КАФЕДРА ПЕДІАТРІЇ З МЕДИЧНОЮ ГЕНЕТИКОЮ
ТЕМА ЛЕКЦІЇ:
“МІОКАРДИТИ. РЕВМАТИЧНА ГАРЯЧКА”
Визначення
МІОКАРДИТ-інфекційно-запальне захворювання міокарда з ураженням скоротливих кардіоміоцитів чи провідної системи серця.
Етіологія міокардитів
1.Інфекційний фактор:
Віруси (ентеровіруси (ЕСНО, Коксакі А та В), грипу, парагрипу, ЦМВ, віруси герпесу, поліомієліту) – викликають міокардити у дітей будь-якого віку.
Бактерії (стрептококк - викликає міокардити у дітей з 5-6- річного віку, хламідії, риккетсії, дифтерійна паличка тощо).
Грибкові (кандидозні) та паразитарні міокардити – у дітей з імунодефіцитом.
2.Алергічний фактор – частіше харчова чи медикаментозна алергія (поствакцинальні, сироваткові міокардити).
3.Міокардити при дифузних захворюваннях сполучної тканини (ревматоїдний артрит, СКВ).
4.Ідіопатичні міокардити (міокардит Абрамова-Фідлера)- етіологія не з’ясована.
Патогенез міокардитів
Механізми ураження міокарду при міокардитах:
1.Прямий вплив збудника на кардіоміоцити (ентеровіруси, хламідії).
2.Судинні ураження міокарду (ураження ендотелію коронарних судин):
ендотеліотропними вірусами (грип, парагрип, аденовірус);
імунними комплексами.
3.Ураження міокарду антитілами чи активованими лімфоцитами (постстрептококові міокардити).
Патогенез міокардитів
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
П р я м и й в п л и в з б у д и к а |
|
|
|
С у д и н н і у р а ж е н н я |
|
|
|
|
|
У р а ж е н н я м іо к а р д у А Т , |
||||||||
н а к а р д іо м іо ц и т и |
|
|
|
|
м іо к а р д у |
|
|
|
|
|
а к т и в о в а н и м и л ім ф о ц и т а м и |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
П о р у ш е н н я е н е р г е т и ч н о г о о б м ін у м іо к а р д у : |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
- о б м е ж е н н я н а д х о д ж е н н я к и с н ю |
т а с у б с т р а т ів ; |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
- з н и ж е н н я а к т и в н о с т і ф е р м е н т ів ц и к л у К р е б с а ; |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
- р о з м е ж у в а н н я о к и с л е н н я т а ф о с ф о р и л ю в а н н я |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
П о р у ш е н н я у т в о р е н н я А Т Ф |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З н и ж е н н я У О С ( у д а р н о г о о б 'є м у с е р ц я ) |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
К о м п е н с а т о р н і р е а к ц ії |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Т |
а х ік а р д ія |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
1 ) в н а с л ід о к а к т и в а ц ії с и м п а т о - а д р е н а л о в о ї с и с т е м и |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
2 ) р е ф л е к т о р н о п р и п ід в и щ е н н і т и с к у в п о р о ж н и н и х в е н а х |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
Д о з в о л я є п ід т р и м у в а т и Х О С (х в и л и н н и й |
|
|
|
П а т о л о л о г іч н а г іп е р т р о ф ія м іо к а р д у ( з р о с т а н н я м а с и |
|
|
|||||||||
|
|
|
о б 'є м с е р ц я ) н а д о с т а т н ь о м у р ів н і |
|
|
|
с е р ц е в о г о м 'я з а н е з а л е ж н о в ід р о з в и т к у с к е л е т н о ї |
|
|
|||||||||
|
|
|
Х О С = У О С * Ч С С |
|
|
|
м у с к у л а т у р и , н е п о ш и р ю є т ь с я н а к о р о н а р н і с у д и н и т а |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
п р о в ід н у с и с т е м у с е р ц я ) |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Д и л я т а ц ія к а м е р с е р ц я і |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
р о з в и т о к с е р ц е в о ї н е д о с т а т н о с т і |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Класифікація міокардитів
1.За походженням: вроджені, набуті.
2.За етіологією: вірусні, вірусно-бактеріальні, бактеріальні, паразитарні, грибкові, алергічні, ідіопатичні.
3.За формою (за переважною локалізацією процесу): кардит, ураження провідної системи серця.
4.За перебігом: гострий (до 3 міс.), підгострий (до 18 міс.), хронічний (>18 міс.).
5.За тяжкістю: легкий, середньотяжкий, тяжкий.
6.За ступенем СН: І, ІІА, ІІБ, ІІІ.
7.Наслідки та ускладнення: міокардіосклероз, гіпертрофія міокарду, аритмії, тромбоемболічний синдром.
Клініко-діагностичні критерії
I.“Великі” ознаки (4 бала):
1)Збільшення розмірів камер серця або його порожнин, що доведене об’єктивними методами дослідження:
перкуторне збільшення меж серця,
збільшення порожнин серця за даними Ехо-КГ,
КТІ при Rö ОГК> 0,5.
2)скоротливої здатності міокарда, що:
проявляється серцевою недостатністю (право- чи лівошлуночковою),
підтверджується даними Ехо-КГ ( УОС, КДО,ФВ< 30%).
Клініко-діагностичні критерії
II.“Cередні” ознаки (2 бала):
1)Відсутність впливу вегетативної нервової системи на діяльність серця:
ригідність ритму,
відсутність дихальної аритмії за даними кардіоінтервалографії.
2)Наявність у крові серцевого антигену та антикардиальних антитіл.
3)Збільшення рівня в крові кардіоспецифічних ферментів (ЛДГ, АсАТ, малатДГ, КФК) в 2 чи більше раз.
4)ЕКГ-ознаки гіпертрофії відділів серця.
5)ЕКГ-ознаки ішемії міокарду ( вольтажу ЕКГ, амплітуди, двофазний чи від’ємний зубець Т, зміщення сегменту ST вище або нижче ізолінії, патологічний зубець Q).
Клініко-діагностичні критерії
III.“Малі” ознаки (1 бал):
1)Кардіалгії (найбільш виражені при коронариті);
2)Ослаблення І тону;
3)Тахі- чи брадикардія;
4)Патологічний ІІІ тон;
5)Ритм “галопа”;
6)Систолічний шум на верхівці;
7)Синоатриальна, атрио-вентрикулярна блокада;
8)Порушення шлуночкової провідності;
9)Екстрасистолія;
10)Ектопічні ритми;
11)Зміщення ST;
12)Зміни зубця Т.
Діагноз міокардиту є достовірним при сумі балів 5 і вище при обов’язковій наявності 1 великої ознаки чи ознаки середньої значущості.
Диференційна
діагностика
1.Ревматизм
2.Інфекційний ендокардит
3.Вегето-судинна дистонія
4.Тонзилогенна кардіопатія
5.Вроджені вади серця (ДМПП, ДМШП, відкритий артеріальний проток).