
- •Проблеми хронології і періодизації археологічних пам’яток території України.
- •Писемні джерела та їх значення для археології.
- •Різні види й типи археологічних пам’яток.
- •4. Проблема раннього палеоліту. Homo habilis.
- •5. Еволюція людини. Сучасні погляди на проблему виділення людини з тваринного світу.
- •6. Роль природних умов у виникненні й розвитку людства.
- •7. Археологія – самостійна галузь історичних наук.
- •8. Особливості археології як науки.
- •9. Зв’язок археології з іншими науками.
- •10. Зародження і розвиток археології.
- •11. Пам’ятки матеріальної культури. Археологічна культура.
- •12. Культурний шар
- •13. Методика археологічних досліджень.
- •14. Археологічне датування.
- •15. Археологічні пам’ятки Черкащини кам’яного віку: загальна характеристика.
- •16. Оріньякоїдна стоянка Гордашівка і на Черкащині.
- •17. Мустьєрські стоянки Нечаєве-3, Маслове-5, Ясівка.
- •18. Пізньопалеолітичне поселення біля с. Гордашівка (Тальнівського району).
- •19. Стоянка первісних мисливців на мамонтів в с. Межиріч.
- •20. Кістяк пізньопалеолітичної людини в басейні Гірського Тікичу.
- •21. Ранній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •23. Матеріальна культура раннього палеоліту.
- •24. Духовна культура раннього палеоліту.
- •25. Господарство періоду раннього палеоліту.
- •26. Ранньопалеолітичні стоянки на території України.
- •27. Середній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •28. Соціальний устрій населення середнього палеоліту.
- •29. Матеріальна культура середнього палеоліту.
- •30. Духовна культура середнього палеоліту.
- •31. Господарське життя середнього палеоліту.
- •32. Стоянки середнього палеоліту на території України.
- •33. Пізній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •34. Соціальний устрій населення пізнього палеоліту.
- •35. Матеріальна культура пізнього палеоліту.
- •36. Духовна культура пізнього палеоліту.
- •37. Господарське життя пізнього палеоліту.
- •38. Пізньопалеолітичні стоянки на території України.
- •39. Мезоліт: загальні тенденції та характеристика.
- •40. Соціальний устрій в добу мезоліту.
- •41. Матеріальна культура мезоліту.
- •42. Духовна культура мезоліту.
- •43. Господарське життя доби мезоліту.
- •44. Мезолітичні пам’ятки України.
- •45. Культурно-матеріальне членування пам’яток України доби мезоліту в історіографії.
- •46. Південна степова зона пам’яток: характерні ознаки.
- •47. Мезолітичні стоянки Криму – Шан-Коба, Фатьма-Коба, Мурзак-Коба.
- •2) Фатьма-Коба
- •3) Мурзак-Коба
- •48. Мезолітичні стоянки Північного Причорномор’я – Білолісся, Гребеники, Гіржовє, Мирне.
- •49. Мезолітична Стоянка Приазов’я – Кам’яна Могила.
- •50. Пам’ятки північної полісько-лісостепової зони: характерні ознаки.
- •51. Мезолітичні стоянки на Сіверському Дінці – Дробишеве, Минівський Яр.
- •52. Мезолітичні стоянки на Десні – Пісочний Рів, Смяч.
- •53. Мезолітичні стоянки у басейні Прип’яті – Нобель, Корост, Рудий Острів.
- •54. Мезолітичні стоянки у Київському Подніпров’ї – Таценки, Бородянка.
- •55. Неолітичні культури України: історіографія проблеми.
- •56. Неолітичні культури України: загальна характеристика та особливості.
- •57. Південно-західна група культур (культури Криш, лінійно-стрічкової кераміки, Кукутені-Трипілля, буго-дністровська та сурська).
- •58. Північно-східна група культур неоліту України (німанська, дніпро-донецька, донецька, культура ямково-гребінцевої кераміки).
- •59. Неолітична революція у працях науковців.
- •60. Загальна характеристика та особливості неолітичної революції.
- •61. Міфологія та релігійні уявлення періоду неолітичної революції.
