Вузлові форми зобу

Анатомія щитоподібної залози

Вузловий і багатовузловий зоб

•збірне клінічне поняття, яке об’єднує всі утворення щитоподібної залози (ЩЗ), що мають різні морфологічні характеристики. Серед дитячого населення вузли у ЩЗ спостерігаються в 4-6% випадків патології щитоподібної залози. На долю вузлового колоїдного зобу припадає 60-75% всіх вузлових утворень у щитоподібній залозі.

Етіологія

•нестача йоду, порушення всмоктування йоду в кишечнику,

•однотипове харчування з переважанням вживання в їжу продуктів із зобогенним ефектом,

•застосування медикаментів і діагностичних препаратів із зобогенним ефектом,

•дефекти ферментів, що беруть участь в синтезі й метаболізмі тиреоїдних гормонів, та

•вплив радіації.

Патогенез

•Головною ланкою патогенезу вузлового зобу є відносна нестача тиреоїдних гормонів, що спостерігається на тлі йодного дефіциту;

•вона призводить до гіперпродукції ТТГ гіпофізом із наступною проліферацією тиреоцитів та накопиченням колоїду.

З іншого боку, формування багатовузлового зобу в регіонах із помірним йодним дефіцитом відбувається на тлі нормального рівня ТТГ. В цих областях найважливішим патогенетичним чинником, мабуть, є інтратиреоїдне порушення йодного обміну.

Симптоми

•Скарги мають неспецифічний характер. Пацієнти з вузловим зобом невеликих розмірів взагалі не скаржаться.

•відчуття слабкості, втомлюваності, головний біль.

•При великих розмірах вузлів з’являються симптоми компресії органів шиї, що проявляються скаргами на відчуття стиснення в ділянці шиї, передусім у лежачому положенні, утруднене дихання, порушення при ковтанні.

Пальпація

щитоподібної залози

Хворого слід попросити стояти або сидіти, дивлячись уперед. М’язи шиї повинні бути розслаблені, а шия злегка розігнута.

Знаходимо персневидний хрящ, відразу під яким розташований перешийок ЩЗ, який перетинає трахею, з’єднуючи праву й ліву частки ЩЗ.

Хворого просять проковтнути слину (залоза піднімається вгору і стає більш доступною як огляду, так і пальпації); Іноді хворому варто давати випити воду (ступінь підйому гортані і ЩЗ прямо пропорційний обсягу ковтка, тому для підвищення інформативності прийому слід попросити пацієнта набрати в рот води зі склянки і проковтнути її по команді).

Пальці лікаря ковзають на поверхні щитоподібної залози;

Проводиться оцінка щитоподібної залози:

Локалізація;Рухомість;

Розмір, форма, симетричність;Консистенція, структура;

Наявність або відсутність вогнищ

ущільнення, вузлів, їх розмір;Локальна чи дифузна болючість.

Пальпація, коли лікар знаходиться позаду стоячого або сидячого пацієнта; обидві руки знаходяться перед проекцією щитоподібної залози:

Також пальпуємо шийні лімфатичні вузли:

Пальпація, коли лікар знаходиться перед стоячим пацієнтом; великі пальці рук розміщуються горизонтально на верхньому краї щитоподібної залози: