Tomchuk_POSІB_VET_BІOHІMІJa

Підставляючи їх у рівняння (3.1), одержуємо:

у = 1588,56-1,413хз-16,638х4-19,415х6-127,16х1-0,0176 (х63)+

0,9229х4х6-0,5741x62+0,1112x42+57,74+0,004. (3.2)

Таку модель можна розглядати як експрес-метод розрахунку концентрації імунних протеїнів у плазмі крові новонароджених телят у період інтенсивнго формування колострального імунітету. Вона дозволяє прогнозувати та швидко діагностувати формування у новонароджених телят стану гіпогаммаглобулінемії. З’являється можливість вчасно коригувати розвиток у них недостатнього рівня в плазмі крові захисних факторів, що особливо актуально у період становлення імунного статусу організму.

Таким чином, представлені дані свідчать про пренатальне становлення механізмів імунологічної реактивності у великої рогатої худоби, що є підґрунтям для рецепторно-ендоцитозного механізму формування колострального імунітету в умовах зміни кислотно-лужного балансу в організмі щойно народжених тварин.

Формування колострального імунітету в новонароджених телят

Дослідження динаміки протеїнів крові дозволяє простежити поетапне становлення імунітету у новонароджених телят разом із виявленням факторів, які його забезпечують. Формування резистинтності організму тварин відбувається ще у пренатальний період розвитку за одночасної взаємодії між гальмуючими (імуносупресори) і забезпечуючими (імуноглобуліни) імунітет факторами.

Встановлена зворотна кореляційна залежність між вмістом ембріоспецифічних імуносупресорних протеїнів та імуноглобулінами у плазмі крові телят на ранніх етапах розвитку.

Печінка великої рогатої худоби в антенатальний період онтогенезу синтезує імуносупресорні протеїни плазми крові, дія яких викликає послаблення функції імунної системи шляхом їх впливу на процеси, що пов’язані з поділом імунокомпетентних клітин. Запуск механізму пасивної передачі антитіл потребує спеціальної

301

підготовки організму матері та новонародженого до цього процесу

(рис. 3.11).

Відомо кілька груп факторів, які забезпечують формування колострального імунітету у новонароджених тварин. Це мобілізує організм новонародженого теляти і, особливо його шлунковокишковий тракт, для сприйняття за короткий час імунних протеїнів молозива від корів-матерів.

Найбільш інтенсивно формування колострального імунітету у телят відбувається протягом перших 24–36-ти год життя. Під час першої доби життя у крові новонароджених телят відмічається швидке зростання рівня загального білка (на 43 %, порівняно з першою годиною життя). Максимальної величини вміст загального білка набуває на 36-ту год життя телят.

Разом зі змінами рівня загального протеїну в крові новонароджених телят на 24- і 36-ту год їх постнатального життя спостерігається вірогідне підвищення концентрації імуноглобулінів (у 4,3 та 5,0 рази відповідно часу).

Імуноглобуліни у крові новонароджених телят переважно представлені класами G і М. Вказані протеїни мають важливе значення у формуванні загального і місцевого імунітету.

Важливо, що у період інтенсивного наростання у крові новонароджених тварин рівня загального протеїну та імуноглобулінів, досліджено збільшення концентрації протеїнів-інгібіторів протеаз (імуносупресора – α2-макроглобуліну на 74 % і сумарної фракції α1- антихімотрипсину на 93 %). На 36-ту год життя телят концентрація цих протеїнів знижується відповідно на 47 і 50 %.

Отже, зростання у крові новонароджених телят концентрації імуноглобулінів супроводжується поступовим зниженням вмісту в ній інгібіторів протеаз та імуносупресорних протеїнів. Це свідчить про існування гомеостатичного механізму контролю за формуванням фізіологічного рівня імуноглобулінів у крові цих тварин

Молозиво є основною проміжною ланкою у механізмі здійснення пасивної передачі антитіл від корів до новонароджених телят. Особливо високі імунобіологічні властивості має молозиво корів першого удою, які визначаються як кількістю, так і співвідношенням окремих класів імуноглобулінів.

302

рецепторно-ендоцитозний

механізм абсорбції імунних протеїнів у тонкому кишечнику.

Рис. 3.11. Закономірності формування колострального імунітету у новонароджених телят

На наступну добу відбувається різке зниження у молозиві рівня загального білка до 45 г/дм3 зі зменшенням концентрації імуноглобулінів класу G до 20 г/дм3 і класу М до 0,16 г/дм3. На 3– 10-ту добу кількість загального протеїну в молозиві (молоці) становить 20–25 г/дм3 із поступовим зниженням вмісту імуноглобулінів G- і М-класів (13–16 г/дм3 та 1,4–1,5 г/дм3 відповідно).

