2) Фатьма-Коба

Фатьма-Коба — багатошарова стоянка середньокам'яної доби в навісі на правому березі струмка Кубалар-Су, в 2 км західніше села Передове у Байдарській долині в Криму.

Розкопи Гліба Бонч-Осмоловського 1927 і Сергія Бібікова 1956 — 58 років.

При розкопах виявлено шари азильської і тарденуазької (скорчене поховання кроманьйонської людини) культури.

Виявлена кладка з каменю при вході в навіс, що ймовірно створює заслін від вітру. Розкриті культурні шари загальною глибиною до 2 м:

• VI-й й V-й належать шан-кобинській культурі азильського кола;

• IV-ий — шпанській культурі;

• III-й та II-й шари — мурзак-кобинській культурі тарденуазького кола;

• I-й шар — мідній добі.

 

У шарах середньокам'яної доби виявлені кістки благородного оленя, дикого кабана, козулі, лисиці, вовка, рисі, дикої кішки й риб.

Виявлені кістяні проколки, крем'яні нуклеуси, необроблені та ретушувати пластини, різці, скребки, вістря і мікроліти у вигляді простих трапецій. Також виявлені сегменти і трикутники.

На 3-й 2-й шари припадає погребіння чоловіка у скорченому положенні на боці, що відносився до середземноморської раси. Він антропологічно відрізняється від похованих у Мурзак-Кобі тієї ж культури, що вказує на формування мурзак-кобинської культури на місцевій основі з приходнім населенням тарденуазької культури із заходу.

На додачу до артефактів, що зустрічаються у інших середньокам'яних шарах у мурзак-кобинських виявлені трапеції й вістря з зубцями.

3) Мурзак-Коба

Мурзак-кобинська культура — археологічна культура пізньої середньокамяної доби гірського Криму. Змінила ранні середньокам'яні культури шан-кобинську й свідерські пам'ятки Криму (Сюрень-2 шар 2 й Буран-Кая шар 4).

Епонімною пам'яткою мурзак-кобинських пам'яток Криму є стоянка під навісом Мурзак-Коба, що розташована у Чорноріченському каньйоні поблизу села Чорноріччя у долині річки Чорна.

На Керченському півострові пам'ятки мурзак-кобинської культури дещо мають риси кукрецької культури.

Була сучасною з кукрецькою культурою степів Криму й Надчорномор'я. Пам'яток кукрецької культури навіть більше у кримських горах за мурзак-кобинські, бо яйли являють собою високогірні степи.

Мурзак-кобинських пам'ятки неоднорідні й належать двом традиціям:

перша — характерна відсутністю, або незначною кількістю трапецій, замість яких зустрічаються вістря (IV-й й II-й шари Фатьма-Коби);

друга — характерна широким розповсюдженням трапецій (III шар Фатьма-Коба)).

Обидві індустрії знаходять паралель в тарденуазькій культурі, до якої близька мурзак-кобинська.

48. Мезолітичні стоянки Північного Причорномор’я – Білолісся, Гребеники, Гіржовє, Мирне.

Білолісся – археологічна стоянка. Відкрив А. Кремер біля села з однойм. назвою Татарбунар. р-ну Одес. обл., розкопав В. Станко. Датується фінал. палеолітом (бл. 11 тис. р. тому). Розкопки проводилися 1965–66, 1977–78. Уздовж берега р. Сарата в розкопі пл. 180 м² досліджено 4 невеликі скупчення крем'яних виробів та кісток диких тварин (коня, тура). Крем'яний інвентар характеризується грубими сегментами, кінцевими скребачками, різцями, одноплощин. нуклеусами, пластинками, відщепами. Стоянка стала основою для виділення пам'яток типу Б. Має аналогії в матеріалах стоянок Куйна Туркулуй та Бейле Геркулане у Румунії, а також шан-кобинської культури Гір. Криму.

Гребеники хз хз хз

Гіржовє Середньокам'яна стоянка, що є однією з визначальних пам'яток гребениківської культури Надчорномор'я, положена ледь південніше села. Вона знаходиться на правому березі лівої притоки Дністра річки Кучурган. Як і решта пам'яток гребениківської культури Нижньої Наддністрянщини, стоянка розміщена на високому схилі (41 м) над річкою^[1]. Розкопано 220 кв. м. Культурний шар залягав на глибині 0,3-0,8 м від сучасної поверхні, у шарі зеленуватого суглинку.

У комплексі виявлено близько 11500 крем'яних виробів, в тому числі 170 нуклеусів, більше 1000 знарядь й близько 4500 ножеподібних платівок та їх перерізів.

Нуклеуси Гіржове походять з платівок; плоскі, з однобічним сколюванням (55,1 %). Є також три конічних і три «олівцеподібні» нуклеуси з круговим сколюванням. Значну частину знарядь складають 190 ретушованих платівок. Є також 20 пластин з виїмками.

Майже половина всіх знарядь — скребки на сколах (40,6 %), що переважно напівкруглясті й круглясті. Близько 30 кінцевих скребків, о виготовлені з край укорочених платівок. Різців виявлено тільки чотири. Трапецій 210, що переважно середніх пропорцій, злегка асиметричні, проте подовжені — рідкісні. Ретуш на виробах крута, крайова, проте також досить плоска, що заходить на спинку знаряддя. В шарі виявлено близько 900 перерізів платівок трапецієподібних й прямокутних обрисів. Інші типи мікролітів мало представлені: вістря зі скошеним кінцем — 19, платівок-вкладишів — 11.

У культурному шарі Гіржова збереглися тваринні залишки, серед яких В. І. Бібіковою визначені кістки великого дикого або домашнього бика, коня, віслюка або кулана.

На центральній ділянці розкопу, у нижній частині культурного шару (зруйнований вапняк) розчищено потрійне дитяче поховання. Поховані перебували у прямокутній ямі на правому боці у скорченому стані. Ймовірно, що це поховання має відношення до середньокам'яної стоянки.

Мирне — велике пізньомезолітичне поселення на березі р. Дракулі на Одещині, що складалося зі скупчень матеріалів гребениківської та кукрецької культур мезоліту України. Судячи зі знайдених кісток, основою господарства місцевого населення було полювання (за допомогою луків, стріл та метальних списів) на турів і диких коней.

Датована 2-ю пол. мезоліту – 7–5 тис. до н. е. Виявлена побл. с. Мирне (Кілій. р-ну Одес. обл.), досліджена 1969–79 В. Станком.

На стоянці, де мешкало кілька сімей мисливців на турів, диких коней, сайгаків, знайдено бл. 30 тис. крем'яних артефактів. Мікроліт. нуклеуси, пластинки, округлі скребачки, трапеції правил. форми властиві гребеників. культурі, але з домішками виробів кукрекської культури (олівцеподібні нуклеуси, вістря з притупленим краєм, кукрек. вкладні, кістяні наконечники списів з пазами).