- •ВСТУП
- •1.1 Визначення розрахункового вивантаження судна
- •1.2 Визначення розрахункової кількості технологічних ліній
- •1.4 Стислі висновки
- •2.1 Основні положення методики
- •2.2 Підготовка вихідних даних для розробки ОПОС
- •2.3 Рішення задачі складання ОПОС на ПЕОМ
- •2.4 Визначення робочої форми ОПОС
- •3.1 Основні положення методики
- •3.2 Версія реалізації оперативного плану обробки судна
- •3.3 Аналіз тривалості обробки судна
- •3.4 Аналіз витрат порту з обробки судна
- •3.5 Стислі висновки
- •ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК
- •Список використаної літератури
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ МОРСЬКОГО БІЗНЕСУ Кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт»
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ на тему:
«ОПЕРАТИВНИЙ ПЛАН ОБРОБКИ СУДНА»
Дисципліна «Внутрішньопортове оперативне управління» 275 «Транспортні технології»
Студентки 4 курсу 1 групи напряму підготовки: 27 «Транспорт» спеціальності: 275.01 «Транспортні технології» Неурова Д. О.
Керівник: старший викладач Павлова Н. Л.
Оцінка:
Національна шкала:___________
Кількість балів: ____________ECTPS_____
Члени комісії ______ |
______________ |
(підпис) |
(прізвище та ініціали) |
______ |
______________ |
(підпис) |
(прізвище та ініціали) |
______ |
______________ |
(підпис) |
(прізвище та ініціали) |
м. Одеса – 2022 рік
|
|
2 |
|
ЗМІСТ |
|
ВСТУП.................................................................................................................. |
3 |
|
1 КОНКРЕТИЗАЦІЯ УМОВ ЗАВДАННЯНА КУРСОВЕ ПРОЄКТУВАННЯ 4 |
||
1.1 |
Визначення розрахункового вивантаження судна ................................. |
4 |
1.2 |
Визначення розрахункової кількості технологічних ліній .................... |
7 |
1.3 |
Визначення планових витрат порту на вантажоперевалювання ........... |
8 |
1.4 |
Стислі висновки ..................................................................................... |
10 |
2 СКЛАДАННЯ ОПЕРАТИВНОГО ПЛАНУВАНТАЖНОЇ ОБРОБКИ |
|
|
СУДНА ............................................................................................................... |
12 |
|
2.1 |
Основні положення методики ............................................................... |
12 |
2.2 |
Підготовка вихідних даних для розробки ОПОС................................. |
14 |
2.3 |
Рішення задачі складання ОПОС на ПЕОМ ......................................... |
18 |
2.4 |
Визначення робочої форми ОПОС....................................................... |
19 |
2.5 |
Стислі висновки ..................................................................................... |
24 |
3 ОПЕРАТИВНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВВАНТАЖНОЇ ОБРОБКИ |
|
|
СУДНА ............................................................................................................... |
25 |
|
3.1 |
Основні положення методики ............................................................... |
25 |
3.2 |
Версія реалізації оперативного плану обробки судна.......................... |
26 |
3.3 |
Аналіз тривалості обробки судна .......................................................... |
27 |
3.4 |
Аналіз витрат порту з обробки судна.................................................... |
28 |
3.5 |
Стислі висновки ..................................................................................... |
30 |
ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК ............................................................................... |
32 |
|
Список використаної літератури ....................................................................... |
33 |
3
ВСТУП
Морські порти, будучи транспортними підприємствами, відносяться до низових ланок одночасно виробничоїта інфраструктурноїсфер діяльності. В
силу цього їх необхідно розглядати з двох точок зору.
В обох випадках мова идӗ про виробничийпроцес порту (ППП) а в більш широкому сенсі - про виробничо-економічну діяльність портів, яка реалізується шляхом здіиснення̆ процесів вантажоперевалювання і обслуговування суден. Результатом цієї діяльності є в поняттях ринкової економіки створення і реалізація (продаж) портових послуг. Ця обставина служить підставою для віднесення портової діяльності до виробничого бізнесу.
Данийкурсовийпроєкт виконується з метою закріплення теоретичних знань, здобутих студентами при вивченні дисциплін «Внутрішньопортове оперативне управління», а також розвитку у них навичок у вирішенні типових задач оптимального управління виробничою діяльністю портів і стивідорних компаніи.̆
Основне завдання проєктування полягає у виконанні комплексу опрацювань, пов'язаних з пошуком оптимального (в сенсі вигоди для порту)
плану вантажноїобробки судна і проведенням аналізу результатів здійснення цього процесу по заданим вихідним даним з використанням довідкової літератури.
