- •Проблеми хронології і періодизації археологічних пам’яток території України.
- •Писемні джерела та їх значення для археології.
- •Різні види й типи археологічних пам’яток.
- •4. Проблема раннього палеоліту. Homo habilis.
- •5. Еволюція людини. Сучасні погляди на проблему виділення людини з тваринного світу.
- •6. Роль природних умов у виникненні й розвитку людства.
- •7. Археологія – самостійна галузь історичних наук.
- •8. Особливості археології як науки.
- •9. Зв’язок археології з іншими науками.
- •10. Зародження і розвиток археології.
- •11. Пам’ятки матеріальної культури. Археологічна культура.
- •12. Культурний шар
- •13. Методика археологічних досліджень.
- •14. Археологічне датування.
- •15. Археологічні пам’ятки Черкащини кам’яного віку: загальна характеристика.
- •16. Оріньякоїдна стоянка Гордашівка і на Черкащині.
- •17. Мустьєрські стоянки Нечаєве-3, Маслове-5, Ясівка.
- •18. Пізньопалеолітичне поселення біля с. Гордашівка (Тальнівського району).
- •19. Стоянка первісних мисливців на мамонтів в с. Межиріч.
- •20. Кістяк пізньопалеолітичної людини в басейні Гірського Тікичу.
- •21. Ранній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •23. Матеріальна культура раннього палеоліту.
- •24. Духовна культура раннього палеоліту.
- •25. Господарство періоду раннього палеоліту.
- •26. Ранньопалеолітичні стоянки на території України.
- •27. Середній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •28. Соціальний устрій населення середнього палеоліту.
- •29. Матеріальна культура середнього палеоліту.
- •30. Духовна культура середнього палеоліту.
- •31. Господарське життя середнього палеоліту.
- •32. Стоянки середнього палеоліту на території України.
- •33. Пізній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •34. Соціальний устрій населення пізнього палеоліту.
- •35. Матеріальна культура пізнього палеоліту.
- •36. Духовна культура пізнього палеоліту.
- •37. Господарське життя пізнього палеоліту.
- •38. Пізньопалеолітичні стоянки на території України.
- •39. Мезоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •40. Соціальний устрій в добу мезоліту.
- •41. Матеріальна культура мезоліту.
- •42. Духовна культура мезоліту.
- •43. Господарське життя доби мезоліту.
- •44. Мезолітичні пам’ятки України.
- •45. Культурно-матеріальне членування пам’яток України доби мезоліту в історіографії.
- •46. Південна степова зона пам’яток: характерні ознаки.
- •47. Мезолітичні стоянки Криму – Шан-Коба, Фатьма-Коба, Мурзак-Коба.
- •2) Фатьма-Коба
- •3) Мурзак-Коба
- •48. Мезолітичні стоянки Північного Причорномор’я – Білолісся, Гребеники, Гіржовє, Мирне.
- •49. Мезолітична Стоянка Приазов’я – Кам’яна Могила.
- •50. Пам’ятки північної полісько-лісостепової зони: характерні ознаки.
- •51. Мезолітичні стоянки на Сіверському Дінці – Дробишеве, Минівський Яр.
- •52. Мезолітичні стоянки на Десні – Пісочний Рів, Смяч.
- •53. Мезолітичні стоянки у басейні Прип’яті – Нобель, Корост, Рудий Острів.
- •54. Мезолітичні стоянки у Київському Подніпров’ї – Таценки, Бородянка.
- •55. Неолітичні культури України: історіографія проблеми.
- •56. Неолітичні культури України: загальна характеристика та особливості.
- •57. Південно-західна група культур (культури Криш, лінійно-стрічкової кераміки, Кукутені-Трипілля, буго-дністровська та сурська).
- •58. Північно-східна група культур неоліту України (німанська, дніпро-донецька, донецька, культура ямково-гребінцевої кераміки).
- •59. Неолітична революція у працях науковців.
- •60. Загальна характеристика та особливості неолітичної революції.
- •61. Міфологія та релігійні уявлення періоду неолітичної революції.
- •62. Характерні особливості мистецтва неолітичної революції.
- •63. Господарство та ремесла періоду неолітичної революції.