- •62. Характерні особливості мистецтва неолітичної революції.
- •63. Господарство та ремесла періоду неолітичної революції.
- •3. Зародження торгівлі
36. Духовна культура пізнього палеоліту.
За пам’ятками давнього мистецтва історики реконструюють не лише знання, а й вірування. Так, на основі музичних інструментів з Мізина, розмальованих вохрою кісток бізона з Анетівки вони зробили висновок про існування святилищ на честь мамонта й бізона. Схожі комплекси знайдено в Амвросіївському та Семенівському поселеннях. Стилізовані жіночі статуетки з бивня мамонта чи з бурштину (відомі в більшості регіонів Європи) пов’язують з культом матері. Поховання засвідчують звичай класти з померлими прикраси й знаряддя праці, запаси харчів, а іноді — навіть матеріали для виготовлення знарядь. Отже, уявлення про «той світ», де життя триває так само, як і на цьому, вже сформувалися. Мерців могли посипати червоним барвником, імовірно, символом крові як вмісту життєвої сили.
37. Господарське життя пізнього палеоліту.
В період пізнього палеоліту значно зростає кількість населення. На Україні відомо близько 500 поселень цієї доби. Па-леодемографічні розрахунки С.М. Бабікова дають приблизну цифру 20 тис. чоловік населення. Тодішні людські колективи трималися берегів річок. Дослідники вирізняють окремі локальні етнокультурні зони, близькі за рівнем розвитку і соціальною структурою. На цей час припадає завершення фізичного і розумового формування людини сучасного типу (HOMO SAPIENS).
Характерною особливістю епохи пізнього палеоліту була відносна осілість населення. Спостерігаються якісні зміни в знаряддях праці: вони вдосконалюються за формою й урізноманітнюються за призначенням. Це — скребки, скребла, різці, які вживались при обробці та розкроюванні шкір, проколки, свердла, кремінні мікропластинки.
Зазнало великих змін і ускладнилося духовне життя. У пізньопалеолітичних поселеннях, розкопаних на Україні, знайдено стилізовані жіночі статуетки, фігурки птахів. На стоянках у села Межиріч на Канівшині та на Чернігівщині виявлені зображення на кістках мамонта, виконані червоною фарбою. Деякі з цих розмальованих кісток С.М. Бабіков інтерпретував як музичні ударні інструменти. На стоянці Молодове Vзнайдено музичний інструмент типу флейти.
Наприкінці пізнього палеоліту, як вважають дослідники, визначилася криза полювання на великих тварин, зумовлена різними антропогенними й природними чинниками. Подолати її вдалося, запровадивши та розвинувши мікролітизацію знарядь праці, а також змінивши форми мисливського господарства.
38. Пізньопалеолітичні стоянки на території України.
Поховання пізнього палеоліту на території України (як і загалом у Євразії, де їх поки відомо близько 70) дуже рідкісні. Чи не єдиним винятком є знахідка майже цілого скелета поблизу с. Лащове на Черкащині. Незвично численна серія людських решток із кримської стоянки Буран-Кая ІІІ. На одному з фрагментів черепа тут збереглися сліди відділення голови від тіла крем’яним знаряддям. Не виключено, що це свідчить про обряд розчленування. Бур́ан-Ка́я– багатошарова стоянка кам'яної доби в скельному навісі в середній течії річки Бурульча (Гірський Крим).
Найдавніше свідчення про сучасних людей на сході Європи.
Археолог Олександр Яневич із Національної академії наук виявив 4 печери Буран-Кая в Кримських горах у 1991 році. З тих пір там знайшли приблизно дві сотні кісток.
На місці стоянки в печері Буран-Кая археологи виявили людські кістки і зуби, знаряддя праці, прикраси зі слонової кістки і рештки тварин.
Надрізи на скам'янілостях, яким 32 тисячі років, свідчать, що тих людей готували до ритуального поховання. Це є також найдавнішими свідченнями про сучасних людей на сході Європи.
Виявлені на місці розкопок прикраси, що їх виготовили древні люди, дали науковцям підстави пов'язувати їх із Ґраветтською культурою.