36. Духовна культура пізнього палеоліту.

За пам’ятками давнього мистецтва історики реконструюють не лише знання, а й вірування. Так, на основі музичних інструментів з Мізина, розмальованих вохрою кісток бізона з Анетівки вони зробили висновок про існування святилищ на честь мамонта й бізона. Схожі комплекси знайдено в Амвросіївському та Семенівському поселеннях. Стилізовані жіночі статуетки з бивня мамонта чи з бурштину (відомі в більшості регіонів Європи) пов’язують з культом матері. Поховання засвідчують звичай класти з померлими прикраси й знаряддя праці, запаси харчів, а іноді — навіть матеріали для виготовлення знарядь. Отже, уявлення про «той світ», де життя триває так само, як і на цьому, вже сформувалися. Мерців могли посипати червоним барвником, імовірно, символом крові як вмісту життєвої сили.

37. Господарське життя пізнього палеоліту.

В період пізнього палеоліту значно зростає кількість насе­лення. На Україні відомо близько 500 поселень цієї доби. Па-леодемографічні розрахунки С.М. Бабікова дають приблизну цифру 20 тис. чоловік населення. Тодішні людські колективи трималися берегів річок. Дослідники вирізняють окремі ло­кальні етнокультурні зони, близькі за рівнем розвитку і соціальною структурою. На цей час припадає завершення фізичного і розумового формування людини сучасного типу (HOMO SAPIENS).

Характерною особливістю епохи пізнього палеоліту була відносна осілість населення. Спостерігаються якісні зміни в знаряддях праці: вони вдосконалюються за формою й урізно­манітнюються за призначенням. Це — скребки, скребла, різці, які вживались при обробці та розкроюванні шкір, проколки, свердла, кремінні мікропластинки.

Зазнало великих змін і ускладнилося духовне життя. У пізньопалеолітичних поселеннях, розкопаних на Україні, знай­дено стилізовані жіночі статуетки, фігурки птахів. На стоян­ках у села Межиріч на Канівшині та на Чернігівщині вияв­лені зображення на кістках мамонта, виконані червоною фар­бою. Деякі з цих розмальованих кісток С.М. Бабіков інтерпре­тував як музичні ударні інструменти. На стоянці Молодове Vзнайдено музичний інструмент типу флейти.

Наприкінці пізнього палеоліту, як вважають дослідники, ви­значилася криза полювання на великих тварин, зумовлена різни­ми антропогенними й природними чинниками. Подолати її вда­лося, запровадивши та розвинувши мікролітизацію знарядь праці, а також змінивши форми мисливського господарства.

38. Пізньопалеолітичні стоянки на території України.

Поховання пізнього палеоліту на території України (як і загалом у Євразії, де їх поки відомо близько 70) дуже рідкісні. Чи не єдиним винятком є знахідка майже цілого скелета поблизу с. Лащове на Черкащині. Незвично численна серія людських решток із кримської стоянки Буран-Кая ІІІ. На одному з фрагментів черепа тут збереглися сліди відділення голови від тіла крем’яним знаряддям. Не виключено, що це свідчить про обряд розчленування. Бур́ан-Ка́я– багатошарова стоянка кам'яної доби в скельному навісі в середній течії річки Бурульча (Гірський Крим).

Найдавніше свідчення про сучасних людей на сході Європи.

Археолог Олександр Яневич із Національної академії наук виявив 4 печери Буран-Кая в Кримських горах у 1991 році. З тих пір там знайшли приблизно дві сотні кісток.

На місці стоянки в печері Буран-Кая археологи виявили людські кістки і зуби, знаряддя праці, прикраси зі слонової кістки і рештки тварин.

Надрізи на скам'янілостях, яким 32 тисячі років, свідчать, що тих людей готували до ритуального поховання. Це є також найдавнішими свідченнями про сучасних людей на сході Європи.

Виявлені на місці розкопок прикраси, що їх виготовили древні люди, дали науковцям підстави пов'язувати їх із Ґраветтською культурою.