Потрапивши з молозивом у тонкий відділ кишечнику новонародженої тварини, імуноглобуліни утворюють комплекс із специфічними Fс-рецепторними протеїнами з молекулярними масами (120, 100, 87, 75 та 24 кД), які розміщені на апікальних мембранах епітеліальних клітин тонкого відділу кишечнику. Вони відсутні на плазмолемі ентероцитів вже у телят 3-добового віку. Отже, транспорт імунних білків молозива у травному каналі новонароджених жуйних відбувається рецепторно-ендоцитозним шляхом.

Значна роль у забезпеченні поживними речовинами організму новонароджених телят належить транспортним аденозинтрифосфатазам апікальної та базолатеральноі мембран епітеліальних клітин тонкого кишечнику. Характерно, що їх активність у тварин першої години життя набагато вища за таку у телят старшого віку.

Тривалість колострального імунітету становить 5–6 тижнів. Якщо протягом перших 2–3 діб життя новонароджені телята не отримують достатньої кількості захисних протеїнів, то це сприяє зниженню їх імунобіологічноі резистентності. На думку багатьох дослідників, гіпогаммаглобулінемія є основною причиною виникнення у новонароджених телят гострих розладів травлення та інших системних патологій. Знання закономірностей формування імунного статусу організму новонароджених телят, особливо в ранній постнатальний період, має важливе значення у розробці методів профілактики та ранньої діагностики імунодефіцитного

304

стану їх організму та його своєчасної корекції з метою попередження розвитку неонатальних захворювань.

Коефіцієнт інтенсивності змін рівня імуноглобулінів у плазмі крові телят у прогнозуванні розвитку імунодефіцитного стану організму

Своєчасність виявлення новонароджених тварин із порушенням фізіологічного процесу становлення рівня імуноглобулінів (γ-глобулінів) сироватки крові у новонароджених телят перших 36ти год життя і раннє прогнозування формування імунодефіцитного стану їх організму має важливе значення для забезпечення ефективності превентивних і терапевтичних технологій при неонатальній патології телят з метою збереження і вирощування здорового поголів’я продуктивних тварин.

Для розв’язання цього питання пропонується (Грищенко В.А., 2015) визначати коефіцієнт інтенсивності (ІЗІК) змін рівня імуноглобулінів у плазмі крові новонароджених телят перших 36 год життя.

На момент народження телят до першого випоювання молозива у сироватці крові відмічається низький рівень загального протеїну (48,70±0,76 г/л) і слідовий вміст -глобулінової фракції

(табл. 3.20).

Впродовж першої доби життя спостерігається інтенсивне підвищення рівня загального протеїну (на 43 %) порівняно з вихідними даними, що у телят на 24-ту год життя‚ як відомо‚ зумовлено інтенсивним всмоктуванням протеїнів молозива у травному каналі (особливо високі імунобіологічні властивості у молозива першого удою)‚ наявністю інгібіторів протеаз і особливим рецепторним механізмом абсорбції нативних протеїнів у кишечнику. Максимальної величини рівень загального протеїну набуває на 36-ту год життя телят (72,70±0,20 г/л). Разом зі змінами рівня загаль-ного протеїну‚ у сироватці крові телят на 24- і 36-ту год життя в нормі спостерігається вірогідне підвищення концентрації імуноглобулінів у 4‚3 і 5 разів відповідно до часу спостережень. За даними літератури ендогенний біосинтез антитіл відмічається лише з 8–16-тої

305

доби після народження телят‚ а Ig А – на 64-ту добу. Тому у випадках розвитку в новонароджених тварин неонатального патології або порушення режиму випоювання молозива в їх крові формується недостатній рівень імуноглобулінів.

КЛС організму суттєво впливає на швидкість і напрям перебігу метаболічних процесів у тканинах. В умовах експериментального метаболічного ацидозу, як і в інтактних тварин‚ рівень загального протеїну в сироватці крові телят упродовж перших 36-ти год життя характеризується тенденцією до підвищення (див. табл.

3.20).

Однак, в перших цей процес відбувається повільніше і тому його значення на 24- і 36-ту год життя на 11 % нижче за контрольні. Цьому можуть сприяти погіршення процесів всмоктування протеїнів молозива у шлунково-кишковому тракті телят у стані ацидозу. Крім того концентрація протеїнів -глобулінової фракції у плазмі крові телят у стані експерименталь-ного ацидозу на 24-ту год життя була на 13 %‚ а на 36-ту – на 19 % нижче‚ ніж у тварин контрольної групи.

Таким чином‚ підвищення концентрації іонів Гідрогену у внутрішньому середовищі організму новонароджених телят негативно впливає на формування рівня -глобулінів сироватки крові.