4
1 КОНКРЕТИЗАЦІЯ УМОВ ЗАВДАННЯНА КУРСОВЕ
ПРОЄКТУВАННЯ
1.1Визначення розрахункового вивантаження судна
Варіант 25
Вантаж: Латекс в бочках металевих
U = 1,38 м3/т
Dч = 4000 т
W = 5840 м3
Кількість люків: 3
Тип судна: СГ-25
Гр.: ІV
Для вирішення цього завдання необхідно попередньо зафіксувати основні характеристики заданого вантажу та судна з використанням
інформації Додатків III, ІV.
Щодо вантажу фіксується питомий навантажувальний об’єм (u), м3/т .
По судну вказується його група, чиста вантажопідйомність, вантажомісткість
і кількість вантажних люків.
Спочатку визначається питома вантажомісткість судна ( ̅) за формулою
̅ = W / D |
(1.1) |
̅ = 5840 /4000̅ = 1,46 м3/т
де Dч– чиста вантажопідйомність судна, т;
W– вантажомісткість судна, м3.
Потім для судна у цілому і кожного його люка визначається розрахункове завантаження.
Повне завантаження судна знаходиться зі співвідношення:
(1.2)
5
= Dч
= 4000 (т)
де Q – розрахункове завантаження судна, т.
Завантаження люків судна задається умовно (в частках від
розрахункового завантаження судна) і визначається за формулою:
Qi = kiQ , |
(1.3) |
= 0,25 4000 = 1000 т |
|
= 0,4 4000 = 1600 т
= 0,35 4000 = 1400 т
де i – шифр (номер) вантажного люка судна (і = ̅̅,̅̅ );
ki – коефіцієнт, що враховує вагову частку i-го люка від повного завантаження судна (приймається за даними табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Кількість |
|
Вагові частки вантажних люків |
|
||
вантажних люків |
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
0,25 |
0,40 |
0,35 |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
4 |
0,15 |
0,35 |
0,30 |
0,20 |
- |
|
|
|
|
|
|
5 |
0,12 |
0,18 |
0,40 |
0,18 |
0,12 |
|
|
|
|
|
|
Отримані результати фіксуються за схемою: |
|
Q = { } = {Q1; Q2; ..., Qm}, т. |
(1.4) |
= { } = {1000; 1600; 1400 } |
|
Далі за даними таблиці 1.2 фіксується межа концентрації технологічних ліній (ТЛ) на люках судна з позначенням можливого зниженняпродуктивності ТЛ при їх спільній роботі на одному люку.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
Таблиця 1.2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Кількість |
|
|
|
Значення показників по люках |
||||||
вантажних |
Показники |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
3 |
|
4 |
5 |
|||
люків |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Межа концентрації ТЛ |
|
1 |
2 |
|
2 |
|
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
3 |
Коефіцієнт, що враховує зниження |
1 |
0,95 |
|
0,9 |
|
- |
- |
||
продуктивності ТЛ |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Межа концентрації ТЛ |
|
1 |
2 |
|
2 |
|
1 |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
4 |
Коефіцієнт, що враховує зниження |
1 |
0,95 |
|
0,9 |
|
1 |
- |
||
продуктивності ТЛ |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Межа концентрації ТЛ |
|
1 |
1 |
|
2 |
|
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
Коефіцієнт, що враховує |
|
1 |
1 |
|
0,9 |
|
1 |
1 |
|
зниження продуктивності ТЛ |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За групою судна |
визначається |
договірна |
норма |
(інтенсивність) |
||||||
вантажоперевалювального процесу з співвідношення: |
|
|
|
|
||||||
|
|
М = Кв Кр М , |
|
|
(1.5) |
|
|
M = 0,81 1,15 1850
M = 1723, 28 (т/доба)
де М – розрахункове значення договірної норми;
М – базисне (для суден V групи) значення договірної норми (див. табл. 1.3);
Кв – поправочний коефіцієнт, що враховує групу розрахункового судна;
Кр= 1,15 – коефіцієнт, що враховує робочий режим порту з урахуванням внутрішньо- і міжзмінних перерв.
Величина коефіцієнта Кв становить для суден: IV групи – 0,81,V
групи – 1,0, VI – VIII груп – 1,22.