Артпроєкт

Крипчук М. Артпроєкт як динамiчна форма розвитку масової культури

Постановка проблеми. Процесиеволюціїтех-

зазначити,щоеволюціяжанрівмасовихформкуль-

нічних засобів виразності в режисерській діяль-

тури багато в чому відбувалося під впливом засто-

ності нині набирають обертів. Науково-технічний

сування нових аудіовізуальних та телекомунікацій-

прогрес має діалектичний зв’язок із мистецтвом,

них технологій. ХХІ ст. актуалізує ці еволюційні

розкриває творчі можливості та стає потужним

процеси,щодаєзмогунаіншомурівнісформувати

стимулом для виникнення нових творчих артпро-

артпроєкт як новий феномен культури.

єктів і новітніх метажанрів. Зародження сучасних

Поява нових систем посилення звуку для вели-

синтезованих форм

передбачає

налагодження

ких концертних майданчиків дала змогу пере-

нових комунікативних зв’язків із глядацькою

несення звукової енергії у сценічному просторі.

аудиторією. У цьому сенсі художня культура як

Зі свого боку line array дають: по-перше, мож-

генератор творчого потенціалу здатна стимулю-

ливість

розширення динамічного

діапазону,

вати масові смаки, ідеали та соціальний клімат.

по-друге, змогу чіткого звукового адаптування під

Технічні засоби виразності та новітні технології

конкретні акустичні умови, по-третє, можливість

взаємодіють з усіма аспектами та сферами худож-

зміни та оптимізації співвідношення гучності зву-

ньої культури й мистецтва. У цьому процесі онто-

чання мови, вокалу та інструментальної музики.

логічна сфера є найбільш актуальною, такою, що

Таким чином, сучасні звукопідсилювальні комп-

забезпечує існування артпроєкту протягом його

лексинетількипідвищуютьякістьзвучання,алей

творчого життя.

можутьвиступатиуроліособливихрежисерських

Аналіз досліджень. Важливим джерелом

засобів виразності.

для дослідження синтезованих форм сучасного

Неможливо уявити собі сучасне шоу без піро-

артпроєкту є праці вчених Н. Дворко, О. Костю-

технічних ефектів. Сьогодні налічується більше

ченко, Я. Мартинишина, Л. Михайлова, С. Обор-

1000 різновидів подібних спецефектів, які можна

ської, М. Поплавського, О. Тадлі, Т. Шехтер.

застосовувати в закритих приміщеннях. Кон-

Дослідник Л. Михайлов у дисертаційному

цертна піротехніка поділяється на три основних

дослідженні здійснює мистецтвознавчий аналіз

типи: ефекти вогню, кольорові ефекти, іскристі

технічних засобів у створенні сучасного естрад-

ефекти. Саме завдяки піротехнічним ефектам

ного видовища та

визначає їх

класифікацію

можна особливо яскраво акцентувати потрібний

(Михайлов, 2007). На синтез художньої твор-

музичнийепізод.Зоглядунапотужнийемоційний

чості звертає увагу у своїй роботі Д. Шефтер,

вплив піротехнічних ефектів на глядачів, особ-

аналізуючи сферу сучасного артринку як умови

ливо у вечірній час, їх також часто використову-

виникнення форм масової культури (Шефтер,

ють на карнавалах, у світломузичних спектаклях,

1998). У дослідженні М. Поплавського розгляда-

електронних феєріях, а також у формі самостій-

ються проблема проєктної діяльності «crossover

ного жанру – піротехнічних (піромузичних) шоу.

point» у контексті музично-театрального проєкту

У сучасних масових артпроєктах знайшли

(Поплавський, 2019).

широке застосування лазерні ефекти. Лазери

Нині дослідження, присвячені проєктній

здатні створювати різні зображення, від най-

діяльності, розглядаються переважно в контек-

простіших фігур до будь-яких образів на сцені,

сті менеджменту соціально-культурної сфери чи

стінах і навіть на хмарах. Крім цього, лазерні

педагогічної науки. Водночас мистецтвознавчий

покази можуть бути основною складовою части-

аналіз та класифікація сучасних артпроєктів зали-

ною видовища у світловиставах та спеціальних

шаються поза увагою українських дослідників.

