
- •Проблеми хронології і періодизації археологічних пам’яток території України.
- •Писемні джерела та їх значення для археології.
- •Різні види й типи археологічних пам’яток.
- •4. Проблема раннього палеоліту. Homo habilis.
- •5. Еволюція людини. Сучасні погляди на проблему виділення людини з тваринного світу.
- •6. Роль природних умов у виникненні й розвитку людства.
- •7. Археологія – самостійна галузь історичних наук.
- •8. Особливості археології як науки.
- •9. Зв’язок археології з іншими науками.
- •10. Зародження і розвиток археології.
- •11. Пам’ятки матеріальної культури. Археологічна культура.
- •12. Культурний шар
- •13. Методика археологічних досліджень.
- •14. Археологічне датування.
- •15. Археологічні пам’ятки Черкащини кам’яного віку: загальна характеристика.
- •16. Оріньякоїдна стоянка Гордашівка і на Черкащині.
- •17. Мустьєрські стоянки Нечаєве-3, Маслове-5, Ясівка.
- •18. Пізньопалеолітичне поселення біля с. Гордашівка (Тальнівського району).
- •19. Стоянка первісних мисливців на мамонтів в с. Межиріч.
- •20. Кістяк пізньопалеолітичної людини в басейні Гірського Тікичу.
- •21. Ранній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •23. Матеріальна культура раннього палеоліту.
- •24. Духовна культура раннього палеоліту.
- •25. Господарство періоду раннього палеоліту.
- •26. Ранньопалеолітичні стоянки на території України.
- •27. Середній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •28. Соціальний устрій населення середнього палеоліту.
- •29. Матеріальна культура середнього палеоліту.
- •30. Духовна культура середнього палеоліту.
- •31. Господарське життя середнього палеоліту.
- •32. Стоянки середнього палеоліту на території України.
- •33. Пізній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •34. Соціальний устрій населення пізнього палеоліту.
- •35. Матеріальна культура пізнього палеоліту.
- •36. Духовна культура пізнього палеоліту.
- •37. Господарське життя пізнього палеоліту.
- •38. Пізньопалеолітичні стоянки на території України.
- •39. Мезоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •40. Соціальний устрій в добу мезоліту.
- •41. Матеріальна культура мезоліту.
- •42. Духовна культура мезоліту.
- •43. Господарське життя доби мезоліту.
- •44. Мезолітичні пам’ятки України.
- •45. Культурно-матеріальне членування пам’яток України доби мезоліту в історіографії.
- •46. Південна степова зона пам’яток: характерні ознаки.
- •47. Мезолітичні стоянки Криму – Шан-Коба, Фатьма-Коба, Мурзак-Коба.
- •2) Фатьма-Коба
- •3) Мурзак-Коба
- •48. Мезолітичні стоянки Північного Причорномор’я – Білолісся, Гребеники, Гіржовє, Мирне.
- •49. Мезолітична Стоянка Приазов’я – Кам’яна Могила.
- •50. Пам’ятки північної полісько-лісостепової зони: характерні ознаки.
- •51. Мезолітичні стоянки на Сіверському Дінці – Дробишеве, Минівський Яр.
- •52. Мезолітичні стоянки на Десні – Пісочний Рів, Смяч.
- •53. Мезолітичні стоянки у басейні Прип’яті – Нобель, Корост, Рудий Острів.
- •54. Мезолітичні стоянки у Київському Подніпров’ї – Таценки, Бородянка.
- •55. Неолітичні культури України: історіографія проблеми.
- •56. Неолітичні культури України: загальна характеристика та особливості.
- •57. Південно-західна група культур (культури Криш, лінійно-стрічкової кераміки, Кукутені-Трипілля, буго-дністровська та сурська).
- •58. Північно-східна група культур неоліту України (німанська, дніпро-донецька, донецька, культура ямково-гребінцевої кераміки).
- •59. Неолітична революція у працях науковців.
- •60. Загальна характеристика та особливості неолітичної революції.
- •61. Міфологія та релігійні уявлення періоду неолітичної революції.
- •62. Характерні особливості мистецтва неолітичної революції.
- •63. Господарство та ремесла періоду неолітичної революції.
- •3. Зародження торгівлі
39. Мезоліт: загальні тенденції та характеристика.
