Трама грудної клітки допомога

7.4. Травми грудної клітки

(Додатки – структурно – логічна схема № 7, протокол В)

Рис. 1. Механізм пошкодження грудної клітки потерпілого

Травми грудної клітки представляють особливу небезпеку в зв”язку з можливістю виникнення і розвитку кардіо – респіраторної недостатності. Слід пам”ятати, що при даному виді травми майже завжди трапляються пошкодження органів грудної клітки! У переважній більшості випадків рятівник під час надання долікарської допомоги повинен виконувати спеціальні заходи, наприклад інтубацію трахеї або дренування плевральної порожнини.

Травматичні пошкодження грудної клітки поділяються на:

закриті

відкриті

Частіше трапляються закриті пошкодження грудної клітки. До закритих пошкоджень грудної клітки відносяться наступні:

Нестабільна грудна клітка Основними причинами даного стану є: множинні і/або осколкові

переломи ребер, а також переломи грудини.

У постраждалих з нестабільною грудною кліткою проявляються характерні клінічні симптоми, провідними з яких вважаються:

парадоксальне дихання;

112

дихальна недостатність;

шок

Дана категорія травмованих осіб потребує реалізації ряду заходів першої долікарської допомоги. Перш за все, їм необхідно надати напівсидячого положення для покращення функції дихання, а також забезпечити адекватне знеболення, оскільки больовий синдром є досить вираженим. Окрім цього реалізуються спеціальні заходи.

Спеціальні заходи:

оксигенотерапія;

екстрена інтубація трахеї та штучна вентиляція легень (при наявності необхідних засобів).

Гемоторакс

Гемоторакс – це скупчення крові у плевральній порожнині (як правило є наслідком пошкодження легені уламками ребер при їх переломі). Переважно гемоторакс буває одностороннім, хоча трапляються випадки накопичення згортків крові в обох половинах грудної клітки. Даний стан характеризується рядом клінічних ознак, до основних з яких відносяться наступні:

блідість шкірних покривів і слизових оболонок;

клінічні ознаки шоку (травматичного або геморагічного) - низькі показники АТ, ослаблена пульсація судин або її відсутність);

при аускультації – ослаблене дихання;

при перкусії - притуплення перкуторного звуку.

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА

При наявності гемотораксу постраждалому надається напівсидяче положення (положення Фаулера). Особлива увага приділяється нівелюванню больового синдрому. Для цього доцільно дом”язово ввести медикаментозні препарати - анальгетики. За наявності наркотичних знеболюючих краще використати їх.

Реалізуються також спеціальні заходи:

необхідних умов);

Підшкірна емфізема

Підшкірна емфізема – це наявність повітря в підшкірній жировій клітковині в місці пошкодження (травми), що часто виникає при переломах ребер. При наявності підшкірної емфіземи необхідно шукати ознаки пневмотораксу/напруженого пневмотораксу в постраждалого. Провідними симптомами даного стану є припухлість і крепітація підшкірно – жирової клітковини.

113

Емфізема середостіння

Емфізема середостіння – це наявність повітря в ділянці середостіння. До основних причин іі виникнення відносяться наступні: пошкодження легень, перфорації трахеї та бронхів.

Провідні симптоми емфіземи середостіння:

скупчення повітря у підшкірно – жировій клітковині ділянки шиї та обличчя; пальпаторно – крепітація та відчуття подушки;

наростаюча задишка;

клінічні ознаки шоку.

При наданні першої долікарської допомоги при підшкірній емфіземі та емфіземі середостіння реалізуються спеціальні заходи:

широкі покази до інтубації трахеї та ШВЛ (при наявності необхідних засобів);

плевральна пункція при супутньому напруженому пневмотораксі (за

показами).

Кровотеча у трахеобронхіальне дерево

Даний вид кровотечі зумовлений як травматичними пошкодженнями, так і прогресуванням ряду соматичних захворювань, наприклад, запальних процесів або злоякісних новоутворень трахеобронхіального дерева.

Основні симптоми:

клокочуче дихання;

кровохаркання.

Вмежах першої долікарської допомоги реалізуються спеціальні заходи:

наявні широкі покази до інтубації та ШВЛ (при наявності необхідних засобів);

аспірація вмісту трахеобронхіального дерева.

Забій серця

Ізольований забій серця внаслідок травми трапляється вкрай рідко. В основному він є компонентом травми грудної клітки з пошкодженням сусідніх органів і тканин. Основним проявом даного стану є клінічна картина, що подібна до інфаркту міокарда (з порушенням або без порушень ритму серця).

Вказаній категорії постраждалих надається перша долікарська допомога як при інфаркті міокарда (Додатки – структурно - логічна схема № 16). Окрім цього, реалізуються спеціальні заходи, а саме, антиаритмічна терапія (Додатки – структурно – логічна схема № 19, 20), яка є показаною тільки в тих випадках, коли існує потенційна небезпека негативного впливу аритмії на системний кровообіг.

114

Відкриті пошкодження грудної клітки

Провідні симптоми:

сполучення місця пошкодження з плевральною порожниною;

наявність бульбашок повітря в ділянці рани;

підшкірна емфізема.