лазерних шоу.

Мета статті. Окреслити характерні риси та

Нині

активно використовуються

сценічні

основні аспекти сучасного артпроєкту як явища

модульні конструкції. Найчастіше вони викорис-

культури кінця ХХ – початку ХХІ століття. Про-

товуються оpen air. Технологія побудови сценіч-

аналізувати режисерські технологічні засоби вираз-

ного простору повинна бути якомога простішою,

ностіствореннясучасногоартпроєктуякдинамічної

швидкою та безпечною. Цим вимогам, зокрема,

форми масової культури. Визначити класифікацію

відповідають модулі виробництва німецької ком-

основних типів синтезованих форм артпроєктів у

панії Layher (Event Systems), яка включає інте-

структурі сучасної художньої культури.

гроване програмне рішення LayPLAN SUITE,

Виклад основного матеріалу. Взаємозв’язок

що використовуються під час створення багатьох

явищ та комплексне розуміння дійсності є осно-

українських артпроєктів. Також компанія пропо-

вою світогляду людини ХХ ст. Тому характерною

нує ще кілька пакетів програмного забезпечення

рисою художнього мислення стає прагнення до

для різних вимог, а саме: LayPLAN CLASSIC,

синтезу різноманітних культурних практик. Слід

LayPLAN CAD.

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online)

23

Мистецтвознавство

Таким чином, можна зробити висновок, що

вати винятково нові електронно-комп’ютерні тех-

технічний прогрес у масовому мистецтві відіграє

нології. Також поєднання світлової апаратури з

значну культуротворчу роль. Він слугував імпуль-

комп’ютерними технологіями значно розширило

сом для народження нових його форм, зокрема,

можливості світлового дизайну артпроєкту.

поп-, рок-музики та їх численних різновидів, що

На думку автора, розвиток технічних засобів

забезпечило виникнення і розвиток такої форми

виразності буде трансформуватися під впливом

створення і поширення художньої продукції, як

новітніхдосягненьнауково-технічногопрогресута

синтезований артпроєкт, який нині функціонує в

сучасних технологій. Як вважає дослідник техніч-

режимі найскладніших технологій, що розробля-

ного забезпечення сучасних видовищ Л. Михайлов

ються й функціонують на глобальному індустрі-

у своїй роботі «Технічні засоби оформлення сучас-

альному рівні. Як вважає дослідниця Т. Шехтер,

ногоестрадноговидовища»,елементамисценогра-

специфічною особливістю культури

сьогодення

фії новітніх артпроєктів є «голографічна проекція,

«повинен бути вид синтезу художньої творчості

технологія «прорізання» за кольором < … >, впро-

та сучасної інтелектуальної думки, в якому буде

вадження мобільних технологій з метою створення

досягнуто рівноправність засобів і мети вислов-

атмосфери інтерактивності < … >» (Михайлов,

лення і зміниться поняття умовності в мистецтві.

2007: 36). Також найважливішою умовою стане

Техногенний світ віртуальної реальності повинен

активна участь глядачів у будь-якому артпроєкті

увійти в тісний контакт із суб’єктивним світом

завдяки сучасному інформаційному простору,

особистості» (Шефтер, 1998: 302–303).

який надає широкі можливості глядачам вступати

На нинішньому етапі розвитку сучасної тех-

у творчий контакт з художньою продукцією. Осо-

ногенної цивілізації цілком природним є процес,

блива роль тут відводиться телебаченню, яке, на

який вчені визначили як «мультімедізація куль-

думку мистецтвознавиці К. Станіславської, «опа-

тури». Цей процес полягає в активному запро-

новує три важливі іпостасі, виявляючи себе як:

вадженні нових технологій в усі сфери мисте-

1) спосіб передачі на відстані звуку і зображення,

цтва. Це приводить до істотної зміни художньої

2) новий, специфічний засіб інформації в суспіль-

парадигми, для якої синтетизм у мистецтві стає

стві, 3) нову форму художньої культури зі своїм

базовою ознакою. У результаті сучасний спожи-

естетичним «я» (Станіславська, 2016: 244).