Мезолі́т , Середньокам'яна доба — епоха кам'яної доби (15,000-5,000 до н.е), що була перехідною між палеолітом і неолітом. Також, деколи вживається назва епіпалеоліт (Верхня давньокам'яна доба) для позначення культур з середньокам'яною індустрією, що існували за часу середньокам'яної доби. Мезоліт є яскравим прикладом сильного впливу навколишнього середовища на життя й еволюцію людства.
Початок середньокам'яної доби людства збігається з переходом від льодовикової геологічної доби — плейстоцена до сучасної доби — голоцену. З цим переходом відбулися зміни у ландшафті та кліматі, що певно відобразилося на способі буття людини та історії людських суспільств.
За середньокам'яної доби льодовиковикові прояви зникають, клімат поступово теплішає, формується сучасна річкова сітка, оновлюється рослинність, змінюється фауна.
40. Соціальний устрій в добу мезоліту.
В мезоліті додався поступовий перехід до парної сім’ї, тобто нестабільного співжиття чоловіка з жінкою для народження дітей, котрі потім стають належними до всього роду. Через кризу мисливства в Європі почалися збройні зіткнення між громадами. Так, слідами бойових дій за ресурси є вістря стріл у деяких кістяках з Волосько-Василівського могильника поблизу Запоріжжя (Рис. 1.2.21 ). Жіноча й дитяча смертність зросла, середня тривалість життя почала відрізнятися на Півдні (близько 40 років) і на Півночі (близько 30 років) Європи. Жінки жили в середньому на шість років менше, ніж чоловіки. Саме останні отримували переваги під час розподілу продуктів. Так, завдяки дослідженню поховань навколо Маріуполя визначено, що дорослі жінки вживали рослинну їжу, а білок до їх організмів практично не потрапляв. Діти обох статей харчувались, як і чоловіки, переважно м’ясом.
41. Матеріальна культура мезоліту.
З точки зору матеріальної культури мезоліт є перехідним періодом від палеоліту до неоліту. Це час значних досягнень людства в опануванні сил природи, удосконаленні знарядь праці і помітних змін у соціальній структурі та духовному житті. У мезоліті масово поширюється зброя дальньої дії — лук і стріли. За значенням винайдення лука і стріл порівнюють з відкриттям вогнепальної зброї в епоху середньовіччя.
В мезоліті триває вдосконалення техніки обробки кременю. В цей час люди навчилися виготовляти вузькі, тонкі й гострі мікролітичні (мікро — малий) пластинки до 1 мм завтовшки, потрібні для виготовлення вклади-шевих знарядь. Вкладишева техніка в мезоліті досягла значного розвитку. В цій техніці виготовляли вістря списів, гарпунів, ножі. Основу цих знарядь вирізали з кістки або дерева, а в пази вставляли крем 'яні вироби, що носять назву мікролітів. Найбільш ранніми, досить поширеними, формами мікролітів були пластинки і вістря з затупленою спинкою, косі вістря.
Пізніше виникла серія вкладишів геометричної форми — трапеції, сегменти, трикутники, ромби тощо. Вкладиші в пазах гарпунів закріплялися смолистою речовиною. Таким чином, виходили дуже ефективні вістря —-тонкі, легкі й гострі. З високих трапецій виготовляли поі Іереклезові стріли. З цілих пластин робили наконечники стріл, у яких підрегушовували лише черенок або черенок і вістря. Вперше такі наконечники були знайдені на стоянці Свідри Велькі (Польща), тому вони отримали назву свідерських.
З мезолітичною епохою пов'язана поява знарядь для обробки дерева — сокир і тесел. Відомо два типи сокир: так званий тип транше і сокира-різак. Перші виготовлялися з уламка кременю, що мав одну гостру грань, яка ставала лезом сокири. У цих виробів сколами підправлялись лише бічні грані, щоб вставити сокиру в кістяну муфту. У сокир-різаків, що виготовлялися в техніці двобічної обробки, лезо формувалося за допомогою одного чи кількох бічних сколів. Сокири, тесла, а також кайловидні знаряддя — піки, що теж виготовлялися в техніці двобічного оббивання, були великими знаряддями й отримали загальну назву — макроліти. Мікроліти і макроліти— основні групи кремнієвих знарядь епохи мезоліту.
У мезоліті використовуються також крем'яні скребки, різці, ножі, порівняно з палеолітом дещо зміненої, удосконаленої форми. Зокрема, з'являються круглі скребки замість довгих кінцевих. Різців помітно менше, ніж У палеоліті, вони часто виготовлені на куті зламаної пластини або на від-Щепах.