Респіраторно-метаболічний ацидоз в організмі телят періоду новонародженості у процесі стабілізації кислотно-лужних параметрів закономірно переходить у незначно виражений компенсований алкалоз. В експерименті на інтактних тваринах такий стан виявляється на 24-ту год їхнього постнатального життя. Цьому сприяє інтенсивне наростання буферної ємності крові. Одночасно‚ цей період характеризується інтенсивним підвищенням у сироватці крові тварин рівня загального протеїну.

Переведення новонароджених телят у стан експериментального метаболічного алкалозу призводить до зростання рівня вуглекислоти й концентрації бікарбонатних іонів у сироватці крові таких телят, а також підвищенню вмісту загального протеїну як на 24-‚ так і на 36-ту год життя (відповідно на 5 і 4 % порівняно з контролем і на 18 та 16 % – із телятами у стані ацидозу), див. табл. 3.20.

306

Таблиця 3.20 – Інтенсивність змін концентрації імуноглобулінів у сироватці крові здорових телят упродовж

перших 36-ти год життя та при моделюванні у них стану

П р и м і т к а. * р<0‚05 достовірна різниця динаміки вмісту протеїнів крові порівняно з вихідними результатами.

307

Крім того‚ в їхній сироватці спостерігається порівняно висо - кий рівень протеїнів -глобулінової фракції (11,56±1,81 і 13,82± 0,24 г/л відповідно на 24- і 36-ту год життя). Цей факт доводить позитивний вплив змін показників КЛС в сторону алкалозу на функціонування механізмів‚ які забезпечують формування резистентного стану організму, що впливає також і на транспорт протеїнів молозива у кров.

Встановлені закономірності інтенсивності змін рівня загального білка та імуноглобулінів у сироватці крові телят упродовж перших 36-ти год життя, в яких також штучно викликали стан ацидозу й алкалозу, стало основою у розрахунку запропоно-ваного нами показника інтенсивності змін імуноглобулінів крові (коефіцієнта ІЗІК) (див. табл. 3.20).

Його розрахунок передбачає визначення співвідношення концентрації імуноглобулінів (СIg) і загального протеїну (СЗБ) у сироватці крові новонароджених телят на першу годину життя (до випоювання молозива) та на 24- і 36-ту год життя згідно формули:

де ІЗІК – коефіцієнт, що характеризує інтенсивність зміни імуноглобулінів крові по відношенню до концентрації загального протеїну сироватки крові новонароджених телят перших 36-ти год життя; СIg – концентрація імуноглобулінів у сироватці крові телят (г/л); СЗП – концентрація загального протеїну сироватки крові (г/л). Фізіологічні значення цього коефіцієнта для телят на 1 год життя (до випоювання молозива) – 0,05 (0,04–0,06), на 24 год життя – 0,14 (0,13–0,15), на 36 год життя – 0,15 (0,14–0,16), табл. 3.20 та рис.

3.12.

У результаті аналізу отриманих величин коефіцієнта ІЗІК можна стверджувати, що перебування телят упродовж перших 36ти год життя у стані штучного ацидозу супроводжується формуванням дефіцитного рівня імуноглобулінів у сироватці крові і свідчить про тенденцію до формування імунодефіцитного стану організму, а отже схильність цих тварин до виникнення неонатальної патології.

308

Рис. 3.12. Інтенсивність змін концентрації імуноглобулінів у сироватці крові (коефіцієнт ІЗІК) здорових телят упродовж перших 36-ти год життя та при моделюванні у них стану метаболічного ацидозу й алкалозу

Примітка: коефіцієнт ІЗІК, ум.од. – інтенсивність змін концентрації імуноглобулінів у сироватці крові; СIg, г/л – концентрація імуноглобулінів у сироватці крові.

І навпаки, у телят, які перебували зазначений вище період у стані штучного алкалозу, встановлено підвищення рівня імунозабезпечення організму та високі значення цього коефіцієнта.

Отже, визначення величини коефіцієнта ІЗІК пропонується для використання у прикладній ветеринарії з метою діагностики, прогнозування і профілактики розвитку імунодефіцитного стану організму в новонароджених телят та у превентивних і терапевтичних технологіях неонатальної патології для збереження і вирощування здорового поголів’я продуктивних тварин.

Питання для самоконтролю:

1. Що собою являє імунна система організму?

2. Види імуноглобулінів та їхні функції?

309

3. Що таке імунодефіцитний стан та його види?

4. Що на сьогодні відомо про формування колострального імунітету в новонароджених ссавців?

5. Особливості формування колострального імунітету у новонароджених телят?

6. Математична модель розрахунку рівня протеїнів γ-глобуліно- вої фракції за відомими показниками кислотно-лужного стану крові?

310