вач культурного продукту все частіше потребує

Інноваційність, проєктність, варіабельність,

додаткових імпульсів для включення в загальний

музичність на сучасному етапі є генеруючими фак-

художній процес.

торами у створенні артпроєкту, який можна визна-

У більш широкому значенні на це звертає увагу

чити як явище масової культури, основою якого

М. Дворко, який зазначає, що «революційні пере-

є художні та нехудожні компоненти. Функціону-

творення XX століття у сфері інформаційно-кому-

вання такого культурного продукту відбувається

нікаційних технологій відзначилися появою й

завдяки організаційно-творчій діяльності групи

інтенсивним розвитком мультимедіа як нового ауді-

фахівців, що забезпечують концептуальну єдність

овізуального засобу масової комунікації, зверненого

проєкту на всіх стадіях його здійснення від вико-

до окремої особистості < … >» (Дворко, 2004: 3).

навської діяльності до виходу на відкритий ринок

Зміна художньої парадигми

безпосеред-

із метою отримання прибутку від різних видів його

ньо вплинула й на багатоваріантність концеп-

реалізації. Основними принципами у процесі ство-

ції художнього твору: з одного боку, це миттєво

рення артпроєкту є «визначення і деталізація цілей

інтерпретований твір, незмінно відтворений у

організації,видівдіяльності;структурування,поділ

цифровомувиглядінасучасномуносіїінформації,

праці між фахівцями; координація діяльності, вза-

з іншого – це може бути патерн або набір патер-

ємовідносини, обов’язки, терміни виконання, звіт-

нів, які можуть змінюватися, комбінуватися тощо.

ність; єдність цілей діяльності; реалізація завдань

Слід зазначити, що це не тільки позначається на

менеджменту» (Тадля, 2020: 121).

структурі сценічного твору, але і впливає як на

Впровадження сучасних аудіовізуальних тех-

змістовну компоненту, так і на цілісну.

нологій приводить до виникнення нових гло-

Наприкінці ХХ ст. традиційні аудіовізуальні

бальних жанрів, що не вписуються в традиційну

технології, що розвивалися в межах театру, теле-

класифікацію. Загальна тенденція, яка спосте-

бачення, естради, почали розширюватися за

рігається нині у сфері синтезованих артпроєк-

рахунок впровадження новітніх електронних та

тів – це відокремлення від чіткої жанрової типіза-

комп’ютерних аудіовізуальних технологій. Це

ції та звернення до все більш індивідуалізованих

дозволилопостановникамартпроєктівпаралельно

рішень залежно від поставлених завдань. Саме

із класичними засобами виразності використову-

вони й зумовлюють комплекс режисерських

24

Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 38, том 2, 2021

засобів виразності, які і є провідними у визна-

відзначити постановки єдиного в Україні цирку

ченні класифікації артпроєктів.

на льоду «Saveliev Grand» (кер. Ю. Савельєв).

На наш погляд, враховуючи використання тих

Завдяки величезному досвіду, майстерному сим-

чи інших засобів виразності, можемо виокремити

біозу циркового мистецтва та віртуозного фігур-

чотиритиписучаснихсинтезованихформартпро-

ного катання було створено театралізоване цир-

єктів, а саме: естрадний генезис, театральний

кове казково-магічне шоу на льоду «Чаросвіт».

генезис, художньо-спортивний генезис та акаде-

Колективу аплодували глядачі Чорногорії та Хор-

мічний генезис.

ватії, у країнах Балтики, Сербії, Китаю, Ізраїлю та

Артпроєкти, в основі яких лежить естрадна,

ще в багатьох куточках світу.

танцювально-пісенна музика (так звана «поп-

У 2018 р. в Київському Палаці спорту від-

музика»), доречно віднести до естрадного гене-

булася прем’єра новорічної казки на льоду за

зису, аналогічно до різних гала-видовищ, тема-

мотивами твору Е. Гофмана «Лускунчик» (реж.