При відкритих пошкодженнях грудної клітки реалізуються спеціальні заходи:

широкі покази до інтубації трахеї та штучної вентиляції легень;

протишокові заходи;

проникаючі сторонні тіла у плевральну порожнину не видаляються;

на рану накладається асептична оклюзійна пов”язка (рис. 2, 3, 4);

плевральна пункція при супутньому напруженому пневмотораксі.

Зі всіх видів відкритих пошкоджень грудної клітки найчастіше трапляється пневмоторакс. Пневмоторакс – це накопичення повітря у плевральній порожнині. Розрізняють закритий, відкритий і клапанний пневмоторакси. Цей стан, в основному, є наслідком травматичних пошкоджень грудної клітки.

Рис. 2. Накладання оклюзійної пов”язки при відкритому пневмотораксі

Алгоритм надання допомоги при відкритому пневмотораксі

Іетап - чітко і ретельно зібрати анамнез у травмованої особи:

з”ясувати механізм травми;

чи є задишка? з яких пір? чи є наростання симптоматики?

ІІетап – вивчити загальні клінічні симптоми:

біль при диханні;

115

диспное, ціаноз;

при аускультації: патологічні дихальні шуми або дихання не прослуховуються;

розлади ритму серця;

шок.

ІІІетап - надання заходів долікарської допомоги:

положення потерпілого на спині або на стороні пошкодження з піднятою головою і грудною кліткою під кутом 30 градусів (рис. 3);

накладання оклюзійної пов”язки (рис. 2, 3) – основний захід !;

відновлення та підтримання прохідності дихальних шляхів;

оксигенотерапія або забезпечення подачі повітря, збагаченого киснем;

знеболення шляхом введення дом”язово 2,0 мл 3% розчину кетолонгу або 2,0 мл кетанову;

венепункція, катетеризація вени, седативна терапія;

інтубація трахеї та ШВЛ – за показами;

протишокові заходи – за показами;

контроль життєво важливих функцій організму;

термінова госпіталізація у хірургічне відділення лікарні у вказаному положенні.

Рис. 3. Оклюзійна пов”язка при відкритому пневмотораксі Деколи виникає напружений (клапанний) пневмоторакс. При напруженому

пневмотораксі з кожним вдихом повітря потрапляє у плевральну порожнину, під час видиху воно не виходить назовні. Таким чином, за відносно короткий проміжок часу в плевральній порожнині накопичується велика кількість повітря. Легеня при цьому зменшується в розмірах (колабує), не забезпечує належну функцію дихання постраждалого. Якщо пацієнт на даному етапі не

116

отримує необхідної долікарської допомоги, то повітря, яке постійно прибуває, створює компресію на протилежну плевральну порожнину, що призводить до

важких розладів функції дихання та серцевої діяльності. Таким чином, напружений пневмоторакс представляє загрозу для життя потерпілого.

Провідні симптоми:

при аускультації – дихання відсутнє або значно ослаблене;

тимпаніт при перкусії;

задишка і шок, які швидко наростають – абсолютні ознаки клапанного пневмоторакса.

СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАХІД ПРИ НАПРУЖЕНОМУ ПНЕВМОТОРАКСІ

пункція плевральної порожнини за екстреними показами !

Техніка виконання:

Після проведення місцевої анестезії товстою гнучкою канюлею ( 2-го розміру) проводять прокол по серединно-ключичній лінії у другому або третьому міжребер”ї перпендикулярно до грудної стінки. На канюлю не потрібно одягати гумовий напальчник; голка фіксується. Тим самим напружений пневмоторакс переводиться у відкритий (див. рисунок 4).

Рис. 4. Пункція плевральної порожнини при напруженому пневмотораксі

Зразу після виконання пункції плевральної порожнини потерпілого слід негайно транспортувати у медичну установу в положенні напівсидячи.

Кровотеча в порожнину перикарда (гемоперикард) Гемоперикард – це наявність крові у серцевій сумці (перикарді). Даний

вид пошкоджень трапляється відносно рідко. В основному він спричинений пораненням серця гострими предметами (ножом, шилом, стилетом).

117

Скупчення у серцевій сумці дорослих навіть 150 мл крові призводить до тампонади серця з його подальшою зупинкою!

Основні симптоми:

шок;

набухання шийних вен;

значне ослаблення серцевих тонів, які практично не прослуховуються.

За наявності гемоперикарду, при першій долікарській допомозі виконується спеціальний захід - пункція порожнини перикарду (рис. 5). Основна мета пункції – відсмоктати згортки крові з перикарду.

Техніка виконання

Визначається мечоподібний відросток, після чого прокол виконується зліва від нього – в напрямі до середини ключиці. Просуваючи голку слід періодично підтягувати поршень шприца до появи крові. При цьому голка проходить відстань біля 5 см.

Рис. 5. Пункція порожнини перикарду

Контрольні запитання:

1.Що таке гемоторакс ? Які домінуючі симптоми гемотораксу ?

2.Що таке підшкірна емфізема ? Про що свідчить наявність підшкірної емфіземи при травмах грудної клітки ?

3.Що таке пневмоторакс ? Назвати його види. Чим може ускладнюватися пневмоторакс ?

4.Яка перша долікарська допомога повинна бути надана при гемо - перикарді ?

5.Яка основна функція оклюзійної пов”язки ? Описати техніку її накладання.

6.Які існують покази до виконання пункції плевральної порожнини у випадках перенесеної травми постраждалим ?

118