33. Пізній палеоліт: загальні тенденції та характеристика.

Пізній палеоліт, також верхній палеоліт — епоха, що тривала близько 25 тис. років (від близько 35-40 тис. років тому до 11 тис. років тому). Близько 35-40 тис. років тому, мустьєрська доба змінюється пізнім палеолітом. Ця епоха тривала близько чверті тисячоліття й закінчилася 11 тис. років тому.^[1]

Пізній палеоліт характеризується появою людини розумної (Homo sapiens), котра належить до сучасного фізичного типу. За першою знахідкою її кісток у печері Ла Кроманьйон (Франція) ця людина називається кроманьйонець  Епоха пізнього палеоліту припадає головним чином на епоху останнього льодовикового періоду — вюрмського (валдайського) зледеніння, холодна фаза якого (останній льодовиковий максимум, час максимального розвитку льодовикових щитів) наступила у Східній Європі близько 20 тис. років тому. Клімат в Європі в цей час, як і в мустьєрський період, залишався холодним і сухим. Під час максимуму, велику частину Північної Європи було вкрито крижаним шаром, що змушувало людей шукати притулків у більш теплих місцевостях, у тому числі у районах навколо Чорного моря (сучасна Україна тощо), на теренах сучасної Італії та на Балканах, частині Піренейського півострова.

Різке підвищення температури, почалося близько 9600 до нашої ери, і до його завершення, близько 8501 до нашої ери, температура досягла майже до нинішнього рівня, хоча клімат був вологішим. У цей період верхнього палеоліту, готувалося підґрунтя до початку наступного культурного періоду — мезоліту

34. Соціальний устрій населення пізнього палеоліту.

З початком пізнього палеоліту й появою людей сучасного типу, наділених розвиненим мисленням і мовленням, відносини в громадах ускладнилися. Здобуте продовольство розглядали як спільне для всієї групи, однак господарські функції чоловіків та жінок все більше розділялися. На чоловічих кістяках виявляють переважно травми, отримані під час полювання чи перенесення вантажів, а на жіночих — сліди зношування дрібних суглобів від монотонної роботи. Так, О. П. Бужилова дослідила рештки 9–10-річної дівчинки зі стоянки Сунгир (біля м. Володимир, Російська Федерація). Антрополог встановила, що похована часто робила оберти кистю. Ймовірно, просвердлюючи отвори в кістяних намистинах, тисячами пришитих до одягу членів громади. Це свідчить і про те, що діти дуже рано починали працювати на рівні з дорослими Щодо форми сім’ї, яка в цей час переважала (парна чи групова), науковці не можуть прийти до спільної думки. Адже форма та планування жител і поселень не дають змоги однозначно вирішити проблему. Втім, більшість авторів погоджується з тим, що в пізньому палеоліті було запроваджено родову екзогамію. Середня тривалість життя чоловіків становила близько 33 років, жінок — близько 28, смертність серед останніх теж була вищою. Це пов’язано з ризиками вагітності й пологів (особливо в ранньому віц

35. Матеріальна культура пізнього палеоліту.

  Заключний етап епохи палеоліту датується періодом від 35 до 10 тис. pp. до н.е. Він характерний різким похолоданням, пов’язаним з останнім великим зледенінням (Валдайським). Змінилися рослинність, тваринний світ. Поряд з формами помірних широт (дикими кіньми, сайгаками, ослами) холодні степи України населяли мамонти, шерстисті носороги, північні олені, вівцебики, песці.

Порівняно з попередніми епохами населення пізнього палеоліту значно зросло. В Україні відомо близько 500 поселень цієї доби. Тодішні людські колективи трималися берегів річок. Дослідники вирізняють окремі локальні етнокультурні зони, близькі за рівнем розвитку і соціальною структурою. На цей час припадає завершення фізичного і розумового формування людини сучасного типу (Homo sapiens), яку за місцем першої знахідки її кісток у печері Кроманьйон (Франція) називають кроманьйонцем.

Зазнало великих змін і ускладнилося духовне життя кроманьйонців. У пізньопалеолітичних поселеннях, розкопаних в Україні, знайдено стилізовані жіночі статуетки, фігурки птахів. На стоянках у селах Межиріч на Канівщині та Мізин на Чернігівщині виявлені зображення на кістках мамонта, виконані червоною фарбою. Деякі з цих розмальованих кісток С.Бібіков інтерпретував як музичні ударні інструменти. На стоянці Молодово V знайдено музичний інструмент на зразок флейти.