тичних, ювілейних тощо. Сюди належать проєкти

Д. Тодорюк, постановка Д. Дмитренка). Завдяки

на базі рок-концертів, а також світло-звуко-

сучасним технологіям (3D-графіка, світлодіод-

вистави та електронні феєрії на основі розва-

ний екран, 200 світлових приладів) було ство-

жальної та електронної музики, в яких відсутня

рено неймовірне новорічне казкове шоу. Саме в

або майже відсутня драматургічна складова час-

цьому проєкті відбувається поєднання спорту та

тина. Як приклад, можна назвати Stadium Show

художньої компоненти. Аналогічні проєкти існу-

MONATIK«LOVEITритм»(реж.Д.Стульников),

ють також у західних країнах, наприклад у США.

що відбулося на НСК «Олімпійський» у 2019 р.

Особливою популярністю користуються шоупро-

Саме цей проєкт став вибуховим на українській

грами творчого колективу «Disney On Ice». У них

естраді, зібравши в одному місці понад 60 тисяч

представлений практично весь спектр музичних

глядачів. До естрадного генезису належать також

жанрів – від романсу та рок-н-ролу до уривків із

фестивальні музичні проєкти, зокрема один із

симфонічних творів.

найбільшихмузичнихфестивалівоpenair–«Atlas

Мистецькі артпроєкти академічного генезису

Weekend» (м. Київ), Trance Connections Festival

характеризуються тим, що їх музична складова

(м. Львів), Міжнародний музичний фестиваль

частина містить переважно класичну та народну

«UPark» (м. Київ) та багато інших.

музику. Це в першу чергу проєкти на базі сінема-

До артпроєктів театрального генезису можна

фоній (поєднання музики та кіно), світло-звуко-

віднести проєкти на базі карнавалів, театралізо-

вистав та електронних феєрій на історичну тема-

ваних світло-звуко-вистав та електронних феє-

тику. Тут елементи та стадії проєктування ще не

рій, тобто всі проєкти, які мають драматургічну

означилися повною мірою. Проте на багатьох

основу. З цим напрямом тісно пов’язані фести-

курортах існує подібна тенденція. Наприклад, у

вальніфоруми,щомаютьтеатралізацію.Такождо

Єгипті на тлі архітектурних пам’яток вечорами

числа цих проєктів можна зараховувати і постмо-

влаштовуються театралізовані світло-звуко-

дерністські театральні постановки. Це можуть

вистави, організовується виробництво та реаліза-

бути театральні постановки з елементами пер-

ція відеодисків й сувенірної продукції з викорис-

формансу, хепенінгу, інвайронменту, зокрема у

танням елементів цих видовищ.

театрі «Кімната Т» (реж. О. Сомова, м. Харків).

У2006р.булоствореносінемафоніюД.Шоста-

Оригінальний проєкт покликаний вирішити гло-

ковича на симфонію № 7 – «Ленінградська» (син-

бальні проблеми за рахунок звернення до свідо-

тез-режисер Г. Параджанов, автор-конструктор

мості глядача/учасника. Адже живе провокаційне

С. Давітая). Експресивність музичного твору під-

дійство демонструє все те, про що так неохоче

силюється кадрами кінохроніки 20–50 рр. ХХ ст.

розповідалося протягом століть. Основою цього

Також до цього напряму можна віднести й філар-

артпроєкту стало п’ять вуличних перформансів:

монійні концерти.

«Руйнування», «Розмір», «Люди на продаж»,

З огляду на тривалість заходу артпроєкти

«Невиліковні», «Бабло».

можна диференціювати за принципом коротко-

Як вважає дослідниця О. Лачко, іноді «пере-

часності або довготривалості. До короткочасних

січний глядач сприймає перформанс як такий собі

належать, наприклад, ті проєкти, що створю-

квазітеатр. Насправді площина перетину театру

ються в межах карнавалу, які, в кращому випадку,

та перформансу – це унікальний простір < … >

можуть тією чи іншою мірою використовува-

перетину театру й «нетеатру» (Лачко, 2019: 156).

тися під час наступного карнавалу. Короткочас-

Артпроєкти спортивно-художнього генезису

ними проєктами також є, зокрема, проєкти на

також набирають популярності. Серед них варто

основі попчи рок-концертів, які «прив’язані»

ISSN 2308-4855 (Print), ISSN 2308-4863 (Online)

25