- •3. Зародження торгівлі
47. Мезолітичні стоянки Криму – Шан-Коба, Фатьма-Коба, Мурзак-Коба.
1) Шан-Коба
Рос:
Скальный навес Шан-Коба с археологическим материалом мезолитического и ранненеолитического времени находится в двух километрах к северо-западу от села Передовое на правом склоне балки, образованной ручьём, ранее носившим название Кубалар-Су.
Памятник открыт С. А. Трусовой и С. Н. Бибиковым в 1927 году. Полевые исследования велись в 1927–1928 годах Г. А. Бонч-Осмоловским и в 1935–1936 годах С. Н. Бибиковым и С. А. Трусовой. Учёные датируют стоянку IX–V тыс. до н.э.
Шан-Коба представляет собой навес удлинённой формы; длина — 25 м, ширина — 6 м, высота — 2,7 м. Выявлено шесть культурных горизонтов: первый относится к неолиту, второй и третий к «тарденуазу», четвертый и шестой — к «азилю» и «позднему азилю» или, соответственно, к позднему и раннему мезолиту. Некоторые выделяют нижний слой стоянки как финал позднего палеолита Крыма. Открыты ямки для запекания улиток (одна из них полусферической формы, глубиной 14,6 см, шириной 22 см и заполнена раковинами улиток), очаги в разных горизонтах, кладовая для хранения улиток. В северо-восточной стороне грота зачищена каменная выкладка, служившая, вероятно, для укрепления заслона из веток.
В первом культурном слое найдены обломки глиняных сосудов ранненеолитического времени. В раннемезолитических («азильских») слоях характерны находки крупных и грубых сегментованных орудий вместе с крупными концевыми скребками, односторонне обработанными нуклеусами и пластинками с притуплённым краем. В позднемезолитических («тарденуазских») слоях увеличивается количество трапециевидных каменных орудий. Археологи обнаружили здесь и различные поделки из кости: орудия с вкладышами, проколки, шилья. В ходе раскопок обнаружено более 100 кг костных останков животных и птиц. Судя по находкам, в то время в Крыму обитали благородные олени, лошади, кабаны, бобры, волки, лисы, зайцы, рыси, домашние собаки, черепахи.
Укр:
Скальний навіс Шан-Коба з археологічним матеріалом мезолітичного і ранньонеолітичного часу знаходиться за два кілометри на північний захід від села Передове на правому схилі балки, утвореної струмком, що раніше називався Кубалар-Су.
Пам'ятник відкритий С. А. Трусової та С. Н. Бібіковим у 1927 році. Польові дослідження велися у 1927–1928 роках Г. А. Бонч-Осмоловським та у 1935–1936 роках С. М. Бібіковим та С. А. Трусовою. Вчені датують стоянку IX-V тис. до н.
Шан-Коба є навісом подовженої форми; довжина — 25 м, ширина — 6 м, висота — 2,7 м.
Виявлено шість культурних горизонтів: перший відноситься до неоліту, другий і третій до «тарденуазу», четвертий і шостий — до «азилю» та «пізньому азилю» або, відповідно, до пізнього та раннього мезоліту. Деякі виділяють нижній шар стоянки як фінал пізнього палеоліту Криму.
Відкрито ямки для запікання равликів (одна з них напівсферичної форми, глибиною 14,6 см, шириною 22 см і заповнена раковинами равликів), осередки в різних горизонтах, комора для зберігання равликів. У північно-східній стороні грота зачищено кам'яну викладку, яка служила, ймовірно, для зміцнення заслону з гілок.
У першому культурному шарі знайдено уламки глиняних судин ранньонеолітичного часу. У ранньомезолічних («азільських») шарах характерні знахідки великих і грубих сегментованих знарядь разом з великими кінцевими скребками, односторонньо обробленими нуклеусами і пластинками з притупленим краєм. У пізньомезолітичних («тарденуазьких») шарах збільшується кількість трапецієподібних кам'яних знарядь. Археологи виявили тут і різні вироби з кістки: гармати з вкладишами, проколки, шила. У ході розкопок виявлено понад 100 кг кісткових останків тварин та птахів. Судячи з знахідок, на той час у Криму жили благородні олені, коні, кабани, бобри, вовки, лисиці, зайці, рисі, домашні собаки, черепахи.
