнована при спорудженні силосної ями. У минулі роки територія поселення оралася.

Пам’ятка Дробишеве-В доби неоліту(?). Розташована за 0,95 км на південний захід-південь від південної окраїни смт Дробишеве Лиманського рну, на підвищеній ділянці заплави лівого берегу р. Сіверський Донець. Поверхня ділянки знаходиться на рівні надзаплавної тераси. Виявлена співробітниками ДОКМ у 1998 р. На пам’ятці знайдено крем’яні відщепи. Також наявні матеріали бондарихинської культури.

Кремнеобробна майстерня Минівський Яр-І доби пізнього палеоліту. Знаходиться за 1,15 км на схід-північний схід від північно-східної окраїни с. Богородичне Слов’янського р-ну, на мисі, утвореному правим берегом р. Сіверський Донець та лівим берегом Минівського Яру. Комплекс пам’яток у Минівському яру було виявлено у 1924 р. П. П. Єфименком. У 1936, 1938 та 1940 рр. його обстежував М. В. Сібільов. Зокрема, у 1940 р. біля берега р. Сіверський Донець у лесоподібному суглинку він знайшов крем’яні вироби та кістки благородного оленя. Надалі пам’ятку досліджували С. М. Одинцова (1948 р.), І. Ф. Левицький та Д. Я. Телегін (1950 р.), О. Ф. Горелик та О. О. Кротова (1976 р.). Крім артефактів доби пізнього палеоліту, на ній наявні також матеріали доби мезоліту, енеоліту, середньодонської катакомбної, дніпро-донської бабинської культур та середньовіччя. Джерела та література: Одинцова, 1948; Левицький, Телегін, 1956; Горелик, Кротова, 1976; 1977, с. 282; Кротова, 1986, с. 54-57; Колесник, 2013, с. 9. Пам’ятка Минівський Яр-І доби мезоліту. На цій же пам’ятці під час розвідок та розкопок знайдено крем’яні вироби мезолітичної доби (нуклеуси, пластини тощо).

52. Мезолітичні стоянки на Десні – Пісочний Рів, Смяч.

Піщаний Рів — ранньонеолітична стоянка (10–6 тис. до н. е.) на околиці села Рогівки, Новгород-Сіверського району Чернігівської області. В українській радянській літературі зустрічається адаптована російська назва — Пісочний Рів (рос. Песочный Ров).

Розташована на пониженому схилі другої надзаплавної тераси правого берега річки Десни. Потужність культурного шару — 30–40 см на глибині 40–70 см від поверхні. Збереглися переважно вироби з кременю, які виготовлялися на стоянці-майстерні. Досліджувалася археологом Михайлом Воєводським у 1940, 1945–47.